Ухвала

від 10.10.2017 по справі 346/458/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/6746/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засіданняЧигер І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року у справі № 346/458/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання незаконною відмови та вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

27.01.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача: Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та просив, уточнивши позовні вимоги: визнати протиправною відмову Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язати Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити йому з 28.07.2017 року пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періодів з січня по червень 2003 року та з 01.05. 2015 року по 04.04.2016 року в страховий стаж для призначення пенсії. Зобов`язати Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області врахувати в заробіток при призначенні пенсії виплачені суми грошового забезпечення, зазначені в довідці №1590 від 06.07.2016 року.

В обґрунтування вимог зазначив, що в призначенні пенсії по інвалідності йому було відмовлено в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. З таким рішенням відповідача позивач не погоджується, виходячи з наступного: отримання ним протягом травня 2015 року-квітня 2016 року грошового забезпечення було б неможливим без сплати страхових внесків, а тому вважає, що відповідач неправомірно відмовляє йому в зарахуванні сум грошового забезпечення. Також крім того, з січня по червень 2003 року він працював у Державному будівельно-монтажному управління № 25. За період роботи з січня по червень 2003 року в реєстрі застрахованих осіб містяться відомості про його стаж і заробіток, що підтверджується довідкою форми ОК-5, яка містить індивідуальні відомості про застраховану особу. Однак відповідач не зараховує даний період до страхового стажу, так як направив запит до управління ПФУ в Приморському районі м.Одеси, згідно відповіді якого витребувати підтверджуючу довідку про роботу в Державному будівельно-монтажному управлінні № 25 нема можливості, так як воно за юридичною адресою відсутнє, а інших даних про місце знаходження підприємства нема. Дані про ліквідацію підприємства або передачу документів на збереження в архівну установу також відсутні. Вважає такі дії відповідача неправомірними, так як дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб, вже є достатньою підставою для зарахування періоду роботи з січня по червень 2003 року до страхового стажу.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 з 28 липня 2016 року пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періоду з 01 травня 2015 року по 04 квітня 2016 року в страховий стаж для призначення пенсії, та в заробіток при призначенні пенсії виплачені ОСОБА_1 суми грошового забезпечення зазначені в довідці №1590 від 06.07.2016 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за відсутністю у позивача трудової книжки, розрахунок стажу до 01.01.2004 року проводиться на підставі наданих уточнюючих довідок, а після 01.01.2004 року - за даними персоніфікованого обліку. Оскільки наявний страховий стаж позивача становить 13 років 10 місяців, при необхідному стажі 14 років, йому було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності. Коломийським міськрайонним судом винесено рішення про врахування позивачу до страхового стажу, що дає право на пенсію, періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.05.2015 по 04.04.2016. Однак, з 01.01.2004 відповідно до ст..ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні дані про страховий стаж ОСОБА_1 з 01.05.2015року по 04.04.2016року, тому зазначений період не зараховується до страхового стажу. Таким чином, при призначенні позивачу пенсії по інвалідності зарахувати період його участі в антитерористичній операції до стажу і отриману ним заробітну плату для обчислення розміру пенсії відповідно до наданих довідок без врахування вимог ст.24 та ст.40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими чітко визначено про здійснення розрахунку стажу та врахування заробітної плати для обчислення пенсії за даними персоніфікованого обліку, починаючи з 01.01.2004 року, суперечить чинному законодавству. Відповідно, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу для віку позивача управлінням було відмовлено йому у призначенні пенсії по інвалідності.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 28 липня 2016 року згідно висновку МСЕК йому встановили третю групу інвалідності, в зв`язку з чим він звернувся до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за призначенням пенсії. Однак в призначенні пенсії по інвалідності йому було відмовлено в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

З 26 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року він брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою з військової частини, виданою 04.04.2016р. № 793, посвідченням учасника бойових дій, записами у військовому квитку.

Щодо спірного періоду з 01.05.2015 по 04.04.2016 роки, який не був зарахований позивачу ОСОБА_1 при призначенні пенсії по інвалідності суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що відсутність відомостей про сплату страхових внесків у формі ОК-5 Пенсійного фонду України індивідуальних відомостей про застраховану особу відбулася не з вини позивача і не врахування періоду роботи до загального страхового стажу роботи при призначенні пенсії за спірний період є протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За правилами статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок:

а) трудового каліцтва або професійного захворювання;

б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

У відповідності до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Статтею 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для інвалідів III групи: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За правилами статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому на час настання інвалідності 28.07.2016 року йому виповнилось 57 повних років. Відтак для призначення пенсії позивач повинен мати 14 роки страхового стажу.

Згідно з абз. 2 частини першої ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на 22.03.2014 року) було визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

27 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким абзац другий пункту 1 статті 8 доповнено реченням такого змісту: «Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України».

Проте, у трудова книжка позивача відсутня, про що він повідомив при зверненні, розрахунок страхового стажу до 01.01.2014 року проведено на підставі уточнюючих довідок, а з 01.01.2014 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 1 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.6 цього ж Порядку документами для підтвердження військової служби є, в тому числі, довідки військових комісаріатів, військових частин і установ.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2016р. № 793 він з 26 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичні операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобовязаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзвязку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 25.11.2005 визначено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема учасника-бойових дій є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях.

З матеріалів справи видно, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2016р. № 793 він з 26 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичні операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 30.03.2016 року, йому присвоєно статус учасника бойових дій, що дає право на пільги, встановлені законодавством України та підтверджує факт участі в антитерористичній операції.

Він є учасником бойових дій, тобто особою, яка брала участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

В довідці, яка видана на підставі наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України №119 від 29.04.2015 року зазначено період участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, а саме: з 26.03.2015 року по 04.04.2016 року.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 30.03.2016 року військовою частиною польової пошти НОМЕР_3 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №92 від 04.04.2016 року позивача зараховано до оперативного резерву Коломийського ОМВК Івано-Франківської області на підставі Указу Президента України про звільнення з військової служби №1132016 від 25.03.2016 року та рапорту старшого сержанта ОСОБА_1 від 04.04.2016 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з наведеного час протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу.

Таким чином, загальний страховий стаж позивача ОСОБА_1 на момент встановлення інвалідності складає понад 14 років.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), наданими Пенсійним фондом України 25.01.2017 року зазначено відомості про стаж роботи позивача без сплати страхових внесків.

Суд вірно визнав безпідставними доводи відповідача про відсутність у позивача страхового стажу у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків згідно даних персоніфікованого обліку з огляду на наступне.

Так, в силу положень ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані: забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Відтак, суд вірно вказав, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску, а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період участі позивача в антитерористичній операції не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків суду першої інстанції щодо правовідносин про відмову у призначенні пенсії по інвалідності згідно поданої заяви позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року у справі № 346/458/17 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк Р. Й. Коваль

Повний текст судового рішення

виготовлено 17.10.2017 року.