Постанова

від 18.11.2020 по справі 346/458/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 346/458/17

провадження № К/9901/21547/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 (головуючий суддя Димашок В.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.)

у справі №346/458/17

за позовом ОСОБА_1

до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, якому просив:

визнати протиправною відмову Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити йому з 28.07.2017 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періодів з січня по червень 2003 року та з 01.05.2015 по 04.04.2016 в страховий стаж для призначення пенсії;

зобов`язати Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області врахувати в заробіток при призначенні пенсії виплачені суми грошового забезпечення, зазначені в довідці від 06.07.2016 №1590.

2. Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, позов задоволено частково:

визнано неправомірною відмову Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язано Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 з 28 липня 2016 року пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періоду з 01 травня 2015 року по 04 квітня 2016 року в страховий стаж для призначення пенсії, та в заробіток при призначенні пенсії виплачені ОСОБА_1 суми грошового забезпечення зазначені в довідці від 06.07.2016 №1590.

В решті позовних вимог відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 28 липня 2016 року згідно висновку МСЕК позивачу встановили третю групу інвалідності, в зв`язку з чим він звернувся до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за призначенням пенсії. Однак в призначенні пенсії по інвалідності йому було відмовлено в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

5. З 26 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року позивач брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою з військової частини, виданою 04.04.2016 № 793, посвідченням учасника бойових дій, записами у військовому квитку.

6. За період з травня 2015 року по квітень 2016 року йому були виплачені суми грошового забезпечення, зазначені в довідці від 22.09.2016 № 1922 на загальну суму 95155,60 грн. При цьому із заробітку було сплачено страхові внески згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Однак відповідач відмовляється зарахувати йому цей період до страхового стажу, тому що за нього в системі персоніфікованого обліку відсутні дані.

7. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску, а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

9. Відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період участі позивача в антитерористичній операції не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що безвідносно до причин та обставин відсутність в реєстрі застрахованих осіб інформації про страховий стаж є підставою для неврахування такого стажу при обрахунку пенсії позивача.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

13. Статтею 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для інвалідів III групи: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

14. Колегія суддів звертає увагу, що ключовим у цій справі є наявність/відсутність підстав включення періоду військової служби позивача з 01 травня 2015 року по 04 квітня 2016 року в його страховий стаж для призначення пенсії. З урахуванням зазначеного періоду позивач матиме право на призначення пенсії по інвалідності, що відповідачем не заперечується.

15. Доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав зарахування спірних періодів до стажу позивача дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

16. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

17. Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України

18. В довідці, яка видана на підставі наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України №119 від 29.04.2015, зазначено період участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, а саме: з 26.03.2015 по 04.04.2016.

19. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 30.03.2016 військовою частиною польової пошти НОМЕР_2 , ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

20. Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) №92 від 04.04.2016 позивача зараховано до оперативного резерву Коломийського ОМВК Івано-Франківської області на підставі Указу Президента України про звільнення з військової служби №1132016 від 25.03.2016 та рапорту старшого сержанта ОСОБА_1 від 04.04.2016.

21. 06.07.2016 ОСОБА_1 військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_3 (код НОМЕР_4 ) видано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням) за №1590, в якій зазначено про проходження ним служби у вказаній вище військовій частині та про розмір щомісячної заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески за період з 01.05.2015 по 04.04.2016 та становить загалом 95155,60 грн.

22. Таким чином, суди вірно встановили, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 на момент встановлення інвалідності складав понад 14 років (з урахуванням спірного періоду служби).

23. Щодо твердження відповідача про той факт, що безвідносно до причин та обставин відсутність в реєстрі застрахованих осіб інформації про страховий стаж є підставою для неврахування такого стажу при обрахунку пенсії позивача.

24. Дійсно, спеціальний у спірних правовідносинах Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на момент подання позивачем заяви про призначення пенсії не містив належного регулювання подібних правовідносин.

25. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначала, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

26. Поряд з цим, з 01.10.2017 частину другу статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017, відповідно до якої у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

27. Зазначене дає підстави стверджувати, що в межах спірних правовідносин суди вірно встановили наявність у позивача права на призначення пенсії по інвалідності.

28. Жодних нових аргументів, які б доводили неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

29. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

30. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом

32. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

33. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

34. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №346/458/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачА.А. Єзеров

СуддяЯ.О. Берназюк

СуддяІ.В. Желєзний