Постанова

від 11.10.2017 по справі 926/20/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Справа № 926/20/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. за участю представників: позивача не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином відповідача не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином розглянувши матеріали касаційної скаргиПАТ "ЕК"Чернівціобленерго" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі№926/20/17 господарського суду Чернівецької області за позовомВідділу культури, національностей та релігій Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області до ПАТ "ЕК"Чернівціобленерго" провизнання недійсним рішення, оформленого протоколом №7 від 07.12.2016

ВСТАНОВИВ:

Відділ культури, національностей та релігій Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" про визнання недійсним оформленого протоколом № 7 від 07.12.2016 рішення комісії ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" по розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією", яким позивачеві нараховані 66905,86 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, виявивши порушення Правил користування електричною енергією та склавши акт про порушення ПКЕЕ № 123661 від 23.11.2016, відповідач нарахував завдані збитки з порушенням пункту 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, всупереч вказаному пункту Методики застосував для розрахунку збитків не найменшу поперечну площу перерізу проводів, що використані в схемі самовільного підключення, а найбільшу таку площу, а також обрав неправильний коефіцієнт Кв, тому у відповідності до абз. 5 п. 6.42 Правил ПКЕЕ, статті 16 Цивільного кодексу України спірне рішення відповідача про визначення збитків від недорахованої електричної енергії має бути визнане недійсним.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.03.2017 (суддя Ковальчук Т.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 (головуючий суддя Плотніцький Б.Д., судді Кордюк Г.Т., Малех І.Б.), позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним рішення комісії ПАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" від 07.12.2016, оформлене протоколом № 7 засідання комісії ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" по розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" від 07.12.2016.

Судові рішення мотивовані обґрунтованістю вимог позивача, зокрема, тим, що при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії на підставі акта про порушення ПКЕЕ № 123661, відповідач прийняв неправомірне рішення про здійснення розрахунку збитків на підставі пункту 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, в той час як застосуванню підлягав пункт 2.7 вказаної Методики.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 16.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 235, 275, 277 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України.

На думку заявника, оскаржуване протокольне рішення, оформлене протоколом №7 від 07.12.2016 прийняте у відповідності до умов договору, ПКЕЕ та є законним. При прийнятті вказаного рішення касатором застосовано оперативно - господарську санкцію, що визначена договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу у справі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.07.2006 між сторонами у справі було укладено договір № 67 про постачання електричної енергії (а.с. 42-59), відповідно до умов якого відповідач (постачальник) продає електричну енергію позивачу (споживач) для забезпечення потреб його електроустановок, а останній оплачує Відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією.

Згідно з пунктами 2.3.1 та 2.3.3 договору споживач зобов'язався виконувати умови цього договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок, погоджених додатком "Графік зняття показів лічильників та подання їх до Енергопостачальної організації" та додатком "Перелік струмоприймачів, цехів площадок Споживача".

Відповідно до листа відділу культури, національностей та релігій Герцаївської РДА від 23.01.2014 № 21 до переліку об'єктів, на які здійснюється електропостачання згідно з Договором про постачання електричної енергії № 67, входить клуб, розташований в с. Дяківці. Факт поширення дії договору про постачання електричної енергії на вказаний об'єкт визнається обома сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.11.2016 працівниками Герцаївського РЕМу ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" було проведено перевірку дотримання позивачем ПКЕЕ об'єкту - клуб в с. Дяківці, за наслідками якої складено акт про порушення № 123661, у якому, зокрема, було зазначено, що споживачем порушено пп. 3.4, 3.6, 7.6 ПКЕЕ, а саме: приєднання струмоприймачів до мереж РЕМу поза засобами обліку. У вказаному акті наведено схему електропостачання Споживача, зазначено номер лічильника (01715637), його місце розташування (на фасаді), відображено ділянку схеми самовільного підключення (точка "А,В" на схемі обліку), матеріал і переріз проводу (СІП алюмінієвий, діаметром 16 мм 2 ), тип засобу вимірювальної техніки (мікрометр з датою повірки 06.10.2016). В акті також наведено перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі без обліку, та режим роботи: електролампочки світодіодні 25w - 10 шт., 3 розетки, в приміщенні електрокаміни 6 шт. - 2 кВт (потужність одного електрокаміну). Даний акт підписаний чотирма працівниками РЕМу та представником споживача Медведь А.В. без будь-яких зауважень і заперечень.

За результатами розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 123661 комісією ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" по розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" прийнято протокольне рішення № 7 від 07.12.2016, відповідно до якого споживачу проведено обчислення розміру збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, у відповідності до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562. Розрахунок завданих збитків здійснено по пп. 5 п. 2.1 Методики з 26.04.2016 по 23.11.2016 на суму 66905,86 грн. (а.с. 7, 10). Представник споживача на засідання комісії не з'явився, хоча про дату, час і місце засідання комісії був належним чином повідомлений під час складання акта про порушення № 123661.

На підставі вказаного протоколу позивачу було виставлено рахунок № 20113 від 09.12.2016 на оплату вартості електроенергії за актом №123661 в розмірі 66905,86 грн. (а.с.9).

Не погоджуючись із зазначеними нарахуваннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив, зокрема, із того, що при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії на підставі акта про порушення ПКЕЕ № 123661, відповідач прийняв неправомірне рішення про здійснення розрахунку збитків на підставі пункту 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, в той час як застосуванню підлягав пункт 2.7 вказаної Методики.

Колегія Вищого господарського суду України вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, які вказали про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним рішення комісії ПАТ "ЕК "Чернігівобленерго" від 07.12.2016, оформлене протоколом №7 засідання комісії по розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" від 07.12.2016.

Так, статтями 275, 277 Господарського кодексу України врегульовано, що всі взаємовідносини по відпуску енергії, в тому числі і електричної регулюються виключно договорами. Крім того, стаття 277 цього ж кодексу визначає, що користування електричної енергією здійснюється відповідно до правил.

А відтак, основним документом, що регулює взаємовідносини, які виникають які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами є Правила користування електричної енергії затверджені Постановою НКРЕ від 31.07.21996 №28, з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до пункту 1.2 вказаної постанови договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

В дане тлумачення вкладається і зміст "відповідальності" за порушення відповідних норм та правил в процесі споживання електричної енергії.

Отже, законодавцем імперативно встановлено, що всі взаємовідносини між постачальниками та споживачами електричної енергії, встановлюються виключно на підставі укладених договорів, тому числі застосування відповідальності за певне порушення.

Всі умови, що включені до тексту договору і який підписали сторони складають зміст цього правочину. Ці умови є індивідуальним регулятором відносин між сторонами. Укладання договору є юридичним фактом, унаслідок якого на відносини між його сторонами поширюється також дія нормативного регулятора - відповідних норм цивільного і господарського права.

Стаття 629 Цивільного Кодексу України відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов'язковими, в тому числі щодо відповідальності за порушення його умов.

А тому, умови договору, укладеного між сторонами у справі, в тому числі і щодо відповідальності позивача, набули юридичного значення та є юридично обов'язковими, в тому числі і для суду при вирішенні відповідного спору.

Частинами 1 та 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.

Частиною одинадцятою вказаної статті встановлено, що Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Згідно з пунктом 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з пунктом 6.40. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 562 від 04.05.2006 р. (далі - Методика).

Відповідно до пункту 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Згідно із п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 визначається Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562.

В п. 2.1 Методики зазначено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил, як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правилами або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Відповідності до п.п. 2.5. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою 2.4. При цьому, кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення) не повинна перевищувати загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Згідно до п. 4.1 Методики, у разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій при вирішенні даного спору вищезазначене не врахували.

Також задовольняючи позовні вимоги споживача про скасування застосованої постачальником оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недорахованої електричної енергії, суди попередніх інстанцій взагалі не перевірили правомірність застосування такої оперативно-господарської санкції до споживача, а також не дослідили правильність застосування постачальником пункту Методики при визначенні вартості не облікованої електричної енергії.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (Ван де Гурк проти Нідерландів).

Колегія суддів касаційної інстанції вказує і про наступне.

У відповідності до статей 1, 8 Конституції України Україна є правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Законом України від 17.07.1997 №475/97 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та Перший протокол до Конвенції, а відтак, в силу ст. 9 Конституції України, вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору ст. 1 Першого протоколу Конвенції, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Колегія суддів касаційної інстанції застосовуючи принцип "пропорційності" або "справедливого балансу" між "суспільними" та "приватними" інтересами, дійшла до висновку про порушення судами його у відповідних правовідносинах, а тому у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області відмовила.

Відповідно до статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 111 7 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, зокрема, те, що судами попередніх інстанцій була дана неправильна юридична оцінка обставинам у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення в порядку пункту 2 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 111 7 , пунктом 2 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ПАТ "ЕК"Чернівціобленерго" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі №926/20/17 та рішення господарського суду Чернівецької області від 16.03.2017 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову Відділу культури, національностей та релігій Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області відмовити.

Стягнути з Відділу культури, національностей та релігій Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області (60500, м.Герца, Чернівецької області, вул.В.Нікіфора (Радянська), 8, код ЄДРПОУ 21423874) на користь ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" (58008, м.Чернівці, вул.Прутська, 23А, код ЄДРПОУ 00130760) 1515,80 грн. судового збору за перегляд справи в апеляційному господарському суді та 1920,00 грн. судового збору за перегляд справи в суді касаційної інстанції.

Доручити господарському суду Чернівецької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді В. Корсак

О. Сибіга