ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 17 жовтня 2017 року № 826/14731/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства «Інтехінструмент» простягнення заборгованості, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И: Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Приватного підприємства «Інтехінструмент» (далі по тексту – відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 416692,61грн. за рахунок коштів на рахунках у банках підприємства. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 199445,56грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 217247,05грн. Представник відповідача будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Інтехінструмент» як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі 416692,61грн., у тому числі з ПДВ у розмірі 199445,56грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 217247,05грн. Так, податкова заборгованість з ПДВ виникла на підставі: акта перевірки від 15.04.2010р. №28/3540/33882268; податкового повідомлення – рішення №0001253500/3 від 14.12.2010р. на суму 155965,50грн. та самостійно поданих податкових декларацій №9007847741 від 18.02.2014р. на суму 1606,00грн., №9013974155 від 18.03.2014р. на суму 3412,00грн., №9021278464 від 17.04.2014р. на суму 3307,00грн., №9027891602 від 16.05.2014р. на суму 4580,00грн., №9034623682 від 18.06.2014р. на суму 4546,00грн., №9041384283 від 18.07.2014р. на суму 2540,00грн., №9044759853 від 18.08.2014р. на суму 2646,00грн., №9053919979 від 19.09.2014р. на суму 5179,00грн., №9059779404 від 17.10.2014р. на суму 3234,00грн., №9067047821 від 18.11.2014р. на суму 4239,00грн., №9073593881 від 19.12.2014р. на суму 1296,00грн., №9078769785 від 20.01.2015р. на суму 5022,00грн., №9019966240 від 20.02.2015р. на суму 1385,00грн., №9043435994 від 19.03.2015р. на суму 5834,00грн., №9071924640 від 17.04.2015р. на суму 3284,00грн., №9100097297 від 19.05.2015р. на суму 7736,00грн., №9128222096 від 19.06.2015р. на суму 1369,00грн., №9143272083 від 10.07.2015р. на суму 1936,00грн., №914465392 від 19.08.2015р. на суму 5555,00грн., №9193876092 від 18.09.2015р. на суму 5899,00грн., №9213230380 від 16.10.2015р. на суму 6143,00грн., №9236961579 від 19.11.2015р. на суму 3850,00грн., №9256489012 від 18.12.2015р. на суму 10820,00грн., №9273264025 від 18.01.2016р. на суму 4244,00грн., №9020419852 від 19.02.2016р. на суму 1855,00грн., №9038526608 від 18.03.2016р. на суму 5368,00грн., №9058853851 від 18.04.2016р. на суму 2977,00грн., №9079149472 від 17.05.2016р. на суму 6068,00грн., №9121417836 від 15.07.2016р. на суму 7256,00грн., №9150014710 від 19.08.2016р. на суму 5105,00грн. Судом встановлено, що відповідачем сплачено суму з ПДВ у розмірі 128 624,23грн., а залишок несплаченої пені становить 43813,29грн., що підтверджується також матеріалами справи. Крім того, податкова заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла, на підставі: акта перевірки від 15.04.2010р. №28/3540/33882268; податкових повідомлень – рішень №0001243500/3 від 14.12.2010р. на суму 207919,50грн., №0036671502 від 02.10.2015р. на суму 857,10грн., №0036651502 від 02.10.2015р. на суму 400,00грн., №0001571102 від 25.01.2016р. на суму 171,42грн., №0025641204 від 17.06.2016р. на суму 2715,32грн. та самостійно поданих податкових декларацій №9090690721 від 11.03.2014р. на суму 8571,00грн., №9080137710 від 06.02.2015р. на суму 1974,00грн., №9275935876 від 23.02.2016р. на суму 12801,00грн., на підставі уточнюючої декларації №9276765552 від 06.05.2016р. на суму 776,00грн. Судом встановлено, що відповідачем сплачено суму заборгованості у розмірі 26914,50грн. та залишок несплаченої пені у розмірі 16150,10грн., що підтверджується також матеріалами справи. Матеріалами справи підтверджується, що ПП «Інтехінструмент» оскаржило в судовому порядку податкові повідомлення - рішення №0001253500/3 від 14.12.2010р. та №0001243500/3 від 14.12.2010р. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2011р. у справі №2а-18812/10/2670, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013р. залишена без змін, у задоволенні позовних вимог ПП «Інтехінструмент» відмовлено. Згідно з частиною четвертою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, існування податкового боргу у розмірі 416692,61грн. підтверджується матеріалами справи. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. При цьому, суд звертає увагу, що згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно норм пунктів 129.4 та 129.5 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Внаслідок несвоєчасного та не в повному обсязі погашення суми боргу відбулося нарахування пені. Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу. Станом на день прийняття рішення, відповідачем не надано суду доказів сплати податкової заборгованості у розмірі 416692,61грн. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню. Виходячи з положень підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України (щодо визначення органів стягнення), підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України (щодо права ДПІ на звернення до суду з приводу стягнення податкового боргу), пункту 41.5 статті 41 ПК України (щодо органу стягнення), пункту 95.1 статті 95 ПК України (щодо права податкових органів звертатися до суду про стягнення податкового боргу та звернення стягнення в першу чергу на кошти боржника), пункту 95.3 статті 95 ПК України (щодо стягнення податкового боргу за рішенням суду), податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення з платників податку податкового боргу. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства «Інтехінструмент» (код ЄДРПОУ 33882268) податкову заборгованість у розмірі 416692,61грн. (чотириста шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві гривні, 61 копійка) за рахунок коштів на рахунках у банках підприємства. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя Н.М. Клименчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2017 |
Оприлюднено | 24.10.2017 |
Номер документу | 69626980 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Клименчук Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні