Постанова

від 27.02.2018 по справі 826/14731/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14731/16 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інтехінструмент" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року ( повний текст складено 17 жовтня 2017 року)у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Приватного підприємства "Інтехінструмент" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Інтехінструмент" податкової заборгованості в розмірі 416692,61грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення заяви в порядку статті 283 КАС України, в той час, як в матеріалах справи відсутні докази того, що податковий орган попередньо звертався в порядку визначеному КАС України.

До Київського апеляційного адміністративного суду від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Інтехінструмент" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Загальна сума податкового боргу відповідача за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями, податковими зобов'язаннями, визначеними контролюючим органом та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань становить 416692,61грн., у тому числі з ПДВ у розмірі 199445,56грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 217247,05грн.

Оскільки податкові зобов'язання відповідачем сплачено не було, останнє обумовило звернення податкового органу в суд з вимогами про стягнення заборгованих сум з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходи з наявності у відповідача податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам, колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Момент виникнення податкового боргу, відповідно до норм Податкового кодексу України, пов'язується виключно із закінченням строків для сплати податкового зобов'язання, визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов'язання у випадку, коли таке податкове зобов'язання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені Податковим кодексом України порядку та строки (п.п 14.1.175 п. 14.1. статті 14 Кодексу).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відтак, стягнення податкового боргу можливе лише за наявності узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно п.п.14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п 95.2. ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно положень п. 59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі, якщо після надіслання(вручення) податкової вимоги сума податкового зобов'язання змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Податкова вимога також не надсилається платнику податків незалежно від того, з якого податку збільшився податковий борг - із того, який був зазначений у податковій вимозі, чи з іншого податку.

З викладеного слідує, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу - на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України слідує, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що податкова заборгованість з ПДВ у відповідача виникла на підставі: податкового повідомлення - рішення №0001253500/3 від 14.12.2010р. на суму 155965,50грн. та самостійно поданих податкових декларацій №9007847741 від 18.02.2014р. на суму 1606,00грн., №9013974155 від 18.03.2014р. на суму 3412,00грн., №9021278464 від 17.04.2014р. на суму 3307,00грн., №9027891602 від 16.05.2014р. на суму 4580,00грн., №9034623682 від 18.06.2014р. на суму 4546,00грн., №9041384283 від 18.07.2014р. на суму 2540,00грн., №9044759853 від 18.08.2014р. на суму 2646,00грн., №9053919979 від 19.09.2014р. на суму 5179,00грн., №9059779404 від 17.10.2014р. на суму 3234,00грн., №9067047821 від 18.11.2014р. на суму 4239,00грн., №9073593881 від 19.12.2014р. на суму 1296,00грн., №9078769785 від 20.01.2015р. на суму 5022,00грн., №9019966240 від 20.02.2015р. на суму 1385,00грн., №9043435994 від 19.03.2015р. на суму 5834,00грн., №9071924640 від 17.04.2015р. на суму 3284,00грн., №9100097297 від 19.05.2015р. на суму 7736,00грн., №9128222096 від 19.06.2015р. на суму 1369,00грн., №9143272083 від 10.07.2015р. на суму 1936,00грн., №914465392 від 19.08.2015р. на суму 5555,00грн., №9193876092 від 18.09.2015р. на суму 5899,00грн., №9213230380 від 16.10.2015р. на суму 6143,00грн., №9236961579 від 19.11.2015р. на суму 3850,00грн., №9256489012 від 18.12.2015р. на суму 10820,00грн., №9273264025 від 18.01.2016р. на суму 4244,00грн., №9020419852 від 19.02.2016р. на суму 1855,00грн., №9038526608 від 18.03.2016р. на суму 5368,00грн., №9058853851 від 18.04.2016р. на суму 2977,00грн., №9079149472 від 17.05.2016р. на суму 6068,00грн., №9121417836 від 15.07.2016р. на суму 7256,00грн., №9150014710 від 19.08.2016р. на суму 5105,00грн.

При цьому, відповідачем сплачено суму з податку на додану вартість у розмірі 128 624,23 грн., залишок несплаченої пені становить 43813,29грн.

Податкова заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла, на підставі: податкових повідомлень - рішень №0001243500/3 від 14.12.2010р. на суму 207919,50грн., №0036671502 від 02.10.2015р. на суму 857,10грн., №0036651502 від 02.10.2015р. на суму 400,00грн., №0001571102 від 25.01.2016р. на суму 171,42грн., №0025641204 від 17.06.2016р. на суму 2715,32грн. та самостійно поданих податкових декларацій №9090690721 від 11.03.2014р. на суму 8571,00грн., №9080137710 від 06.02.2015р. на суму 1974,00грн., №9275935876 від 23.02.2016р. на суму 12801,00грн., на підставі уточнюючої декларації №9276765552 від 06.05.2016р. на суму 776,00грн.

Відповідачем самостійно сплачено суму заборгованості у розмірі 26914,50грн. та залишок несплаченої пені у розмірі 16150,10 грн.

Щодо податкових зобов'язань визначених контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями №0001253500/3 від 14.12.2010 та №0001243500/3 від 14.12.2010, то останні ПП "Інтехінструмент" оскаржило в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2011р. у справі №2а-18812/10/2670, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013р. залишена без змін, у задоволенні позовних вимог ПП "Інтехінструмент" відмовлено.

При цьому, будь-які докази оскарження в адміністративному або судовому порядку решти податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні, позовна заява та апеляційна скарга будь-яких доводів щодо цього не містить.

Відтак, грошові зобов'язання, визначені на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень є узгодженими.

Податковим органом було сформовано податкову вимогу № 193-25 від 31.03.2014.

Будь-яких доводів щодо порушення порядку направлення відповідачу податкової вимоги апеляційна скарга не містить.

Також, апеляційна скарга не містить жодних доводів, якими відповідачем заперечується наявність станом на час звернення податкового органу з даним позовом податкової заборгованості. Докази щодо сплати такої в добровільному порядку відсутні.

Враховуючи, що 60 календарних днів після надіслання податкової вимоги відповідачу сплинули, останнім сума податкового боргу не сплачена, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення таких сум податкового боргу.

Щодо посилань апелянта на положення статті 283 КАС України, якою визначено особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів, то Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції набрав чинності з 15 грудня 2017 року, а тому відповідно, зазначені положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки із даним позовом податковий орган звернувся та рішення ухвалено судом першої інстанції до набрання ними чинності КАС України в новій редакції.

За таких підстав, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інтехінструмент" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01 березня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.