Ухвала

від 12.10.2017 по справі 759/8955/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

засуджених ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року:

- ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 грн.;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 грн.

- ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі

Справа №11-кп/796/1929/2017 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10

Категорія: ч. 2 ст. 205 КК України Доповідач ОСОБА_1

3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

- ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

25 вересня 2017 року засуджений ОСОБА_11 на вказаний вирок суду подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року, як пропущеного з поважних причин.

В обґрунтування свого прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду засуджений ОСОБА_7 вказує, що апеляційна скарга не була внесена протягом строку на апеляційне оскарження з тих причин, що ним була надана письмова згода про нерозголошення даних досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000064 від 02.03.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_14 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, що підтверджується копією письмової згоди на залучення до конфіденційного співробітництва. А, у зв`язку з тим, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження завершене, обвинувальний акт направлено на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, а зобов`язання надані ним по нерозголошенню відомостей досудового розслідування втратили свою чинність, то вважає за необхідне довести свою невинуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисника ОСОБА_6 на підтримку клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також заперечення прокурора проти задоволення вказаного клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження та суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

Як убачається із матеріалів провадження, вирок Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було ухвалено 29 липня 2016 року, проте апеляційну скаргу засудженим ОСОБА_7 було подано лише 25 вересня 2017 року, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на його оскарження.

Між тим, будь-яких поважних причин для відновлення цього строку апелянтом не наведено.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що в судовому засіданні 29 липня 2016 року засуджені були присутні та в той же день отримали копію вироку.

Після ухвалення вироку, як засуджений ОСОБА_7 , так і інші засуджені, та їх захисник ОСОБА_6 , брали участь у судових засіданнях при вирішенні Святошинським районним судом м. Києва питання про речові докази, в т.ч. і за клопотанням ОСОБА_7 , а також при апеляційному перегляді постановлених цим судом рішень з вказаного приводу, в т.ч. і за апеляційною скаргою ОСОБА_7 .

Проте, звертаючись до районного суду з приводу вирішення питання про речові докази та оскаржуючи постановлені з цього питання рішення суду в апеляційній інстанції, ОСОБА_7 апеляційної скарги безпосередньо на вирок суду не подавав.

Щодо доводів, на які посилається ОСОБА_7 , як на поважні причини пропуску строку на оскарження вироку, а саме те, що ним була надана письмова згода про нерозголошення даних досудового розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_14 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та він не міг оскаржити вирок до завершення в цьому кримінальному провадженні досудового розслідування, інформацію про завершення якого він отримав у вересні 2017 року, то, на переконання колегії суддів, вони не є поважними причинами пропуску строку на вирок суду і не можуть бути визнані такими, оскільки надана ОСОБА_7 згода на нерозголошення даних досудового розслідування не стосувалась відомостей у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і ніяким чином не перешкоджала, як ОСОБА_7 , так і іншим засудженим, у реалізації наданих їм прав, в т.ч. і права на захист, заявлення клопотань та надання показань по суті висунутого саме їм обвинувачення, при розгляді кримінального провадження щодо них Святошинським районним судом м. Києва, а також і у реалізації права на оскарження ухваленого судом рішення.

Тим більше, що, як вказав ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції, реалізація негласних слідчих (розшукових) дій та затримання учасників відповідної злочинної групи Національним антикорупційним бюро України в кримінальному провадженні №52016000000000064 від 02.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_14 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК Українивідбулась 28.07.2016 року - напередодні судового засідання в Святошинському районному суді м. Києва у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з ухваленням вироку 29.07.2016 року, а відтак, і ніяких перепон у можливості, як зміни останніми свого відношення до інкримінованих їм злочинів на той період часу - повне визнання вини та згода на недослідження судом доказів в порядку ст. 349 КПК України, так і для оскарження вироку суду в установлений законом строк в наступному, вже не існувало.

За таких обставин, колегія суддів, не визнаючи вказані засудженим ОСОБА_7 причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року поважними, не вбачає підстав для його поновлення.

З огляду на викладене, керуючись вимогами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року необхідно повернути засудженому ОСОБА_7 , оскільки вона подана після закінчення строку встановленого ст. 395 КПК України, і підстав для поновлення цього строку немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 395, 399 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

відмовити засудженому ОСОБА_15 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Повернути засудженому ОСОБА_7 апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3