Постанова

від 28.08.2017 по справі 810/2276/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2017 року           № 810/2276/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить визнати протиправною відмову Вишгородської районної державної адміністрації Київської області у прийнятті рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками КП СПБ «Арсенал» та зобов'язати прийняти рішення про припинення права постійного користування з 21.11.2016 у зв'язку з добровільною відмовою від права користування земельними ділянками, а саме:

-розміром 10, 3181 га., кадастровий номер 3221886400:36:067:0120, державний акт серія ЯЯ № 1548043;

-розміром 0,76635 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0102, державний акт серія ЯЯ № 154805;

-розміром 2, 7427 га., кадастровий номер 3221886400:36:074:0101, державний акт серія ЯЯ № 154806;

-розміром 0,4289 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0101, державний акт серія ЯЯ № 154807.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 630-р «Про передачу бази відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячого оздоровчого табору «Карасик» та Наказом Державного космічного агентства України від 08.09.2016 року № 173 «Про передачу з балансу КП СПБ «Арсенал» на баланс НЦУВКЗ бази відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячого оздоровчого табору «Карасик» цілісні майнові комплекси структурних підрозділів казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» - база відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячий оздоровчий табір «Карасик» передано на баланс Національного центру управління та випробувань космічних засобів, який належить до сфери управління Державного космічного агентства України.

Наказом Державного космічного агентства України від 21.11.2016 № 212 затверджено Акт прийому-передачі зазначених майнових комплексів Національному центру управління та випробувань космічних засобів.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Наказу об'єкти державної власності, а саме - база відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячий оздоровчий табір «Карасик» закріплено за Національним центром управління та випробувань космічних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тобто, фактично з 21.11.2016 року КП СПБ «Арсенал» перестало бути власником вищезазначених майнових комплексів і, відповідно, перестало бути користувачем земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні 28.08.2017 судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 12.12.2011 № 2348, Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі позивачу були видані державні акти на право користування земельними ділянками: розміром 10,3181 га., кадастровий номер 3221886400:36:067:0120, державний акт серія ЯЯ № 1548043; розміром 0,76635 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0102, державний акт серія ЯЯ № 154805;розміром 2, 7427 га., кадастровий номер 3221886400:36:074:0101, державний акт серія ЯЯ № 154806; розміром 0,4289 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0101, державний акт серія ЯЯ № 154807.

          Цільовим призначенням даних земельних ділянок є будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, а саме: бази відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячого оздоровчого табору «Карасик».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 630-р «Про передачу бази відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячого оздоровчого табору «Карасик» та Наказом Державного космічного агентства України від 08.09.2016 року № 173 «Про передачу з балансу КП СПБ «Арсенал» на баланс НЦУВКЗ бази відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячого оздоровчого табору «Карасик» цілісні майнові комплекси структурних підрозділів казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» - база відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячий оздоровчий табір «Карасик» передано на баланс Національного центру управління та випробувань космічних засобів, який належить до сфери управління Державного космічного агентства України.

Наказом Державного космічного агентства України від 21.11.2016 № 212 затверджено Акт прийому-передачі зазначених майнових комплексів Національному центру управління та випробувань космічних засобів.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Наказу об'єкти державної власності, а саме - база відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячий оздоровчий табір «Карасик» закріплено за Національним центром управління та випробувань космічних засобів.

Тобто, КП СПБ «Арсенал» фактично з 21.11.2016 року перестав бути власником вищезазначених майнових комплексів і, відповідно, вважає, що перестав бути користувачем земельної ділянки, на якій вони розташовані.

З метою недопущення заподіяння підприємству збитків, пов'язаних зі сплатою податку за земельні ділянки, позивач 22.12.2016 звернувся до Вишгородської районної державної адміністрації з листом за № 2315/70-12/27 про припинення права постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані база відпочинку «Арсеналець на Десні» та дитячий оздоровчий табір «Карасик», власником яких є Національний центр управління та випробувань космічних засобів на підставі ст. 141 та 120 Земельного кодексу України, оскільки змінився власник майнових комплексів.

Вишгородська райдержадміністрація Київської області листом від 01.02.2017 № 7-17/274 відмовила позивачу у реєстрації припинення права постійного користування земельними ділянками, мотивуючи тим, що зміна власника майнових комплексів фактично не відбулася.

Позивач 13.02.2017 повторно звернувся до відповідача із заявою № 350/70-12/27 про реєстрацію припинення права користування спірними земельними ділянками у зв'язку з добровільною відмовою від права постійного користування відповідно до ст.ст. 141-142 Земельного кодексу України на тій підставі, що вони передані у фактичне користування Національному центру управління та випробувань космічних засобів.

Листом від 17.03.2017 № 724/699 року Вишгородська райдержадміністрація Київської області відмовила у реєстрації припинення права постійного користування земельними ділянками, мотивуючи свою відмову тим, що така дія призведе до втрат бюджету у зв'язку з припиненням нарахування плати за землю під нерухомим майном, яка фактично використовується, а також тим, що прийняття рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками можливе одночасно з оформленням такого права за власником нерухомого майна.

Отже, на думку позивача, відповідачем незаконно та безпідставно було відмовлено йому у припиненні права постійного користування земельними ділянками, що призвело до безпідставного нарахування податку за користування земельними ділянками, якими фактично з 21.11.2016 року користується Національний центр управління та випробувань космічних засобів.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Статетю 51 Земельного кодексу України передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ст. 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є в тому числі:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

Згідно ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права остійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як слідує з матеріалів справи, спірні земельні ділянки відносять до земель рекреаційного призначення.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області не має повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками, оскільки вони є землями рекреаційного призначення.

Крім того, представником відповідача зазначено, що Вишгородська РДА Київської області зазначала у своєму листі про те, що прийняття рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками можливе одночасно з оформленням такого права за власником нерухомого майна.

З матеріалів справи слідує, що Національний центр управління та випробувань космічних засобів (власник нерухомого майна) 07.04.2017 зареєстрував за собою право власності на спірні земельні ділянки, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки.

Отже, на момент подачі даного позову до суду (04.07.2017) власником спірних земельних ділянок був Національний центр управління та випробувань космічних засобів, а у позивача, у свою чергу, було припинено право постійного користування спірними земельними ділянками.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимог задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Лапій С.М.