Постанова

від 13.02.2018 по справі 810/2276/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2276/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Губська Л.В. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року позивач - Казенне підприємство спеціалізованого приладобудування Арсенал звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив визнати протиправною відмову Вишгородської районної державної адміністрації Київської області у прийнятті рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками КП СПБ Арсенал та зобов'язати прийняти рішення про припинення права постійного користування з 21.11.2016 року у зв'язку з добровільною відмовою від права користування земельними ділянками, а саме:

- розміром 10, 3181 га., кадастровий номер 3221886400:36:067:0120, державний акт серія ЯЯ № 1548043;

- розміром 0,76635 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0102, державний акт серія ЯЯ № 154805;

- розміром 2, 7427 га., кадастровий номер 3221886400:36:074:0101, державний акт серія ЯЯ № 154806;

- розміром 0,4289 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0101, державний акт серія ЯЯ № 154807.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Національний центр управління та випробувань космічних засобів (власник нерухомого майна) 07.04.2017 зареєстрував за собою право власності на спірні земельні ділянки, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки, отже, на момент подачі даного позову до суду (04.07.2017) власником спірних земельних ділянок був Національний центр управління та випробувань космічних засобів, а у позивача, у свою чергу, було припинено право постійного користування спірними земельними ділянками, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 12.12.2011 року № 2348, Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі позивачу були видані державні акти на право користування земельними ділянками: розміром 10,3181 га., кадастровий номер 3221886400:36:067:0120, державний акт серія ЯЯ № 1548043; розміром 0,76635 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0102, державний акт серія ЯЯ № 154805;розміром 2, 7427 га., кадастровий номер 3221886400:36:074:0101, державний акт серія ЯЯ № 154806; розміром 0,4289 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0101, державний акт серія ЯЯ № 154807.

Цільовим призначенням даних земельних ділянок є будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, а саме: бази відпочинку Арсеналець на Десні та дитячого оздоровчого табору Карасик .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 630-р Про передачу бази відпочинку Арсеналець на Десні та дитячого оздоровчого табору Карасик та Наказом Державного космічного агентства України від 08.09.2016 року № 173 Про передачу з балансу КП СПБ Арсенал на баланс НЦУВКЗ бази відпочинку Арсеналець на Десні та дитячого оздоровчого табору Карасик цілісні майнові комплекси структурних підрозділів казенного підприємства спеціального приладобудування Арсенал - база відпочинку Арсеналець на Десні та дитячий оздоровчий табір Карасик передано на баланс Національного центру управління та випробувань космічних засобів, який належить до сфери управління Державного космічного агентства України.

Наказом Державного космічного агентства України від 21.11.2016 року № 212 затверджено Акт прийому-передачі зазначених майнових комплексів Національному центру управління та випробувань космічних засобів.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Наказу об'єкти державної власності, а саме - база відпочинку Арсеналець на Десні та дитячий оздоровчий табір Карасик закріплено за Національним центром управління та випробувань космічних засобів.

З метою недопущення заподіяння підприємству збитків, пов'язаних зі сплатою податку за земельні ділянки, позивач 22.12.2016 року звернувся до Вишгородської районної державної адміністрації з листом за № 2315/70-12/27 про припинення права постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані база відпочинку Арсеналець на Десні та дитячий оздоровчий табір Карасик , власником яких є Національний центр управління та випробувань космічних засобів на підставі ст. 141 та 120 Земельного кодексу України, оскільки змінився власник майнових комплексів.

Вишгородська райдержадміністрація Київської області листом від 01.02.2017 року № 7-17/274 відмовила позивачу у реєстрації припинення права постійного користування земельними ділянками, мотивуючи тим, що зміна власника майнових комплексів фактично не відбулася.

Позивач 13.02.2017 року повторно звернувся до відповідача із заявою № 350/70-12/27 про реєстрацію припинення права користування спірними земельними ділянками у зв'язку з добровільною відмовою від права постійного користування відповідно до ст.ст. 141-142 Земельного кодексу України на тій підставі, що вони передані у фактичне користування Національному центру управління та випробувань космічних засобів.

Листом від 17.03.2017 року № 724/699 року Вишгородська райдержадміністрація Київської області відмовила у реєстрації припинення права постійного користування земельними ділянками, мотивуючи свою відмову тим, що така дія призведе до втрат бюджету у зв'язку з припиненням нарахування плати за землю під нерухомим майном, яка фактично використовується, а також тим, що прийняття рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками можливе одночасно з оформленням такого права за власником нерухомого майна.

Вважаючи такі відмови протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є в тому числі:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

Згідно ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права остійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

З наведених правових норм вбачається, що право користування земельною ділянкою припиняється в двох випадках:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Так, як зазначалось раніше, фактично з 21.11.2016 року (відповідно до Наказу Державного космічного агентства України від 21.11.2016 року № 212) КП СПБ Арсенал перестало бути власником вищезазначених майнових комплексів і, відповідно до вимог чинного законодавства, мало б перестати бути користувачем земельних ділянок, на яких дані майнові комплекси розташовані.

Разом з тим, у зв'язку із бездіяльністю Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, у позивача право користування такими земельними ділянками припинено не було, у зв'язку з чим, останньому й далі нараховувався податок на землю.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на той факт, що Національним центром управління та випробувань космічних засобів (власник нерухомого майна) 07.04.2017 року було зареєстровано за собою право власності на спірні земельні ділянки, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки, отже, на момент подачі даного позову до суду (04.07.2017 року) власником спірних земельних ділянок був Національний центр управління та випробувань космічних засобів, а у позивача, у свою чергу, було припинено право постійного користування спірними земельними ділянками, з огляду на наступне.

Так, із позовних та апеляційних вимог вбачається, що позивач просив прийняти рішення про припинення права постійного користування з 21.11.2016 року (з моменту переходу права власності на майнові комплекси до іншого суб'єкта господарювання), натомість Національним центром управління та випробувань космічних засобів право власності на спірні земельні ділянки було зареєстроване лише 07.04.2017 року, тобто в період з 21.11.2016 року по 07.04.2017 року власником земельних ділянок фактично було Казенне підприємство спеціалізованого приладобудування Арсенал (хоча користування даними земельними ділянками ним не здійснювалось), і, як наслідок, саме позивач мав сплачувати земельний податок за земельні ділянки, фактичним власником яких він не був.

Колегія суддів вважає, що вимоги Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал є обґрунтованими, разом з тим, варто зазначити, що у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо зобов'язання прийняти рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками з огляду на наступне.

Так, відповідно до норм ст. 122 Земельного кодексу України саме до повноважень районних державних адміністрацій належить передача земельних ділянок із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта. Дана правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 р. № 21-87а13.

З наведеного вбачається, що суд не може підміняти собою орган влади та здійснювати замість нього владні повноваження, проте з урахуванням необхідності захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Вишгородську районну державну адміністрацію Київської області повторно розглянути заяву Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал про припинення права постійного користування земельними ділянками Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал з 21.11.2016 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал - задовольнити частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал - задовольнити частково.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Вишгородської районної державної адміністрації Київської області у прийнятті рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал з 21.11.2016 року, а саме:

- розміром 10, 3181 га., кадастровий номер 3221886400:36:067:0120, державний акт серія ЯЯ № 1548043;

- розміром 0,76635 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0102, державний акт серія ЯЯ № 154805;

- розміром 2, 7427 га., кадастровий номер 3221886400:36:074:0101, державний акт серія ЯЯ № 154806;

- розміром 0,4289 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0101, державний акт серія ЯЯ № 154807.

Зобов'язати Вишгородську районну державну адміністрацію Київської області повторно розглянути заяву Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал про припинення права постійного користування земельними ділянками Казенного підприємства спеціалізованого приладобудування Арсенал з 21.11.2016 року, а саме:

- розміром 10, 3181 га., кадастровий номер 3221886400:36:067:0120, державний акт серія ЯЯ № 1548043;

- розміром 0,76635 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0102, державний акт серія ЯЯ № 154805;

- розміром 2, 7427 га., кадастровий номер 3221886400:36:074:0101, державний акт серія ЯЯ № 154806;

- розміром 0,4289 га., кадастровий номер 3221886400:36:073:0101, державний акт серія ЯЯ № 154807, та прийняти рішення, відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Л.В. Губська

Я.Б.Глущенко

Постанова складена в повному обсязі 13 лютого 2018 року.