Постанова

від 10.10.2017 по справі 820/4676/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 жовтня 2017 р. №820/4676/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Вождаєвій М.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива" , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №00002181401 від 13.06.2016, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 402 476,00 грн.; податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0000291401 від 13.06.2016, про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 463 841,00 грн., в тому числі за основним платежем - 371 075, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 92 766,00 грн.; податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0000291401 від 12.04.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 59 443,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "НВО "Перспектива" спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ НВО Вертікаль , що включає в себе додаткову угоду, на підставі якої було складено акти про розрахунок - коригування змін вартості товару у зв'язку з коливанням курсу валюти згідно договору поставки. Також позивач зазначив, що придбана продукція була використана для виробництва готової продукції, яка обліковується підприємством на рахунку 26 Готова продукція та в подальшому реалізована. Списання вартості продукції, отриманої за договором, для виробництва, здійснювалось за цінами, які вказані в специфікаціях та видаткових накладних. Відповідні проводки в бухгалтерському обліку здійснені на підставі актів та розрахунків коригування до податкових накладних від 31.12.2014 про розрахунок - коригування зміни вартості товару у зв'язку з коливанням курсу валюти згідно договору поставки, що відображено у податковій звітності в деклараціях з податку на прибуток та ПДВ за грудень 2014 року. Стосовно нарахування штрафних санкцій за неоподаткування у касі готівки у сумі 59443,60 грн. (11888,72*5) позивач зазначив, що грошові кошти в розмірі 11888, 72 грн. отримані в банківській установі, оприбуткування коштів здійснено до каси відповідним прибутковим касовим ордером. Видача готівки з каси підприємства здійснювалася видатковим касовим ордером з метою виплати заробітної плати за другу половину вересня 2013 року.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, враховуючи висновки акту перевірки. Також представник відповідача зазначив, що перевіркою, зокрема, встановлено неоприбуткування готівки до каси у повній сумі її фактичного надходження у день одержання коштів у розмірі 11888,72 грн., вказані кошти були використані для виплати готівкових коштів співробітникам підприємства, що є порушенням вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива" (далі - ТОВ "НВО "Перспектива") зареєстровано як юридична особа (т.5 а.с.114-115), перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (Індустріальній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) як платник податків, є платником податку на додану вартість (т.5 а.с.121).

Відповідно до Довідки від 11.03.2013 серії АА №846090 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "НВО "Перспектива" за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; виробництво електронних компонентів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; неспеціалізована оптова торгівля (т.5 а.с.119-120).

Судом встановлено, що Індустріальною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ "НВО "Перспектива" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами планової виїзної перевірки складений акт від 25.03.2016 №715/20-36-14-01-07/33412298 (т.1 а.с.34-75), яким встановлено порушення вимог п.135.5 ст. 135, пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на прибуток у сумі 373 215 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 2140 грн., 2014 рік в сумі 371075 грн.; п.198.3 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2014 року, що призвело до зменшення ряд. 20.2 декларації до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року у сумі 402476 грн. та зменшення ряд. 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 9830 грн.; п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, у зв'язку з тим, що підприємством не оприбутковано у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 12.04.2016 №0000281401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9830 грн. (т.1 а.с.76-77);

- від 12.04.2016 №0000271401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмір 466668 грн., в т.ч. за основним платежем - 373334 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 93334 грн. (т.1 а.с.78-79);

- від 12.04.2016 №0000291401, яким у зв'язку з порушенням п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 59443,60 грн. (т.1 а.с.80-81).

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Харківській області.

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 03.06.2016 №3263/10/20-40-10-01-14, скарга директора ТОВ "НВО "Перспектива" частково задоволено та скасовано податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000271401, в частині про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2826,75 грн. (основний платіж - 2259 грн., штрафні (фінансові) санкції - 567,75 грн.), в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення рішення від 12.04.2016 №0000281401, №0000291401 залишені без змін, а скаргу в цій частині залишено без задоволення; збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 402476 грн., визначену податковим повідомленням - рішенням від 12.04.2016 №0000281401 (т.1 а.с.83-90).

За результатами рішення ГУ ДФС у Харківській області від 03.06.2016 №3263/10/20-40-10-01-14 в порядку адміністративного оскарження, податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення, а саме:

- від 13.06.2016 №0002181401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 402476 грн. (т.1 а. с.91-92);

- від 13.06.2016 №0002191401, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 463841,25 грн. в т.ч. за основним платежем - 371075 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 92766,25 грн. (т.1 а. с.93-94).

Рішення ГУ ДФС у Харківській області та вказані податкові повідомлення - рішення, оскаржувалось ТОВ "НВО "Перспектива" до ДФС України, проте рішенням ДФС України від 11.08.2016 №17390/6/99-99-11-01-01-25 залишені без змін податкові повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000291401 та від 13.06.2016 №00002181401, №000002191401, та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарги - без задоволення (т.1 а.с.96-100).

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 25.03.2016 №715/20-36-14-01-07/33412298 та рішення ГУ ДФС у Харківській області від 03.06.2016 №3263/10/20-40-10-01-14, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено, що підприємство отримувало продукцію за видатковими накладними та згідно специфікацій без врахування додаткової угоди №1 від 18.03.2014 до договору поставки №37П від 18.03.2014. Оплата та передоплата за договором здійснювалась згідно специфікації також без врахування додаткової угоди. Водночас, в момент здійснення оплат та отримання товару за період з 18.03.2014 по 27.11.2014 підприємство було обізнано щодо наявності додаткової угоди та коригування вартості товару згідно цієї угоди.

Судом встановлено, що між ТОВ "НВО "Перспектива" (покупець) та ТОВ "НВО "Вертикаль" (постачальник), укладено договір поставки від 18.03.2014 №37П (т.1 а.с.18-20). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки визначено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити за складальні одиниці та вузли (далі - продукція) у кількості, асортименті та у термін, визначений у специфікаціях, доданих до даного договору та який є невід'ємною його частиною.

Також судом встановлено, що між ТОВ "НВО "Перспектива" (покупець) та ТОВ "НВО "Вертикаль" (постачальник), укладено додаткову угоду від 18.03.2014 №1 до договору поставки від 18.03.2014 №37П (т.1 а.с.21). Відповідно до п.1 вказаної додаткової угоди - 2.4. У випадку зміни на 5% та більше офіційного курсу долара США до гривні, встановленого НБУ на день здійснення сплати, в порівнянні з офіційним курсом НБУ долара США до гривні, який діяв в день підписання сторонами специфікації, вартість товару коригується та сплата здійснюється покупцем відповідно до наступної формули: ВП = В * (К2/К1), де - ВП - вартість партії товару на день платежу; В - початкова вартість партії товару, визначена у пред'явленому рахунку-фактурі або специфікації; К1 - офіційний курс долара США до гривні, визначений НБУ на дату пред'явлення рахунку; К2 - офіційний курс долара США до гривні, визначений НБУ на дату сплати покупцем грошових коштів за товар .

На виконання умов договору ТОВ "НВО "Перспектива" прийняла товар - блоки, блоки дроселів, клемна панель, корпус, шини силові, тощо, що підтверджується специфікаціями від 18.03.2014 №№1-6 (т.1 а.с.22-33), видатковими накладними (т.1 а.с. 169-213), сплативши його вартість, що підтверджується виписками по рахунку (т.4 а.с.38-55), а ТОВ "НВО "Вертикаль" виписало податкові накладні (т.1 а.с.101-145,214-217, т.4 а.с. 56-84).

При цьому, як вбачається з наданих матеріалів справи, позивач на підставі наявної додаткової угоди та складених актів про розрахунок - коригування зміни вартості товару у зв'язку з коливанням курсу валют (т.2 а.с.45-85) здійснив коригування кількості та вартості показників до податкових накладних, що підтверджують розрахунками коригувань (т.1 а.с. 217-250,т.2 а.с.1-44), актами про розрахунок - коригування зміни вартості товару (т.5 а.с. 152-179).

На підтвердження оподаткування вказаного товару відповідно до коригувань вартості позивачем до матеріалів справи надано картки по рахунку 202, по рахунку 801, по рахунку 26, а також по рахунку 232 за період 18.03.2014-31.132.2014 (т.2 а.с.142-250, т.3).

Суд зазначає, що договір поставки з ТОВ "НВО "Вертикаль" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом використання придбаного товару як сировини для виробництва продукції для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується наданими первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено сплату податку на додану вартість у відкоригованій ціні придбаних ним ТМЦ за вказаним договором та додатковою угодою, враховуючи курсу долару США до гривні на час спірних правовідносин.

Водночас, суд зазначає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України). Визначення критеріїв та складових ціни договору у домовленостях є способом реалізації свободи договору (ст. 627 ЦК України). Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Також суд зазначає, що діючи законодавчі акти не обмежують сторони договору в тому, що ціну визначену в договорі в гривні неможливо змінювати, як часто (за яких обставин) це можливо проводити. Тобто законодавчо не заборонено застосовувати в договорі для розрахунку ціни певний механізм (алгоритм) її зміни, в тому числі із застосуванням перерахунку, в залежності від зміни курсу долару.

При цьому, суд зазначає, що наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того в судовому засіданні встановлено, факти наявності у позивача - ТОВ "НВО "Перспектива" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується договором оренди, разом з додатковими угодами та актами приймання - передачі нежитлового приміщення (т. 5 а.с.134-147), а також встановлено наявність персоналу, що підтверджується штатним розписом, наказом про внесення змін до штатного розпису (т.5 а.с.217-218). Наявні факти та обставини свідчать про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - виробництва готової продукції, що не заперечується відповідачем.

Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст. 44 ПК України).

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст. 44 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до положень ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п.192.1 ст.192 ПК України).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (пп.192.1.2 п.192.1 ст.192 ПК України).

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "НВО "Вертикаль" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Суд зазначає, що згідно Довідки від 11.03.2013 серії АА №846090 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "НВО "Перспектива" за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; виробництво електронних компонентів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; неспеціалізована оптова торгівля (т.5 а.с.119-120).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом під час перевірки не ставилось під сумнів придбання позивачем ТМЦ у контрагента ТОВ "НВО "Вертикаль", понесення витрат, що безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю, а також той факт, що спірні операції щодо придбання товару у вказаного контрагенту забезпечують умови для здійснення господарської діяльність щодо виробництва продукції, для реалізації, яка направлена на отримання доходу.

Водночас, суд зазначає, що позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "НВО "Перспектива", а також наявність підстав для коригування сум ПДВ у зв'язку з відкоригованими цінами , враховуючи курс долару США до гривні на час спірних правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 10.08.2017 №5515, в якому зазначено про те, що наданими на дослідження документами, висновки акту перевірки від 25.03.2016 №715/20-36-14-01-07/33412298 в частині донарахування, внаслідок недотримання ТОВ " НВО Перспектива" вимог п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України, податку на прибуток у сумі 373215 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 2140 грн., 2014 рік в сумі 371075 грн., а також в частині зменшення внаслідок недотримання ТОВ " НВО Перспектива" вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України значення ряд.20.2 декларації до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду за грудень 2014 року на суму 402476 грн. та зменшення значення ряд. 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податковою періоду на суму 9830 грн., - не підтверджуються.

Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» , судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Суд зауважує, що із аналізу змісту наявних в матеріалах справи документів відсутні підстави для незгоди із висновками судової економічної експертизи від 10.08.2017 №5515.

Водночас, аналізуючи надані до справи докази в їх сукупності, суд зазначає, що висновок експертизи є додатковим належним та допустимим доказом в обґрунтування позиції позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "НВО "Вертикаль", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки коригування суми податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ, а також декларації з податку на прибуток (т.5 а.с.15-104). Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 13.06.2016 №00002181401, №0000291401 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.06.2016 №00002181401, №0000291401, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016 №0000291401, суд зазначає наступне.

Як встановлено з акту перевірки, податковим органом під час проведення перевірки виявлено порушення позивачем п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, внаслідок чого не оприбутковано у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичний надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, вся готівка, що надходить до кас, має своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися Оприбуткуванням готівки у касах підприємств, які проводять готівкові розрахунку з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 вищезазначеного Положення, є здійснення обліку готівки у повній сум: її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сум їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Пунктом 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що всі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємств (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівки в національній валюті.

В акті перевірки контролюючим органом щодо вказаного порушення зазначено, що на підставі наданих до перевірки документів за період, що перевіряється, встановлено неоприбуткування готівки до каси у повній сумі її фактичних надходжень у день одержання коштів у розмірі 11888,72 грн. (джерело надходження коштів не встановлено), а саме згідно відомості на виплату грошей від 02.10.2013 №20, ТОВ НВО Перспектива 02.10.2013 було здійснено виплату готівкових коштів співробітникам підприємства на загальну суму 118888,72 грн. Зазначені кошти до каси підприємства не оприбутковано, що є порушенням вимог п. 2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Проте, згідно витягу з касової книги ТОВ НВО Перспектива за 05.09.2013 зазначено, ще залишок на кінець дня складає 0,00 грн.; за 04.10.2013 зазначено, що залишок на початок дня складає 0,00грн., оприбутковано за день з банку за чеком № Л32138258 від 04.10.2013 суму у розмірі 11888,72грн., яка видана на виплату заробітної плати за другу половину вересня 2013 року, а також зазначено, що залишок на кінець дня 0,00грн.

Водночас, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано на підтвердження видачі саме 04.10.2013 грошових коштів з метою виплати співробітникам підприємства заробітної плати за другу половину вересня 2013 року копію прибуткового касового ордеру ТОВ НВО Перспектива від 04.10.2013 № 22 на оприбуткування з банку за чеком № Л32138258 від 04.10.2013 грошових коштів в розмірі 11888,72 грн., а також наданий видатковий касовий ордер ТОВ НВО Перспектива від 04.10.2013 №31 на видачу коштів в розмірі 11888,72 грн. Вказані касові ордери відображені в касовій книзі ТОВ НВО Перспектива .

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи акт щодо проведення на підприємстві - ТОВ НВО Перспектива службового розслідування, за результатами якого встановлено, що головний бухгалтер - ОСОБА_5 допустила описку щодо дати документу в полі "В касу для оплати в строк" у відомостях на видачу грошей №20 за жовтень 2013 року. За результатами вказаного службового розслідування отримано службову записку від головного бухгалтера - ОСОБА_5, в якій зазначено, що фактично виплата заробітної плати за відомостями на виплату грошей №20 за жовтень 2013 року була здійснена 04.10.2013. Також під час службового розслідування досліджено касові документи від 04.10.2013, в яких зазначено відомість на виплату грошей №20 за жовтень 2013 року, заяви співробітників, які підтверджують факт виплати заробітної плати 04.10.2013.

Позивачем також до матеріалів справи надано пояснювальні записки та заяви осіб, що підтверджують факт виплати заробітної плати саме 04.10.2013.

Таким чином, в ході судового розгляду позивачем спростовано наявність порушення встановленого в акті перевірки у вигляді неоприбуткування у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн..

Крім того, суд зазначає, що Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 10.08.2017 №5515, в якому зазначено про те, що наданими на дослідження документами, встановлене в акті перевірки ДФС від 25.06.2016 №715/20-36-14-01-07/33412298 неоприбуткування у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн., внаслідок порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, підтвердити неможливо.

Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» , судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Суд зауважує, що із аналізу змісту наявних в матеріалах справи документів відсутні підстави для незгоди із висновками судової економічної експертизи від 10.08.2017 №5515.

Водночас, аналізуючи надані до справи докази в їх сукупності, суд зазначає, що висновок експертизи є додатковим належним та допустимим доказом в обґрунтування позиції позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000291401 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000291401 підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 13886, 41 грн., що підтверджується квитанцією від 25.08.2016 №388 (т.1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 13.06.2016 року №00002181401, №0000291401.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2016 року №0000291401.

Стягнути з Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива" (код 33412298, адреса: пр. Індустріальний, буд. 10-к, м. Харків, 61007) у розмірі 13886, 41 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 41 копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 17 жовтня 2017 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко