Ухвала

від 28.11.2017 по справі 820/4676/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 р.Справа № 820/4676/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. по справі № 820/4676/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива" (надалі - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива", ТОВ "НВО "Перспектива", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №00002181401 від 13.06.2016, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 402 476,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0000291401 від 13.06.2016, про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 463 841,00 грн., в тому числі за основним платежем - 371 075, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 92 766,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0000291401 від 12.04.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 59 443,60 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 13.06.2016 року №00002181401, №0000291401.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2016 року №0000291401.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Перспектива" зареєстровано як юридична особа (т.5 а.с.114-115), перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (Індустріальній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) як платник податків, є платником податку на додану вартість (т.5 а.с.121).

Відповідно до довідки від 11.03.2013р. серії АА №846090 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "НВО "Перспектива" за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; виробництво електронних компонентів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; неспеціалізована оптова торгівля (т.5 а.с.119-120).

Індустріальною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ "НВО "Перспектива" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 25.03.2016 №715/20-36-14-01-07/33412298 (т.1 а.с.34-75), яким встановлено порушення вимог п.135.5 ст. 135, пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на прибуток у сумі 373 215 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 2140 грн., 2014 рік в сумі 371075 грн.; п.198.3 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2014 року, що призвело до зменшення ряд. 20.2 декларації до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року у сумі 402476 грн. та зменшення ряд. 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 9830 грн.; п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, у зв'язку з тим, що підприємством не оприбутковано у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 12.04.2016 №0000281401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9830 грн. (т.1 а.с.76-77);

- від 12.04.2016 №0000271401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмір 466668 грн., в т.ч. за основним платежем - 373334 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 93334 грн. (т.1 а.с.78-79);

- від 12.04.2016 №0000291401, яким у зв'язку з порушенням п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 59443,60 грн. (т.1 а.с.80-81).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався своїм правом на їх адміністративне оскарження, та рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 03.06.2016 №3263/10/20-40-10-01-14, скарга директора ТОВ "НВО "Перспектива" частково задоволено та скасовано податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000271401, в частині про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2826,75 грн. (основний платіж - 2259 грн., штрафні (фінансові) санкції - 567,75 грн.), в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення рішення від 12.04.2016 №0000281401, №0000291401 залишені без змін, а скаргу в цій частині залишено без задоволення; збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 402476 грн., визначену податковим повідомленням - рішенням від 12.04.2016 №0000281401 (т.1 а.с.83-90).

За результатами рішення ГУ ДФС у Харківській області від 03.06.2016 №3263/10/20-40-10-01-14 в порядку адміністративного оскарження, податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 13.06.2016 №0002181401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 402476 грн. (т.1 а. с.91-92);

- від 13.06.2016 №0002191401, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 463841,25 грн. в т.ч. за основним платежем - 371075 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 92766,25 грн. (т.1 а. с.93-94).

Рішення ГУ ДФС у Харківській області та вказані податкові повідомлення - рішення, оскаржувалось ТОВ "НВО "Перспектива" до ДФС України, проте рішенням ДФС України від 11.08.2016 №17390/6/99-99-11-01-01-25 залишені без змін податкові повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000291401 та від 13.06.2016 №00002181401, №000002191401, та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарги - без задоволення (т.1 а.с.96-100).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "НВО "Вертикаль", крім того подано декларації з ПДВ, розрахунки коригування суми податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ, а також декларації з податку на прибуток та задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Зі змісту наявного в матеріалах справи акта перевірки встановлено, що податковим органом визначено в акті перевірки, що підприємство отримувало продукцію за видатковими накладними та згідно специфікацій без врахування додаткової угоди №1 від 18.03.2014 до договору поставки №37П від 18.03.2014.

Оплата та передоплата за договором здійснювалась згідно специфікації також без врахування додаткової угоди. Водночас, в момент здійснення оплат та отримання товару за період з 18.03.2014 по 27.11.2014 підприємство позивач був обізнаний щодо наявності додаткової угоди та коригування вартості товару згідно цієї угоди.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "НВО "Перспектива" (покупець) та ТОВ "НВО "Вертикаль" (постачальник), укладено договір поставки від 18.03.2014 №37П (т.1 а.с.18-20). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки визначено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити за складальні одиниці та вузли (далі - продукція) у кількості, асортименті та у термін, визначений у специфікаціях, доданих до даного договору та який є невід'ємною його частиною.

Крім того, між ТОВ "НВО "Перспектива" (покупець) та ТОВ "НВО "Вертикаль" (постачальник), укладено додаткову угоду від 18.03.2014 №1 до договору поставки від 18.03.2014 №37П (т.1 а.с.21). Відповідно до п.1 вказаної додаткової угоди - 2.4. У випадку зміни на 5% та більше офіційного курсу долара США до гривні, встановленого НБУ на день здійснення сплати, в порівнянні з офіційним курсом НБУ долара США до гривні, який діяв в день підписання сторонами специфікації, вартість товару коригується та сплата здійснюється покупцем відповідно до наступної формули: ВП = В * (К2/К1), де - ВП - вартість партії товару на день платежу; В - початкова вартість партії товару, визначена у пред'явленому рахунку-фактурі або специфікації; К1 - офіційний курс долара США до гривні, визначений НБУ на дату пред'явлення рахунку; К2 - офіційний курс долара США до гривні, визначений НБУ на дату сплати покупцем грошових коштів за товар .

На виконання умов договору ТОВ "НВО "Перспектива" прийняла товар-блоки, блоки дроселів, клемна панель, корпус, шини силові, тощо, що підтверджується специфікаціями від 18.03.2014 №№1-6 (т.1 а.с.22-33), видатковими накладними (т.1 а.с. 169-213), сплативши його вартість, що підтверджується виписками по рахунку (т.4 а.с.38-55), а ТОВ "НВО "Вертикаль" виписало податкові накладні (т.1 а.с.101-145,214-217, т.4 а.с. 56-84).

При цьому, як вбачається з наданих матеріалів справи, позивач на підставі наявної додаткової угоди та складених актів про розрахунок - коригування зміни вартості товару у зв'язку з коливанням курсу валют (т.2 а.с.45-85) здійснив коригування кількості та вартості показників до податкових накладних, що підтверджують розрахунками коригувань (т.1 а.с. 217-250,т.2 а.с.1-44), актами про розрахунок - коригування зміни вартості товару (т.5 а.с. 152-179).

На підтвердження оподаткування вказаного товару відповідно до коригувань вартості позивачем до матеріалів справи надано картки по рахунку 202, по рахунку 801, по рахунку 26, а також по рахунку 232 за період 18.03.2014-31.132.2014 (т.2 а.с.142-250, т.3).

Договір поставки з ТОВ "НВО "Вертикаль" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом використання придбаного товару як сировини для виробництва продукції для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується наданими первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено сплату податку на додану вартість у відкоригованій ціні придбаних ним ТМЦ за вказаним договором та додатковою угодою, враховуючи курсу долару США до гривні на час спірних правовідносин.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України). Визначення критеріїв та складових ціни договору у домовленостях є способом реалізації свободи договору (ст. 627 ЦК України). Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Також суд зазначає, що діючи законодавчі акти не обмежують сторони договору в тому, що ціну визначену в договорі в гривні неможливо змінювати, як часто (за яких обставин) це можливо проводити. Тобто законодавчо не заборонено застосовувати в договорі для розрахунку ціни певний механізм (алгоритм) її зміни, в тому числі із застосуванням перерахунку, в залежності від зміни курсу долару.

Колегія суддів звертає увагу, що наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій.

Крім того, з матеріалів справи встановлено факт наявності у позивача - ТОВ "НВО "Перспектива" матеріально-технічних ресурсів, що підтверджується договором оренди, разом з додатковими угодами та актами приймання - передачі нежитлового приміщення (т. 5 а.с.134-147), а також встановлено наявність персоналу, що підтверджується штатним розписом, наказом про внесення змін до штатного розпису (т.5 а.с.217-218). Наявні факти та обставини свідчать про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - виробництва готової продукції, що не заперечується відповідачем.

Так, відповідно до п. 44.1, 44.2 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з пп.192.1.1, 192.1.2 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "НВО "Вертикаль" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Відповідно до довідки від 11.03.2013 серії АА №846090 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "НВО "Перспектива" за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; виробництво електронних компонентів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; неспеціалізована оптова торгівля (т.5 а.с.119-120).

Зі змісту акту перевірки встановлено, що контролюючим органом під час проведення перевірки не ставився під сумнів факт придбання позивачем ТМЦ у контрагента, понесення витрат, що безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю, а також той факт, що спірні операції щодо придбання товару у вказаного контрагента забезпечують умови для здійснення господарської діяльність щодо виробництва продукції, для реалізації, яка направлена на отримання доходу.

Крім того, з метою обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем надані до суду належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "НВО "Перспектива", а також наявність підстав для коригування сум ПДВ у зв'язку з відкоригованими цінами, враховуючи курс долару США до гривні на час спірних правовідносин.

Крім того, Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 10.08.2017 №5515, в якому зазначено про те, що наданими на дослідження документами, висновки акту перевірки від 25.03.2016 №715/20-36-14-01-07/33412298 в частині донарахування, внаслідок недотримання ТОВ " НВО Перспектива" вимог п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України, податку на прибуток у сумі 373215 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 2140 грн., 2014 рік в сумі 371075 грн., а також в частині зменшення внаслідок недотримання ТОВ " НВО Перспектива" вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України значення ряд. 20.2 декларації до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду за грудень 2014 року на суму 402476 грн. та зменшення значення ряд. 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податковою періоду на суму 9830 грн., - не підтверджуються.

Згідно ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Аналізуючи надані до справи докази в їх сукупності, слід зазначити, що висновок експертизи є додатковим належним та допустимим доказом в обґрунтування позиції позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 13.06.2016 №00002181401, №0000291401 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.06.2016 №00002181401, №0000291401, підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016 №0000291401, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту наявного в матеріалах справи акта перевірки встановлено, що податковим органом під час проведення перевірки виявлено порушення позивачем п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, внаслідок чого не оприбутковано у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн.

Так, відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, вся готівка, що надходить до кас, має своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки у касах підприємств, які проводять готівкові розрахунку з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 вищезазначеного Положення, є здійснення обліку готівки у повній сум: її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сум їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Пунктом 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що всі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємств (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівки в національній валюті.

Податковим органом в акті перевірки стосовно вказаного порушення зазначено, що на підставі наданих до перевірки документів за період, що перевіряється, встановлено неоприбуткування готівки до каси у повній сумі її фактичних надходжень у день одержання коштів у розмірі 11888,72 грн. (джерело надходження коштів не встановлено), а саме згідно відомості на виплату грошей від 02.10.2013 №20, ТОВ НВО Перспектива 02.10.2013 було здійснено виплату готівкових коштів співробітникам підприємства на загальну суму 118888,72 грн. Зазначені кошти до каси підприємства не оприбутковано, що є порушенням вимог п. 2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Проте, згідно витягу з касової книги ТОВ НВО Перспектива за 05.09.2013 зазначено, що залишок на кінець дня складає 0,00 грн.; за 04.10.2013 зазначено, що залишок на початок дня складає 0,00грн., оприбутковано за день з банку за чеком № Л32138258 від 04.10.2013 суму у розмірі 11888,72грн., яка видана на виплату заробітної плати за другу половину вересня 2013 року, а також зазначено, що залишок на кінець дня 0,00грн.

Водночас, позивачем до матеріалів справи надано на підтвердження видачі саме 04.10.2013 грошових коштів з метою виплати співробітникам підприємства заробітної плати за другу половину вересня 2013 року копію прибуткового касового ордеру ТОВ НВО Перспектива від 04.10.2013 № 22 на оприбуткування з банку за чеком № Л32138258 від 04.10.2013 грошових коштів в розмірі 11888,72 грн., а також наданий видатковий касовий ордер ТОВ НВО Перспектива від 04.10.2013 №31 на видачу коштів в розмірі 11888,72 грн. Вказані касові ордери відображені в касовій книзі ТОВ НВО Перспектива .

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи акт щодо проведення на підприємстві - ТОВ НВО Перспектива службового розслідування, за результатами якого встановлено, що головний бухгалтер - ОСОБА_2 допустила описку щодо дати документу в полі "В касу для оплати в строк" у відомостях на видачу грошей №20 за жовтень 2013 року. За результатами вказаного службового розслідування отримано службову записку від головного бухгалтера - ОСОБА_2, в якій зазначено, що фактично виплата заробітної плати за відомостями на виплату грошей №20 за жовтень 2013 року була здійснена 04.10.2013. Також під час службового розслідування досліджено касові документи від 04.10.2013, в яких зазначено відомість на виплату грошей №20 за жовтень 2013 року, заяви співробітників, які підтверджують факт виплати заробітної плати 04.10.2013.

Позивачем також до матеріалів справи надано пояснювальні записки та заяви осіб, що підтверджують факт виплати заробітної плати саме 04.10.2013.

Отже, наданими вище до суду документами позивачем спростовано наявність порушення встановленого в акті перевірки у вигляді неоприбуткування у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн.

Крім того, Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 10.08.2017 №5515, в якому зазначено про те, що наданими на дослідження документами, встановлене в акті перевірки ДФС від 25.06.2016 №715/20-36-14-01-07/33412298 неоприбуткування у касі підприємства готівки у сумі 11888,72 грн., внаслідок порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, підтвердити неможливо.

Відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

З аналізу змісту наявних в матеріалах справи документів відсутні підстави для незгоди з висновками викладеними в судовій економічній експертизи від 10.08.2017 №5515, а висновок експертизи є додатковим належним та допустимим доказом в обґрунтування позиції позивача.

Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000291401 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0000291401 підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав обов'язок покладений на нього відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та не довів правомірність прийнятих оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 10.10.2017р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. по справі № 820/4676/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 15 275 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень 05 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2017 р.