Ухвала

від 19.10.2017 по справі 826/22370/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22370/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінової А. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Державного підприємства Завод 410 Цивільної авіації до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2017, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 15.05.2015 №0002412202 та від 15.05.2015 №0002402202..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2017 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з чим погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено позапланову невиїзну перевірку державного підприємства Завод 410 Цивільної авіації з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Тех-Партнер , товариством з обмеженою відповідальністю Авіа Макс , товариством з обмеженою відповідальністю Укртехснаб та товариством з обмеженою відповідальністю Логос Партнер за період з 01.11.2014 по 30.11.2014.

Перевіркою встановлено порушення державним підприємством Завод 410 Цивільної авіації пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 171 429,00 грн. та пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 190 477,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 21.04.2015 №1932/26-58-22-02-18/1128297 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 15.05.2015 №0002412202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 257 144,00 грн., у тому числі 171 429,00 грн. - основний платіж, 85 715,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

-від 15.05.2015 №0002402202, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення із податку на додану вартість у розмірі 190 477,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між державним підприємством Завод 410 Цивільної авіації (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Тех-Партнер (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 29.09.2014 №УЗ-2014-91/10, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити покупцю товари, зазначені в пункті 1.3 цього договору, а покупець - прийняти і оплатити.

ДП Завод 410 ЦА включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати по взаємовідносинам з ТОВ Тех - Партнер за листопад 2014 року в розмірі 707 620,0 грн.

ДП Завод 410 ЦА включено в листопаді 2014 року до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Тех - Партнер в розмірі 141 524,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору купівлі-продажу від 29.09.2014 №УЗ-2014-91/10, додаткових угод №1-15, специфікацій №1-15, податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень.

Також між Державним підприємством Завод 410 Цивільної авіації (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Авіа Макс (продавець) укладено типові договори купівлі-продажу від 20.03.2014 №УЗ-201431/3, від 27.03.2014 №УЗ-2014-343, від 18.04.2014 №УЗ-2014-43/2, відповідно до яких продавець зобов'язується поставити покупцю товари, зазначені в пункті 1.3 цих договорів, а покупець - прийняти і оплатити.

На виконання цих договорів ТОВ Авіа Макс складені податкові накладні за листопад 2014 року в адресу Позивача на загальну суму 99 584,16 грн., в тому числі ПДВ 16 597,36 грн.

ДП Завод 410 ЦА включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати по взаємовідносинам з ТОВ Авіа Макс за листопад 2014 року у розмірі 82 985,00 грн.

ДП Завод 410 ЦА включено в листопаді 2014 року до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Авіа Макс у розмірі 16 597,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів купівлі-продажу від 20.03.2014 №УЗ-201431/3, від 27.03.2014 №УЗ-2014-343, від 18.04.2014 №УЗ-2014-43/2, специфікацій, додатковий угод, податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень.

Також, між державним підприємством Завод 410 Цивільної авіації (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Укртехснаб (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів від 27.07.2012 №УЗ-2012-19, відповідно до якого постачальник зобов'язується у 2012-2015 році поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.4 договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

На виконання цього договору ТОВ Укртехснаб складені податкові накладні за листопад 2014 року в адресу Позивача на загальну суму 194 133,72 грн., в тому числі ПДВ 32 355,62 грн.

Позивачем включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати по взаємовідносинам з ТОВ Укртехснаб за листопад 2014 року в розмірі 161 780,0 грн.

Позивачем включено в листопаді 2014 року до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Укртехснаб в розмірі 32 356,0 грн.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 27.07.2012 №УЗ-2012-19, специфікацій, додаткових угод, податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень.

Крім того, між державним підприємством Завод 410 Цивільної авіації (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Логос Партнер (постачальник) укладено договір на постачання товарів від 17.07.2014 №1707-1, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити обладнання, вказане у специфікації №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 17.07.2014 №1707-1, специфікацій, видаткових накладних, податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень.

Вказані контрагенти є постійними постачальниками позивача протягом 2012-2015 років, а деякі і з 2007 року.

Придбаний товар має необхідні сертифікати якості продукції та паспорти, які містяться в матеріалах справи.

Апелянт посилається на висновки акта перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ґрунтуються на податковій інформації щодо ТОВ Тех-Партнер по його взаємовідносинам з його контрагентами-постачальниками; податковій інформації Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про результати проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Укртехснаб з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за жовтень, листопад 2014 року, в якому ставляться під сумнів господарські операції товариства з обмеженою відповідальністю Укртехснаб з контрагентом-постачальником; податковій інформації щодо товариства з обмеженою відповідальністю Авіа Макс по його взаємовідносинам з його контрагентами-постачальниками; податковій інформації щодо контрагента товариства з обмеженою відповідальністю Логос Партнер по його взаємовідносинам з його контрагентами-постачальниками.

В свою чергу, враховуючи надані письмові докази на підтвердження взаємовідносин з контрагентами, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій сформовані виходячи з припущень стосовно можливих порушень податкового законодавства контрагентом позивача, а відносини безпосередньо між учасниками операцій, на підстав якої сформовані дані податкового обліку, не досліджено.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Апелянт не навів жодних інших обставин та доказів, які б свідчили про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

Податковим органом не було надано суду доказів притягнення осіб - керівників вказаних підприємств, до кримінальної відповідальності по факту вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

За змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а висновки та доводи апелянта не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Завод 410 Цивільної авіації до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.