Постанова

від 04.10.2017 по справі 806/1083/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" жовтня 2017 р. Справа № 806/1083/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

позивача, представника відповідача, представників третіх осіб

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" червня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." про визнання дій незаконними та скасування державної реєстрації ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 р. ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати дії державного реєстратора філії Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у місті Житомирі, Житомирської області Дмитренко А.В. незаконними та скасувати здійснену державну реєстрацію інших речових прав (прав оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33803661 від 10.02.2017 прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у місті Житомирі, Житомирської області Дмитренко Анастасією Володимирівною (номер запису про інше речове право - 18955811 спеціальний розділ).

В обґрунтування позову вказав, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 13 лютого 2017 року №6-874/14-17-СГ позивачу, як учаснику антитерористичної операції було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Чуднівського району, за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради, орієнтовним розміром 2,0 га, за рахунок земельної ділянки, що обліковується в національній кадастровій системі за кадастровим номером НОМЕР_1. Зазначив, що він протиправно позбавлений можливості реалізувати надане йому та гарантоване державою право у зв'язку із неправомірними, на його думку, діями державного реєстратора філії Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомир, Житомирської області Дмитренко Анастасією Володимирівною, так як під час перевірки відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було виявлено державну реєстрацію права оренди на вказану ділянку землі. На думку позивача, під час прийняття рішення про державну реєстрацію іншого речового права державним реєстратором було допущено численні порушення норм чинного законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії державного реєстратора філії Комунального підприємства Результат Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області Дмитренко Анастасії Володимирівни щодо здійснення державної реєстрації інших речових прав (прав оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33803661 від 10 лютого 2017 року;

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33803661 від 10 лютого 2017 року, здійснену державним реєстратором філії Комунального підприємства Результат Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області (номер запису про інше речове право - 18955811 спеціальний розділ).

Стягнуто з Комунального підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради на користь ОСОБА_3 640,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач та третя особа звернулися до суду зі скаргами, в яких посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати.

Крім того Комунальне підприємство Результат Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області просить прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 за їх безпідставністю.

Комунальне підприємство "Результат" Новопетрівської сільської ради в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та надав правову оцінку наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 13 лютого 2017 року №6-874/14-17-СГ. Крім того, датою та часом державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ "А.Т.К." є дата прийняття рішення про реєстрацію, а саме 10.02.2017 р., а не 13.02.2017р. запис поземельної книги. Також, судом безпідставно не взято до уваги та не надано правової оцінки витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ-0000400372017 від 09.02.2017 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." в апеляційній скарзі також ставить питання про закриття провадження по справі у зв'язку з тим, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Вимоги апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." обґрунтовує тим, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33803661 від 10 лютого 2017 року, здійснену державним реєстратором філії КП Результат Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області прийняте правомірно та в межах повноважень відповідача, оскільки державна реєстрація договору оренди на спірну земельну ділянку в 2005 р. на сьогоднішній день є законною та ніким не оскарженою протягом 11 років. Крім того зазначено, що підставою для здійснення реєстрації іншого речового права є правочин, і саме цей документ зазначається в Державному реєстрі як підстава виникнення іншого речового права та додаткові угоди які були відсутні являються складовою частиною базового договору. Інші, зазначені судом документи, які були відсутні являються невід'ємною частиною договору, але вони не вважаються підставою виникнення іншого і речового права та не повинні зазначатись в Державному реєстрі як підстава виникнення іншого речового права.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, є учасником бойових дій, посвідчення серія НОМЕР_2 від 30 липня 2015 року (а.с. 10), який звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чуднівського району Житомирської області за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради.

В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-847/14-17-СГ від 13 лютого 2017 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чуднівського району Житомирської області за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради. (а.с. 8).

В рамках розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність, кадастровий номер НОМЕР_1, інженером-землевпорядником Драган Ю.В. були підготовлені відповідні документи.

Однак, під час перевірки відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було виявлено державну реєстрацію права оренди низки земельних ділянок, здійснену державним реєстратором філії Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомир, Житомирської області Дмитренко Анастасією Володимирівною, зокрема, ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33803661 від 10 лютого 2017 року, номер запису про інше речове право - 18955811 спеціальний розділ.

Згідно наявної у матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, №80077673 від 10.02.2017, державним реєстратором філії КП Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомирі, Житомирська область Дмитренко А.В. було внесено запис про виникнення іншого речового права №18955811 (спеціальний розділ). Підставою виникнення іншого речового права зазначено: договір оренди землі, б/н, виданий 01.11.2005, додаткова угода, б/н, від 08.05.2009, додаткова угода, б/н, від 22.01.2010, розпорядження Чуднівської районної державної адміністрації №475 від 15.09.2005.

Підстава для внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33803661 від 10.02.2017, державний реєстратор філії КП Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомирі, Житомирська область Дмитренко А.В. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Строкове платне користування землі сільськогосподарського призначення для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії 31.12.2025. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.", код ЄДРПОУ 32826820. Орендодавець: Держава в особі Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області, код ЄДРПОУ 04053460. Об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1. Площа: 271,5373 га. (а.с. 20 та зворот).

Вважаючи, що під час прийняття рішення про державну реєстрацію іншого речового права державним реєстратором було допущено порушення норм чинного законодавства та наголошуючи, що наявність державної реєстрації іншого речового права на вказану земельну ділянку перешкоджає подальшій реалізації законного права позивача на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, ОСОБА_3 звернувся із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33803661 від 10 лютого 2017 року, здійснену державним реєстратором філії Комунального підприємства Результат Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області (номер запису про інше речове право - 18955811 спеціальний розділ) є неправомірним і підлягає скасуванню, оскільки відповідачем при здійсненні спірних реєстраційних дій не було належним чином перевірено поданий пакет документів на відповідність вимогам чинного законодавства та не враховано наявність підстав для відмови у вчиненні державної реєстрації прав та їх обтяжень, передбачених ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також порушення вимог ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України "Про особисте селянське господарство" визначено, що відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно приписів ч.1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

З метою реалізації права громадян на отримання (придбання) у власність земельної ділянки особа звертається з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що з метою реалізації свого права ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чуднівського району Житомирської області за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-847/14-17-СГ від 13 лютого 2017 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чуднівського району Житомирської області за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради. (а.с. 8).

Згідно наявної у матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, №80077673 від 10.02.2017, державним реєстратором філії КП Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомирі, Житомирська область Дмитренко А.В. було внесено запис про виникнення іншого речового права №18955811 (спеціальний розділ) (а.с. 20 та зворот).

Вказана державна реєстрація відображена у записі про виникнення права №012 в розділі 4 від 14.02.2017 (а.с. 127).

Підставою виникнення іншого речового права зазначено:

- договір оренди землі, б/н, виданий 01.11.2005 (а.с. 43-48);

- додаткова угода, б/н, від 08.05.2009 (а.с. 50);

- додаткова угода, б/н, від 22.01.2010 (а.с. 51);

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ-0000400372017, виданий 09.02.2017;

- розпорядження Чуднівської районної державної адміністрації №475 від 15.09.2005. (а.с. 42)

Підстава для внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33803661 від 10.02.2017, державний реєстратор філії КП Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомирі, Житомирська область Дмитренко А.В. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Строкове платне користування землі сільськогосподарського призначення для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії 31.12.2025. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.", код ЄДРПОУ 32826820. Орендодавець: Держава в особі Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області, код ЄДРПОУ 04053460. Об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1. Площа: 271,5373 га.

На момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій спірні правовідносини регулювались Законом України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.

Однак для надання аналізу вище зазначеним нормам, для надання оцінки доказам, що є в справі, діям реєстратора та його рішенням, які позивач вважає протиправними, суд повинен вирішити питання чи порушується в даному випадку право позивача.

З даного приводу судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КАС позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

З викладеного вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи наведене судова колегія прийшла до висновку, що не можуть бути задоволені будь-які вимоги позивача з оскарження дій суб'єктів владних повноважень, які не породжують для нього виникнення, зміну чи припинення жодних прав чи обов'язків, навіть і в тому випадку якщо суд доходить висновку щодо певних порушень при здійсненні посадовою особою функціональних обов'язків при вчиненні таких дій.

В даному випадку судова колегія встановила, що позивач звернувся із позовом бо вважає, що його протиправно, неправомірними діями та рішенням державного реєстратора, позбавлено можливості реалізувати, надане та гарантоване державою право. Позивач зазначає, що це є право на землю.

Судом встановлено, що на даний час позивачу надано тільки дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, під час наявності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на вказану частину ділянки землі за третьою особою, тому судова колегія прийшла до висновку, що відповідач безпосередньо жодним чином не порушив прав, свобод та інтересів позивача .

Зазначена позиція підтверджується рішенням Верховного суду України від 07.06.2016 у справі № 820/3507/15 відповідно до якого слідує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, користування (оренду).

Таким чином слід зазначити, що рішення суб'єкта владних повноважень на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є проміжним рішенням перед отриманням її у власність, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а відтак не породжує наслідків для потенційного власника чи користувача земельної ділянки.

Таке судження підтверджується і нормами ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, в якій визначено, що проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Наведені норми права дають підстави вважати про відсутність пріоритетності того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Отже підсумовуючи вище наведене у постанові судова колегія також прийшла до висновку, щодо відсутності підстав для надання оцінки діям та рішенням державного реєстратора - відповідача по справі, по державній реєстрації права оренди земельних ділянок, здійснену державним реєстратором філії Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомир, Житомирської області Дмитренко Анастасією Володимирівною, зокрема, ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33803661 від 10 лютого 2017 року, номер запису про інше речове право - 18955811 спеціальний розділ, так як встановлено обставини відсутності порушення відповідачем по справі прав позивача, що є підставою для відмови у позові.

Разом з тим судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для здійснення реєстрації іншого речового права ТОВ "А.Т.К."є правочин, в даному випадку договір оренди і саме цей документ зазначається в Державному реєстрі як підстава виникнення іншого речового права третьої особи та додаткові угоди які являються складовою частиною базового договору. В даному випадку така угода та додаткові угоди, що стали підставою для реєстрації права оренди земельною ділянкою за ТОВ А.Т.К. , є чинними і не скасовані.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, визнано протиправним та скасовано наказ Міністра юстиції України №3715/5 від 20.12.2016 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов'язано Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення в державному реєстрі скасованої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме права оренди землі ТОВ А.Т.К. за рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 25.11.2015 року №26459297, №26462171, №26461451; від 02.10.2015 року №24988850; від 28.12.2015 року №27585122. Зазначена судове рішення набрало законної сили 26.07.2017 р.

У вказаному рішенні судом встановлено, що 2015 році ТОВ А.Т.К. подало до реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області договір оренди від 01.11.2005 року земельною ділянкою площею 271,5373 га. за кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Жеребківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області із внесеними до них змінами і доповненнями для здійснення реєстрації/перереєстрації речового права - права оренди на вказану вище земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речового права та їх обтяжень .

Право оренди за ТОВ А.Т.К. на спірну земельну ділянку було зареєстроване за діючим на той час законодавством в Чунівському РВ Житомирської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.11.2005 року за № 040522400370.

В подальшому, державним реєстратором Ніколайчук О.М. 25.11.2015 року було вчинено реєстраційну дію та прийнято рішення від 25.11.2015 р. №26461451 щодо реєстрації речових прав оренди ТОВ А.Т.К. на вказану вище земельну ділянку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення державного реєстратора Ніколайчук О.М. від 25.11.2015 р. №26461451, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ А.Т.К. на даний час є чинним.

Відповідно до даного судового рішення зобов'язано Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення в державному реєстрі скасованої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме права оренди землі ТОВ А.Т.К. за вказаним вище рішенням державного реєстратора.

Таким чином таке право ТОВ А.Т.К. є відновленим, тому за наявності таких обставин право позивача про, яке він зазначає у позові, не може бути захищене чи поновлене у спосіб про який він зазначає, бо право на спірну земельну ділянку, на даний час, зареєстроване за третьою особою ТОВ А.Т.К. .

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову. Тому постанова суду першої інстанції, у відповідності до ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволені позову.

Враховуючи те, що у своїй апеляційній скарзі ТОВ А.Т.К. , крім іншого, просили закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, судова колегія зазначає наступне.

Вищий адміністративний суд України у Постанові пленуму від 20.05.2013 за № 8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів (далі - Постанова № 8), за змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Законодавство не містить визначення терміна публічно-правовий спір . Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне (п. 2 Постанови № 8).

Згідно п. 3 постанови № 8 вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії.

Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

У п. 8 Постанови висвітлено безпосередньо питання підсудності спорів, які виникають під час державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Верховний суд України у своїй постанові від 26.04.2016 року справ № 823/1604/14 зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширювалася на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Таким чином судова колегія апеляційного адміністративного суду при розгляді даної справи прийшла до висновку, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як позивач на час звернення до суду не набув права власності чи користування спірною земельною ділянкою, що могло б бути предметом розгляду судом іншої юрисдикції. Позивач оскаржує дії державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень щодо вчиненням ним реєстраційних дій та прийняття рішення щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, даний адміністративний позов поданий до суду, до юрисдикції якого належить розглядати такі спори.

Отже судова колегія прийшла до висновку, що доводи третьої особи по справі, про не підсудність даних правовідносин адміністративному суду, є помилковими, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, так як підстави для закриття провадження по справі відсутні.

Апеляційна скарга відповідача також підлягає до задоволення частково з тих підстав, що судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції, але з інших, ніж зазначено в апеляційній скарзі, мотивів.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" червня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову , якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та скасування державної реєсрації.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Б.С. Моніч

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" жовтня 2017 р.