Рішення

від 11.10.2017 по справі 910/5725/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2017Справа №910/5725/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЦЕМ доПублічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк простягнення 5 010 039 002,40 грн. За зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЦЕМ ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж провизнання недійсною заявки Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:не з'явився; від відповідача за первісним позовом:Барвіна І.М. - представник за довіреністю; від відповідача-2 за зустрічним позовом:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬТЦЕМ (далі - позивач, ТОВ АЛЬТЦЕМ ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - відповідача, ПАТ Промінвестбанк , Банк) про стягнення 1 958 303 079, 28 грн. збитків та витрат понесених позивачем в результаті виконання відповідачем договірних правовідносин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року порушено провадження у справі № 910/5725/17, розгляд справи призначено на 19.04.2017 року.

13.04.2017 року до канцелярії суду ТОВ АЛЬТЦЕМ було подано клопотання про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк :

- суму недотриманого прибутку внаслідок порушення фінансування будівництва цементного заводу за період з вересня 2011 року по червень 2014 року в розмірі 2 661 740 525, 11 грн.;

- суму додаткових витрат по сплаті відсотків за подовжений термін користування кредитними коштами в розмірі 519 364 557,90 грн.;

- суму витрат по сплаті страхових внесків зі страхування обладнання компанії PolysiusAG в розмірі 1 088 682, 50 грн.;

- суму додаткових витрат по сплаті послуг Головного контролера з реалізації інвестиційного проекту в рамках Договору про надання послуг головного консультанта з реалізації інвестиційного проекту № 09/04-01 від 08.06.2012 року у розмірі 4 578 825, 80 грн.;

- суму різниці в бік збільшення між витратами на будівництво цементного заводу згідно зведеного кошторисного розрахунку на 2008 рік та 2014 рік в розмірі 1 801 387 679, 00 грн.;

- суму додаткових витрат по сплаті орендних платежів та відшкодування сільськогосподарських збитків у період нецільового використання земельних ділянок за період з березня 2009 року по червень 2012 року в розмірі 15 821 714, 50 грн.;

- суму недоотриманого доходу у вигляді упущеної вигоди від депозитних надходжень в розмірі 6 057 017, 59 грн.

Судом з урахуванням клопотання відповідача, відповідно до вимог статті 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України .

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2017 року наполягав на задоволенні заявленого позову з урахуванням уточнень до позовних вимог, та надав усні пояснення відповідно до яких звернув увагу на те, що фактично відбулося збільшення ціни позову.

Судом було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, а новою ціною позову виходячи з якої розглядається спір є 5 010 039 002, 40 грн.

Крім того, 19.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, а також звернувся до суду із клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке обумовлено неотриманням додатків до позовної заяви.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 21.04.2017 року.

Безпосередньо у судовому засіданні представником відповідача було подано заяву про відвід судді, у задоволенні якої суд відмовив, про що винесено відповідну ухвалу.

Представник позивача у судовому засіданні 21.04.2017 року наполягав на позові, а також на задоволенні клопотання про призначення експертизи з метою встановлення відповідності позовних вимог, які підтверджуються висновком аудитора ТОВ АФ Аудит-Конус щодо узгодження процедур з окремих питань фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЦЕМ від 11.04.2017 року дійсній сумі упущеної вигоди.

Представник відповідача проти позову заперечував, у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи просив відмовити.

Також, через відділ діловодства суду відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Компанію PolysiusAG, оскільки, як зауважує відповідач, розмір заявлених збитків значний і ґрунтується на несвоєчасному виконанні контрактів з німецькою компанією та, як наслідок, несвоєчасному початку будівництва заводу.

Безпосередньо у засіданні 21.04.2017 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності.

Керуючись ст. ст. 34 , 36, ГПК України , суд встановив, що клопотання про застосування строків позовної давності та про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Компанію PolysiusAG буде розглянуте під час судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 року у справі № 910/5725/17 призначено судову експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а розгляд справи відкладено на 02.06.2017 року.

27.04.2017 року враховуючи необхідність проведення дослідження та надання відповіді на поставлені запитання, що потребують спеціальних знань, матеріали справи № 910/5725/17 було направлені для проведення експертного дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.05.2017 р. та 01.06.2017 року через відділ діловодства суду надійшло:

- клопотання директора інституту Рувін О.Г. про необхідність погодження строку виконання експертизи у термін понад 3 місяці та про необхідність оплати експертизи;

- клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Маркіної О.О. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 року вказане клопотання задоволено судом, а сторін по справі зобов'язано вчинити певні дії.

Листами Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 року та від 06.06.2017 року було витребувано у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 910/5725/17 та зобов'язано експерта прискорити проведення експертизи та надання висновку експерта за наявними в матеріалах справи документами.

07.07.2017 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 7909/12043:12048/17-45 від 23.06.2017 року (відповідно до Акту здачі-приймання висновку судового експерта, ціна експертизи складає 107 136, 00 грн.), а тому судом було призначено справу до розгляду на 17.07.2017 року.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 року Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 року у справі № 910/5725/17 з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

17 липня 2017 р. через загальний відділ суду від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 року вказану заяву було повернуто без розгляду в порядку ст. 63 ГПК України.

До початку розгляду спору по суту, відповідачем було заявлено ряд наступних клопотань.

21 квітня 2017 року відповідачем була подана заява про застосування строків позовної давності відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України . Відповідач посилається на те, що позивач у позовній заяві просить стягнути розмір збитків, нарахований за період з 2008 року. Є підстави вважати, що строк позовної давності сплив у 2011 році, а це є підставою для відмови у задоволенні позову.

У зв'язку з тим, що розмір позовних вимог значний і ґрунтується на несвоєчасному виконанні контрактів з німецькою компанією PolysiusAG та у нарахованих позивачем збитках може бути вина саме даної компанії, а не відповідача, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до суду з клопотанням про залучення компанії PolysiusAG до участі у справі №910/5725/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. На обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що рішення суду по даній справі може вплинути на обов'язки компанії PolysiusAG щодо відповідача.

17 липня 2017 року, відповідно до приписів ст. 24 ГПК України відповідач звернувся до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача в якому просить суд: - замінити первісного відповідача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж (надалі - ТОВ Донспецмонтаж ). Оскільки, як вбачається із доводів позивача у позовній заяві, саме невиконання ТОВ Донспецмонтаж своїх зобов'язань за договором про співпрацю та договором генерального підряду призвело до настання негативних наслідків для позивача.

Одночасно, відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж (далі - ТОВ "Донспецмонтаж") та Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ДАР (надалі - ТОВ ФІРМА ДАР ). Обґрунтовуючи дане клопотання тим, що між позивачем, ТОВ Донспецмонтаж та ТОВ ФІРМА ДАР був укладений договір про співпрацю, таким чином вони діяли для досягнення спільної мети, у зв'язку з чим рішення по даній справі безпосередньо може вплинути на права ТОВ Донспецмонтаж та ТОВ ФІРМА ДАР .

Крім того, з огляду на складність розглядуваної справи та велику кількість поданих доказів, як на підтвердження позовних вимог так і заперечень, відповідач надав клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Безпосередньо у судовому засіданні відповідач проти позову заперечував по викладеним у відзиві доводам та підтримав подані ним заяви та клопотання. Також, представник відповідача звернув увагу суду на те, що висновок судово-економічної експертизи № 7909/12043:12048/17-45 від 23.06.2017 року не можна вважати належним доказом по справі, оскільки висновок аудитора ТОВ АФ "Аудит-Конус" В.В. Пилипенко "щодо узгодження процедур з окремих питань фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЦЕМ" від 11.04.2017 року було проведено особою, яка на час проведення аудиту не була належним чином атестована та включена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Виходячи із того, що Банку необхідний час для ознайомлення та підготовки своїх заперечень на висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи, відповідач звернувся з письмовим клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач наполягав на позові. Враховуючи, що деякі клопотання були заявлені безпосередньо в судовому засіданні, позивач підтримав клопотання відповідача про відкладення розгляду з метою ознайомлення із матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 22 , 24 , 27 , 33 , 34 , 36, ГПК України , суд встановив, що вищевикладені клопотання відповідача будуть розглянуті під час судового процесу.

На підставі вищевикладеного, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду та призначив наступне судове засідання на 09.08.2017 року.

Безпосередньо у судовому засіданні відповідач завернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, відповідно до якого заявник просить витребувати у ТОВ "Донспецмонтаж" наступні заявки:

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 16/03 від 16.03.2008 р. на суму 5 068 908,44 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 18/03 від 18.03.2008 р. на суму 15 439 184, 65 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 09/04 від 09.04.2008 р. на суму 1 133 891, 38 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 22/04 від 22.04.2008 р. на суму 1 193 750,13 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 22/05 від 22.05.2008 р. на суму 3 755 152, 92 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 21/06 від 21,06.2008 р. на суму 18 866 629,48 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 24/06 від 24.06.2008 р. на суму 2 861 631, 41 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 12/08 від 12.08.2008 р. на суму 3 200 028,70 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 30/08 від 30.08.2008 р. на суму 71 903 936, 96 грн.

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 11/09 від 11.09.2008 р. на суму 1 643 894, 10 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 25/10 від 25JI 0.2008 р. на суму 2 836 576,71 грн.;

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 25/11 від 25.11.2008 р. на суму 1 132 804,56 грн.

Заявка на сплату/видачу кредитних коштів № 28/11 від 28.1 1,2008 р. на суму 208 009,95 грн.

Обґрунтовуючи дане клопотання тим, що вказані заявки можуть підтвердити саме факт звернення ТОВ "Донспецмонтаж" до відповідача за кредитними коштами, на яких базуються доводи позивача щодо начебто заподіяння останньому збитків через невиконання вказаних заявок.

Відповідач проти позову заперечував, підтримав подані ним раніше заяви та клопотання.

09 серпня 2017 року через загальний відділ суду від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсною заявки №16/03 від 16.03.2008р.

Суд дійшов висновку про прийняття для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЦЕМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" про визнання недійсною заявки.

Позивач в судове засідання не з'явився, втім надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки у судове засідання представника, пов'язаною з участю у іншому судовому засіданні.

Крім того, через загальний відділ суду від Директора ТОВ АФ "Аудит-Конус" Пилипенка В.В. надійшли письмові пояснення щодо висновку аудитора ТОВ АФ "Аудит-Конус".

Керуючись ст. ст. 22 , 24 , 27 , 33 , 34 , 36 , 38 ГПК України , суд встановив, що вищевикладені клопотання відповідача будуть розглянуті під час судового процесу.

На підставі вищевикладеного, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду та призначив наступне судове засідання на 23.08.2017 року.

У судове засідання 23.08.2017 року позивач за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом) не з'явився, втім надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач за первісним позовом позов не визнавав, підтримував подані ним заяви та клопотання, щодо відкладення розгляду справи не заперечував.

Позивач за зустрічним позовом підтримував зустрічні позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Другий відповідач за зустрічним позовом в судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст. ст. 22 , 24 , 27 , 33 , 34 , 36 , 38 ГПК України , суд встановив, що вищевикладені клопотання відповідача за первісним позовом будуть розглянуті під час судового процесу.

З урахуванням неявки позивача за первісним позовом та другого відповідача за зустрічним позовом, а також з огляду на складність розглядуваної справи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду на 30.08.2017 року про що було винесено відовідну ухвалу.

У судовому засіданні 30.08.2017 року позивач за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом) надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність надання додаткового часу для обґрунтування позицій щодо клопотань та заяв відповідача за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) проти відкладення розгляду справи не заперечував, крім того, повідомив суд, що на даний час ведуться переговори щодо досудового врегулювання даного спору.

Другий відповідач за зустрічним позовом в судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст. ст. 22 , 24 , 27 , 33 , 34 , 36 , 38 ГПК України , суд встановив, що вищевикладені клопотання відповідача за первісним позовом будуть розглянуті під час судового процесу, а розгляд справи вирішено відкласти на 27.09.2017 року.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 27.09.2017 року надав усні пояснення по справі та продовжував наполягати на задоволенні заявлених раніше заяв та клопотань.

Позивач за первісним позовом та другий відповідач за зустрічним позовом в судове засіданні не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги суду не виконали.

На підставі вищевикладеного, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд призначив наступне судове засідання на 11.10.2017 року.

Позивач за первісним позовом явку уповноваженого представника у судове засідання 11.10.2017 року не забезпечив, вимог суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник другого відповідача за зустрічним позовом також у судовому засіданні присутнім не був, відзив на зустрічну позовну заяву не надав.

Безпосередньо у судовому засіданні 11.10.2017 року представник позивача за зустрічним позовом наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог, надав усні пояснення по справі.

Крім того, наполягав на задоволенні заявлених раніше клопотань.

Судом під час судового процесу було розглянуто наступні клопотання відповідача за первісним позовом.

Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк заявлялися клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ДАР" та компанії "PolysiusAG".

Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Відповідно до статті 27 ГПК така третя особа може бути залучена до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора. З підстав, зазначених у третьому і четвертому реченнях частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, а також з урахуванням пояснень учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ДАР" та компанії "PolysiusAG", оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, яким чином рішення у справі № 910/5725/17 може вплинути на права та обов'язки таких осіб у майбутньому.

Щодо клопотання про заміну первісного відповідача за первісним позовом з ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.

Положеннями статті 24 Господарського процесуального кодексу України передбаено, що Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача , яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Проте, судом встановлено, що вимоги за первісним позовом обґрунтовані саме невиконання Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк його зобов'язань за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/02-902/08 від 14.03.2008 року укладеним між ТОВ Донспецмонтаж та ПАТ Промінвестбанк . А тому підстав вважати, що ПАТ Промінвестбанк є неналежним відповідачем по справі у суду немає.

Також, судом було розглянуто клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 910/5725/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, питання про необхідність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах

Розглянувши клопотання про колегіальний розгляд справи, суд дійшовши висновку про необхідність відмовити у задоволенні даного клопотання першого відповідача.

Подані відповідачем за первісним позовом клопотання про витребування доказів не підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Під час розгляду справи встановлено, що заявки (в тому числі № 16/03 від 16.03.2008 року), які просить витребувати відповідач за первісним позовом наявні у матеріалах справи.

Більше того, у судовому засіданні 11.10.2017 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" ознайомилось із вказаними заявками т авизнало їх наявність.

Судом, посеред іншого враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Крім того, відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.10.2017 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

У 2005 році позивачем за первісним позовом було прийнято рішення - будівництво цементного заводу. У 2007 році для цих цілей було придбано Червонопартизанське родовище вапняків флюсів і отримано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3959 від 13.07.2007 року. Після придбання родовища, фахівцями позивачем були розглянуті пропозиції провідних світових компаній, які випускають обладнання для цементних заводів. Рішення було прийнято на користь компанії "PolysiusAG".

01.01.2008 року між позивачем за первісним позовом, товариством з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж та товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Дар був підписаний договір про співпрацю б/н. В пункті 1. 1. Цього договору в зв'язку з придбанням товариством з обмеженою відповідальністю Альтцем Спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний номер № 3959 від 13 липня 2006 року на Червонопартизанське родовище флюсового вапняку, а також створення бізнес-ідеї проекту, суть якого полягає у використанні власних коштів і залучення додаткових коштів, для створення нового заводу з виробництва високоякісної цементу, сторони дійшли спільної згоди, що відносини, які в подальшому складаються між ними, стали запорукою їх майбутньому довгостроковому і взаємовигідному співробітництву в галузі будівництва та експлуатації цементного заводу в Ленінському районі автономної республіки Крим на базі Червонопартизанського родовища вапняків продуктивністю 3.000.000 т клінкеру на рік.

Згідно пункту 1. 2. Сторони за умовами договору про співпрацю зобов'язується, в обумовлені терміни, шляхом об'єднання своїх зусиль і майна, які належать сторонам на відповідно підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети будівництва, введення в експлуатацію та подальшого функціонування цементного заводу в Ленінському районі автономної з публіки Крим на базі Червонопартизанського родовища вапняків продуктивністю 3.000.000 т клінкеру на рік, а також зобов'язуються надалі укласти договір про спільну діяльність.

03.01.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж був підписаний договір генерального підряду 2008/01-3, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж як генпідрядник зобов'язувалося своїми і залученими силами та засобами побудувати об'єкти на будівельній ділянці, розташованій в автономній республіці Крим, Ленінський район, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а позивач як замовник зобов'язався надати генеральному підрядника будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт в порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підставі підготовленого бізнес-плану інвестиційного проекту будівництва цементного заводу в Ленінському районі автономної республіки Крим на базі Червонопартизанського родовища вапняків продуктивністю 3.000.000 т клінкеру на рік, відбулися переговори з банком про надання фінансування для реалізації інвестиційного проекту.

За підсумками переговорів між позивачем та банком було досягнуто домовленості про надання фінансування для будівництва цементного заводу та підписані наступні договори про надання кредитів, а саме:

- Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії #15-93/02-896/08 від 14.03.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Альтцем та публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ;

- Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії # 15-93/02-895/08 від 14.03.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Дар та публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ;

- Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії #15-93/02-902/08 від 14.03.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж та публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк .

Відповідно до вищезгаданих договорів мультивалютні кредити були надані позивачу і товариству з обмеженою відповідальністю Фірма дар для покупки обладнання і технології, які дозволять реалізувати інвестиційний проект у зв'язку із чим були укладені також зовнішньоекономічні договори.

3-й мультивалютний кредит був наданий товариству з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж з метою покупки будівельних матеріалів, обладнання, запасних частин, металоконструкцій, оплати робіт субпідрядник організації, наданих послуг та інших виробничих потреб, пов'язаних з будівництвом цементного заводу.

Після підписання кредитних договорів та зовнішньоекономічних контрактів на поставку технологічного обладнання позивач за первісним позовом, як вбачається з позовної заяви, приступив до виконання підготовчих робіт. Виконавши основну частину підготовчих робіт позивач планував розпочати активно стадію реалізації інвестиційного проекту, тобто початок будівельно-монтажних робіт.

У відповідності із затвердженими строками реалізації інвестиційного проекту будівництва заводу в Ленінському районі автономної республіки Крим на базі Краснопартизанського родовища вапняків потужністю 3 млн. т клінкеру на рік, будівництво цементного заводу повинно було розпочатись у вересні 2009 року. Плановий строк введення в експлуатацію першої лінії заводу - вересень 2011 року, що складає 30 місяців. Вищевказані строки були погоджені банком.

Відповідно до пункту 1. 1. Кредитного договору-3 банк надає товариству з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж кредити шляхом відкриття мультивалютний кредитної лінії з можливістю кредитування в гривні та євро, яка не може перевищувати за сукупною заборгованості у всіх видах валют кредитування 645 000 000 грн.

Згідно пункту 1. 3. Кредит надається із наступним цільовим призначенням: придбання будівельних матеріалів, обладнання, запасних частин, металоконструкцій, оплату виконаних робіт суд підрядних організацій, наданих послуг та інші виробничі потреби пов'язані із породженням цементного заводу.

В пункті 5. 1. Кредитного договору-3 зазначається, що цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін.

Пунктом 5. 2. Кредитного договору-3 сторони погодили, що для отримання кредитних коштів формується заявка до банку. Банк, отримавши заявку, згідно пункту 2. 1. Кредитного договору-3 повинен надати кредит шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених пункті 1. 1. Договору, документів позичальника безпосередньо з рахунків відкритих в Головному управлінні Промінвестбанку в Донецькій області, та або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника або іншими шляхами не забороненими чинним законодавством, відповідно до цільового призначення кредиту.

З метою отримання кредитних коштів товариство з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж були надані заявки.

Загальна сума заявок на видачу кредитних коштів за 2008 рік в рамках укладеного кредитного договору3 склала 129 244 399 , 40 грн.

Спір у справі, на думку позивача, виник у зв'язку з тим що відповідач всупереч умовам кредитного договору-3 не сплатив вказані заявки то не надав кредитні кошти в межах суми відповідно до термінів визначених у пункті 1.1 кредитного договору, та, таким чином не виконав свої зобов'язання про видачу кредитних коштів за кредитним договором. Реальне надання кредитних коштів було зроблено банком тільки в червні 2012 року. У зв'язку з чим, через несвоєчасне фінансування реалізації інвестиційного проекту, терміни завершення будівництва були перенесені з вересня 2011 на червень 2014 року, що спричинило за собою заподіяння позивачеві за первісним позовом збитків і був упущений прибуток.

Проте, як вбачається із матеріалів наявних у справі, Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 року, 23.08.2017 року, 30.08.2017 року та 27.09.2017 року було зобов'язано позивача за первісним позовом:

- надати письмові пояснення на позовну заяву з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 7909/12043:12048/17-45 від 23.06.2017 року.

- надати письмові пояснення щодо заявлених клопотань та заяв відповідача;

- надати заперечення на відзив.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За змістом п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, може тягнути за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України .

У пункті 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" викладено правову позицію про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку ст. 38 названого Кодексу , чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Суд зазначає, що станом на 11.10.2011 р. позивач, вказаних в ухвалах суду дій, які мають значення для правильного вирішення спору, не виконав.

Одночасно, ненадання позивачем витребуваних доказів, які мають істотне значення для вирішення спору по суті унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин судової справи та прийняття правильного, мотивованого рішення, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності підтверджених належними доказами, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України .

Отже, виходячи з фактичних обставин справи позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України .

Крім того, під час розгляду справи № 910/5725/17 відповідачем за первісним позовом було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем".

Згідно з п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 даної статті передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, оскільки судом залишено без розгляду первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альтцем , тоді вирішити питання щодо спливу строків позовної давності не виявляється можливим.

Як уже зазначалося раніше, 09 серпня 2017 року через загальний відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Альтцем та Товариства з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж про визнання недійсною заявки ТОВ Донспецмонтаж № 16/03 від 16.03.2008 року.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ Альтцем укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/02-896/08 від 14.03.2008 року (далі також кредитний договір 1). На підставі п. 1.1., 2.1., 2.2. кредитного договору 1, було відкрито відновлювальну мультивалютну кредитну лінію, з можливістю кредитування у національній валюті та євро у сумі, яка не може перевищувати 640 000 000, 00 грн., із строком повернення - 10.03.2016 року. Згідно з п. 1.3. кредитного договору 1 кредит був наданий з метою розрахунків з постачальником за обладнання, у тому числі по відкритим акредитивам.

Між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ Донспецмонтаж укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/02-902/08 від 14.03.2008 року (далі також кредитний договір 2), за умовами якого надано кредит шляхом відкриття кредитної лінії із встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 645 000 000, 00 грн. строком до 10 березня 2016 року.

В редакції договору про внесення змін до кредитного договору 2 від 22.03.2013 року встановлено, що перерахування кредитних коштів здійснюється на підставі заявки позичальника протягом 3х банківських днів. До 2013 року кредитування відбувалося не на підставі заявок ТОВ Донспецмонтаж , а шляхом перерахування коштів безпосередньо з позичкового рахунку. Наявність заявок за 2008 рік на видачу кредитних коштів не передбачена умовами кредитного договору № 2 та не вимагалася ПАТ Промінвестбанк .

Отже, як вказує позивач за зустрічним позовом, підставою для надання кредитних коштів у вказаний у позовній заяві період є платіжні документи позичальника, наявність та надання відповідачу заявок не є підставою для перерахування кредитних коштів згідно п. 2.1. кредитного договору 2.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Так, наприклад, якщо правочин про заставу нерухомого майна укладений письмово, але не посвідчений нотаріусом, то його правомірність спростовується ст. 577 ЦК. Якщо особа склала заповіт, але не виділила частини спадщини тому, хто має право на обов'язкову частку, правомірність заповіту частково заперечується відповідним приписом ст. 1241 ЦК. У випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

Доповнюючи положення про те, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, у ст. 16 ЦК міститься досить широкий перелік засобів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема одним із них є визнання правочину недійсним.

Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

дефекти (незаконність) змісту правочину;

дефекти (недотримання) форми;

дефекти суб'єктного складу;

дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Положеннями ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). 3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. 4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. 5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину

Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань, розпорядження про реєстрацію за місцем проживання фізичної особи та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).

Крім того, хибними є доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності в матеріалах справи заявки ТОВ Донспецмонтаж № 16/03 від 16.03.2008 року, оскільки судом було з'ясовано, що зазначена заявка долучена Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтцем" до первісного позову.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк у зв'язку з тим, що заявку ТОВ Донспецмонтаж № 16/03 від 16.03.2008 року не можна визнавати недійсною за правилами недійсності правочинів, так як вона за своїм змістом не є правочином.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову покладаються на Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк .

При цьому, суд зазначає, що ст. 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку, залишення позову без розгляду на підставі ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України , крім випадку, коли позов залишений без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача.

Враховуючи, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" хоча і не був присутнім у деяких судових засіданнях, але щоразу звертався до суду із письмовими клопотаннями про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про повернення позивачеві за первісним позовом суми сплаченого судового збору у розмірі 240 000, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЦЕМ до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про стягнення 5 010 039 002, 40 грн. залишити без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтцем" (98300, АРК, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 80-а; код ЄДРПОУ 33433522) суму судового збору сплаченого згідно квитанції № 12047442 від 10.04.2017 року на суму 120 000, 00 грн.та квитанції № 12047427 від 10.04.2017 року на суму 120 000, 00 грн. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

3. У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЦЕМ та Товариства з обмеженою відповідальністю Донспецмонтаж про визнання недійсною заявки відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 17.10.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко