Рішення

від 17.10.2017 по справі 915/763/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 915/763/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 - дов.№10 від 03.01.2017

за участю представника відповідача - ОСОБА_2 - дов.№б/н від 24.03.2017

предстаник 3-ї особи в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» , 54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» , 54031, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 128

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 комітет самоорганізації населення «Легенда» , 54031, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 128.

про: стягнення 37 720,47 грн.

встановив:

Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» 37 720,47 грн. - вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові та письмових поясненнях (а.с.175-176) посилається на те, що позивачем неодноразово направлялись відповідачу для розгляду примірники договору №6316.00, але відповідач від підписання договору ухилився, хоча весь час продовжував споживати теплову енергію, в підтвердження чого посилається на наряди на підключення та відключення системи опалення, відомості про реалізацію теплової енергії. Вказує, що за період з 22.12.2016 по 31.03.2017 відповідач безпідставно спожив теплову енергію на суму 37 720,47 грн., яку не сплатив, у зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості на підставі ст. 1212, ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідач у наданих до суду запереченнях проти позову (а.с. 74-78) та додаткових поясненнях (а.с. 201-202, 230-231) вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки:

- відповідач не має у власності «нежитлові приміщення площею 270 кв.м.» за адресою м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 128;

- відповідач є власником 9068/10000 часток об'єкту житлової нерухомості - гуртожитку. Загальний розмір опалювальної площі гуртожитку становить 3507,90 кв.м., відповідно постачання теплової енергії здійснюється у 3180,96 кв.м. площі відповідача. За постачання теплової енергії для розрахунку повинен використовуватися тариф для населення (без приладів обліку) згідно Постанови НКРЕКП від 09.06.2016 №1101;

- позивач відмовився укласти із відповідачем ОСОБА_4 на постачання теплової енергії щодо належної йому на праві приватної власності об'єкта житлової нерухомості;

- постачання теплової енергії у гуртожиток 2016 - 2017 роках здійснювалось на підставі Договору на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам, укладеного із БКСН «Легенда» за №3272 від 01.03.2007 на весь обсяг опалювальної площі (3507,90 кв.м.) гуртожитку за адресою м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 128.

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт постачання тепла відповідачу, а також не доведено обсяг та вартість фактично спожитої відповідачем теплової енергії в спірний період.

Представник 3-ї особи в судове засідання 17.10.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.10.2017 не виконав.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 28.09.2017 оголошувалась перерва.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

ОСОБА_5 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» знаходиться 9068/10000 часток будівлі гуртожитку А-9, за адресою м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд. 128 (а.с.13).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що листом №88/25 від 11.01.2017 направив на адресу відповідача два примірники Договору №6316.00 купівлі - продажу теплової енергії від 30.12.2016 на опалення нежитлового приміщення за адресою вул.Космонавтів 128 та рахунок - фактуру №6316.00 від 30.12.2016 на суму 3361,56 грн. для оплати за опалення вказаного приміщення за грудень 2016 року, вказаний ОСОБА_4 відповідач не підписав та рахунок не сплатив (а.с.14).

В підтвердження підключення до системи теплопостачання нежилих приміщень за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів 128, позивач посилається на наряд про підключення №5326 від 22.12.2016 (а.с.17) та наряд на відключення №5027 від 31.03.2017 на якому в графі «представник абонентів» стоїть печатка БКСН «Легенда» (а.с.18).

Позивач вказує, що відповідач в опалювальний період з 22.12.2016 по 31.03.2017 споживав теплову енергію, в підтвердження чого складались відомості про реалізацію теплової енергії (а.с.19-25) та для оплати вартості отриманої в опалювальний період з 22.12.2016 по 31.03.2017 теплової енергії в сумі 37 720,47 грн. були направлені на адресу відповідача рахунки - фактури № 6316.00 від 30.12.2016, №6316.00 від 31.01.2017, №6316.00 від 28.02.2017, №6316.00 від 31.03.2017 (а.с. 26 - 30), в підтвердження чого посилається на реєстри згрупованих рекомендованих листів (а.с.31,32) та лист №599/юр/25 від 16.02.2017 (а.с.16).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

ОСОБА_5 із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» , Законом України «Про теплопостачання» , Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» №630 від 21.07.2005 року, іншими нормативно-правовими актами.

ОСОБА_5 преамбули Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 року (далі - Закон №1875-ІV) цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 19 Закону №1875-ІV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 р.:

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору

ОСОБА_5 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07.2005, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону №1875-ІV споживач зобов'язаний, в тому числі, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

ОСОБА_5 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 41-43) ТОВ «Ніконджитбудсервіс» є юридичною особою, зареєстрованою 31 січня 2000 року.

Відповідач є власником 9068/10000 часток приміщення гуртожитку по вул. Космонавтів, 128 в м. Миколаєві.

Гуртожиток є об'єктом житлової нерухомості. Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2014 року за № 21414135 (а.с. 80).

Як вбачається з пояснювальної записки до Технічного робочого проекту будівництва гуртожитку на сторінці 25 п.б Архітектурно - планіровочного рішення зазначено, що Архітектура будинку гуртожитку і планування рішення повністю прийняті за типовим проектом. Дев'ятиповерховий будинок гуртожитку із одноповерховим блоком обслуговування має наступну структуру: всі дев'ять поверхів - жилі,… (а.с.203-205).

01.10.2006 між ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та ТОВ Ніконджитбудсервіс було укладено договір на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам (площа - 3555,20 кв.м.).

27.02.2007 року за рішенням виконкому Миколаївської міської ради в гуртожитку було зареєстровано ОСОБА_3 комітет самоорганізації населення «Легенда» (далі - БКСН «Легенда» ), який зареєстрований як юридична особа із 05.03.2007 року (код ЄДРПОУ 34992860), основним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об'єктів (Код КВЕД 81.10). Вказане підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 93-96).

01.03.2007 р. між БКСН «Легенда» та позивачем був укладений ОСОБА_4 №3272 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам за адресою м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 128 (а.с. 97-98). Відповідно до Додатку №1 до даного договору (а.с. 99) опалювальна площа гуртожитку за адресою м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 128 складає 3 507,90 кв.м.

20.12.2016 року у зв'язку з переходом на прямі розрахунки з мешканцями кімнат гуртожитку ОСОБА_4 № 3272 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам від 01.03.2007 р., укладений між БКСН «Легенда» та позивачем, був достроково розірваний Додатковою угодою № 4 доданого договору (а.с. 196).

Позивач зазначає, що з 2000 року опалення приміщення першого поверху площею 270 кв.м. здійснювалось на підставі договорів з Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області. Проте, у 2016 році Ленінський РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області звільнив займане приміщення.

Відповідач зазначає, що договір оренди приміщення першого поверху площею 270 кв.м. з Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області не укладав. Ленінське РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області використовувало приміщення 1 поверху на підставі Договору суборенди №01 від 05.02.2016 укладеного із ГФ з ОГП Ленінського р-ну Захист . ОСОБА_5 вказаного Договору в суборенді Ленінського РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області знаходились нежитлові приміщення загальною площею 102,9 кв.м. , а не 270 кв.м., що не спростовано позивачем. Вказує, що нежитлові приміщення за Договором оренди №08 від 05.02.2016 були повернені ГФ з ОГП Ленінського р-ну Захист відповідачу 03.01.2017 тому всі розрахунки за спожиту теплову енергію до 03.01.2017 повинні здійснюватись між позивачем та фактичними користувачами спірних приміщень.

Позивачем в порушення приписів ст. 33 ГПК України, не надано до суду доказів на спростування вказаних відомостей.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до ОКП Миколаївоблтеплоенерго із заявами щодо укладання договору на постачання теплової енергії за адресою: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 128, позивач листами повідомляв відповідача про відмову в укладенні зазначено договору з причини наявності за цією адресою вже діючого договору №3272, укладеного з БКСН Легенда (а.с101 - 104, 107, 124).

Наданий позивачем наряд №5326 від 22.12.2016 не містить ні підпису, ні печатки абонента ТОВ Ніконджитбудсервіс та не може бути прийнятий судом, як належний доказ в підтвердження обставин підключення опалення саме в нежилих приміщеннях ТОВ Ніконджитбудсервіс . Більш того, наряд №5027 від 31.03.2017, який був наданий позивачем, на проведення відключення опалення нежилих приміщень за адресою: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 128 в графі Представник абонента містить підпис та печатку БКСН Легенда , а не ТОВ «Ніконджитбудсервіс» (а.с.17,18).

ОСОБА_5 надано відповідачем наряду №1608 від 15.10.2016 вбачається, що 22.12.2016 позивачем було проведено підключення опалення за адресою: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 128 на підставі розпорядження міського виконавчого комітету, та в графі Представник абонента зазначено підпис уповноваженої особи та печатку БКСН Легенда (а.с.100).

ОСОБА_5 зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позивачем не доведено належними засобами доказування факту використання саме відповідачем опалювальної площі 270 кв.м. в період з 22.12.2016 по 31.03.2017, а також не доведено обсяг та вартість фактично спожитої відповідачем теплової енергії в спірний період.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» 37 720,47 грн. - вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

Посилання позивача про направлення на адресу відповідача у 2017 році примірників договорів купівлі - продажу теплової енергії та відмову відповідача від підписання вказаних договорів є предметом іншого позовного провадження.

Частиною 6 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.10.2017

Суддя Н.О. Семенчук