Постанова

від 17.08.2017 по справі 804/4145/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 р. Справа № 804/4145/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідел" в особі структурного підрозділу Молочний завод ТОВ МВК Лідер про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

21 червня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідел" в особі структурного підрозділу Молочний завод ТОВ МВК Лідер про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та №2 за травень-червень 2017 року в сумі 2390,61 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, яку у добровільному порядку не сплачує.

Представник позивача клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не з'явився, заперечень на позовну заяву не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі та повістки про виклик до суду направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням, проте конверти повернутий до суду у зв'язку із неврученням (за закінченням терміну зберігання).

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідел" в особі структурного підрозділу Молочний завод ТОВ МВК Лідер зареєстроване в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Житомирської області як платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

За обліковими даними позивача заборгованість підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та №2, за період з лютого 2017 року по квітень 2017 року становить 2390, 61 грн. та виникла відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим ). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Оскільки спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пунктів а , б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список №1, №2), суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

Також, належить зазначити, що постановою Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій судом зазначено, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідел" в особі структурного підрозділу Молочний завод ТОВ МВК Лідер про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідел" в особі структурного підрозділу Молочний завод ТОВ МВК Лідер на користь Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області (р/р №25606301922896 в ЖОУ ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 311647, код ЄДРПОУ одержувача 40380333) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, за списками №1, №2 в сумі 2390, 61 грн. (дві тисячі триста дев'яносто гривень 61 коп.) за період з лютий-квітень 2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова