Ухвала

від 24.10.2017 по справі 264/2643/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мирошниченко Ю.М.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року справа №264/2643/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Гайдара А.В., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 липня 2017 року у справі № 264/2643/17 за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області (далі: відповідач, пенсійний орган, управління), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області №28 від 1 грудня 2016 року про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. а ст..13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області у відповідності до п. а ст..13 Закону України Про пенсійне забезпечення зарахувати до пільгового стажу позивачу період його роботи з 18.01.1993 року по 27.09.2003 року;

зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення за його заявою від 26.09.2016 року. (арк.справи 3-6)

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 липня 2017 року зазначений позов ОСОБА_2 задоволений частково, а саме:

скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області від 1 грудня 2016 року № 28 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 відповідно до пункту а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 період його роботи в ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції з 18.01.1993 року по 27.09.2003 року відповідно до п. а ст..13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (арк.справи 30-32)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що період роботи позивача з 24.06.1992 року по 27.09.2003 року в ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1, оскільки перевірити достовірність довідки, уточнюючої особливий характер праці від 16.10.2016 року № 238, не вважається можливим, так як первинні документи знаходяться на непідконтрольній території, а також довідка підписана неповноважною особою та не надано позивачем даних щодо атестації робочих місць на даному підприємстві. (арк.справи 33-37)

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року задоволено письмове клопотання відповідача, замінено Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області його правонаступником - Лівобережним об'єднаним управлінням пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Рішенням від 01.12.2016 року за № 28 відповідачем було відмовлено в призначенні позивачу пенсії. У рішенні зазначено, що позивач має загальний стаж 21 рік 1 місяць 18 днів, пільговий стаж по списку №1 складає 4 роки 11 місяців 10 днів. До пільгового стажу не включено період роботи ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції , оскільки представлену позивачем довідку про підтвердження пільгового стажу по Списку №1 взяти до уваги неможливо, так як здійснити її перевірку не представляється можливим, через те, що підприємство знаходиться на території АТО. (арк.. справи 12)

Дані обставини встановлені судом та не є спірними між сторонами.

Спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах згідно пункту а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з підстав відсутності недостатності пільгового стажу роби за професією, передбаченою Списком №1.

Згідно до п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.3 цього Порядку (в редакції, чинній у спірний період) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках,коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м.Жданівка Донецької області. ОСОБА_2 згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно трудової книжки позивач в період з 18.01.1993 року по 27.09.2003 року працював в ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції на посаді електрослюсаря із повним підземним робочим днем, що дає право на пільговий стаж при виході на пенсію згідно Списку №1.

Тобто, зазначені записи в трудовій книжці чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди - з повним підземним робочим днем у шахті.

Крім того. колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачу видана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток №5 до Порядку) № 238 від 16.10.2014 року, згідно якої ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції повністю підтверджує відомості, викладені в трудовій книжці позивача щодо періоду та умов праці із відомостями про атестацію робочого місця.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сьогоднішній день ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції (ідентифікаційний код юридичної особи 33331544) не ліквідоване, проте зареєстроване на території, яка не підконтрольна органам державної влади України, в місті м.Жданівка Донецької області. Більше того, за наявними в реєстрі даними єдиним засновником підприємства є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, тобто вказане підприємство належить до державної сфери управління.

На підтвердження роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, позивачем надано: трудову книжку, пільгові довідки № 238 від 16.10.2014 року від ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції м. Жданівка Донецької області та № 84 від 01.04.2016 року ТОВ Ексіменерго Паливо енергетична компанія м.Маріуполь, довідку про підземні роботи, довідки табеля та довідку про заробітну плату, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорт, ІПН.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо неможливості неприйняття пільгових довідок № 238 від 16.10.2014 року від ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції м. Жданівка Донецької області, оскільки вони видані підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, з огляду на наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України . Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , дію якого зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, м. Донецьк (Донецька міська рада) відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІтапостанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІ, м. Донецьк визнаний тимчасово окупованою територією.

Факт непереміщення ДП Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції (ідентифікаційний код юридичної особи 33331544) на територію, підконтрольну українській владі, не впливає на право на пенсію позивача.

Крім того, ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі Лоізіду проти Туреччини .

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території .

Відповідно до частини 2, 3 статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Проте, враховуючи особливі обставини, що склалися в даних спірних правовідносинах, так як позивач являється особою, переміщеною з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, позбавлений можливості з об'єктивних причин отримати та надати уточнюючу довідку, у встановленому законом порядку, яка б підтверджувала його пільговий стаж, хоча надання такої довідки при наявності трудової крижки та відповідних записів у ній не потрібно.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України Про пенсійне забезпечення , пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Стаття. 100 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачає, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачені раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижуються пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст. 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за і віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005р. № 383 (далі - Порядок № 383), при визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено постановою КМУ від 11 березня 1994 р. № 162, передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах в шахтах.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в справі №21-455а13 в постанові Верховного Суду України від Аналіз положень статей 1, 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці (далі - Закон № 345-VI), пунктів "а", "г" підрозділу 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 1 Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (далі - список № 1), свідчить про те, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи є неправомірною і ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

На підставі наявних доказів, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем представлено належні та достатні документи для прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення про включення до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_2 з 18.01.1993 року по 27.09.2003 року, а прийняте відповідачем рішення № 28 від 01.12.2016 року не відповідає положенням діючого законодавства та міжнародним принципам верховенства права щодо прав людей на окупованих територіях.

Натомість відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи. Натомість відповідач не надав позивачу відомостей про спосіб підтвердження спірного трудового стажу за період роботи з 1993 року по 2003 рік та самоусунувся від спірного питання, поклавши обов'язок перевірки уточнюючої довідки на позивача та обмежився лише посиланням на неможливість перевірки представлених відомостей - довідки підприємства через проведення АТО та не підконтрольність певної території, що не може бути законною підставою для позбавлення позивача пенсійного забезпечення.

Водночас позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на державному підприємстві первинних документів про умови праці та атестацію робочих місць та від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Незабезпечення належного зберігання вказаних документів в державних підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача на їх підтвердження документами, що залишилися в місті Жданівка Донецької області. Натомість відповідач не спростував незаконність або недостовірність представленої позивачем уточнюючої довідки, що дає підстави для її врахування при розрахунку пенсійного стажу і призначенні пенсійних виплат.

Крім того, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо того, що довідка про пільговий період роботи позивача підписана неповноважною особою та позивачем не надано даних щодо атестації робочих місць на даному підприємстві, оскільки вищезазначені дані не були підставою для прийняття спірного рішення пенсійного органу.

Також колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи спірне рішення та посилаючись на вищезазначені норми Законів, фактично не навів підстав для відмови в призначенні пенсії позивачеві на пільгових умовах, не зазначив про необхідність надання відповідних довідок, які б підтвердили такий пільговий стаж, не визначив період, який не приймається пенсійним органом. тобто прийняв спірне рішення необґрунтовано та безпідставно, без аналізу норм діючого законодавства.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність спірного рішення пенсійного органу та його скасування.

Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції та застосування судом положень ст.. 11 ч. 2 КАС України не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 липня 2017 року у справі № 264/2643/17 - залишити без задоволення.

Постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 липня 2017 року у справі № 264/2643/17 - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.В.Гайдар

Судді Л.А. Василенко

Р.Ф. Ханова