Постанова

від 05.06.2007 по справі 19/5038

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/5038

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" червня 2007 р.                                                           Справа № 19/5038

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Афанасьєва А.М., директор,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Шепетівський міжрайагропостач", м.Шепетівка Хмельницької області

на рішення Господарського суду Хмельницької  області

від "18" грудня 2006 р.  у справі № 19/5038 (суддя Розізнана І.В.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Ко", м.Київ  

до Закритого акціонерного товариства "Шепетівський міжрайагропостач", м.Шепетівка Хмельницької області  

про стягнення 20132,40грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2006р. у справі №19/5038 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Ко", м.Київ  до Закритого акціонерного товариства "Шепетівський міжрайагропостач", м.Шепетівка Хмельницької області про стягнення 26251,05 грн. задоволено частково: стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Шепетівський міжрайагропостач", м.Шепетівка Хмельницької області  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Ко", м.Київ 14248,08грн. основного боргу, 6305,29грн. пені, 1073,87грн. 3% річних, 4445,40грн. інфляційних нарахувань, 1501,13грн. відшкодування понесених витрат на проведення експертизи, 260,72грн. державного мита та 117,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ "Шепетівський міжрайагропостач", м.Шепетівка Хмельницької області звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду від 18.12.2006р. посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме:

- акт звірки взаєморозрахунків від 03.12.2001р. не може бути доказом підтвердження заборгованості ЗАТ "Шепетівський міжрайагропостач" по накладній №64 від 20.03.2000р., оскільки в акті звірки не вказано, що заборгованість виникла саме за вказаною накладною. Крім того, акт звірки підписаний не працівником товариства та завірений старою печаткою, яка на той час була знищена;

- ксерокопія накладної №64 від 20.02.2000р. не підписана працівником товариства. Оригіналів накладної та довіреності, за якими нібито отримано позивачем муку, до суду не представлено;

- висновок експерта  не може братися до уваги судом, оскільки експертиза проведена поверхнево без оригіналів накладної та довіреності.

Представник скаржника в засіданні апеляційного господарського суду 19.04.2007р. підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду просили рішення господарського суду від 18.12.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ "Шепетівський міжрайагропостач" - без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що відповідач в апеляційній скарзі посилається на акт від 29.04.2004р., як на документ, який підтверджує відсутність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем. Зазначений акт звірки фігурував у справі №19/2020, яка абсолютно не пов'язана з даною справою. На час розгляду справи судом першої інстанції і на час подання апеляційної скарги у справі №19/5038, відповідач не надав жодного рішення суду чи іншого органу про визнання правочину недійсним або про наявність факту підробки документів. Відповідачем, також, необгрунтовано ставиться під сумнів висновок експерта. Експерт - це спеціаліст, який несе кримінальну відповідальність за правильність експертизи. Безумовно, в такій ситуації експерт ставиться до проведення експертизи з великою ретельністю. При цьому, нормативні акти, які регламентують діяльність експерта зобов'язують його, у випадку недостатності об'єктів досліджень для правильного висновку, відмовлятись від надання такого висновку, прямо вказуючи на це у письмовому висновку.

Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.03.2000р. між ЗАТ "Святошинський" (продавець) та ВАТ "Шепетівський міжрайагропостач" (покупець)  укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець продає, а покупець купує борошно вищого гатунку в кількості 50 тонн по ціні не вище 1,50грн. за 1 кг. (а.с. 26). Пунктом 1.2 договору від 01.03.2000р. передбачено, що загальна сума даного договору становить 75000,00грн.

У відповідності до пунктів  2.1, 2.2 договору від 01.03.2000р. продавець зобов'язався поставити покупцю борошно протягом 30 банківських днів, а покупець зобов'язався розрахуватися до кінця дії договору оренди обладнання б/н від 01.12.1998р.

По накладній №64 від 20.03.2000р., позивач відпустив відповідачу  муку на загальну суму 14248,08грн.

Як вбачається з договору оренди обладнання від 01.12.1998р., укладеного між ЗАТ "Святошинський" та ВАТ "Шепетівський міжрайагропостач", термін оренди складає три роки з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання (п. 4.2 договору).

Додатковими угодами до договору оренди обладнання від 01.12.1999р. сторони неодноразово змінювали розмір орендної плати та продовжували строк дії договору оренди (а.с. 31-34). Зокрема, додатковою угодою від 01.01.2003р. строк дії договору оренди обладнання від 01.12.1998р. продовжено до 31.12.2003р.

Таким чином, за отриману муку відповідач мав провести розрахунок до 31.12.2003р.

Позивач 31.05.2005р. направив відповідачу претензію №05/27 з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 14248,08грн., що підтверджується повідомленням відділення зв'язку про вручення рекомендованого листа відповідачу (а.с. 38-39).

Проте, відповідач відповіді на претензію не подав, в установлений строк розрахунок з позивачем не провів.

У зв'язку з невизнанням суми боргу, відповідач 19.10.2005р. заявив клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи (а.с. 61). Ухвалою від 15.11.2005р. господарський суд призначив судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (а.с.76). На розгляд експерта поставлено питання щодо документального підтвердження заборгованості ЗАТ "Шепетівський міжрайагропостач" перед позивачем у сумі 14248,08грн. по договору купівлі-продажу від 01.03.2000р.  Крім того, цією ж ухвалою замінено позивача у справі ЗАТ "Святошинський" його правонаступником ТОВ "Профіт-КО", у зв'язку з поданим позивачем клопотанням.

Висновок №8581 судово-бухгалтерської експертизи від 08.11.2006р. документально підтверджує заборгованість ЗАТ "Шепетівський райагропостач" перед ТОВ "Профіт-КО" по договору купівлі-продажу від 01.03.2000р. у сумі 14248,08грн. (а.с. 82-87).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач, на час розгляду спору, не подав суду доказів проведення розрахунків, його борг перед позивачем становить 14248,08грн.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача інфляційні в сумі 4445,40грн. за період з 01.01.2004р. по 31.11.2006р., річні в сумі 1243,12грн. та вартість проведення експертизи  в сумі 1511,40грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три проценти   річних   з  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений законом  або договором.

Місцевий господарський суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних та річних, правомірно встановив, що обгрунтованою є сума річних в розмірі 1073,87грн. та інфляційних в розмірі 4445,40грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по сплаті боргу, позивач просив, також, стягнути з відповідача пеню в розмірі 6314,45грн. за період з 27.05.2004р. по 30.11.2006р.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу від 01.03.2000р. передбачено, що сторона, що не виконала зобов'язання по даному договору, сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочки виконання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В зв'язку з наведеним, обгрунтованою буде сума пені в розмірі 6305,29грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За проведення судово-бухгалтерської експертизи позивач сплатив 1511,40грн., що підтверджується платіжним дорученням №296, від 23.08.2006р. (а.с. 94).

Згідно з ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються, у тому числі з сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. У відповідності з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судово-бухгалтерської експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема,  при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову, обгрунтованою до стягнення буде сума витрат на проведення експертизи в розмірі 1501,13грн.

З огляду на викладене, місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 14248,08грн. основного боргу, 1073,87грн. трьох процентів річних, 4445,40грн. інфляційних, 6305,29грн. пені, судові витрати та відмовлено в іншій частині позову.

Доводи відповідача, що містяться в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга акціонерного товариства "Шепетівський міжрайагропостач", м.Шепетівка Хмельницької області  не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2006р. має бути залишено без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 18 грудня 2006 року у справі №19/5038 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Шепетівський міжрайагропостач", м. Шепетівка  Хмельницької області - без задоволення.

2. Справу №19/5038 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

  віддрук. 4 прим.:

1- до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4- в наряд