Постанова

від 31.05.2007 по справі 8/192-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/192-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" травня 2007 р.                                                           Справа № 8/192-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Коваленко О.С. - юрисконсульт регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області, довіреність № 1683 від 15.05.2007р.,

від відповідача: Мельник В.О., довіреність від 01.06.2006 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс",

м. Гнівань Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "25" грудня 2006 р.  у справі № 8/192-06 (суддя Мельник І.Ю.)

за  позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькійобласті, м. Вінниця  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс", м. Гнівань Вінницької області  

про  стягнення 49580,74 грн.  та повернення орендованого майна,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25 грудня 2006 р. у справі №8/192-06 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс", м.Гнівань Вінницької області про стягнення 49580,74 грн. заборгованості та повернення орендованого майна задоволено частково:

- стягнуто з ТОВ "Фенікс" на користь Державного бюджету України 36654,71 грн. боргу за оренду, 21,35 грн. пені та 8485,68 грн. неустойки;

- стягнуто з ТОВ "Фенікс" на користь Державного бюджету України 580,81 грн. державного мита;

- стягнуто з ТОВ "Фенікс" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118,00грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- зобов'язано ТОВ "Фенікс" повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області орендоване приміщення, що складається з одноповерхової цегляної будівлі з прибудовами та підвалом площею 298,1 кв.м., розташоване за адресою вул.Промислова,7, м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області;

- в позові про стягнення 4419,00 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду, посилаючись, при цьому, на наступне:

- ТОВ "Фенікс" та його представник не були повідомлені про час розгляду справи всупереч вимогам ст.65 ГПК України, чим порушено право  відповідача на участь в судовому процесі;

- при визначенні заборгованості по орендній платі судом першої інстанції не взято до уваги, що термін дії договору оренди №176-ГТ від 25.06.2003 р. встановлено сторонами на 6 місяців - з 25.06.2003р. по 31.12.2003р. та продовжено згідно додаткової угоди №1 від 19.12.2003р. до 30.06.2004р. Зважаючи на положення ст.ст.763,764 ЦК України, скаржник вважає, що договір оренди, який закінчився 30.06.2004р. автоматично пролонгувався ще на 6 місяців, тобто, до 30.12.2004 р., а тому судом безпідставно взято до розрахунку термін дії договору оренди до 23.01.2006 р.;

- судом першої інстанції не досліджено, чому приміщення, що знаходиться на балансі приватної юридичної особи - філії Вінницького центрального відділення акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку здається в оренду Фондом держмайна України; оскільки Фонд не надав суду доказів власності на майно по позову, він не є належною стороною в договорі оренди та неналежним позивачем по справі;

- суд неправомірно задовольнив позов в частині стягнення неустойки за період користування орендованим приміщенням без договору оренди та зобов'язання ТОВ "Фенікс" повернути Фонду Держмайна орендоване приміщення на підставі листа про розірвання договору оренди, оскільки, зважаючи на те, що представники Фонду до відповідача для прийняття приміщення та оформлення акту приймання - передачі не звертались, докази ухилення від передачі приміщення орендодавцю відсутні.

В судовому засіданні представник особи, що подала апеляційну скаргу підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просить скаргу задовольнити.

Позивач виклав свої заперечення стосовно доводів скаржника в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.100-102). Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення господарського суду Вінницької області законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

25 червня 2003 року між сторонами у справі - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (орендар) укладено договір оренди №176-ГТ державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі філії "Вінницького Центрального відділення" акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ).

Відповідно до п.1.1. даного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - одноповерхову цегляну адмінбудівлю з прибудовами та підвалом, площею 298,1 кв.м., розташоване за адресою: 23310, Вінницька область, Тиврівський район, м.Гнівань, вул. Промислова,7, що знаходиться на балансі філії "Вінницького Центрального відділення" акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) і є державною власністю. Вартість зазначеного майна визначена експертним шляхом і становить 117323,00 грн.

Як передбачено в пунктах 3.1-3.3 названого договору, орендна плата за орендоване державне майно визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786  та за перший місяць оренди - червень 2003 року становить 977,69 грн., що в подальшому коригується на індекс інфляції та щокварталу сплачується до державного бюджету не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, розрахунок (а.с.7-11), свої зобов'язання за вказаним договором оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" не виконало в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед державним бюджетом України по орендній платі з урахуванням індексації у зв'язку з інфляцією за період з 13.07.2003 р. по 26.01.2006 р. у сумі 36654,71 грн.

Пунктом 3.5. договору оренди №176-ГТ від 25.06.2003 р. передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до зазначеної умови договору, та зважаючи на те, що ТОВ "Фенікс" несвоєчасно сплачувало орендну плату до державного бюджету, відповідачу до оплати нараховано пені за період з 12.11.2005 р.  по 12.05.2006 р. в сумі 21,35 грн.

Слід зазначити, що відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець  має  право відмовитися  від договору найму і вимагати  повернення  речі, якщо наймач  не вносить плату  за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання  наймачем  повідомлення  наймодавця про відмову від договору.

На підставі наведеної норми законодавства,  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області повідомило ТОВ "Фенікс" про відмову від договору оренди №176-ГТ від 25.06.2003 р., про що свідчить лист №10-16/245 від 24.01.2006 р. (а.с.42). Про отримання відповідачем вказаного листа 26.01.2006р. свідчить поштове повідомлення №68727.

Таким чином, договір  №176-Г від 25.06.2003 р. між сторонами у справі є розірваним на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України з 26.01.2006 р.

Як встановлено ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від наймача  сплати неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відповідності до наведеного положення Кодексу, позивачем нараховано до оплати відповідачем неустойку за період користування орендованим приміщенням з 26.01.2006 р. - моменту розірвання договору оренди, по травень 2006 року в сумі 8485,68 грн. (а.с.12).

Твердження скаржника, викладене в апеляційній скарзі, щодо неправомірності нарахування неустойки у зв'язку з тим, що представники орендодавця не звертались до відповідача для прийняття приміщення спростовується передбаченими пунктами 2.4, 2.5. договору оренди умовами, відповідно до яких орендар повертає майно орендодавцю або особі, вказаній орендодавцем, у порядку, аналогічному встановленому при передачі майна орендарю цим договором; майно вважається поверненим орендодавцю або особі, вказаній орендодавцем, з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.   

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено , що якщо  у зобов'язанні  встановлено  строк (термін) його виконанні, то воно підлягає виконанню у цей строк  (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Зважаючи на те, що ні на час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи ТОВ "Фенікс" не надало доказів сплати в добровільному порядку заборгованості за оренду державного нежилого приміщення в сумі 36654,71грн., як і доказів повернення позивачу орендованого державного нежилого приміщення, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 36654,71 грн. боргу, 21,35 грн. пені та 8485,68 грн. неустойки.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено п.10.1. договору оренди від 25.06.2003 р., договір укладено строком на 6 місяців та діє з 25.06.2003 р. по 31.12.2003 р.

Згідно додаткової угоди №1 від 19.12.2003 р., пункт 10.1. договору викладено в наступній редакції: "Даний договір діє з 25.06.2003 р. по 30.06.2004 р."

Таким чином, сторони погодили термін дії договору в 372 дні.  

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається  поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічне положення містить ч.2 ст.17 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, у разі продовження наймачем користування майном після закінчення строку за відсутності заперечень наймодавця договір не припиняється. Наймодавець який не бажає продовжувати такий договір, повинен попередити про це наймача не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору. Після спливу одного місяця договір вважається поновленим на новий строк і може бути розірваним лише на загальних підставах.

Тобто, в даному випадку, оскільки після 30.06.2004 р. ТОВ "Фенікс" продовжувало користуватись орендованим приміщенням, в той час як наймодавець (орендодавець) не заперечував проти продовження такого користування, договір оренди автоматично двічі пролонгувався передбачений договором строк - 372 дні та діяв  аж до моменту розірвання договору - 26.01.2006р.

Також, слід зазначити, що згідно ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що не є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук є Фонд державного майна України та його регіональні відділення та представництва. А тому твердження відповідача щодо неналежної сторони договору оренди та неналежного позивача у справі є безпідставним.

Крім того, ТОВ "Фенікс" не надано доказів того, що товариство не було повідомлено про розгляд справи господарським судом в судовому засіданні 25.12.2006р., в той час як вбачається із процесуальних документів, наявних в матеріалах справи, попередні ухвали суду відповідач отримував, його представник приймав участь в судовому процесі та скористався своїм правом на надання пояснень по суті справи та захист прав відповідача. В ухвалі господарського суду Вінницької області від 24.11.2006р. у даній справі зазначено про направлення ухвали сторонам рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить і відмітка вихідної кореспонденції на оригіналі даної ухвали (а.с.73).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування судового акту.

З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 25.12.2006 у справі №8/192-06 слід  залишити без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Вінницької області від 25.12.2006 у справі №8/192-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" , м. Гнівань Вінницької області  - без задоволення.

2. Справу № 8/192-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд