Ухвала

від 17.10.2017 по справі 802/604/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/604/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

17 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Гелетко Аліни Миколаївни

представника відповідача: Мельничука Ігоря Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2017 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" про стягнення податкового боргу

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

19 серпня 2017 відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання вищезазначеного рішення суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року заяву про розстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року задоволено.

Не погоджуючись з прийняти рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№81)" про стягнення податкового боргу.

Постановою суду від 16.05.2017 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81)" (23210, Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Алеї, буд. 30, код ЄДРПОУ 08679600) податковий борг в сумі 569485,43 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

19 серпня 2017 року Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" звернулось до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення. Обґрунтовуючи заву про розстрочення виконання судового рішення, відповідач зазначає, що Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81)" перебуває у скрутному матеріальному становищі, відсутні державні замовлення на виробництво продукції та надання послуг. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

Також, зазначив, що у разі відмови у задоволенні даної заяви може призвести до негативних наслідків, пов'язаних з примусовим виконанням судового рішення, таких як арешт рахунків, неможливість закупівлі сировини, що в свою чергу унеможливить виконання основної функції покладеної на підприємство - виправлення та ресоціалізації засуджених, позбавить можливості сплачувати поточну заборгованість перед бюджетом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року заяву про розстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно положень ч. 2 ст. 263 КАС України суд може у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З аналізу даної норми випливає, що підставою для застосування правил останньої є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

При цьому, при вирішенні питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які він визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для цього можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Надаючи оцінку доводам відповідача, колегія суддів зазначає, що в силу ч. 5 ст. 26 вищенаведеного Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України", звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що у відповідача відсутнє майно, на яке відповідно до закону може бути звернуто стягнення з метою погашення податкового боргу. Тобто, стягнення боргу можливо здійснити винятково за рахунок коштів, що перебувають у власності боржника.

Як вбачається з довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" від 19.08.2017 року № 170819SU08351102 залишок коштів на рахунку № 26000055324853 Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" складає 133,78 грн. (а.с. 63).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем вживалися заходи щодо виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 802/604/17-а, а саме 11.08.2017 року Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" частково сплачено податковий борг з ПДВ в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 778 від 11.08.2017 року (а.с. 82).

Колегія суддів звертає увагу, що інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.

З огляду на викладене, оцінивши наведені відповідачем обставини в заяві, з урахуванням того, що останнім вживаються заходи для погашення заборгованості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81)" у даний час з об'єктивних причин не має змоги виконати судове рішення в повному обсязі, а відтак, доцільно розстрочити виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 жовтня 2017 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.