Рішення

від 17.10.2017 по справі 908/1591/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/98/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017 Справа № 908/1591/17

За позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , поштова адреса: 03115, м. Київ, вул. Пушиної, 21, к. 316; юридична адреса - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12

до відповідача Повного товариства ОСОБА_2, ОСОБА_3 , АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

За участю представників сторін та учасників процесу:

Секретар судового засідання Чернетенко А.С

від позивача: Непомнящий Я.В., довіреність № 23-1/39598 від 02.10.2017; у попередньому судовому засіданні Магда В.Ю., довіреність № 23-1/336 від 05.01.2017

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", м. Київ до відповідача Комунального Повного товариства "ОСОБА_2, ОСОБА_3", м. Запоріжжя за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення коштів.

01.08.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2017 порушено провадження у справі № 908/1591/17, присвоєно справі номер провадження 15/98/17, розгляд якої призначено на 17.08.2017.

Ухвалами суду від 17.08.2017 та 04.09.2017 розгляд справи відкладався на 04.09.2017 та 02.10.2017.

Ухвалою суду від 02.10.2017 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору. Засідання призначено на 17.10.2017.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на наступні обставини. На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору № 29-402-К/Р від 01.02.2006 банк надав відповідачу кредит в сумі 61 000,00 доларів США. З боку позивача зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином. Проте, з боку відповідача договірні зобов'язання належним чином та у повному обсязі виконані не були. Станом на 24.07.2017 заборгованість за кредитним договором № 29-402-К/Р від 01.02.2006 (в системі обліку банку договір № 10402694002) становить: по кредиту та процентам у розмірі 28 857,57 доларів США та пені у розмірі 154 128,29 грн., з яких: 136 526,64 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 24.07.2016 по 24.07.2017, 17 601,65 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 24.07.2016 по 24.07.2017 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст. ст. 12, 13, 82, 83, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 553, 554, 1049, 1048, 1054 Цивільного кодексу України та умови кредитного договору. Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні 17.10.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 17.08.2017, 04.09.2017, 02.10.2017 та 17.10.2017 не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Представник третьої особи у судові засідання 17.08.2017, 04.09.2017, 02.10.2017 та 17.10.2017 не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

В судовому засіданні 17.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

01.02.2006 Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (з 21.12.2009 Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , надалі - банк, позивач) та ОСОБА_2 (позичальник, третя особа) укладено кредитний договір № 29-402-К/Р (Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку (грошові кошти) в сумі 61 000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Надання кредиту здійснюється у наступній термін: 01.02.2006. Позичальник у будь - якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 31.01.2016, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін, або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь - якого з п. п. 2.3, 4.9, 5.2, 5.4, 5.7, 7.3, 9.2 цього договору (п. п. 1.2.1, 1.2.2 договору).

Відповідно до п. 1.3.1 договору за використання кредитних коштів на перший місяць установленого терміну кредитування встановлена процентна ставка у розмірі 12,5 % річних. По закінченню цього терміну та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2. договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць терміну кредитування, застосовується діючий розмір процентної ставки.

Пунктом 1.3.2. договору встановлено, що проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, згідно умов договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку.

Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочій день поточного місяця. Проценти нараховуються методом факт/360 відповідно до постанови Правління НБУ від 18.06.2003 № 255 (п. 1.3.3 договору).

Згідно із п. 1.3.4. договору термін сплати процентів за договором - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.

В пункті 1.5 договору сторони погодили черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором. При цьому, було узгоджено, що у випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів у порушення вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, у відповідності з черговістю, викладеної в цьому пункті договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по процентних відповідних рахунках.

Відповідно до п. 7. 1. договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісії позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2 % від суми зазначеної заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

13.11.2006 позивачем та третьою особою укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, якою внесені зміни щодо номеру договору, методу нарахування процентів, черговості погашення кредиту та інше. Сторонами домовлено, що для ідентифікації кредитного договору можуть використовуватися як номер договору, зазначений при його укладанні, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 10402694000.

Додатковою угодою б/н від 22.12.2008 змінено строк сплати процентів з 01 по 25 число кожного місяця та додаток № 1 до кредитного договору (графік погашення кредиту).

Додатковою угодою № 3 від 29.01.2009 змінено додаток № 1 до кредитного договору (графік погашення кредиту).

Згідно додаткової угоди № 4 від 30.09.2009 сторони домовилися, що для ідентифікації кредитного договору можуть використовуватися як номер договору, зазначений при його укладанні, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 10402694001.

Додатковою угодою № 5 від 30.09.2009 змінено додаток № 1 до кредитного договору (графік погашення кредиту).

Додатковою угодою № 6 від 25.02.2011 сторони домовилися, що для ідентифікації кредитного договору можуть використовуватися як номер договору, зазначений при його укладанні, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 10402694002. Крім того, сторони домовилися про зміну кінцевого терміну повернення кредиту до 29.01.2021 (п. 2.1 додаткової угоди № 6). З 25.02.2011 змінено форму кредитування за договором з кредитної лінії на кредит без права отримання позичальником нових траншів, та встановлено суму кредиту у розмірі 38 788,66 доларів США, яку банк надав позичальнику, а позичальник прийняв, належним чином використав і зобов'язався повертати банку у строки, передбачені договором. На дату підписання цієї додаткової угоди позичальник підтвердив суму заборгованості у розмірі 38 788,66 доларів США, та свої зобов'язання по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших платежів (п. 3.1 додаткової угоди № 6). Сторони також змінили схему погашення кредиту та домовилися, що позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів у розмірі 571,00 доларів США 25-го числа кожного місяця (п. 4.1 додаткової угоди № 6). Сторони також домовилися, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після несплати або не повної сплати платежу і до моменту погашення такої заборгованості (п. 7 додаткової угоди № 6).

01.02.2006 Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (позивач, кредитор), ОСОБА_2 (третя особа, позичальник) Повним товариством ОСОБА_2, ОСОБА_3 (відповідач, поручитель) укладено договір поруки № 29-402-К/Р.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.5. договору поруки поручитель зобов'язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, в тому числі за повернення суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов'язань по договору поруки.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 30.09.2009 до договору поруки поручитель зобов'язується перед банком відповідно до умов договору відповідати за виконання боржником усіх його зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У випадку зміни в подальшому умов кредитного договору поручитель підтверджує свою згоду на здійснення таких змін в майбутньому без укладення сторонами угод щодо внесення змін в майбутньому.

Додатковою угодою № 2 від 25.02.2011 внесено зміни до договору поруки стосовно кінцевого терміну виконання основного зобов'язання, форми кредитування, схеми погашення кредиту та доповнено договір поруки пунктом 1.6., відповідно з яким сторони підтверджують, що згідно цього договору забезпечуються також і розмір зобов'язання, строк і порядок їх виконання, яке може бути змінено відповідно до умов договорів, що обумовлюють основне зобов'язання.

Судом встановлено, що банк свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав повністю.

Всупереч умовам кредитного договору позичальник не здійснював своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та по процентам протягом тривалого часу, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Заборгованість за кредитним договором № 29-402-К/Р від 01.02.2006 становить 28 857,57 доларів США, з яких, заборгованість за кредитом в розмірі 28 751,06 доларів США та борг за відсотками в сумі 106,51 доларів США.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти в кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як свідчить ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № 29-402-К/Р від 01.02.2006, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 60 000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору, банк надав позичальнику кредит на суму 61 000,00 доларів США.

Позичальник належним чином не виконав зобов'язання по поверненню кредиту та оплаті відсотків, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 28 751,06 доларів США та заборгованість по відсоткам за кредитом в сумі 106,51 доларів США, всього на суму 28 857,57 доларів США.

Доказів повернення кредитних коштів та сплати передбачених кредитним договором відсотків в повному обсязі до суду не надано. Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором у розмірі 28 751,06 доларів США (основний борг) та 106,51 доларів США (відсотки за кредитом) доведена матеріалами справи.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості за кредитом в розмірі 28 751,06 доларів США (еквівалентно 744 357,21 грн.) та суми відсотків в розмірі 106,51 доларів США (еквівалентно 2757,52 грн.), є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за період з 24.07.2016 по 24.07.2017) в сумі 136 526,64 грн. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом (за період з 24.07.2016 по 24.07.2017) в сумі 17 601,65 грн.).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалося вище, умовами укладеного між сторонами кредитного договору (п. 7.1) передбачено, що за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісії позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2 % від суми зазначеної заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перерахувавши заявлені до стягнення суми пені, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд відзначає, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в межах не більше ніж подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня та присудженню підлягає пеня: за вимогою про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 24.07.2016 по 24.07.2017 в сумі 51 690,70 грн., за вимогою про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 24.07.2016 по 24.07.2017 в сумі 6966,17грн.

В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити внаслідок безпідставності нарахування.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Повного товариства ОСОБА_2, ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (місцезнаходження: 61050, м. Харків, просп. Московський, 60; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 3, ідентифікаційний код 09807750) заборгованість за кредитним договором № 29-402-К/Р від 01.02.2006 в розмірі 28 857 доларів США 57 центів (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят сім доларів США 57 центів), пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 51 690,70 грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот дев'яносто гривень 70 коп.), пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 6966,17 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 17 коп.), суму судового збору в розмірі 12 086,57 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят шість гривень 57 коп.). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 23 жовтня 2017 року.

Суддя І.С. Горохов