Ухвала

від 18.10.2017 по справі 632/912/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/912/16-ц Головуючий суддя І інстанції Росоха А. В.

Провадження № 22-ц/790/3716/17 Суддя доповідач Овсяннікова А. І.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку квартири, як спільно набутого майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила розділити нерухоме майно, набуте під час шлюбу, визнавши за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку літ А-1 з надвірними будівлями: сарай літ. Б , вбиральня літ. У , колонка літ. К , огорожа літ. N та земельну ділянку, площею 0,25га, кадастровий НОМЕР_1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що з 2004 року вона з відповідачем перебуває в шлюбі. Від шлюбу мають сина, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу 15 жовтня 2013 року ними за спільні кошти придбано житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Хоча договір купівлі-продажу укладено на одного покупця - ОСОБА_3, проте вказана нерухомість є їх спільною сумісною власністю.

Оскільки подружнє життя з відповідачем не склалося, вона бажає поділити спільне майно, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

В судове засідання суду першої інстанції сторони не з'явилися. Від їх представників надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. А-1 з надвірними будівлями: сараєм літ. Б , вбиральнею літ. У , колонкою літ. К , огорожею літ N та земельної ділянки площею 0,25га, кадастровий номер НОМЕР_1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551,21грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Зазначає, що судом не встановлено час придбання спірного житлового будинку та земельної ділянки, не встановлено законність набуття права власності, форма укладання договору купівлі-продажу, його нотаріальне посвідчення, не було враховано наявність оголошеної заборони на відчуження спірного майна подружжя, наявність боргових зобов'язань одного з подружжя - ОСОБА_3, не встановлювалось джерело надходження коштів, за які придбано спірне майно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що провадження підлягає закриттю з таких підстав.

Частиною 1 статті 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків останньої, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки останніх.

Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.

У п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку зазначено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 жовтня 2004 року (а.с.7).

Під час шлюбу подружжям придбано за договором купівлі-продажу від 15 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В. за реєстровим №2920, за 49200грн. (з них 45300грн. - за будинок, та 3900грн. - за земельну ділянку) житловий будинок літ. А-1 житловою площею 14,00кв.м, загальною площею 35,50кв.м з надвірними будівлями: сарай літ. Б , вбиральня літ. У , колонка літ К , огорожа літ. N та земельна ділянка площею 0,25га для будівництва та обслуговування цього жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий НОМЕР_1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8,9).

Право власності за цим договором оформлено на відповідача ОСОБА_3 (а.с.10-11).

Частиною ч.3 ст.368 ЦК України та ч.1 ст.60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 61 СК України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, одержані одним із подружжя.

Відповідно до положень ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72 СК України та ст.372 ЦК України.

Статтею 69 СК України передбачено право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що 01 жовтня 2013 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно умов якого він надав останньому грошові кошти в сумі 35000дол. США з умовою їх повернення протягом місяця по першій вимозі. Вважає, що 15 жовтня 2013 року ОСОБА_3 на ці кошти купив спірний житловий будинок із надвірними будівлями та земельну ділянку.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором позики він звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова із позовом до відповідача про стягнення суми боргу та заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02 червня 2016 року накладено заборону здійснення будь-яких дій по відчуженню належного на праві приватної власності ОСОБА_3 спірного будинку.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 липня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 01 жовтня 2013 року у розмірі 915160грн.

ОСОБА_1 зазначає, що ухвалене рішення про поділ майна подружжя ОСОБА_3 та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину будинку порушує його права стягувача, оскільки суд не з'ясував джерело коштів на придбання будинку, а, як він вважає, саме за зазначені кошти і придбано спірний будинок.

Між тим, з наданих матеріалів вбачається, що розписка про отримання коштів підписана ОСОБА_3; позов ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою пред'явлено тільки до ОСОБА_3 і тільки з нього стягнуто ці кошти.

У відповідності до вимог ст.69 СК України подружжя має право на поділ майна у будь-якому випадку.

На даний час, як зазначає ОСОБА_1, рішення суду про поділ майна не зареєстровано в реєстрі, оскільки є ухвала суду від 27 березня 2016 року про арешт майна боржника ОСОБА_3, накладеного при розгляді справи про стягнення з нього коштів.

Безпідставне посилання ОСОБА_1 щодо необґрунтованості рішення, оскільки його як кредитора не притягнуто до участі у справі у порушення вимог ст.59 Закону України Про виконавче провадження та роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна .

У даному випадку ОСОБА_2 не ставить питання про визнання за нею права власності на це майно зі зняттям арешту з майна; ОСОБА_2 заявлено позов тільки про розподіл майна подружжя.

За таких обставин вважати, що рішенням вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_1 не можна.

Апеляційне провадження у такому випадку підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 292, 297, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку квартири, як спільно набутого майна подружжя - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: