Ухвала

від 19.10.2017 по справі 826/15230/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15230/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Індустріальні та дистрибуцій ні системи до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство Індустріальні та дистрибуційні системи (надалі за текстом - ПрАТ Індустріальні та дистрибуційні системи ) звернулось до суду з позовом у якому просило визнати протиправними дії відділу митного формлення 3 м/п Іллічівськ щодо коригування митної вартості товарів, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000094/2 від 01.12.2015 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00100 від 01.12.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії відділу Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації №500040403/2015/006244 від 01.12.2015 р. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000094/2 від 01.12.2015 р., прийняте відділом митного оформлення 3 м/п Іллічівськ . Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00100 від 01.12.2015 р., складену відділом митного оформлення 3 м/п Іллічівськ Одеської митниці ДФС.

В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 січня 2015 року між ПрАТ Індустріальні та дистрибуційні системи та ТОВ Айдіес Боржомі Тбілісі укладено контракт № СТ20-001/1501 на поставку мінеральної води Боржомі в асортименті та додаткова угода до нього від 02.03.2015 №1, якою змінено ціну товару за Контрактом, оскільки ціна товару не є завжди сталою та залежить від різних процесів на ринку цього товару та інших економічних чинників.

01 грудня 2015 року за цим договором, на територію України здійснено ввезення (імпорт) товарів, зокрема вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва Боржомі , сильногазована.

01.12.2015 року з метою митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію типу ІМ-40 (форма МД-2) № 500040403/2015/006244 у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження правильності задекларованих показників позивачем було надано: коносамент (Bill of Lading) №3 від 01.10.2015 р.; банківські платіжні документи, що стосуються товару; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.03.2015 р.; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією № 11/653 від 04.06.2015 р. та № ОЄ-8/81 від 20:03.2015 р.; виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території б/н від 22.07.2015 р.; розрахунок ціни (калькуляція) Т32-589/1503 від 26.03.2015 р.; рахунок-фактура (інвойс) №СЕ20150418 від 25.11.2015 р.; рахунок-фактура (інвойс) № СЕ20150419 від 25.11.2015 р.; рахунок-фактура (інвойс) № СЕ20150420 від 25.11.2015 р.; пакувальний лист №б/н до інвойсу № СЕ20150418 від 25.11.2015 р.; пакувальний лист №б/н до інвойсу № СЕ20150419 від 25.11.2015 р.; пакувальний лист №б/н до інвойсу №СЕ20150420 від 25.11.2015 р.; страховий поліс №00837 від 28.01.2015 р.; копія угоди стосовно внесення змін до Відкритого полісу від 04.03:2015 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.03.2015 р., №2 від 10.06.2015 р. №3 від 12.06.2015 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №СТ20-001/1501 від 13.01.2015 р.; доповнення до внутрішнього договору (контракту) №1 від 19.12.2014 р.; договір про надання послуг митного брокера від 16.05.2014 р.; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2761 від 28.11.2015 р.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2761 від 28.11.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №GEO 2015 01/0034169 від 26.11.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №GEO 2015 01/0034170 від 26.11.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №GEO 2015 01/0034171 від 26.11.2015 р.; копія митної декларації країни відправлення С 2766 від 26.11.2015 р.; довіреності, листи, що підтверджують вартість товару тощо.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом запропоновано позивачу надати основні та додаткові (за наявності) документи відповідно до статті 53 Митного кодексу України, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

01.12.2015 року Одеською митницей ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000094/2, яким митна вартість визначена за другим методом - за ціною ідентичних товарів.

Назване рішення стало підставою для винесення Одеською митницею ДФС картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00100 від 01.12.2015 року.

У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України ) надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 4 статті 53 МК України 4 разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов'язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Одеської митниці ДФС не було.

Декларантом були надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.

Посилання відповідача на те, що до органу доходів та зборів позивачем були надані не всі документи, обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки за приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Водночас, аналіз наданих ПрАТ Індустріальні та дистрибуційні системи первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.

Не ґрунтується на матеріалах справи твердження відповідача про те, що декларантом не подано відомості щодо страхування вантажу.

Копія митної декларації № 500040403/2015/006244 свідчить, що ПрАТ Індустріальні та дистрибуційні системи була подана копія угоди до відкритого страхового полісу № ICG/AG15/026+1 від 04.03.2015 р.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду є помилковим.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У свою чергу статтею 102 ПК України установлено 1095-денний строк для звернення до суду.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 20 0 , 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 24 жовтня 2017 р.