Ухвала

від 24.10.2017 по справі 817/514/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"24" жовтня 2017 р. Справа № 817/514/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" травня 2017 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Поліссяхліб" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форма Р №0001981401 від 04.04.2017р. Головного управлінням державної фіскальної служби у Рівненській області, яким ПАТ "Поліссяхліб" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 61 663,00 грн., з яких: 49330,00 грн. - за основним платежем та 12333,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форма Р №0001971401 від 04.04.2017р. Головного управлінням державної фіскальної служби у Рівненській області, яким ПАТ "Поліссяхліб" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 740,00 грн. з яких: 493,00 грн. - за основним платежем та 247,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Присуджено на користь ПАТ "Поліссяхліб" за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 1600 грн..

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову - про відмову в позові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що наявний у позивача ОСОБА_3 ЕКО 300/500 та Дільник Parta u, як основні засоби, мають невідоме походження, так як, відповідно, ТОВ "Скілур-Торг" та ТОВ "Тілар" не могли поставити їх на адресу ПАТ "Поліссяхліб" виходячи з наступного:

- податкові накладні виписані підприємствами-постачальниками ТОВ "Скілур-Торг" та ТОВ "Тілар" підприємствам-покупцям не відповідають вимогам п.138,2 пп. та п.139,1,9 ПК України;

- невідповідність придбаного та реалізованого товару;

- відсутність трудових ресурсів та основених засобів для ефективного ведення господарської діяльності;

- дяльність ТОВ "Скілур-Торг" та ТОВ "Тілар" спрямована на здійснення операцій пов"язаних з наданням податкової вигоди третім особам та формування технічного податкового кредиту.

На підтвердження зазначеного, посилалися на існування кримінального провадження в якому фігурує ТОВ "Скілур-Торг", від імені якого, у період 2014-2015 років укладалися фіктивні господарські угоди та ухвалу Рівненського міського суду від 24.05.2017 року по справі №569/6852/17, якою директора-засновника ТОВ "Тілар", за вказані дії і щодо ТОВ "Поліссяхліб", звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав - закінченням строків давності.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України господарські операції підприємств, які мають статус фіктивного або нелегального, не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Зазначена позиція, відповідно до ст.244-2 КАС України, є обов"язковою для всіх судів України.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Поліссяхліб зареєстроване як юридична особа; взяте на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області; зареєстроване платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідком проведення Головним управлінням ДФС у Рівненській області (далі по тексту - відповідач) позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ Поліссяхліб (далі по тексту - позивач) складено Акт №129/17-00-14-01/04310507 від 21.03.2017 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Публічного акціонерного товариства "Поліссяхліб" код ЄДРПОУ 04310507 з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Скілур-Торг"(код ЄДРПОУ 39211359) та ТОВ "Тілар" (код за ЄДРПОУ 36650591) за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р." (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено: завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 19947 грн., в т.ч. за жовтень 2014 р. - 19947 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта, на загальну суму 1108 грн., в т.ч. за 2014 р. - 1108 грн. по операціям з ТОВ "СКІЛУР-ТОРГ"; завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 29383 грн., в т.ч. за квітень 2014 р. - 29383 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта, на загальну суму 1632 грн., в т.ч. за 2014р. - 1632 грн. по операціям з ТОВ "Тілар".

Як наслідок контролюючим органом зроблено висновок про заниження ПАТ Поліссяхліб податку на додану вартість на суму 49330 грн., в т.ч. за квітень 2014 р. - 29383 грн., за жовтень 2014р. - 19947 грн.; заниження ПАТ Поліссяхліб податку на прибуток в сумі 493 грн., в т.ч. за 2014 р. - 493 грн.

Не погоджуючись із вказаним актом перевірки ПАТ Поліссяхліб було подано до податкового органу заперечення №117-р від 27.03.2017 року. На заперечення товариства, 04.04.2017 року відповідачем вручено ПАТ Поліссяхліб відповідь за №1261/10/17-00-14-01-07 від 03.04.2017 року та прийняті податкові повідомлення-рішення: форма Р № 0001981401 від 04.04.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 61 663,00 грн., з яких: 49330,00 грн. -за основним платежем та 12333,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форма Р №0001971401 від 04.04.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 740,00 грн. з яких: 493,00 грн. - за основним платежем та 247,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку доводам позовної заяви та обставинам справи суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що висновки податкового органу, що відображені в акті перевірки, про завищення ПАТ "Поліссяхліб" податкового кредиту на загальну суму ПДВ 19947 грн., в т.ч. за жовтень 2014р. - 19947 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 1108грн., в т.ч. за 2014р. - 1108 грн. за результатами співпраці з ТОВ "СКІЛУР-ТОРГ" та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 29383 грн., в т.ч. за квітень 2014р. - 29383 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 493 грн., в т.ч. за 2014р. - 491 грн. за результатами співпраці з ТОВ "Тілар" не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а зокрема, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.3.2. статуту ПАТ "Поліссяхліб" предметом діяльності товариства (з поміж переліку інших) є: виготовлення, реалізація та перевезення хлібобулочних, кондитерських, сухарних виробів та інших продуктів харчування.

Стосовно виявленого перевіркою завищення ПАТ "Поліссяхліб" податкового кредиту на загальну суму ПДВ 19947 грн., в т.ч. за жовтень 2014р. - 19947 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 1108грн., в т.ч. за 2014р. - 1108 грн. за результатами співпраці з ТОВ "СКІЛУР-ТОРГ" та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 29383 грн., в т.ч. за квітень 2014р. - 29383 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 493 грн., в т.ч. за 2014р. - 491 грн. за результатами співпраці з ТОВ "Тілар", то колегія суддів погоджується з правовою оцінкою наданою зазначеним обставинам судом першою інстанцією та зазначає наступне.

03.04.2014 року між ПАТ "Поліссяхліб" (по договору - покупець) та ТОВ "Тілар" (по договору - постачальник) укладено договір поставки обладнання №03-04/14 у відповідності до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання для харчової промисловості, у подальшому Обладнання, а саме: тістоділительна машина PARTA-U 2006 року випуску, а Покупець зобов'язується прийняти це обладнання та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Також, 30.09.2014 року між ПАТ "Поліссяхліб" (по договору - покупець) та ТОВ "Скілур-Торг" (по договору - постачальник) укладено договір поставки обладнання, згідно якого, постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання для харчової промисловості, у подальшому Обладнання - пальник KAVOTPA 400кВт 2014 року випуску, а Покупець зобов'язується прийняти це обладнання та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Відповідно до п.2.1. вказаних договорів, орієнтована сума Договору визначається загальною вартістю обладнання, що постачається згідно умов даного Договору і відповідно становить: 200 000 грн. та 120 000 грн.. Остаточна сума договору встановлюється вартістю поставленого обладнання та курсом валют на момент його поставки згідно рахунку, товарно-транспортної чи видаткової накладної на товар (п.2.2. договорів).

Згідно до п.2.3. укладених договорів розрахунки між Постачальником і Покупцем за поставлене обладнання здійснюються в безготівковому порядку, шляхом попереднього переведення коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 3.1. зазначеного договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити обладнання Покупцю. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представником Покупця чи перевізника товарно-транспортної чи видаткової накладної на товар.

Право власності на поставлене на умовах Даного договору обладнання переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі обладнання та підписання видаткової або товаротранспортної накладної уповноваженим представником Покупця чи перевізника (п.3.6. Договору).

На виконання вказаних договорів ПАТ "Поліссяхліб" оплатило: ТОВ "Тілар" грошові кошти у розмірі 176 300 грн. в.т.ч. ПДВ 29383,33 грн., підтвердженням чого слугує платіжне доручення №1109 від 03.04.2014 року та рахунок №6 від 03.04.2014 року; ТОВ "Скілур-Торг" грошові кошти у розмірі 119680 грн. в.т.ч. ПДВ 19946,66 грн., підтвердженням чого слугують платіжні доручення №3386 від 01.10.2014 року та №3387 від 02.10.2014 року.

Пунктом 3.2. згаданих договорів визначено, що прийняття обладнання здійснюється Покупцем на складі Постачальника (відповідно - м.Могілів-Подільський Віницької області, м.Рівне, вул. Макарова 14) по кількості і якості відбувається відповідно до прикладеної супроводжувальної документації, а також відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання, затверджених Постановами державного Арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 і № П-7 (зі змінами).

На виконання п.3.2. вищезазначених договорів ПАТ "Поліссяхліб" отримано від ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг" за відповідними адресами м.Могилів-Подількілький Вінницької області та м.Рівне, вул.Макарова, 14, тістодільну машину (дільник) PARTA-U загальною вартістю 176300 грн., в.т.ч. ПДВ 29383,33 грн., та пальник загальною вартістю 119680 грн. в.т.ч. ПДВ 19946,66 грн., підтвердженням чого слугують видаткові накладні № 22 від 03.04.2014 року та №84 від 09.10.2014 року.

Як встановлено, товарно-матеріальні цінності були отримані від імені ПАТ "Поліссяхліб" уповноваженою особою за довіреністями №178 від 03.04.2014 року та №574 від 09.10.2014 року, які зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ПАТ "Поліссяхліб".

Придбана тістодільна машина (дільник) PARTA-U, з місця її придбання до місця розташування ПАТ "Поліссяхліб" була доставлена власним автомобільним транспортом Volksvagen LT-35 д.н. НОМЕР_2 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5; дата реєстрації: 10.02.2012 року), що підтверджується шляховим листом вантажного автомобіля №3 від 03.04.2014 року; розпорядженням ПАТ "Поліссяхліб" про відрядження №02 від 02.04.2014 року.

У бухгалтерському обліку ПАТ "Поліссяхліб" операції з придбання (оприбуткування) тістодільної машини (дільника) PARTA-U та пальника відображено записами: Дт-10 Кт-15, Дт-15 Кт-631, Дт-64 Кт-631.

Вартість отриманих від ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг" товарно-матеріальних цінностей ПАТ "Поліссяхліб" було віднесено до витрат з придбання основних засобів, що дають право для нарахування амортизації.

Податкова декларація ПАТ "Поліссяхліб" за 2014 рік з податку на прибуток підприємства була складена з урахуванням господарської з ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг".

Крім того, на вказані операції ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг" виписано для ПАТ "Поліссяхліб" відповідні податкові накладні: №1 від 03.04.2014 року на суму 176300,00 грн. та № 2 від 01.10.2014 року на суму 59900,00 грн.; № 3 від 02.10.2014 року на суму 59780,00 грн..

Податкові накладні, за якими сформовано спірні суми податкового кредиту (29383,33 грн. та 19946,66 грн.), відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, претензії щодо її форми та змісту у перевіряючих відсутні.

Відповідно до інформації, що міститься на Офіційному сайті Державної фіскальної служби України: дати реєстрації платником ПДВ ТОВ "Тілар" - 12.10.2009 року, ТОВ "Скілур-Торг" - 26.06.2014 року, а дата анулювання реєстрації платником ПДВ ТОВ "Тілар" - 06.05.2014 року, ТОВ "Скілур-Торг" - 20.04.2015 року. Таким чином, в квітні місяці 2014 року ТОВ "Тілар", а в жовтні місяці 2014 року ТОВ "Скілур-Торг" були належним чином зареєстровані платниками ПДВ.

Вказані податкові накладні, що не заперечено відповідачем, включені до реєстру отриманих податкових накладних, суми ПДВ по них включені ПАТ "Поліссяхліб" до складу податкового кредиту за квітень 2014 року та жовтень 2014 року, відповідно до декларацій № 9067741229 від 20.11.2014 року, № 9028978881 від 20.05.2014 року.

Наявність придбаних у ТОВ "Тілар" дільника та у ТОВ "Скілур-Торг" пальника підтверджується актами внутрішнього переміщення (введення в експлуатацію) від 16.10.2014 та 20.10.2014 року; інвентаризаційними описами основних засобів позивача за №№2,3 від 01.12.2014 року та протоколами засідання інвентаризаційної комісії ПАТ "Поліссяхліб" від 12.01.2015 року, що були складені під час проведення інвентаризацій майна ПАТ "Поліссяхліб" на підставі наказу ПАТ "Поліссяхліб" №121 від 19.09.2014 року "Про проведення річної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків, грошових коштів, основних засобів і необоротних активів".

Згідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 03.04.2014 року (на момент поставки товару ПАТ "Поліссяхліб" від ТОВ Тілар ) та станом на 30.09.2014 року (на момент укладення договору з ТОВ "Скілур-Торг") зареєстровано, керівниками: ТОВ "Тілар" - ОСОБА_5; ТОВ "Скілур-Торг"- ОСОБА_6.

Використання отриманого ПАТ "Поліссяхліб" тістодільної машини (дільника) PARTA-U та пальника було спрямоване на отримання прибутку, у фінансово-господарських операціях, що оподатковуються податком на додану вартість, підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, платіжними дорученнями щодо оплати.

Всі проаналізовані вище документи бухгалтерського обліку ПАТ "Поліссяхліб", якими оформлено спірні господарські операції, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів ПАТ Поліссяхліб" та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Придбання ПАТ "Поліссяхліб" товарів за вказаною господарською операцією відповідає основному виду господарської діяльності товариства та спрямоване на одержання прибутку в результаті реалізації виробленої продукції кінцевому споживачу, а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.89 Цивільного Кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Згідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в редакції, яка діяла на момент укладення спірних договорів, єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ст.16 вказаного закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Частиною 2 статті 17 згаданого закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості (з-поміж інших) щодо юридичної особи, а саме: перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

З огляду на вказані норми законодавства судом, при розгляді даної справи правомірно враховано наявні в матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002376047 та №1002376096 від 24.03.2017 року. Вказані витяги стосуються відомостей про ТОВ "Тілар" станом на 03.04.2014 року, тобто на дату укладення спірного договору з ПАТ "Поліссяхліб" та ТОВ "Скілур-Торг" станом на 30.09.2014 року, тобто на дату укладення спірного договору з ПАТ Поліссяхліб . Так, в переліку засновників (учасників): ТОВ "Тілар" зазначено одну фізичну особу - ОСОБА_5; ТОВ Скілур-Торг - ОСОБА_6. Крім того, згадані витяги містять інформацію осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами: ОСОБА_5 - керівник з 28.03.2013 року, ОСОБА_6 - керівник з 13.05.2014 року.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що на час вчинення господарських операцій з позивачем відомості про ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг" були внесені до Єдиного державного реєстру, що визнається сторонами у справі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Також, виходячи із вказаної норми закону суд вірно виходив з того, що посилання відповідача на облікові відомості ДФС, які містять інформацію про інший склад учасників ТОВ "Тілар"ТОВ та "Скілур-Торг" та відомості про інших директорів вказаних товариств, а також на наявні в матеріалах справи письмові пояснення як на підтвердження фіктивності договору з ПАТ "Поліссяхліб" є безпідставні. Вказані висновки суду є правомірними, оскільки надані представником відповідача документи не мають офіційного характеру та не підтверджують, що операції з позивачем носили фіктивний характер. Надані представником відповідача документи не є належними і допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, оскільки не містять інформацію щодо предмету доказування. В силу вимог ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Що стосується доводів відповідача, що ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг" в період 2014-2015 років укладались фіктивні господарські угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг), а також посилань на те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.209 КК України то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що операції ПАТ "Поліссяхліб" з ТОВ "Тілар", відповідно до договору поставки обладнання №03-04/14від 03.04.2014 року, та з ТОВ "Скілур-Торг", відповідно до договору поставки обладнання від 30.09.2014 року, являються фіктивними. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що на момент проведення перевірки та на час розгляду справи вироки по вказаним кримінальним провадженням, що набрали законної сили, відсутні, а податковий орган покликається лише на існування кримінального провадження, що перебуває на стадії досудового слідства, причому не надаючи при цьому жодного доказу фіктивності обумовлених операцій з поставки обладнання. За таких обставин, колегія суддів погоджується, що твердження податкового органу про безтоварність правочинів ПАТ "Поліссяхліб" з ТОВ "Тілар" та з ТОВ Скілур-Торг , про їх фіктивність, є передчасними та необґрунтованими.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за №1300/27745, визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

Незважаючи на наявність досліджених первинних документів, перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства. При цьому, в акті перевірки, належним чином висновки про порушення позивачем податкового законодавства, з посиланням на відповідні первинні документи, як на докази, що підтверджують ці порушення, належним чином не оформлені. Зазначене суперечить вимогам Порядку №727, який регламентує порядок складення Актів за результатами перевірок.

Жодного належного доказу того, що договора з ТОВ "Тілар" та з ТОВ Скілур-Торг , були укладені позивачем без мети їх здійснення, перевіряючим, в акті перевірки - не зазначено.

В силу приписів ст.ст.44,83 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу під час перевірки були зобов'язані врахувати надані ПАТ "Поліссяхліб" первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В акті ж перевірки, належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Щодо доводів відповідача, що на момент перевірки суми податкового кредиту та витрат за операціями ПАТ "Поліссяхліб" з ТОВ "Тілар" та з ТОВ "Скілур-Торг" не підтверджені товарно-транспортними накладними, то, відповідно до положень пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, зазначені суми підтверджуються виключно розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Встановлено, що у відповідності до умов договору поставка пальника здійснювалась ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг" за місцем знаходження покупця у зв'язку з чим ПАТ "Поліссяхліб" не замовлялися та не оплачувалися послуги з перевезення товарів, а відтак платник податків не міг обліковувати та зберігати первинні документи (товарно-транспортні накладні) за операціями яких він не здійснював.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у ТОВ "Тілар" та ТОВ "Скілур-Торг" основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для виконання господарських зобов'язань перед ПАТ "Поліссяхліб" то судом встановлено, що вказана господарська операція була разовою, не потребувала наявності технічного персоналу та складських приміщень. Крім того, Товариства, як господарюючі суб'єкти не позбавлені можливості залучати для виконання господарської операції інших юридичних або фізичних осіб, які мають трудові ресурси, засоби, техніку, обладнання, необхідні для виконання договірних зобов"язань.

Крім того, відповідач здійснюючи позапланову виїзну перевірку ПАТ Поліссяхліб у відповідності до ст.73 Податкового кодексу України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. за N 1232, був наділений всіма необхідними повноваженнями для проведення зустрічної звірки ТОВ Скілур-Торг з метою зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів, а також підтвердження відносин між контрагентами, їх виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Однак з контролюючий орган не скористався вказаним правом, а лише зробив посилання на матеріали кримінального провадження.

За таких обставин висновки відповідача, що відображені в акті перевірки про завищення ПАТ "Поліссяхліб" податкового кредиту на загальну суму ПДВ 19947 грн., в т.ч. за жовтень 2014р. - 19947 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 1108грн., в т.ч. за 2014р. - 1108 грн. за результатами співпраці з ТОВ "СКІЛУР-ТОРГ" та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 29383 грн., в т.ч. за квітень 2014р. - 29383 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 493 грн., в т.ч. за 2014р. - 491 грн. за результатами співпраці з ТОВ "Тілар" не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, судом вірно враховано, що 10.07.2015 року Державною податковою інспекцією у м.Рівному за результатами проведення планової виїздної перевірки перевірки ПАТ "Поліссяхліб" за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства був складений акт №210/17-16-22-02/04310507. Вказаний акт не містить жодних відомостей про порушення ПАТ "Поліссяхліб" податкового законодавства в 2014 році за результатами співпраці з ТОВ "Скілур-Торг" та ТОВ "Тілар".

Колегія суддів погоджується з тим, що в судовому засіданні представником відповідача не доведено факту обізнаності посадових осіб позивача чи їх можливості отримати інформацію про недобросовісну діяльність контрагента. Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами підтверджується реальність поставок товарно-матеріальних цінностей контрагентами позивача, при цьому суд вірно звернув увагу на характеристики (обсяг, не значну кількість) та номенклатуру придбаного товару, яка могла замовлятись, зберігатись та поставлятись від ТОВ "Скілур-Торг" та ТОВ "Тілар" позивачу і при цьому не потребувалось значних кадрових, транспортних, складських ресурсів вказаних суб'єктів господарювання. На момент розгляду даної адміністративної справи, вироків судів в кримінальних справах чи постанов про закриття таких справ не постановлено, відповідно відсутні підстави беззаперечно стверджувати про фіктивну діяльність вказаних суб'єктів господарювання.

За таких підстав, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, тому, суд, вірно визнав протиправними та скасував оскаржені податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0001981401 від 04.04.2017р., та №0001971401 від 04.04.2017р..

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" жовтня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Поліссяхліб" вул.Макарова,14,м.Рівне,33010

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,12,м.Рівне,33023

4 - представнику позивача - ОСОБА_7, АДРЕСА_1,

- ,