Постанова

від 25.10.2017 по справі 911/1306/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року Справа № 911/1306/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д.(доповідач), суддіКарабаня В.Я., суддіНєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі № 911/1306/17 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтинент-Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" простягнення 43146,08 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтинент-Україна" (надалі - ТОВ "Агроконтинент-Україна", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" (надалі - ТОВ "Виробниче підприємство "Сан", відповідач) про стягнення 43146,08 грн заборгованості за договором поставки № 00048 від 24.02.2016 року, а також 6000,00 грн витрат на послуги адвоката.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. У судовому засіданні 30.05.2017 року його представник надав платіжне доручення № 903 від 24.05.2017 року про сплату суми боргу у розмірі 43146,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2017 року по справі № 911/1306/17 (суддя Грєхов А.С.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Пашкіної С.А., Зеленіна В.О), було припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), а також відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України стягнуто з відповідача на користь позивача 6000,00 грн витрат на послуги адвоката та 1600,00 грн судового збору.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду і постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст.ст. 627, 638, 640-642, 646, 1212 ЦК України, а також не застосування принципів розумності та справедливості при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. п. 4.2, 4.4 постанови пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.11.2011 року № 18 роз'яснив, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

Постановляючи ухвалу про припинення провадження у справі, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що предмет спору у справі (борг у сумі 43146,08 грн за поставлений товар - навігаційну систему х-14; sgr-1) відсутній, оскільки після порушення провадження у справі відповідач сплатив всю суму боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 903 від 24.05.2017 року з призначенням платежу "за навігаційну систему х-14; sgr-1 в т.ч. ПДВ 20% 7191,01 грн".

Доводи заявника касаційної скарги про те, що суд безпідставно припинив провадження у справі, оскільки спір був відсутній і до порушення провадження у справі, так як поставка товару (навігаційну системи х-14; sgr-1) жодним чином не стосується договору поставки № 00048 від 24.02.2016 року, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки на підтвердження факту поставки товару (навігаційної систему х-14; sgr-1) позивач до позовної заяви долучив видаткову накладну № 77 від 18.04.2016 року, в якій міститься посилання на договір поставки № 00048 від 24.02.2016 року.

Щодо наявності між сторонами неврегульованих питань, то суд касаційної інстанції виходить з того, що в суді першої інстанції відповідач відзив на позовну заяву з мотивами повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавств не подав. Матеріали справи не містять також жодних доказів, які б підтверджували, що відповідач повідомляв суд про наявність у нього заперечень проти позову.

Відтак, беручи до уваги, що предметом спору у справі було стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 43146,08 грн, яка повністю сплачена відповідачем, що є способом припинення зобов'язання (ст. 509 ЦК України), Вищий господарський суд України вважає, що суди обох інстанцій дійшли цілком законного та обґрунтованого висновку, що такі дії відповідача свідчать про припинення існування предмета спору, що відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі.

Щодо покладення на відповідача судових витрат позивача, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 6000,00 грн, то суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Питання оцінки співрозмірності суми адвокатських послуг, заявлених до стягнення, пов'язано з оцінкою доказів у справі з урахуванням обставин конкретної справи, що є насамперед завданням судів першої та апеляційної інстанції і не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, окрім випадків, коли рішення є явно свавільним або явно необґрунтованим, що не узгоджується з принципом справедливості, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вищий господарський суд України враховує, що суди обох інстанцій встановили, що позивач документально підтвердив понесення ним витрат на послуги адвоката в сумі 6000,00 грн (що не оспорюється відповідачем). Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат, здійснених на послуги адвокати, суди попередніх інстанцій врахували конкретні обставини справи, уважно оцінили докази та дійшли висновку, що розмір відшкодування є співрозмірним та розумним за цих обставин справи. Вищий господарський суд України не вбачає жодних ознак несправедливості, свавільності або незаконності такого висновку судів.

Посилання заявника на Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до його преамбули цей Закон встановлює граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ. Граничний розмір компенсації витрат на адвоката під час розгляду судами господарських справ законом не встановлено.

За таких обставин, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, прийняті у справі ухвала та постанова відповідають чинному законодавству, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 30.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі № 911/1306/17 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. Суддя Карабань В.Я. СуддяНєсвєтова Н.М.