Ухвала

від 25.10.2017 по справі 915/573/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про задоволення скарги на дії органів державної виконавчої служби

25 жовтня 2017 року Справа № 915/573/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

за участю представників:

від скаржника (стягувача) - ОСОБА_1, дов. від 01.08.2017;

від відділу ДВС - ОСОБА_2, дов. від 20.10.2017;

інші учасники процесу

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на дії заступника начальника Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2

по виконанню рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016

у справі № 915/573/16,

за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ,

01133, вул. Щорса, 36-Б, м. Київ;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ФінГруп» в особі ліквідаційної комісії,

57286, вул. Набережна, 56, с. Галицинове, Жовтневий район, Миколаївська область;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

04053, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ;

про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Банк) звернулося зі скаргою від 28.09.2017 № 02.2.3-672, зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області 04.10.2017 за № 13872/17, на дії Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Відділ ДВС), допущені останнім у ході примусового виконання наказу від 11.08.2016, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016 у даній справі, у виконавчому провадженні № 52357592, в котрій просить суд:

- визнати незаконними дії посадових осіб Відділу ДВС у виконавчому провадженні № 52357592 в частині повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову Відділу ДВС від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 52357592 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- зобов'язати Відділ ДВС виконати наказ Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2016.

Скаргу обґрунтовано тим, зокрема, що Банком 26.09.2017 отримано виконавчий документ, виданий на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016 у даній справі, та оскаржувану постанову заступника начальника Відділу ДВС ОСОБА_2, у котрій підставою для повернення виконавчого документа зазначено перешкоджання стягувачем проведенню виконавчих дій шляхом ненадання на відповідний запит державного виконавця відомостей щодо виконання боржником судового рішення. За твердженнями Банку, вказані в оскаржуваній постанові Відділу ДВС підстави повернення виконавчого документа не відповідають дійсності, так як Банк не отримував будь-яких запитів Відділу ДВС, та приписам п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Ухвалою суду від 05.10.2017 скаргу прийнято до розгляду.

Вислухавши представника Банку, який підтримав скаргу з викладених у ній підстав, представника Відділу ДВС, яка просила суд відмовити в задоволенні скарги, вважаючи її безпідставною, а постанову від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 52357592 - законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали скарги та господарської справи, суд приходить до такого.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016 у даній справі, яке набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Компанія ФінГруп» в особі ліквідаційної комісії включити до ліквідаційного проміжного балансу кредиторські вимоги Банку в сумі 56837865 грн. 20 коп.

На підставі цього рішення судом видано наказ від 11.08.2016, який Банком пред'явлено для виконання до Відділу ДВС, і останнім постановою від 25.11.2016 відкрито виконавче провадження № 52357592.

У подальшому державним виконавцем Відділу ДВС ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову від 31.08.2017 про закінчення виконавчого провадження № 52357592. Зазначена постанова містить посилання на п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивована тим, що з метою отримання інформації про місцезнаходження боржника або його ліквідатора державний виконавець неодноразово звертався до стягувача з попередженням про повернення виконавчого документа у разі перешкоджання виконавчим діям, проте стягувачем такі звернення залишено без реагування та виконання.

Оцінюючи спірні дії Відділу ДВС, суд виходить з такого.

Чинним законодавством визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Господарським процесуальним правом передбачено, що рішення, ухвали постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом (ст. 115 ГПК України). Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ).

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне встановлену законодавством відповідальність (ст. 4-5 ГПК України).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців (ч. 1 ст. 5 Закону).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України). Наказ за своїм змістом відповідає резолютивній частині рішення.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 6 ст. 19 Закону).

У відповідності до ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону).

У судовому засіданні державний виконавець Шкляренко пояснила, що, на її думку, нею вичерпано всі передбачені законодавством заходи для з'ясування місцезнаходження боржника - ТОВ «Компанія ФінГруп» . Для цього вона неодноразово зверталася до стягувача, проте останнім такі звернення залишено без реагування та виконання. Таке нею розцінено як перешкоджання Банком проведенню виконавчих дій.

Суд вважає, що оскаржувану постанову винесено без достатніх правових підстав, так як бездіяльність Банку, яка виражається у залишені без реагування запитів державного виконавця, не може бути визнана перешкоджанням у проведенні виконавчих дій. Такий висновок випливає з того, що вжитий у законодавстві про виконавче провадження термін «перешкоджання» передбачає вчинення активних дій щодо створення перешкод для здійснення виконавчих дій. Більше того, із пояснень представника Банку, останньому невідоме інше місцезнаходження боржника ніж те, котре зазначено у виконавчому документі.

Ураховуючи, що Відділом ДВС не доведено вчинення стягувачем дій щодо перешкоджання у виконавчому провадженні № 52357592 виконання виданого судом виконавчого документа в даній справі, то підстав для повернення виконавчого документа стягувану без виконання, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону, немає.

За таких обставин, суд визнає скаргу Банку обґрунтованою, а оскаржувану постанову Відділу ДВС такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у виконавчому провадженні № 52357592 щодо повернення стягувачу виконавчого документа наказу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2016 у справі № 915/573/16 без виконання.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області при винесенні постанови від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 52357592 про повернення стягувачу виконавчого документа наказу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2016 у справі № 915/573/16 без виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя Ю.М.Коваль.