Постанова

від 25.10.2017 по справі 805/3032/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р. Справа № 805/3032/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю Екофармація

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році в сумі 41 894,74 гривень та пені в сумі 2 279,36 гривень

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Екофармація про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році в сумі 41 894,74 гривень та пені в сумі 2 279,36 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував недотриманням товариством з обмеженою відповідальністю Екофармація встановленого статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Позивач вважає, що через те, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача у 2016 році становила 19 осіб, відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 інвалід. Фактично ж, за даними звіту відповідача не працювало жодного інваліда. Товариством з обмеженою відповідальністю Екофармація були порушені приписи статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , що є підставою для застосування до відповідача адміністративно - господарських санкцій в сумі 41 894,74 гривень.

Крім того, відповідно до статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, товариству з обмеженою відповідальністю Екофармація нарахована пеня в сумі 2 279,36 гривень за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 41).

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав письмові заперечення, у яких зазначив, що відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно Закону України від 21 березня 1991 року Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Товариство з обмеженою відповідальністю Екофармація направляло до центру зайнятості звітність за формою 3-ПН, де зазначав про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, таким чином, відповідач належним чином інформував Центр зайнятості про наявність вільних місць на підприємстві та потребу у направленні інвалідів для працевлаштування.

Таким чином, не працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача не є його провиною, оскільки виконано усі передбачені законодавством заходи. Обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволені позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екофармація код ЄДРПОУ 33707477, є юридичною особою, що підтверджується безкоштовним запитом відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 52-54).

Спірні правовідносини врегульовано Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21 березня 1991 року № 875-XII та постановою Кабінету Міністрів України Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 31 січня 2007 року № 70 із змінами і доповненнями.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені положеннями Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21 березня 1991 року №875-XII із змінами і доповненнями.

Згідно наданого відповідачем звіту до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 19 осіб, з них середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства України встановлена інвалідність не визначено. Проте, суб'єктом господарювання зазначено, що кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні має становити 1 особа (а.с. 6).

З розрахунку суми адміністративно - господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2016 році вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника який працює у відповідача складала 41 811,00 гривень, тому відділенням Фонду за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів нарахована сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 41 894,74 гривень.

Крім того, відповідно до статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, товариству з обмеженою відповідальністю Екофармація нарахована пеня в сумі 2 279,36 гривень за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій.

У відповідності зі статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно до частини 2 статті 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення

Часиною 1 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України Про зайнятість населення підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджені форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядок її подання (далі - наказ № 316).

Відповідно до пп. 1.1. п. 1 наказу № 316 затверджена форма звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) ; пп.1.2. п.1 цього наказу затверджений Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Згідно з п.2.1. Порядку подання форми звітності № 3-ПН форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

У пункті 3 розділу ІІ форми вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані № 5076-VI), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян, (в тому числі інваліди ), що визначено пп.3.1.3. п.3.1. Порядку заповнення форми звітності №3-ПН.

Судом встановлено, що відповідач протягом 2016 року інформував Волноваський районний центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом надання до Волноваського районного центру зайнятості звітів про наявність вакансій за формою №3-ПН, а саме:

- звіт про наявність вакансій від 27 квітня 2016 року;

- звіт про наявність вакансій від 13 вересня 2016 року (а.с. 45-46).

Проте, як вбачається з наявного у матеріалах справи листа Волноваського районного центру зайнятості від 23 травня 2017 року № 03-32/1465 (а.с. 42), що за 2016 рік позивач подавав звітність за формою № 3-ПН Звіт про наявність вакансій - водія автотранспортних засобів (звіт від 27 квітня 2016 року) та фармацевта (звіт від 13 вересня 2016 року). При цьому, у вказаному листі зазначено, що на вакансії, заявлені ТОВ Екофармація для працевлаштування інвалідів Волноваський районний центр зайнятості інвалідів не направляв.

Однак надав суду, корінець направлення на працевлаштування на вакантну посаду водія автотранспортних засобів (а.с. 43) та фармацевта (а.с. 44), але які не є інвалідами.

Відповідач у запереченнях зазначає, оскільки інваліди у необхідній для дотримання нормативу кількості до підприємства з метою працевлаштування не звертались, відповідач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, за яке передбачено відповідальність у формі стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Згідно з наданими звітами форми № 3-ПН відповідач повідомляв Волноваський районний центр зайнятості про наявність у відповідача протягом 2016 року вакантних робочих місць, на які мали змогу працевлаштуватися й інваліди.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем вжиті усі необхідні заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2016 році в повному обсязі.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про охорону праці підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико - соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

За приписами частини 3 статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Таким чином, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що на підприємства з метою забезпечення права інвалідів на працевлаштування покладений обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок по виявленню і підбору інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені частиною 1 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Суд зазначає, що відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про належне виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11, від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На виконання зазначеної вимоги позивач не надав до суду належних доказів порушення відповідачем вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Екофармація про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році в сумі 41 894,74 гривень та пеню в сумі 2 279,36 гривень є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Екофармація про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році в сумі 41 894,74 гривень та пеню в сумі 2 279,36 гривень - відмовити.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 25 жовтня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.