Постанова

від 26.10.2017 по справі 820/4767/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2017 р. № 820/4767/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єгупенко В.В.,

при секретарі судового засідання Вождаєвої М.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , з адміністративним позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Головного Управління ДФС у Харківській області:

-від 31.05.2017 № НОМЕР_1;

-від 31.05.2017 № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 31.05.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відповідач застосував до філії позивача штрафні санкції у сумі 92452,04 грн. (з податку на доходи фізичних осіб), 1243,51 грн. - пені та визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі штрафних санкцій - 8666,12 грн., пеня 22,81 грн. на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового Кодексу України. Позивач зазначив, що у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України. Отже, дії філії позивача, що полягають у несвоєчасній сплаті податку на доходи фізичних осіб, військового збору (узгодженого податкового зобов'язання), не відповідають складу правопорушення встановленого ст. 127 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, відповідачем безпідставно застосована відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій до Філії позивача з посиланням на п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки ця норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити на підставі викладених у позові фактів та додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. В письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача посилався на те, що платник, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язана включити суму таких доходів до загального річного оподаткування доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір х таких доходів (пп168.2.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України). Порядок та строки сплати (перерахування_ податку на доходи фізичних осіб до бюджету податковим агентом визначено ст.168 Податкового кодексу України. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Положенням ст.127 Податкового кодексу України встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента, саме за несплату (перерахування) податків, до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст.126 Кодексу, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Для визначення норми якої саме статті Кодексу підлягають застосуванню до правовідносин з порушення порядку нарахування (утримання, сплати) податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян, слід з'ясовувати та відобразити в акті перевірки, яка з дій сталася першою (виплата доходу чи сплата податку, хоч і з порушенням строку).Якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням передбаченого ст.168 Кодексу строку сплачує суму податку, застосуванню підлягає ст.126 Кодексу. Аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати. Якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі ст.127 Податкового кодексу України. При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою є допущення податковим агентом декількох правопорушень - ненарахування, неутримання та/або несплата податків) протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення контролюючим органом.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п.75.1.2 п.75.1ст.75, ст.77, ст.82 Податкового Кодексу України, згідно із затвердженим планом - графіком проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року та згідно з наказами Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 17.10.16 №330 Про проведення документальної планової виїзної перевірки , від 10.11.16 №372 Про надання дозволу на перенесення термінів планової виїзної перевірки та наказів Головного управління ДФС у Харківській області від 27.04.17 №1737 Про поновлення документальної планової виїзної перевірки філії Дворічанський райавтодор Дочірнього підприємства Харківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (податковий номер 3447256) , від 28.04.17 № 1750 Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки філії Дворічанський райавтодор Дочірнього підприємства Харківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (податковий номер 3447256) в період з 28.10.2016 р. по 11.05.2017 р. проведена документальна планова виїзна перевірка філії Дворічанський райавтодор Дочірнього підприємства Харківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , код за ЄДРПОУ 03447256, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13 по 30.06.16, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13 по 30.06.16 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки було складено ОСОБА_1 від 17.05.2017 року №3677/20-40-14-18-06/03447256 "Про результати документальної планової виїзної перевірки філії Дворічанський райавтодор ДП Харківський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , код за ЄДРПОУ 03447256 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13 по 30.06.16, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року". Відповідно до висновків акту від 17.05.2017 №3680/20-40-14-20-08/3447144 встановлено порушення: ст.115 КЗпП України та ст.24 ЗУ Про оплату праці - несвоєчасна виплата заробітної плати в 2013 році на загальну суму 645250,9 грн., несвоєчасна виплата заробітної плати за 2014 рік на загальну суму 589489, 24 грн., несвоєчасна виплата заробітної плати за 2015 рік на загальну суму 836819,42, несвоєчасна виплата заробітної плати з 01.01.2016 по 30.06.2016 на загальну суму 339830,97 грн.; пп.168.1.2, пп168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. а п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України - несвоєчасне при виплаті заробітної плати перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 191728,9 грн., у т.ч. за: 2013 рік - 81871,11 грн., 2014 рік - 79,75 грн., 2015 рік - 67408,08 грн., 2016 рік - 42369,96 грн.; пп.129.1.3 п.п.129.1 ст.129, пп129.3.1 п.129.3 ст.129, п.129,4 ст.129 Податкового кодексу України - за прострочку встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб нараховано пені в сумі 1243,51 грн.; частини 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України - несвоєчасне при виплаті заробітної плати перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 15712,93 грн., у т.ч. за 2014 рік - 1186,18 грн., 2015 - 10473,82 грн., 2016 рік - 4052,93 грн.; пп.129,1.3 п.п.129.1 ст.129, пп.129.3.1 п.129.3 ст.129, п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України - за прострочку встановлених строків сплати військового збору нараховано пені в сумі 222,81 грн.; пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України не подано "Податковий розрахунок земельного податку за 2015 рік.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 31.05.2017 року №0000621316 та №0000611316.

Положеннями п.п.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Зазначеній нормі кореспондує положення ст.18 Податкового кодексу України, згідно з якими, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, підтверджено наявними в ній матеріалами та не заперечувалось сторонами у справі, що винесення відносно позивача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлене висновками податкового органу про те, що підприємством (податковим агентом) перераховано до бюджету несвоєчасно та не у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Згідно п. 54.2 ст.54 ПКУ, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до положень п. 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Представник позивача не надав до суду будь - яких доказів своєчасної сплати (перерахування) підприємством до бюджету сум утриманого ним податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період, який перевірявся (платіжні документи, розрахункові документи, ін.), отже висновки перевіряючих щодо повного, однак несвоєчасного перерахування вказаних платежів відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з підпунктом 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК.

Статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Таким чином, з огляду на перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати та військового збору після виплати доходу на користь інших платників податків, суд приходить до висновку про правомірність застосування у відношенні позивача штрафних санкцій, визначених ст. 127 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 22.03.2016 року по справі №813/6774/13-а.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Тобто, зі змісту положень вказаної статті випливає, що розмір штрафних (фінансових) санкцій за вчинення відповідного порушення визначається (обчислюється) виходячи із кількості вчинених порушень платником податків (податковим агентом) протягом певного періоду часу.

Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 ПК України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання, та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Таким чином, у разі виявлення під час проведення контролюючим органом однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) сум податку до або під час виплати ним доходу на користь іншого платника податку, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень протягом встановленого строку (одне, два, три і більше), застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України - 25%, 50% та 75%.

З розрахунку штрафної санкції вбачається, що за перевіряємий період контролюючим органом виявлено, що підприємство неодноразово порушувало податкове законодавство в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору, в результаті чого за перше порушення до підприємства застосовано суму штрафної санкції у розмірі 25% суми податку, що підлягало нарахуванню та/або сплаті до бюджету податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, за друге порушення, вчинене повторно протягом 1095 днів з дати першого - у розмірі 50%, та надалі у розмірі 75% (аналогічні дії, вчинені платником податків (підприємством) протягом 1095 днів втретє та більше).

Отже, твердження позивача в частині неправомірного застосування до нього контролюючим органом сум штрафних санкцій передбачених положеннями статті 127 ПК України не відповідають фактичним обставинам справи.

Окрім цього, Державна фіскальна служба України у листі від 28.12.2015 р. N47546/7/99-99-17-01-02-17 надала роз'яснення щодо застосування статей 126 та 127 Кодексу при здійсненні перевірок платників податків з питань сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідно до якого, якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням передбаченого статтею 168 Кодексу строку сплачує суму податку, застосуванню підлягає стаття 126 Кодексу. Аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати.

Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 Кодексу.

При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Отже, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені статтею 127 Кодексу, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

У разі невиплати нарахованого доходу на користь громадян та несплати утриманого податку податковий агент має нести відповідальність, визначену статтею 127 Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно застосовано до Дочірнього підприємства Харківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України штрафну (фінансову) санкцію керуючись положеннями статті 127 Податкового кодексу України відповідно до податкових повідомлень - рішень від 31.05.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 31.05.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 складені без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.

Таким чином, дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Харківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2017 року.

Суддя Єгупенко В.В.