Ухвала
від 25.10.2017 по справі 569/7556/17
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Тимощук О.Я.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" жовтня 2017 р. Справа № 569/7556/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "07" червня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненської міської ради, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому просила, визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Рівненську міську раду впродовж місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду, яким розглянуто даний позов, здійснити розгляд раніше поданої через Центр надання адміністративних послуг заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Рівненської міської ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1000 м кв. для обслуговування існуючого житлового будинку та приналежних до нього приміщень, що розташований в АДРЕСА_2, а також відповідно до ст. 267 КАС України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Рівненської міської ради подати у встановлений судом строк - не більше 45 календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили звіт про виконання судового рішення.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.06.2017 адміністративний позов ОСОБА_3 до Рівненської міської ради, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Рівненської міської ради, щодо тривалого не розгляду спільної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поданої 07.07.2016 року через Центр надання адміністративних послуг про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1000 м кв. для обслуговування існуючого житлового будинку та приналежних до нього приміщень, що розташований в м.Рівне по вул.16-го Липня,буд. 31А.

Зобов'язано Рівненську міську раду впродовж місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду, яким розглянуто даний позов, здійснити розгляд поданої 07.07.2016 року через Центр надання адміністративних послуг заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Рівненської міської ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1000 м кв. для обслуговування існуючого житлового будинку та приналежних до нього приміщень, що розташований в м.Рівне по вул.16-го Липня,буд.31А

Відповідно до ст. 267 КАС України встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання Рівненської міської ради подати у встановлений судом строк - не більше 45 календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили звіт про виконання судового рішення.

Стягнуто з Рівненської міської ради на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1280 (одну тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Рівненська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_3 і третя особа ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2, що підтверджується рішенням Рівненського міського суду у справі №2-3785/2009 від 23.03.2009 р., а також відповідними витягами про реєстрацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

06 листопада 2013 р. позивач разом із третьою особою звернулися до Рівненської міської ради про надання дозволу для розробки проекту землеустрою для передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки під належним їм житловим будинком.

10 грудня 2013 року у зв'язку зі неотриманням відповіді та жодних заперечень на клопотання ОСОБА_3 і третьої особи ОСОБА_4 від Рівненської міської ради, останні подали повідомлення про початок розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у спільну сумісну власність.

Впродовж 2014 року ПП ЕКФ "Приватна справа", на підставі договору укладеного з позивачем та третьою особою було розроблено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну власність гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2.

На підставі вказаної технічної документації державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у місті Рівному 23.01.2015 року було проведено державну реєстрацію спірної земельної ділянки площею 1000 кв.м. (0,0495 га) та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29 травня 2017 року, номер витягу IA-5603121012017.

В ході розробки даного проекту землеустрою виник спір між ОСОБА_4 та Управлінням Держземагенства у м. Рівному за участі третьої особи Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" та ОСОБА_3 про визнання незаконними дій Управління Держземагенства у м. Рівному щодо відмови у погодженні вищевказаного проекту землеустрою.

Розглянувши вищезазначений спір, Житомирським апеляційним адміністративним судом було встановлено обставини, про що вказано в тексті судової постанови, що позивач та третя особа є фактичними користувачами спірної земельної ділянки в силу наявного на ній будинковолодіння. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.10.2015 року, зазначена постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду була залишена без змін.

Аналогічного висновку дійшов і Господарський суд Рівненської області у рішенні від 17.01.2017 року у по справі №918/1248/16, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року.

07 липня 2016 року позивач та третя особа звернулися через центр надання адміністративних послуг у м Рівному до голови Рівненської міської ради із заявою встановленої форми про приватизацію спірної земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до вимог частин першої та другої статті 118 ЗК України та додали до заяви всі необхідні матеріали та документи.

Листом Управління земельних відносин від №01-11/31/4 від 14.07.2016 року було повідомлено позивача, що згідно його заяви було підготовлено проект рішення про затвердження проекту землеустрою.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з такого.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У разі виникнення спору стосовно прав на земельну ділянку у зв'язку з придбанням у власність об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці, наданій у користування, правочин щодо переходу права власності на такий об'єкт водночас є передумовою для переходу відповідного права на землю, а набувач вправі вимагати переоформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Аналіз змісту норм ст. 120 ЗК України в їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Згідно з цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішення заяви позивача повинно було відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Рівненської міської ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку передбачений законодавством.

Рівненська міська рада не розглянула звернення позивача та третьої особи про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строк та в порядку, встановленому статтею 118 Земельного кодексу України.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що 15.06.2017 на сесії Рівненської міської ради було розглянуто заяву ОСОБА_3, за результатами якої останній відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд до уваги не приймає, адже заяву розглянуто після прийняття постанови суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської міської ради залишити без задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "07" червня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3- відповідачу/відповідачам: Рівненська міська рада вул. Соборна, 12-А,м.Рівне,Рівненська область,33028

4-третій особі: ОСОБА_4 - АДРЕСА_2

5-представник позивача ОСОБА_7 АДРЕСА_1,33024,,

СудЖитомирський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.10.2017
Оприлюднено30.10.2017
Номер документу69796951
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —569/7556/17

Ухвала від 24.09.2018

Адміністративне

Рівненський міський суд Рівненської області

Тимощук О. Я.

Постанова від 28.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 26.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 16.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 28.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 25.10.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 25.10.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 17.10.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 15.09.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 01.09.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні