Ухвала

від 18.10.2017 по справі 281/476/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів:Євтушенко О.І., Карпенко С.О., Євграфової Є.П., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_6 до Відділу освіти, молоді та спорту Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відділу освіти, молоді та спорту Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 23 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Відділ освіти, молоді та спорту Лугинської РДА Житомирської області) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Свій позов обґрунтовував тим, що з 06 листопада 2015 року він працював у Кремненській ЗОШ І-ІІІ ступенів, проте наказом відповідача №48-к від 31 серпня 2016 року був незаконно звільнений з роботи по п.4 ст. 40 КЗпП України. З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив поновити його на посаді вчителя фізичного виховання та предмету Захист Вітчизни Кремненській ЗОШ І-ІІІ ступенів, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2016 року до дня поновлення на роботі, відшкодувати йому завдану моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн.

Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 23 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 23 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Поновлено ОСОБА_6 на посаді вчителя фізичного виховання та предмету Захист Вітчизни у Кремененській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 02 вересня 2016 року. Стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Лугинської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10 311,62 грн без сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, 300,00 грн витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката на користь держави 4 051,32 грн судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі Відділ освіти, молоді та спорту Лугинської РДА Житомирської області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 з 06 листопада 2015 року працював на посаді вчителя фізичного виховання та предмету Захист Вітчизни у Кремненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (а.с.4).

Наказом №48-к від 31 серпня 2016 ОСОБА_6 звільнено із займаної посади на підставі п. 4 ст.40 КЗпП України з 02 вересня 2016 року (а.с. 3).

Відповідно до положень ч. 1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, працюючи на посаді вчителя фізичного виховання та предмету Захист Вітчизни у Кремненській ЗОШ І-ІІІ ступенів, 17 червня та 21 червня 2016 року був відсутнім на роботі.

Як вбачається із наданої позивачем суду копії консультативного висновку спеціаліста від 17 червня 2016 року (а.с. 7) саме 17 червня 2016 року ОСОБА_6 був обстежений лікарем-консультантом урологом комунальної установи Обласний медичний консультативно-діагностичний центр Житомирської обласної ради ОСОБА_8 Позивачеві було проведено обстеження УЗД нирок та встановлено діагноз: ознаки Н піелонефриту, сечокам'яної хвороби, кіста правої нирки та рекомендовано відповідне лікування. Вказане обстеження було проведене у м. Житомирі.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_6 є заступником сільського голови на громадських засадах, членом виконкому відповідно до рішення Кремненської сільської ради Лугинськго району Житомирської області № 10 від 10 листопада 2015 року та 21 червня 2016 року з 10 год. 00 хв. до 13 год. 15 хв. брав участь в роботі сесії Кремненської сільської ради, що підтверджується довідками Кремненської сільської ради Лугинського району від 08 вересня 2016 № 707 та № 708, (а.с. 8). Ця обставина також підтверджується протоколом восьмої сесії вказаної сільської ради від 21 червня 2016 року (а.с.112, 113).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, дотримуючись вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України звернув належну увагу на інформацію Кремненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зокрема, що педагогічне навантаження позивача згідно розкладу 21 червня 2016 року становило всього дві години (а.с.35). Також враховано ту обставину, що прогули позивачем були вчинені з поважних причин, зокрема, у канікулярний період і доказів які б свідчили про негативні наслідки для відповідача від таких прогулів останнім суду не надано.

Водночас, апеляційним судом звернуто увагу на те, що в порушення вимог чинного законодавства, при звільненні позивача, адміністрацією не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, пов'язанні з відсутністю на роботі, попередню роботу працівника. Так, зокрема, з пояснень представника відповідача у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що раніше позивач до дисциплінарної відповідальності не притягався.

Позивачем під час розгляду справи було наголошено, що звернення до лікаря-уролога 17 червня 2016 року у м. Житомирі було зумовлене поганим самопочуттям напередодні та про таке звернення окремо попереджено керівництво учбового закладу.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення позивача на роботі.

Згідно до положень ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 (далі - Порядку) основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. З п. 8 Порядку).

Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід зауважити, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивача звільнено з посади вчителя фізичного виховання та предмету Захист Вітчизни у Кремненській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 02 вересня 2016 року, а тому саме з цієї дати і по день його поновлення на роботі - 23 лютого 2017 року підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Твердження заявника у касаційній скарзі на те, що на момент розгляду справи апеляційним судом позивач вже працював у іншому закладі, жодним чином не підтверджено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 23 лютого 2017 року залишити без змін .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Є.П.Євграфова О.І. Євтушенко С.О. Карпенко Г.І. Мостова