Ухвала

від 25.10.2017 по справі 489/9646/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/9646/14-ц 25.10.2017 25.10.2017 25.10.2017

Провадження №22-ц/784/2170/17

Справа №489/9646/14-ц Головуючий першої інстанції: Кирильчук О.І.

Провадження № 22-ц/784/2170/17 Суддя-доповідач апеляційного суду: Колосовський С.Ю.

Категорія:

У х в а л а

Іменем України

25 жовтня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючий - Колосовський С.Ю.,

судді: Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участі: прокурора Волкожи С.В., представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Миколаївської місцевої прокуратури №1

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2017 року

за скаргою Миколаївської місцевої прокуратури №1 на дії та рішення заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управлінню юстиції у Миколаївській області Терещенка А.О. щодо повернення виконавчого документа без виконання,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2016 року Миколаївська місцева прокуратури №1 звернулась до суду зі скаргою на дії та рішення заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управлінню юстиції у Миколаївській області Терещенка А.О. щодо повернення виконавчого документа без виконання.

Заявник вказував, що 29 листопада 2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист для виконання рішення цього ж суду від 21 травня 2015 року у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності недійсними, скасування записів про право власності та рішень про державну реєстрацію прав, зобов'язання повернути земельну ділянку.

15 грудня 2016 року даний виконавчий лист пред'явлено до виконання до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управлінню юстиції у Миколаївській області.

19 грудня 2016 року цей виконавчий лист повідомленням державного виконавця повернуто прокурору без прийняття до виконання у зв'язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску.

Посилаючись на те, що прокуратура є державним органом та звільнена від сплати авансового внеску, заявник просив визнати дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання протиправними, а також визнати незаконним та скасувати повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого листа.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2017 року у задоволені скарги відмолено.

В апеляційній скарзі Миколаївська місцева прокуратура №1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд виходив з того, що при прийнятті виконавцем рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з несплатою авансового внеску, державний виконавець діяв в межах наданих йому чинним законодавством повноважень, оскільки в даному виконавчому провадженні стягувачем є не прокуратура, а Миколаївська міська рада, яка не звільняється від сплати авансового внеску при зверненні із заявою про примусове виконання виконавчого документа.

Проте з висновком суду погодитись не можна.

Згідно з п.6 ч.6 ст.23 Закону Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ч.2 ст.368 ЦПК за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, видається один виконавчий лист за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді.

За правилами ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема і за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Цим же Законом визначено, що державні органи звільняються від сплати авансового внеску у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

За встановленими функціями і визначеннями даними в ст.131 1 Конституції, ст.ст.1,2 Закону Про прокуратуру , ст.ст.1,3 Закону Про запобігання корупції прокуратура є державним органом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2015 року задоволено позов прокурора м. Миколаєва в інтересах Миколаївської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності недійсними, скасування записів про право власності та рішень про державну реєстрацію прав, зобов'язання повернути земельну ділянку.

29 листопада 2016 року прокурор звернувся до суду, який ухвалив назване рішення і яке на той час було чинним, із заявою про видачу виконавчого листа.

Отримавши в суді виконавчий лист за вказаним судовим рішенням прокурор 15 грудня 2016 року пред'явив його до виконання в Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управлінню юстиції у Миколаївській області.

19 грудня 2016 року цей виконавчий лист повідомленням державного виконавця повернуто прокурору без прийняття до виконання з посиланням на п.8 ч.4 ст.4 Закону Про виконавче провадження - ненадання підтвердження сплати стягувачем авансового внеску.

Враховуючи те, що прокуратура, яка здійснювала представництво держави в суді по цивільній справі вправі отримувати виконавчий лист, пред'являти його до виконання і як державний орган звільнена від сплати авансового внеску, то дії і рішення державного виконавця, які пов'язані з повернення виконавчого документа з підстав, передбачених п.8 ч.4 ст.4 Закону Про виконавче провадження слід визнати неправомірними.

З огляду на вищенаведені мотиви оскаржувана ухвала в силу п.3 ч.1 ст.312 ЦПК підлягає скасуванню з постановленням на підставі ст.387 ЦПК нової ухвали про задоволення скарги як обґрунтованої.

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги у відповідності до ст.ст.88,388 ЦПК покладаються на відділ державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст.303,307,312,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Миколаївської місцевої прокуратури №1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2017 року скасувати та постановити нову про задоволення скарги.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управлінню юстиції у Миколаївській області Терещенка А.О. щодо прийняття рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання у виконавчому провадженні від 19 грудня 2016року №53136577.

Визнати неправомірним та скасувати повідомлення заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управлінню юстиції у Миколаївській області Терещенка А. О. від 19 грудня 2016 року № 53136577 про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа від 29 листопада 2016 року №2/489/704/15.

Стягнути з Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управлінню юстиції у Миколаївській області на користь Миколаївської місцевої прокуратури №1 1600 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: