Рішення

від 13.10.2017 по справі 2-7385/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-7385/11

Провадження № 2/522/5486/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2017 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

судді - Тарасова А.В.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Т.М.,

розглянувши в залі суду в м. Одесі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності особи на частку у спільному майні , -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5Л в редакції позову від 12.06.2017 року, згідно якого зазначив, що відповідно до свідоцтва про право власності від 14.04.2008 року є власником 3-х поверхової нежилої будівлі з мансардою та підвалом за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, (літ. Г), загальною площею 1052 кв.м., яку придбав у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 01.11.2004 року та згодом провів за власні кошти реконструкцію. В подальшому, в результаті протиправних дії ОСОБА_2, який приховав факт укладення у 2002 році договору сумісної діяльності з ОСОБА_3 стосовно цього об'єкту, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2009 року, договір купівлі-продажу був визнаний частково недійсним, право власності на 1/3 частину було визнане за ОСОБА_3

Позивач зазначає, що на час визнання Приморським районним судом м. Одеси за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину реконструйованої будівлі з мансардою та підвалом, двоповерхової будівлі яка була придбана за договором, вже не існувало, у зв'язку з проведеною за кошти позивача реконструкцією, право власності на новостворений об'єкт виникло з іншого документу - свідоцтва про право власності на житло від 14.04.2008 року, який був виданий на ім'я позивача.

Позивач зазначає, що після проведеної за власні кошти реконструкції, вартість спірного приміщення складає 10500030,74 гривен. Зважаючи на фактичні витрати на придбання незакінченої будівлі, вартість частки ОСОБА_3, що підлягає компенсуванню складає 795975 гривень.

Позивач зазначає, що оскільки виділити в натурі належну частку неможливо, просить надати дозвіл на сплату грошової компенсації.

Позивач вказує, що 1/3 частка будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 68 (літера Г ) відповідача ОСОБА_3 зараз поділена на дві частки по (1/6) для відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які є незначними, технічно не можуть бути виділені в натурі, сумісне користування будівлею неможливо. Оскільки на цей час ОСОБА_1 не володіє ані 1/3 частиною будинку, ані грошами за цю частку, які у 2004 році він сплатив ОСОБА_2, позивач просив припинити право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 на нежиле приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 68-П, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошову суму в розмірі 795975 гривень, визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвска 68 -П.

Ухвалою суду від 08 вересня 2017 року, провадження по справі в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було закрито, за заявою позивача.

У судових засіданнях позивач ОСОБА_1 просив задовольнити позов, представники позивача - ОСОБА_8, ОСОБА_9, які приймали участь у розгляді справи, також підтримували поданий позов.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, зазначаючи, що питання щодо виділу часток вказаного приміщення, неодноразово було предметом судового розгляду, у зв'язку з чим, позовна заява є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 набула у власність 1/3 частини нежитлової будівлі з мансардою за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 68, літ Г , відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2009 року по справі № 2-4331/09, яким було визнано недійсним частину договору купівлі-продажу будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 68, літ Г , від 01.11.2004 року, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину нежитлової офісної будівлі з мансардою за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 68, літ Г та витребувано вказану частку з незаконного володіння ОСОБА_1

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2011 року був задоволений позов ОСОБА_3 щодо розподілу нежилої будівлі в натурі, відповідно до якого, ОСОБА_3 було виділене в натурі 1/3 частку вказаного спірного домоволодіння. .Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.11.2012 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2011 року було залишено без змін.

Таким чином, на момент розгляду справи, ОСОБА_3 не належала вказана частина будинку на підставі спільної власності, оскільки після виділу в натурі належної її частки за рішенням суду, режим спільної часткової власності припинився, ОСОБА_3 набула право власності на самостійне нерухоме майно, за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 68 П .

Посилання позивача на факт виникнення новоствореного майна, матеріалами справи не підтвердився. Висновок судової будівельно-технічної експертизи 02.10.2013 року Одеського науково-досліднього інституту судових експертиз не містить відповідей щодо створення новоствореного нерухомого майна, а містить посилання на технічну недоцільність розділу вказаної будівлі.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.08.2017 року, в подальшому спірний об'єкт нерухомого майна, був відчужений по ? частин будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Відмовляючи в задоволенні позову, суд насамперед виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Разом з тим, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є власникам окремо визначеного нерухомого майна, на момент звернення із позовом, ОСОБА_3 виділила свою частину майна в натурі, а відтак режим спільної часткової власності між сторонами припинився, у зв'язку з чим, положення ст. 365 ЦК України до виниклих правовідносин застосуванню не підлягають.

Оскільки вимоги щодо визнання права власності на 1/3 частину приміщення за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 68-П є похідними від вимоги про припинення права на частку, суд також відмовляє в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст. 10 , 11, 60, 209, 214, 215, 216 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності особи на частку у спільному майні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Тарасов

13 жовтня 2017 року