Рішення

від 23.10.2017 по справі 2-11/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №2-11/12 Головуючий у 1-й інст. Корицька В. О.

Категорія 47 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.,

суддів : Талько О.Б., Трояновської Г.С.

з участю секретаря

судового засідання : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб - виконкому Житомирської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 липня 2015 року

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_2 у жовтні 2006 року звернувся до суду з вимогами, які в подальшому уточнив та просив встановити порядок користування земельною ділянкою, площею 0,1409 га, між всіма співвласниками будинку № 93 по вул. Барашівській у м.Житомирі пропорційно до ідеальних часток у вартості будинку, виділивши у його користування 35/100 ідеальних часток, що становить 0,0493 га, та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є власником 35/100 ідеальних частин житлового будинку № 93 по вул. Барашівській у м. Житомирі, у 2004 році звернувся до Житомирської міської ради про приватизацію належної йому частки земельної ділянки. Під час виготовлення технічної документації відповідач не погоджувалась із промірами землевпорядника і не підписала акт погодження. Комісією по вирішенню земельних спорів було розподілено земельну ділянку по ідеальних частках усіх співвласників будинковолодіння. Так відповідно до рішення міської ради № 585 від 09.12.2005 р. позивачу надано у власність земельну ділянку площею 0,0350 га та 0,0143 га в оренду. Однак згідно рішення Апеляційного суду Житомирської області від 06.07.2009 р., ухваленого в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0350 га та договір оренди земельної ділянки, площею 0,0143 га по вул. Барашівській, 93 визнані недійсними. Рішення 28 сесії міської ради від 09.12.2005 р. № 585 про виділення ОСОБА_2 вказаних вище земельних ділянок залишилось чинним.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволений повністю. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по вулиці Барашівській, 93 в м. Житомир між співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно висновку № 89 судової будівельно-технічної експертизи від 07.09.2010 р.

Не погоджуючись із судовим рішенням, апелянт ОСОБА_5, як особа, яка не брала участі у справі, але права якої порушені вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу на рішення суду від 24.07.2015 р., де просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2009 р., посвідченого державним нотаріусом Другої Житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 № 8-416, їй на праві власності належить 45/300 частин житлового будинку по вул. Барашівській, 93 в м. Житомирі. Іншими співвласниками цього будинку є сторони по справі - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_6 вважає, що згідно приписів ст.88 Земельного кодексу України, вона, як співвласник будинку, має право на виділення у користування частки і земельної ділянки відповідно до розміру своєї частки у праві приватної власності на будинок з подальшою приватизацією цієї ділянки. Однак позбавлена скористатись такою можливістю, так як не була притягнута до участі у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення не повністю відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено, що за адресою м. Житомир, вул. Барашівська 93, згідно рішення МВК №982 від 02.12.1954 р. закріплено земельну ділянку, площею 0,1408 га.

На підставі договору купівлі-продажу від 02 листопада 1972 року, ОСОБА_7 належало на праві власності 45/100 частин жилого будинку, що знаходиться в м.Житомирі по вул. Барашівській, 93 (а.с.69 т.1).

30 серпня 1994 року ОСОБА_7 померла.

02 серпня 2002 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої 30.08.1994 р. матері - ОСОБА_7 на 45/300 частин житлового будинку по вул. Барашівській, 93 в м. Житомирі (а.с.69 т.1).

30 вересня 2003 року за договором дарування ОСОБА_3 отримала в дарунок від ОСОБА_8 45/300 ід.ч. жилого будинку по вул. Барашівській, 93 в м. Житомирі, які належали останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.09.2002 року (а.с.68 т.1).

Згідно довідки КП Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради від 10.06.2008 р. ідеальні частки співвласників на земельну ділянку житлового будинку № 93 по вул. Барашівській в м. Житомирі складали за ОСОБА_4 - 20/100 ід.ч., ОСОБА_3 - 90/300 (або 30/100) ід.ч., ОСОБА_2 - 35/100 ід.ч., ОСОБА_7 (померлою) - 45/300 (15/100) ід.ч. (а.с.57 т.1).

21 травня 2009 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої 30.08.1994 р. матері - ОСОБА_7 на 45/300 частин житлового будинку по вул. Барашівській, 93 в м. Житомирі та отримала свідоцтво про право власності 15.06.2009 р. (а.с.128, 129 т.2).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.08.2017 р. співвласниками житлового будинку № 93 по вул. Барашівській в м. Житомирі є ОСОБА_4 з часткою власності - 20/100, ОСОБА_2 - 35/100, ОСОБА_3 - 30/100, ОСОБА_5 - 45/300 (а.с.130 т.2).

Відповідно до ч.1, 4 ст. 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку, має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи : роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Розглянувши справу, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 10, 213 ЦПК України, не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, зокрема не вирішив питання щодо залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_5, оскільки прийняте рішення безпосередньо стосується її прав та обов'язків як співвласника будинку, яка має право на виділення у користування частини земельної ділянки пропорційно до розміру її частки у праві власності на будинковолодіння, з подальшим безоплатним отриманням її у власність, чим порушив право останньої на справедливий судовий розгляд.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, рішення районного суду та ухвала апеляційного суду (в порядку ст. 318 ЦПК України) підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб - виконкому Житомирської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Судді :