Постанова

від 24.10.2017 по справі 461/6583/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/6583/17

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2017 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючої судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Грабівського М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_9 (ОСОБА_9) до Львівської митниці Державної фіксальної служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про порушення митних правил -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою виконуючого обов'язки заступника начальника - начальника управління протидії митним порушенням Скромного Я.І. від 21 серпня 2017 року у справі № 3666/20900/17 ОСОБА_9 (ОСОБА_9) було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17000 гривень. Вважає постанову у справі про порушення митних правил незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач являється громадянином Італії, а відтак не володіє українською мовою та потребує перекладача, щоб повноцінно користуватися правом на захист, однак в даному протоколі зазначено перекладачем ОСОБА_10. та проставлений її власноручний підпис, хоча дана особа відсутня в реєстрі перекладачів ДМС України та не володіє італійською мовою. Окрім того, в протоколі відсутній підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності, також відсутні відомості, чи особі було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, а також не забезпечено право ОСОБА_9 (ОСОБА_9) на одержання кваліфікованої правової допомоги у відповідності до ст. 268 КУпАП. Просить суд визнати протиправними дії працівників Львівської митниці ДФС України та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3666/20900/17 від 21 серпня 2017 року, а також повернути матеріали справи на дооформлення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив такий задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Надав письмові заперечення, в яких зазначає про те, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак є законною та обґрунтованою. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 25 липня 2017 року державним інспектором ВМО №2 митного поста Мостиська Львівської митниці ДФС Буксою З.М. відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №3666/20900/17 /а.с.4,5/.

Як вбачається із змісту протоколу, 25.07.2017 року о 04 годині 10 хв. громадянин Італії ОСОБА_9 прямував у приватну поїздку з Польщі до України через пункт пропуску Шегині митного поста Мостиська Львівської митниці ДФС смугою руху митного контролю Зелений коридор автомобілем марки NISSAN PATHFINDER , р.н. НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, в якості пасажира.

Шляхом здійснення оперативного запиту до САІС Держмитслужби України та на підставі аналізу переміщень за даними Пасажирського пункту пропуску та Диспетчера зони митного контролю ПІК Інспектор , в процесі здійснення митних формальностей з'ясовано, що громадянин Італії ОСОБА_9 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки VW TOUAREG , р.н. НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_2, через митний пост Мостиська Львівської митниці ДФС 05.09.2014 року 00:44:13 в митному режимі Тимчасове ввезення до 1 року . Документів про аварію або дії обставин непереборної сили громадянин не надав, також з повідомленням до митних органів не звертався. Таким чином ОСОБА_9 (ОСОБА_9) перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну території України більше, ніж на 10 діб.

Постановою виконуючого обов'язки заступника начальника - начальника управління протидії митним порушенням Скромного Я.І. від 21 серпня 2017 року у справі № 3666/20900/17 позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст.481 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. /а.с.2,3/.

У відповідності до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про порушення митних правил і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 (ОСОБА_9), являється громадянином Італії. Із змісту протоколу про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_10. 25 липня 2017 року здійснювала переклад протоколу про порушення митних правил №3666/20900/17.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10. пояснила суду, що вона з подругою поїхала до Перемишля за покупками, і коли поверталася, то перетинала кордон на пішому переході. ОСОБА_9 (ОСОБА_9) та його друг підійшли до них та запитали куди вони їдуть, вони відповіли, що в Тернопіль, ОСОБА_9 (ОСОБА_9) та його друг стверджували, що теж їдуть в Тернопіль та запропонувати сісти до них. На кордоні прикордонники підійшли до машини, взяли їх документи, сказали, що вони підроблені та будуть перевіряти такі до ранку. Це було близько 12 години ночі. ОСОБА_9 (ОСОБА_9) не розумів української мови, тому прикордонники сказали ОСОБА_8, щоб вона підписала протокол як перекладач, бо тоді вони поїдуть не додому, якщо вона відмовиться та будуть чекати доки не приїде перекладач із Львова. Свідок зазначила, що не володіє італійською мовою, тому не могла здійснювати переклад, підписала протокол, бо вже була втомлена і хотіла додому.

Відповідно до ст. 503 МК України перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Перекладач зобов'язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому перекладку разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа органу доходів і зборів.

Таким чином, ОСОБА_9 (ОСОБА_9), як громадянину іноземної держави, не було забезпечено належного перекладача, що свідчить про те, що позивач при складенні протоколу відносно нього про порушення митних правил, не міг в повній мірі розуміти про що йдеться, та вільно давати пояснення по справі, протокол про порушення митних правил йому не було надано для ознайомлення зрозумілою для нього мовою.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно до ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, представником відповідача, не надано суду жодних пояснень стосовно того, чому при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_9 (ОСОБА_9), його, як громадянина Італії, не було забезпечено належним перекладачем, не надано суду доказів про те, що посадовою особою відповідача з`ясовувалося, чи вільно володіє ОСОБА_9 (ОСОБА_9) українською мовою, що могло виключити участь перекладача у провадженні справи про порушення митних правил відносно позивача.

За таких обставин суд вважає, що необхідно визнати протиправними дії працівників Львівської митниці ДФС, а постанову №3666/20900/17 від 21 серпня 2017 року в справі про порушення митних правил, якою на ОСОБА_9 (ОСОБА_9) накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 481 МК України необхідно скасувати як таку, що винесена з порушенням законних прав позивача.

Підставами скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Тому в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними та скасування постанови, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити.

Водночас, щодо вимоги позивача про скерування матеріалів справи про порушення митних правил на дооформлення, суд зауважує наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду).

Відповідно до положень ст.522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів

Згідно ч.1 ст.529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Частиною 2 ст.530 МК України встановлено, що за результатами перевірки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, що проводив перевірку, приймає одне з таких рішень: про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення; про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд; про скасування постанови та закриття справи; про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

Аналіз норм МК України та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє суду дійти висновку, що право скеровувати матеріали справи на дооформлення належить до повноважень органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених ст.522 МК України випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність та обґрунтованість постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому така вимога не є вимогою, яка підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є наслідком закриття провадження у цій частині вимог у відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Окрім того, суд зазначає, що розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми ЗУ Про судовий збір не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення.

У зв'язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень позовної заяви у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених ЗУ Про судовий збір , як сплаті, так і стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.458, 498, 522, 529, 530, 531 МК України, ст.ст. 2, 71, 94, 157, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про порушення митних правил - задоволити.

Визнати протиправними дії працівників Львівської митниці Державної фіскальної служби України та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3666/20900/17 від 21 серпня 2017 року.

Провадження в частині позовної вимоги про повернення матеріалів справи щодо ОСОБА_9 (ОСОБА_9) на дооформлення - закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.