Рішення

від 24.10.2017 по справі 390/1284/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1284/17

Провадження № 2/390/594/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Терещенко Д.В.,

при секретарі - Головацькій А.Б.,

за участю сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Саторі-С" про скасування державної реєстрації договору оренди землі, стягнення коштів по заборгованості за орендою та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 61 укладеного 19.11.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Саторі-С", витребувати з незаконного володіння відповідача земельну ділянку, яка знаходиться на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району та області, та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за 2010 рік в сумі 4850 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що в 2007 році між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,90 га, що знаходиться на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району та області. 26.03.2010 року ОСОБА_2 померла. 19.04.2010 року договір оренди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію. Після її смерті він прийняв спадщину. Вважає, що після смерті фізичної особи, припиняється її цивільна дієздатність. Державна реєстрація договору, після смерті ОСОБА_2, є недопустимою, так як строк дії договору оренди землі обчислюється з дати його державної реєстрації.

Крім того, в своїй заяві про визнання поважною причину пропуску строку позовної давності зазначив, що він пропустив строк з поважних причин, так як займався вихованням трьох дітей, здійснював догляд за бабою дружини та проходив курс лікування.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та надали пояснення по обставинах справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав. Надав пояснення по обставинах справи та вважає, що державна реєстрація договору оренди землі після смерті орендодавця, спадкоємцем якого є позивач, не являється підставою для визнання даного договору недійсним чи нікчемним. В своїх запереченнях просив відмовити в задоволенні позову та застосувати строк позовної давності.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що 19.11.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Саторі-С" був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,90 га, що знаходиться на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району та області, строком на 10 років (а.с.10). 26.03.2010 року ОСОБА_2 померла, що не оспорюється сторонами. 19.04.2010 року договір оренди вищезазначеної земельної ділянки пройшов державну реєстрацію (а.с.11). Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.12.2013 року, позивач став власником земельної ділянки площею 3,9001 га, що належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 202514, кадастровий номер 3522582800:02:000:0105 (а.с.17).

Сторони погодилися, що перебіг строку позовної давності слід рахувати з 24.12.2013 року, тобто з моменту коли сторони домовилися про збільшення розміру орендної плати та врегулювали порядок її обчислення.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, а саме позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Про застосування строку позовної давності представник відповідача надав заяву. Оцінюючи можливість застосування загального строку позовної давності в три роки, у відповідності до ст. 257 ЦК України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позов подано до суду 12 липня 2017 року. Представником позивача було заявлено письмове клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності та вказано, що він має багатодітну сім»ю, в якій є троє неповнолітніх дітей, виховання яких займає багато часу. Крім того, він та його дружина з 25.09.2014 року по 22.06.2017 року здійснювали догляд за хворою бабою дружини ОСОБА_5, яка була лежача та безпорадна. В листопаді 2016 року він неодноразово звертався та обстежувався в медичних установах з приводу підвищеного артеріального тиску.

Виходячи з загальних засад цивільного законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Посилання позивача на те, що він виховував дітей, доглядав за бабою та лікувався в листопаді 2016 року, як на поважну причину пропуску строків позовної давності, відхиляються судом, оскільки такі підстави не можна вважати поважними для поновлення строку позовної давності, з огляду на те, що позивач є приватним підприємцем та працездатним.

Таким чином, позивач тривалий час не звертався до суду і причин поважності пропуску строку - суду не доведено.

На підставі вищевикладеного та зважаючи на те, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, суд вважає, що є підстави застосування наслідків пропуску строку та застосування позовної давності.

Керуючись ст. ст.10, 11, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Саторі-С" про скасування державної реєстрації договору оренди землі, стягнення коштів по заборгованості за орендою та витребування земельної ділянки - відмовити, в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя