Рішення

від 05.01.2012 по справі 2-14/12

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2-14/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

05січня 2012 року м.Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Ключко А.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, визнання права на спадкування,

встановив:

позивачка звернулась до відповідача з доповненою заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, визнання права на спадкування, посилаючись на те, що 09.10.2010 року помер її співмешканець ОСОБА_5, після смерті якого залишилась спадщина квартира АДРЕСА_1 та інше майно. Вона подала заву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом 12.11.2010 року Разом з ОСОБА_5 мешкали з листопада 1983 року за адресою АДРЕСА_2 однією сім єю, вели спільне господарство. ОСОБА_5 останні рік важко хворів, з 16.11.2009 року по 27.11.2009 року знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділені ЦМЛ ім.. Титова діагнозом "ИБС, Стенокрадия, дифузный кардиосклероз. Гипертоническа болезнь". З 15.12.2009 року по 29.12.2009 року знаходився на лікуванні в неврологічному відділення ЦМЛ ім.. Титова з діагнозом - лакунарний інсульт та інші хвороби. Потім перебував на амбулаторному лікуванні до 2009.2010 року. З 20.09.2010 року до 09.10.2010 року знаходився у реанімаційному відділенні, де 09.10.2010 року помер. За час лікування ОСОБА_5 потребував стороннього догляду, допомоги, вона весь час доглядала за ним, купувала ліки, відвідувала його у лікарні та перебувала рядом. Після його смерті поховала його, витрати здійснила за свій рахунок. Біля 27 років з ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, має право на спадкування за законом у 4 чергу спадкоємців, відповідач є спадкоємців першої черги, але вважає, що відповідно ч.2 ст. 1259 ЦК України може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування. Згідно довідки ЦМЛ ім.. Титова ОСОБА_5 потребував стороннього догляду з 15.12.2009 року по 09.10.2010 року у зв'язку з хворобою. Під час сумісного проживання за спільні гроші були куплені автомобіль АЗЛК 2141 рік випуску 1990, р. н. 16268 АМ, автомобіль ГАЗ-69, куплений у 2004 році р. н. ВВ 6117 АС. Автомобіль ГАЗ 69а, квартира АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу, прості іменні акції ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" в кількості 531575штук, внесені грошові кошти в кредитну спілку "Сєвєродонецькрадіотехніка" за договором № 2190л від 26.03.2008 року, в кредитну спілку Обласного кредитного союзі "ЛКС" 14.04.2003 року, до ВАТ БАК Фінанси та кредит, згідно договору від 16.10.2009 року, ПАТ АБ "Укргазбанк" згідно кредитного договору 12073/Звід 10.09.2010 року, ВАТ КБ "Надра" згідно договору № 348615 від 26.03.2008 року , побудували на належній ОСОБА_5 Земельній ділянці за адресою м. Лисичанськ, вул.. Осипенко, 22 жилий будинок, право власності на який не зареєстровано. Відповідно ст.. 70, 74 СК України має право на 1/2 частину майна, набутого за час спільного проживання. Просила визнати, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 з листопада 1983 року по день його смерті 09.10.2010 року, визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги, встановити, що майно перераховане у позовній заяві є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_5 та визнати за нею право власності на Б частині цього майна.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 підтримала заяву у повному обсязі і просила її задовольнити. У своїх поясненнях посилалась на обставини, викладені у позовній заяві, про що надала суду відповідні докази. Доповнила, що ОСОБА_5 проживав у неї. Шлюб не оформили, бо були вже з ним у віці. Він лікувався в м. Луганську,відмовляли ноги.

Потім була операція, перебував у реанімаційному відділенні, переніс 2 інсульти, на лікування потрібні були кошти, кожного дня майже 1000грн. Перебував наприкінці 2009 року в кардіології, потім в неврології. Вона намагались його підтримувати, бо він був мнітельною людиною. В її будинку отримав тепло та турботу. Разом з ним обвінчалися. Перебираючи його документи , знайшла анкету, де він вказав її та її сина, як свою дружину та сина.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доповнену позовну заяву, просила її задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що з листопада 1983 року по час смерті 09.10.2010 року позивачка проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю, цей факт встановлений. ОСОБА_5 був похилого віку, з листопада 2009 року тяжко хворів, тому потребував додаткової турботи та догляду. Позивачка відвідувала ОСОБА_5 у лікарні, носила їжу, прала білизну. Після лікарні продовжував лікування амбулаторно на дому. Крім позивачки ніхто за хворим не доглядав, тому є всі підстави для визнання того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5І проживали однією сім'єю , визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги , встановити, що майно, яке вказано у позовній заяві , є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_3, та визнати за ОСОБА_3 право власності на S частину майна, вказаного у доповненій позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засіданні не з'явився, позов не визнав, просив розглядати справу без його участі, про що подав суду заяву.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволені, надавши суду письмові заперечення на позов та пояснивши, що звернення позивачки до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом не є фактом прийняття нею спадщини, оскільки ОСОБА_5 заповіту не залишив. Є спадкоємець першої черги його рідний син померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 Позивачка не надала суду доказів про те, що ОСОБА_5І тривалий час перебував у безпорадному стані, а вона протягом тривалого часту матеріально забезпечувала його, що саме за свої кошти здійснила поминально-ритуальні заходи при похованні ОСОБА_5

Суд досліджує надані докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8, копія заяви про прийняття спадщини, довідка виконкому , довідки з лікувальних закладів, копія паспорту позивачки, письмові заперечення на позов, копія паспорту ОСОБА_5, анкета, свідоцтво про вінчання, копія трудової книжки ОСОБА_3, копії відповідей за банківських установ, письмові пояснення на позовну заяву, копії договорі банківських установ, копія договору № 2190л від 26.03.2008 року, копі довідки КС "СРТ", копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія сертифікату іменних акцій, книжка № 973 члена КС "ЛКС", копія технічного паспорту на будинок 22 по вул. Осипенко в м. Лисичанську .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона працює дільничною медсестрою дільниці № 5 поліклініки, з 2008 року знає ОСОБА_3Ф , яка проживала з ОСОБА_5 ОСОБА_5І після звернення у лікарню , були лікарем призначені уколи, він важко пересувався і ОСОБА_3 допомагала йому ходити по дому. Виходила вона до нього за адресою АДРЕСА_4, за адресою вул. Осипенко, 32/1 ніхто не проживав. Сусіди говорили, що ОСОБА_5 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона вважала ОСОБА_5 та ОСОБА_3 подружжям.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала суду, що у листопаді 1983 року вона працювала разом з позивачкою . її чоловік познайомив ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , разом зустрічали новий рік в квартирі ОСОБА_10 по вул. Осипенко, 28/1 в м. Лисичанську. Вони дружили сім'ями, разом зустрічали празники та дні народження. ОСОБА_5 часто хворів і ОСОБА_10 допомагала йому, слідкувала за його здоров'ям. У грудні 2009 року ОСОБА_5 переніс інсульт і ОСОБА_10 доглядала за ним. Другого інсульту він не переніс. Під час хвороби ОСОБА_5 , його дітей вона не бачила. Коли ОСОБА_3 їздила до сина в ОСОБА_11, з ОСОБА_5 в цей час була його рідна сестра. Чому вони не реєстрували шлюб їй невідомо, мабуть він не бажав реєстрації шлюбу, але їй відомо, що вони вінчалися. ОСОБА_5 отримував пенсію, бо вона зустрічала його з ОСОБА_3, коли вона їздили за пенсією. Свою машину ОСОБА_3 подарувала своєму синові. їй відомо , що у ОСОБА_12 Була службова машина "бобік". Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що його син не цікавився, з ким та де живе його батько. Спілкування між ними не було. У ОСОБА_5 була свою квартира , у ОСОБА_3 своя.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала суду, що з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 спілкувалися з 1983 року. Вони жили дружно, була прекрасна сім'я. Коли ОСОБА_5 захворів, перебував у лікарні, ОСОБА_3 була біля нього. На садибу по вул. Осипенко, 32/1 були звезені плити, які потім покрали. Там все поросло травою.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала суду що ОСОБА_3 знає з 1965року, разом працювали в санстанції. Після смерті першого чоловіка стала проживати з ОСОБА_5 в її будинку, поруч з її будинком почали будувати будинок. Забезпечували її фруктами. Бачила їх прекрасні відносини. Для неї було несподіванкою, що вони не перебували у шлюбі. 2-3 роки потому ОСОБА_3 відпочивала в м. Кремінна, звідки дзвонила їй та дізнавалась про стан ОСОБА_5, кожної суботи приїздила додому , купувала продукти та готували йому їжу. Коли ОСОБА_5 перебував у лікарні, здійснювала догляд за ним , готували йому їжу. На протязі проживання купили автомобіль "Москвич", будували будинок по вул. Осипенко, 22, будинок недобудований. ОСОБА_3 на цій ділянці прибрала сміття, посадили город. ОСОБА_5 мріяв після побудови будинку купити "прихожку", меблі. Не могла запитати їх про те, чому не реєструють шлюб, бо вони були старше неї за віком і їй було незручно це робити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала суду, що разом з її чоловіком у неврологічне відділення поступив і ОСОБА_5. З ним була ОСОБА_3 , готувала та приносила йому їжу, доглядала за ним. Іноді приїздила сестра ОСОБА_5, провідувала його. ОСОБА_5 говорив, що ОСОБА_3 його дружина.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала суду, що вона є рідною сестрою ОСОБА_5 У листопаді - грудні 2009 року у брата був перший інсульт. Потім їй подзвонила ОСОБА_3 і попросила побудити з братом, бо їй потрібно було їхати в ОСОБА_11 до сина. Вона пробула там 10 днів. У вересні 2010 року вона разом з братом їздила купувати профілі, бо він запросив людей , прибивати гіпсокартон у будинку. 19.09.2010 року вночі їй подзвонила ОСОБА_3 і повідомила, що братові дуже погано викликало швидку допомогу і доставили у реанімаційне відділення, в якому він перебував майже 7 днів, потім його виписали додому. ОСОБА_3 сказала, що в свій будинок його забирати не буде і не давала їй забрати брата до себе. У реанімації не дозволяли за ним доглядати, а коли перевели в неврологічне відділення дозволили за ним доглядати. Після, коли його виписали з лікарні вона навідувалась до нього, разом з ОСОБА_3 доглядали за братом, міняючи друг друга. Брат говорив, що його пенсія складає 3,5 тис. грн.., що він ні в чому не нуждається.. не залежить ні від кого, що в нього є збереження в банках, вдома. При ній він розплачувався за придбані профілі на будинок. Вона була при тому, як син ОСОБА_16, ОСОБА_11, звертався до нотаріуса з завою про прийняття спадщини. ОСОБА_5 ні в чому не нуждався, тому син не допомагав йому. На протязі сумісного знайомства брат та ОСОБА_3 не залежали один від одного в матеріальному плані , кожний мав свої кошти і якщо ОСОБА_5 давав кошти ОСОБА_3, вона повинна була звітувати про витрачені кошти, тобто жили за рахунок ОСОБА_5. На будинок брат купував лише плити. Інші будівельні матеріали не купував, бо розібрав батьківську хату.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_7, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 09.10.2010 року в м. Лисичанську помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина квартира АДРЕСА_1 та інше спадкове майно. 12.11.2010 року до нотаріальної контора звернулась з заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_3,вказавши померлого ОСОБА_5 своїм чоловіком та зазначивши, що останнім місцем його реєстрації є АДРЕСА_5 ( а.с.7]. Місцем своєї реєстрації вказала адресу АДРЕСА_6. З даних паспорту ОСОБА_3 вбачається, що з 19.02.1993 року по 03.02.2000 року вона прописана та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.17). Це спростовує факт, що позивачка з 1983 року по 09.10.2010 року проживала однією сім'єю з померлим ОСОБА_5

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1259 ч.2 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг , може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як з'ясовано у судовому засіданні померлий ОСОБА_5 не був калікою. З наданих суду медичних довідок та епікризів ( а. с. 11-16) вбачається, що ОСОБА_5 перебував на лікуванні на стаціонарному лікуванні в центральній міській лікарні ім. Титова : у кардіологічному відділенні з 16.11.2009 року по 27.11.2009 року, з 15.12.2009 року по 29.12.2009 року у неврологічному відділенні, з 20.09.2010 року по 09.10.2010 року у відділенні реанімації і саме в ці періоди потребував стороннього догляду [ а.с.10). В іншій час фізичний стан здоров'я ОСОБА_5 не потребував постійної сторонньої допомоги. Він займався будівництвом будинку, вирощував овочі та фрукти, про що надали свідчення опитані у судовому засіданні свідки, тобто

Суд вважає, що позивачкою не надано суду доказів про те, що вона матеріально забезпечувала померлого ОСОБА_5, оскільки він будучи пенсіонером отримував пенсію, мав грошові внески в банках та кредитних спілках ( а. с. 82-90,100-106), що підтверджується копіями договорів у справі , а також те, що вона за свій рахунок здійснила витрати на його поховання, оскільки він був заможною людиною, що підтверджуються сумами грошових внесків в установах банків та кредитних спілках. Виходячи з вище наведеного суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.. 1259 ч.2 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 , 256 ЦПК України,

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, визнання права на спадкування відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :