Постанова

від 03.10.2017 по справі 808/4777/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року о 10 год. 45 хв. Справа № 808/4777/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Запорізькій області

до:           Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – позивач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області або ДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» (далі – відповідач або ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА», в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків – ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37443068), застосованого на підставі рішення начальника ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 17.07.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДПІ неодноразово направлялися до відповідача запити про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарської діяльності підприємства, проте відповідачем такої інформації та її документального підтвердження податковому органу надано не було. Вказує, що на підставі наказу начальника ДПІ №566 від 17.07.2014 про проведення документальної позапланової перевірки, фахівцями ДПІ було вчинено вихід за юридичною адресою відповідача, проте його представники відмовили у допуску до перевірки. У зв'язку з цим начальником ДПІ було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків. Позивач просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА».

Ухвалою суду від 03.10.2017 допущено заміну первинного позивача його правонаступником, а саме – Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, до його початку представником позивача надано клопотання (вх. №26928 від 03.10.2017), яким він просить розглянути справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі

Представником відповідача також надано клопотання (вх. №26793 від 03.10.2017) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи подані клопотання представників сторін, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити виходячи із наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, ст.72, п.73.3 ст.73, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем надіслано ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» наступні письмові запити.

Так, запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 19.03.2014 за №2093/10/08-29-22-1306/920 витребовувались документи з питань відносин з ТОВ «Промбуд Маркет» (код ЄДРПОУ 38654416) щодо формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2014 року та щодо документального підтвердження подальшого використання товарів у власній господарській діяльності (а.с.12).

Цей запит отриманий відповідачем 25.03.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12 зворот).

На даний запит ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» надало письмову відповідь від 28.03.2014 №28/03, в якій зазначено, що запит контролюючого органу не відповідає вимогам ст.73 Податкового кодексу України, а відтак платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь за результатами його розгляду (а.с.13).

Запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 02.04.2014 за №2503/10/08-29-22-1306/920 витребовувались документи щодо відносин з ТОВ «Промбуд Маркет» (код ЄДРПОУ 38654416) по формуванню податкового кредиту за грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року та щодо документального підтвердження подальшого використання товарів у власній господарській діяльності (а.с.14).

Запит отриманий відповідачем 09.04.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14 зворот).

Відповідач надав податковому органу відповідь (вих.№17/04/14 від 17.04.2014), в якій зазначив, що запит не відповідає вимогам ст.73 Податкового кодексу України, а відтак платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь за результатами його розгляду (а.с.15).

Також, запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 15.04.2014 за №3046/10/08-29-22-1306/920 витребовувались від відповідача документи щодо відносин з ТОВ «Акцент Трейд» (код ЄДРПОУ 38931335) по формуванню податкового кредиту за лютий 2014 року та щодо підтвердження подальшої реалізації або використання в господарській діяльності товарів, робіт (послуг), придбаних у ТОВ «Акцент Трейд» (а.с.16).

Запит отриманий відповідачем 23.04.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16 зворот).

На даний запит контролюючого органу відповідачем не надавались ані письмова відповідь, ані пояснення, ані первинні документи.

Запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 05.06.2014 за №4299/10/08-29-22-1306/920 вимагались від відповідача документи щодо відносин з ТОВ «Акцент Трейд» (код ЄДРПОУ 38931335) по формуванню податкового кредиту за березень 2014 року та щодо підтвердження подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів, робіт (послуг), придбаних у ТОВ «Акцент Трейд» (а.с.17).

Запит отриманий позивачем 12.06.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17 зворот).

На даний запит контролюючого органу відповідачем не надавались ані письмова відповідь, ані пояснення, ані первинні документи.

Крім того, запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 26.06.2014 за №4777/10/08-29-22-1306/920 від відповідача вимагались документи щодо відносин з ПАТ «Дніпровський Меткомбінат», ПАТ «ДМКД» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», що формують податкові зобов'язання по декларації з ПДВ за березень 2014 року, та щодо подальшої реалізації таким контрагентам товарів, робіт (послуг) (а.с.18).

Запит отриманий відповідачем 03.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18 зворот).

Відповідачем надана відповідь (вих.№04/07/14 від 04.07.2014), якою повідомлено відповідача про те що надати первинні документи ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» не має можливості через їх вилучення під час проведення розслідування кримінального провадження (а.с.19).

17.07.2014 начальником ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя видано наказ «Про проведення документальної позапланової перевірки» №566, яким доручено фахівцю ДПІ провести документальну позапланову перевірку ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» за січень, лютий 2014 року, ТОВ «АКЦЕНТ-ТРЕЙД» за лютий, березень 2014 року, ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ», ПАТ «ДМКД», ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за березень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (а.с.10).

Судом досліджено направлення на перевірку №838 від 17.07.2014, в якому позивач з посиланням на наказ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя №566 від 17.07.2014 зазначив про проведення з 17.07.2014 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» (а.с.23).

Мета перевірки (як то зазначено в направленні на перевірку №838 від 17.07.2014): з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ», ЄДРПОУ 38654416, за січень, лютий 2014 pоку, ТОВ «АКЦЕНТ-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 38931335, за лютий, березень 2014 року та з ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ», ПАТ «ДМКД» (ЄДРПОУ 05393043), ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) за березень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Позивачем до суду надано: Акт про відмову в ознайомленні з направленням на перевірку та отриманні копії наказу №161 від 17.07.2014 (а.с.27); Акт щодо неможливості розпочати перевірку №163 від 17.07.2014 (а.с. 28); Акт про ненадання документів №162/08-29-22-1309/37443068 від 17.07.2014 (а.с.25-26); Акт недопуску посадових осіб органів державної податкової служби до перевірки №160/08-29-22-1309/37443068 від 17.07.2014 (а.с.24).

17.07.2014, о 16:00 годині, начальником ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у зв'язку з відмовою ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб органу доходів і зборів прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким до ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, що перебуває за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 45, кв. 8.

З метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Як зазначено у пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

У п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (…) Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Як передбачено пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловлена правова позиція у постанові від 27.01.2015 при розгляді справи №21-425а14 про те, що суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування. З дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України і у постановах: від 16.02.2016 по справам №21-5221а15, №21-3911а15; від 02.02.2016 по справі №21-2876а15.

Відповідно до пп.14.1.7 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів – це оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.2 ст.2 КАС України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 по справі №1-29/2011 зазначено наступне: «… Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів … Конституційний Суд України ВИРІШИВ: 1. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом …».

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не погоджуючись із наказом позивача «Про проведення документальної позапланової перевірки» №566 від 17.07.2014 оскаржив його в судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.

13.02.2017 Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову в адміністративній справі №808/4701/14 СН/808/86/16 за позовом ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (яка є правонаступником ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, яка в свою чергу є правонаступником ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки, якою задоволено позовні вимоги й визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №566 від 17.07.2014 «Про проведення документальної позапланової перевірки» (а.с.68-70).

За результатами апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі №808/4701/14 СН/808/86/16 апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2017 – без змін.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з чим погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не спростовано доводи ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» про те що надіслані ним запити були оформлені неналежним чином, а саме: зміст отриманих ТОВ «ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА» запитів не містить викладення жодних фактів порушення ним вимог податкового чи іншого законодавства.

Суд вказав, що належної мотивації стосовно підстав та причин проведення документальної позапланової виїзної перевірки наказ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів в Запорізькій області №566 від 17.07.2014 – не містить.

Беручи до уваги викладене, суд у постанові від 13.02.2017 в адміністративній справі №808/4701/14 СН/808/86/16 дійшов висновку, що наказ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів в Запорізькій області №566 від 17.07.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» прийнятий відповідачем не обґрунтовано та не правомірно, а отже підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлено преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України (лист Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» №2379/12/13-12 від 14.11.2012).

Позивачем не наведено жодної обставини та не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування встановлених преюдиційних фактів.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, а в даному випадку таке рішення визнано протиправним та скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про неможливість для застосування до відповідача правових наслідків реалізації такого рішення керівника контролюючого органу у вигляді застосування адміністративного арешту майна платника податків, та підтвердження його обґрунтованості в судовому порядку.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Довести правомірність своїх дій відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного та висновків постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2017 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 в адміністративній справі №808/4701/14 СН/808/86/16, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова