Постанова

від 25.10.2017 по справі 925/196/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року Справа № 925/196/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Алєєвої І.В., Корсака В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг Черкаської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петролеум" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі№925/196/17 Господарського суду Черкаської області за позовомКерівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петролеум" простягнення 128 515 грн 27 коп та розірвання договору, У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Доценко Т.О. (прокурор відділу ГПУ);

від позивача: Гончар Ю.Г. (представник за дов. від 03.01.2017);

від відповідача: Гричаненко О.М. (адвокат, договір від 15.03.2017);

ВСТАНОВИВ:

Керівник Черкаської місцевої прокуратури (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петролеум" (надалі - відповідач), у якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути на користь міського бюджету м. Черкаси 128 515 грн 27 коп за неналежне виконання умов договору оренди землі від 27.10.2006, з яких: 111 925 грн 62 коп - основний борг зі сплати вартості орендної плати, 7 838 грн 52 коп - пеня, 7 632 грн 14 коп - інфляційні нарахування, 1 118 грн 99 коп - 3% річних, та розірвати укладений між Черкаською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петролеум" договір оренди землі від 27.10.2006 у зв'язку з систематичним порушенням орендарем істотних умов договору щодо оплати вартості користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 03.07.2017, позов задоволено частково. Розірвано укладений між Черкаською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петролеум" договір оренди землі від 27.10.2006, зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 08.05.2007 за № 040777500113. В частині стягнення 44 468 грн 81 коп заборгованості за договором оренди землі від 27.10.2006, у тому числі: 27 879 грн 16 коп основного боргу з орендної плати, 7 838 грн 52 коп пені, 7 632 грн 14 коп інфляційних нарахувань і 1 118 грн 99 коп 3% річних, провадження у справі припинено. У задоволенні решти позову відмовлено.

Черкаська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення в частині відмови у стягненні 84 046,46 грн вартості орендної плати та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Дніпро-Петролеум" також звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у задоволеній частині позову про розірвання договору оренди землі скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині . Скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

До суду касаційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петролеум" про відкладення розгляду справи на тиждень з метою підготовки відзиву на касаційну скаргу, яке не підлягає задоволенню, оскільки надання ж відзиву є не обов'язком, а правом особи в силу ст. 112 ГПК України. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Крім того, представник ТОВ "Дніпро-Петролеум" не позбавлений свого процесуального права стосовно надання пояснень у ході судового процесу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити, враховуючи наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 27 жовтня 2006 року Черкаська міська рада - орендодавець і Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петролеум" - орендар на підставі рішення Черкаської міської ради від 27.02.2004 №5-451 уклали договір оренди землі, який 08.05.2007 був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за №040777500113.

За умовами пунктів 1.1, 2.1 та 2.2 договору орендодавець надав орендарю, а останній прийняв за актом приймання - передачі в строкове платне користування земельну ділянку (без права передачі її в суборенду) площею 1535,01 кв.м. по вул. Гагаріна, 102 під розміщення АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту. Об'єкти нерухомого майна та інфраструктури на земельній ділянці відсутні. За основним цільовим призначенням земельна ділянка віднесена до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а за функціональним використанням - до категорій земель комерційного використання.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 175 329,00 грн - землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво на період нормативного терміну будівництва строком на 8 місяців, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію згідно довідки Українського державного науково - дослідного і проектного інституту легкої промисловості від 03.03.2004 № 9; 876 675,00 грн - землі комерційного використання.

Відповідно до пункту 3.1 договору останній укладено строком до 27.02.2053.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку по вул. Гагаріна, 102 під розміщення АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту згідно з розрахунком Черкаського міського управління земельних ресурсів від 26.10.2006 № 1966-25-01, встановлена у розмірі: землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво на період нормативного терміну будівництва строком на 8 місяців, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію, у розмірі 1% від її грошової оцінки згідно з довідкою Українського державного науково - дослідного і проектного інституту легкої промисловості від 03.03.2004 № 9 і на час укладання цього договору становить 1753 грн; землі комерційного використання - у розмірі 3% від її грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 26300 грн.

Пунктом 4.2 договору розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до пункту 4.6 договору за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Згідно з пунктом 12.3 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Судами встановлено, що відповідач в порушення вимог пункту 4.3 договору від 27.10.2006 у період з липня 2015 року по червень 2016 року і у період з серпня 2016 року по січень 2017 року не сплачував до міського бюджету м. Черкаси орендну плату за землю. Судами встановлено, що сума боргу відповідача з орендної плати за землю становить 27 879 грн 16 коп, нарахована на підставі п. 4.6 договору пеня становить 7838 грн 52 коп та передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляційних процесів склали 7 632 грн 14 коп, 3% річних - 1 118 грн 99 коп.

Поряд з цим, судами встановлено і те, що після порушення провадження у даній справі відповідач відповідно до квитанції від 15.03.2017 № 13630А1F52 сплатив до міського бюджету м. Черкаси заборгованість за договором від 27.10.2006 у сумі 44 468 грн 81 коп, у тому числі: 27 879 грн 16 коп - основного боргу з орендної плати, 7 838 грн 52 коп - пені, 7 632 грн 14 коп - інфляційних нарахувань і 1 118 грн 99 коп - 3% річних.

Таким чином, суди підставно припинили провадження у справі в цій частині заявлених вимог відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на систематичну несплату відповідачем орендної плати за договором від 27.10.2006, що є істотним порушенням орендарем такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, суди правомірно визнали позовні вимоги обґрунтованими в частині розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку на підставі положень ст. 32 Закону України " Про оренду землі" та ст. 141 ЗК України із зобов"язанням повернути орендовану земельну ділянку орендодавцю.

Поряд з цим, позивач не погоджується з висновками судів щодо відмови у стягненні 84 046 грн 46 коп основної заборгованості з орендних платежів, про стягнення якої було заявлено в уточненнях до позовних вимог.

Як встановлено в ході розгляду даного спору, збільшення позивачем стягуваної суми основного боргу з орендної плати за землю на 84 046 грн 46 коп і розрахунок цієї суми за період прострочення з вересня по грудень 2016 року було обґрунтовано п. 4.2 договору і необхідністю застосування з 01.01.2016 замість погодженого договором від 27.10.2006 розміру орендної плати за землю - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки іншого розміру орендної плати, встановленого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136, а саме в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зайнята автозаправочною станцією.

Судами такі доводи правомірно відхилені, позаяк встановлені у 2016 році рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 розміри орендної плати за землю можуть застосовуватися лише з нового бюджетного періоду, який розпочався з 01.01.2017, і, відповідно, не можуть застосовуватися у 2016 році.

Так, відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, одним із основних засад податкового законодавства є принцип стабільності податкового законодавства, який полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно з положеннями статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відмовляючи у стягненні 84 046 грн 46 коп судами враховано і те, що встановлений договором розмір орендної плати за землю - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідає встановленому у 2016 році пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу мінімально можливому розміру орендної плати за землю.

Тому застосування позивачем в односторонньому порядку на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 без внесення відповідних змін до вказаного договору більшого розміру орендної плати суперечить приписам статті 288 Податкового кодексу України.

Отже, суди правомірно визнали, що розмір орендної плати встановлений рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 розмір орендної плати за землю у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає.

Вказаним спростовуються доводи скарги Черкаської міської ради щодо незаконності рішення та постанови у справі в частині відмови у стягненні 84 046 грн 46 коп., донарахованих на підставі рішення ради від 28.01.2016 №2-136.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Дніпро-Петролеум" також не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки таким доводам відповідача, які є ідентичними доводам, викладеним ним у апеляційній скарзі судом попередньої інстанції надавалась відповідна оцінка та вони були обґрунтовано відхилені.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційних скарг відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №925/196/17 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

В.А. Корсак