Постанова

від 19.10.2017 по справі 910/14910/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2017 р. Справа№ 910/14910/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників

позивача: Остапенко Ю.М., Красько О.В.;

відповідача: Линник Л.С.;

третьої особи: 1) не з'явився;

2) не з'явився;

3) не з'явився;

4) не з'явився;

5) не з'явився;

6) не з'явився;

7) не з'явився;

ТОВ "ЕСКВАЙР ЮНІОН": Шлик Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 11.05.2017

у справі №910/14910/16 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача 1) ОСОБА_6

2) ОСОБА_7

3) ОСОБА_8

4) Приватне підприємство "Глобус ЮА"

5) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального

округу Каплун Юрій Вікторович

6) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального

округу Власенко Ірина Вікторівна

7) Приватний нотаріус Ясинуватського міського нотаріального

округу Донецької області Лавріщєв Олег Анатолійович

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейлі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд" (далі - відповідач) про витребування з незаконного володіння відповідача об'єкту нерухомого майна, а саме: окремо розташованого двоповерхового нежилого будинку - адміністративно-експозиційного павільйону загальною площею 482,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач незаконно заволодів майном, яке належить позивачу на праві власності, а тому спірні приміщення мають бути витребувані у відповідача на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядалася місцевим господарським судом за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/14910/16 від 19.10.2016, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_6 (далі - третя особа-1), ОСОБА_7 (далі - третя особа-2), ОСОБА_8 (далі - третя особа-3), Приватне підприємство "Глобус ЮА" (далі - третя особа-4), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Юрія Вікторовича (далі - третя особа-5), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Власенко Ірину Вікторівну (далі - третя особа-6), Приватного нотаріуса Ясинуватського міського нотаріального округу Донецької області Лавріщєва Олега Анатолійовича (далі - третя особа-7).

Треті особи в судові засідання явку своїх представників не забезпечили, письмових відзивів не надали, у зв'язку з чим справа розглядалася місцевим господарським судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/14910/16 позов було задоволено повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача об'єкт нерухомого майна - окремо розташований двоповерховий нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон, загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/14910/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступне:

- на сьогоднішній день вирок по кримінальному провадженню №12013110100016272, відкритому 25.10.2013р. Шевченківським РУ ГУ МВС України у м. Києві, відсутній;

- в своєму рішенні суд першої інстанції, зокрема, зазначив про те, що Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не здійснювалося виконавче провадження щодо позивача, як боржника, не проводилися виконавчі дії з примусової реалізації майна на прилюдних торгах належного останньому нежитлового будинку АДРЕСА_1, не складався і не затверджувався Акт про реалізацію майна від 23.05.2013р. на ім'я ОСОБА_6.;

- суд першої інстанції одноособово фактично виконав функції органів досудового слідства та прийшов до висновку про незаконність проведення прилюдних торгів, тобто фактично виконав роботу органу досудового слідства та дослідив обставини та докази матеріалів кримінального провадження №12013110100016272;

- право власності відповідача на нежитловий будинок АДРЕСА_1 було набуто відповідно до вимог діючого законодавства;

- відповідач не мав жодного відношення до кримінального провадження №12013110100016272;

- посилання позивача на ст. 388 Цивільного кодексу України, як на правову підставу витребування майна у добросовісного набувача має місце лише за умови, якщо судом буде встановлено, що майно вибуло з володіння позивача не з його волі;

- доказами тверджень позивача про те, що спірне майно вибуло з його володіння у результаті злочинних дій третіх осіб, підробки документів, тощо може бути лише вирок, а наразі останній відсутній.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2017 апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Ткаченко Б.О., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Ткаченко Б.О., Зеленін В.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2017.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.08.2017, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці з 24.07.2017, для розгляду справи №910/14910/16 було визначено наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Зеленіна В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2017.

16.08.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли:

- клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 17.08.2017;

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" про залучення вказаного товариства до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача (том справи - 2, аркуші справи - 153-154). Вказана заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" було орендарем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору з Закритим акціонерним товариством Українсько-російська акціонерна страхова компанія Авіоніка від 10.08.2009. Виходячи з положень ст. 777 Цивільного кодексу України, орендодавець, який бажає продати об'єкт оренди, насамперед повинен заздалегідь повідомити орендаря про свій намір та про умови продажу, а у разі відмови орендаря придбати майно на запропонованих умовах, орендодавець повинен запропонувати майно для продажу суборендарю на тих самих умовах, і вже після його відмови запропонувати майно для продажу іншим особам. Однак рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 у справі №36/110 було визнано дійсним договір купівлі-продажу, за умовами якого новим власником нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 стало Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ". Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" не скористалося своїм переважним правом на придбання вказаного нежитлового будинку і не було обізнано зі зміною його власника. З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" вважає, що його було позбавлено переважного права на придбання спірного нерухомого майна, а відтак рішення суду у справі №910/14910/16 вплинуло на права Товариства з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон".

В судове засідання 17.08.2017 з'явився лише представник позивача. Решта учасників судового процесу не з'явилися. Треті особи про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В процесі судового розгляду у колегії суддів виникла необхідність у витребуванні від відповідача підтвердження територіального органу Державного казначейства України про зарахування судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №13 від 08.06.2017 за подання апеляційної скарги на судове рішення у справі №910/14910/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату було задоволено, розгляд справи відкладено на 14.09.2017.

11.09.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли:

- заява відповідача про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору;

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" про залучення вказаного товариства до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (том справи - 2, аркуші справи - 207-208). Вказана заява обґрунтована тим, що, в порушення ст. 777 Цивільного кодексу України, заявника було позбавлено переважного права на придбання спірного нерухомого майна і ці обставини ставлять під сумнів як право власності позивача, так і правомірність його вимоги про витребування майна у відповідача, як добросовісного набувача, а відтак рішення суду у справі №910/14910/16 впливає на права Товариства з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон".

В судове засідання 14.09.2017 з'явилися лише представники сторін та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН". Представники третіх осіб не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 28.09.2017.

26.09.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

28.09.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло письмове повідомлення про те, що в платіжному дорученні №13 від 08.06.2017, доданому до апеляційної скарги відповідача на підтвердження сплати ним судового збору у сумі 31 350,00 грн., було допущено помилки: у найменуванні банку, через який здійснювався платіж; в правому нижньому куті проставлено круглу печатку банку замість прямокутного штампу із зазначенням про проведення платежу; відсутній підпис уповноваженої особи відповідача. Згідно з отриманими позивачем даними відповідач не є клієнтом банку, вказаного у платіжному дорученні №13 від 08.06.2017, зазначений у названому платіжному дорученні рахунок був закритий у січні 2017, тоді як надане відповідачем платіжне доручення №13 з вказівкою на цей рахунок датоване 08.06.2017. Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Шевченківського УП ГУНП в місті Києві із заявою (повідомленням) про злочин, оскільки на думку позивача в діяннях директора товариства відповідача ОСОБА_12 та представника відповідача Линник Л.С. вбачається склад злочину, передбачений ч.2 ст. 358 КК України.

В судове засідання 28.09.2017 з'явилися лише представники сторін та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН". Представники третіх осіб не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Представники відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН" підтримали заяву останнього про залучення його до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача та просили вказану заяву задовольнити.

Представники позивача заперечували проти заяви про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН" до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, просили суд в задоволенні заяви відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 12.10.2017.

04.10.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН" щодо залучення названого товариства як третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі №910/14910/16 та допуску до розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 12.10.2017 з'явилися лише представники сторін. Представники третіх осіб не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 19.10.2017.

В судовому засіданні 19.10.2017 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/14910/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Окрім того, представник відповідача просив суд задовольнити заяву про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН" до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

В судовому засіданні 19.10.2017 представники позивача заперечували проти апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було ухвалено з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Також представники позивача просили суд відмовити в задоволенні заяви про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН" до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, зазначаючи про її необґрунтованість та недоцільність.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН" в судовому засіданні 19.10.2017 підтримав раніше подану заяву про залучення названого товариства до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, просив суд вказану заяву задовольнити.

Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКВАЙР ЮНІОН", виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" в своїй заяві зазначав про те, що оскаржуваним рішенням у справі №910/14910/16 порушено його право, як орендаря, в розумінні ст. 777 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до частини другої вказаної статті наймач належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Тобто, фактично Товариство з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" вважає, що наявність такого права обумовлює виникнення у наймодавця зобов'язання запропонувати наймачу (в даному випадку субнаймачу) та за наявності згоди продати майно на запропонованих умовах.

Чинне законодавство свідчить про те, що вирішуючи спори, пов'язані з орендними правовідносинами, господарські суди мають право з'ясувати наявність у орендаря переважного права на укладання договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на виконання вимог закону. При цьому судам слід також з'ясувати, чи належним чином орендар виконував зобов'язання за договором (аналогічна правова позиція наведена в пп.4.3 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 (із змінами та доповненнями) "Про деякі застосування законодавства про оренду (найм) майна").

На підтвердження існування договірних відносин Товариством з обмеженою відповідальністю "Есквайр Юніон" було надано копію договору №2/08-09 від 10.08.2009 (том справи - 2, аркуш справи - 155), з якого вбачається, що останній не містить ані ціни оренди, ані посилань, які саме приміщення передаються в оренду. При цьому суду не надано доказів фактичної передачі приміщення та проведення розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСКВАЙР ЮНІОН та Закритим акціонерним товариством Українсько-російська акціонерна страхова компанія Авіоніка .

Таким чином, з наданої суду апеляційної інстанції копії договору №2/08-09 від 10.08.2009 неможливо дійти висновку ані про існування між вказаними Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСКВАЙР ЮНІОН та Закритим акціонерним товариством Українсько-російська акціонерна страхова компанія Авіоніка правовідносин, ані про вчинення кожним з вказаних товариств певних дій на виконання договору та з'ясовувати, чи належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСКВАЙР ЮНІОН , як орендар, виконував зобов'язання за договором.

Окрім того, зі сторони Закритого акціонерного товариства Українсько-російська акціонерна страхова компанія Авіоніка договір №2/08-09 від 10.08.2009 укладений і підписаний директором названого товариства ОСОБА_13 Натомість в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_13 від 09.12.2016 (том справи - 2, аркуш справи - 249), адресована господарським, адміністративним та загальним судом України усіх рівнів, органам фіскальної служби України, іншим контролюючим і правоохоронним органам, згідно з якою ОСОБА_13, перебуваючи на посаді директора Закритого акціонерного товариства Українсько-російська акціонерна страхова компанія Авіоніка у період з 2008 по 2010 роки від імені вказаного товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСКВАЙР ЮНІОН жодних договорів не підписувала.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСКВАЙР ЮНІОН не доведено наявність в нього першочергового права на придбання спірного майна.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСКВАЙР ЮНІОН не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, яким чином судове рішення у справі №910/14910/16 впливає чи може вплинути на права або обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКВАЙР ЮНІОН , що є передумовою для залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, у зв'язку з чим заява названого товариства задоволенню не підлягає.

Представники третіх осіб в судове засідання 19.10.2017 не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 19.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

17.02.2010 між Закритим акціонерним товариством Українсько-російська акціонерна страхова компанія Авіоніка , як продавцем, та позивачем, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового будинку (далі - Договір купівлі-продажу) (том справи - 1, аркуші справи - 17-18).

За умовами Договору купівлі-продажу (п.п.1, 3, 4, 6) продавець продає (передає у власність), а покупець приймає та оплачує згідно умов цього договору окремо розташований двоповерховий нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ом, загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1. За погодженням сторін продаж цього будинку вчинено за 1 900 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Порядок розрахунків між сторонами наступний: 1 900 000,00 грн. сплачуються покупцем продавцю в строк до 22.02.2010 включно на поточний рахунок продавця. Під час розрахунків між сторонами враховується грошова сума, що була сплачена покупцем у касу продавця у розмірі 20 000,00 грн. відповідно до попереднього договору від 11.02.2010. Передача будинку, що відчужується здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі в день підписання відповідного договору.

На виконання Договору купівлі-продажу було складено та підписано відповідний Акт прийому-передачі від 12.10.2010 (том справи - 1, аркуш справи - 19).

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №36/110 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ" до Закритого акціонерного товариства "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка" про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилого будинку від 17.02.2010р., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та укладеним в редакції, запропонованій позивачем. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що між позивачем і відповідачем було укладено попередній договір і погоджено в письмовій формі істотні умови договору купівлі-продажу нежилого будинку. Позивач здійснив частковий розрахунок з відповідачем, але відповідач не з'явився для нотаріального посвідчення договору. Зважаючи на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, позивач просив суд відповідно до ст. ст. 220, 635, 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України визнати договір укладеним та дійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №36/110 від 26.04.2010 позов було задоволено повністю, визнано дійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку від 17.02.2010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між відповідачем, як продавцем, та позивачем, як покупцем, а також укладеним у запропонованій позивачем редакції.

06.07.2010 Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" було зареєстровано за позивачем право власності на окремо розташований двоповерховий нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ом, загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2010 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 (номер запису 5160-П в книзі №54п-262), про що видано відповідний витяг №26621071 від 06.07.2010 (том справи - 1, аркуш справи - 29).

Окрім того, Договір купівлі-продажу зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 4214982, про що свідчить наданий суду витяг № 9267218 від 18.11.2010 (том справи - 1, аркуш справи - 28).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2013 року позивачу стало відомо про те, що нерухоме майно (двоповерховий нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ом, загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1), зареєстроване на праві власності за позивачем, належить іншій особі.

Оскільки позивачем не вчинялось жодних дій по відчуженню спірного майна, він звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів, за якою було відкрите кримінальне провадження № 12013110100016272.

Окрім того, позивачем було подано до Голосіївського районного суду м. Києва позовну заяву до ОСОБА_6, ОСОБА_14, Товариства з обмеженою відповідальністю Свод-Буд , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Власенко І.В., приватного нотаріуса Ясинуватського міського нотарівального округу Ларіщева О.А. про визнання права власності на спірне майно та витребування його з чужого незаконного володіння. За вказаним позовом Голосіївським районним судом м. Києва було порушено провадження у справі №752/19151/13-ц.

В ході розслідування кримінальної справи та розгляду Голосіївським районним судом м. Києва судової справи № 752/19151/13-ц було з'ясовано наступне:

- згідно з протоколом проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить позивачу, від 07.05.2013 за №22855/1, затвердженого директором філії 10 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." ОСОБА_6 (третя особа-1) переміг і придбав на прилюдних торгах спірний будинок. На підставі вищезазначеного протоколу було оформлено акт про реалізацію майна від 23.05.2013, що належить позивачу, затверджений начальником виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, згідно якого ОСОБА_6 придбав на прилюдних торгах спірний будинок;

- 18.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Власенко Іриною Вікторівною (третя особа-6) на підставі вказаного акту від 23.05.2013 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ОСОБА_6, яке зареєстроване в реєстрі за № 382. Згідно названого акту від 23.05.2013 реалізація майна мала місце у зв'язку із виконанням наказу №48/155/11, виданого Господарським судом міста Києва 14.09.2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" суми у розмірі 1 558 970,15 грн.;

- 31.07.2013 третя особа-1 здійснила відчуження майна третій особі-2 за договором купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченим нотаріально приватним нотаріусом Ясинуватського міського нотаріального округу Донецької області Лавріщевим Олегом Анатолійовичем (третя особа-7);

- 11.11.2013 вчинено продаж майна від третьої особи-2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд" згідно з договорами купівлі-продажу, які були посвідчені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. (третя особа-5);

- 16.11.2013 третьою особою-5 майно було передано в іпотеку ОСОБА_8 (третя особа-3) згідно іпотечного договору, який було нотаріально посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. (третя особа-5);

- за договором про відступлення прав від 06.02.2014 ОСОБА_8 (третя особа-3) відступила права за іпотечним договором на користь нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус ЮА" (третя особа-4);

- відповідно до листа Господарського суду міста Києва №01-18/116 від 19.02.2014 у провадженні Господарського суду міста Києва відсутня справа №48/155/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі" про стягнення заборгованості;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Унікредит Лізинг" у листі №3625 від 24.03.2014 повідомило про те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейлі" не існувало та не існує ніяких правовідносин або судових проваджень з відповідними наказами;

- ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві листом №19003 від 21.03.2014 повідомило, що станом на 18.03.2014 до виконавчої служби не надходив на виконання та не перебуває наказ Господарського суду міста Києва №48/155/11 від 14.09.2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" суми у розмірі 1 558 970,15 грн.;

- Приватне підприємством "Нива В.Ш." листом №954 від 23.06.2014 повідомило, що не проводило прилюдні торги з реалізації майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейлі", а саме двоповерхового нежилого будинку - адміністративно-експозиційного павільйону загальною площею 482,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також не складався та не затверджувався протокол проведення цих прилюдних торгів.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 у справі №752/19151/13-ц було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі" в повному обсязі (том справи - 1, аркуші справи - 63-72), а саме:

- визнано право власності на окремо розташований двоповерховий нежилий будинок адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ом, загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейлі";

- визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна із прилюдних торгів №382 видане 18.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Власенко І.В.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу окремо розташованого двоповерхового нежилого будинку адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ом, загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений 31.07.2013 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що посвідчений приватним нотаріусом Ясинуватського міського нотаріального округу Донецької області Лавріщевим О.А.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/3 частини окремо розташованого двоповерхового нежилого будинку - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ком, розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений 11.11.2013 між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу 2/3 частини окремо розташованого двоповерхового нежилого будинку - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ком, розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений 11.11.2013 між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.;

- визнано недійсним Іпотечний договір, укладений 16.11.2013 між ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.;

- витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі" об'єкт нерухомого майна - окремо розташований двоповерховий нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон загальною площею 482,40 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29.09.2015 було скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2014 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Однак рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.01.2016 рішення Апеляційного суду міста Києва від 29.09.2015 було скасовано повністю, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 залишено в силі в частині задоволення вимог про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах №382, виданого 18.06.2013 на ім'я ОСОБА_6. визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 16.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд" та ОСОБА_8, витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі" об'єкта нерухомого майна - нежилого будинку АДРЕСА_1.

Постановою Верховного Суду України від 13.06.2016 рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.01.2016, рішення Апеляційного суду міста Києва від 29.09.2015 та рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 скасовано в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі" про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд" нежитлового будинку - адміністративно-експозиційний павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та провадження у справі в цій частині закрито (оскільки розгляд цієї вимоги віднесено до юрисдикції господарських судів).

Тобто, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 у справі №752/19151/13-ц залишено в силі щодо задоволення вимог про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна із прилюдних торгів №382, видане 18.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Власенко І.В., а також визнання недійсним іпотечного договору, укладеного 16.11.2013 між ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач зазначав про те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача поза його волею, а тому просив суд витребувати з незаконного володіння відповідача спірний об'єкт нерухомого майна (окремо розташований двоповерховий нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1).

Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про витребування у відповідача спірного нерухомого майна як такого, що вибуло з власності позивача поза його волею.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння передбачено в ст. 387 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речево-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). На позивача покладається обов'язок доказування факту порушення його прав як власника майна, наявності вини відповідача у тому, що права позивача, як власника майна, порушені, а також того, що відповідач користується майном незаконно, без відповідної правової підстави.

Матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 17.02.2010, актом прийому-передачі від 12.05.2010, витягом з Державного реєстру правочинів №9267218 від 18.11.2010 та витягом Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26621071 від 06.07.2010, підтверджено право власності позивача на спірне нерухоме майно (двоповерховий нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ом, загальною площею 482,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1).

Ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт правомірного набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України у разі, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому колегією суддів враховано, що добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках (ст. 388 Цивільного кодексу України), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.

Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України.

Потрібно звернути увагу, що добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи, яка підлягає доказуванню. Об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень ч.1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 у справі №752/19151/13-ц було залишено в силі рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.01.2016 та постановою Верховного Суду України від 13.06.2016 в частині щодо:

- визнання недійсним Свідоцтва про придбання нерухомого майна із прилюдних торгів №382, виданого 18.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Власенко І.В.;

- визнання недійсним Іпотечного договору, укладеного 16.11.2013 між ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю СВОД-БУД , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.

При цьому, задовольняючи позов в частині визнання недійсним Свідоцтва про придбання нерухомого майна із прилюдних торгів та Іпотечного договору від 16.11.2013 Голосіївський районний суд м. Києва встановив наступне:

- відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не здійснювалося виконавче провадження щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Дейлі , як боржника, не проводилися виконавчі дії із примусової реалізації на прилюдних торгах належного останньому будинку АДРЕСА_1, не складався і не затверджувався Акт про реалізацію майна від 23.05.2013 на ім'я ОСОБА_18 Наведене свідчить про відсутність достатніх і законних дій для відчуження зазначеного будинку № 24 і його набуття ОСОБА_18 на прилюдних торгах, в порядку визначеному Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5;

- оскільки прилюдні торги фактично не проводилися і за ними Акт не оформлювався компетентним державним органом у межах своїх повноважень, то є неналежними доказами наявні у справі Протокол проведення прилюдних торгів від 23.05.2013 і Акт про реалізацію майна від 23.05.2013, що не набули юридичної сили і не призвели до виникнення чи зміни прав і обов'язків у сторін в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна;

- будинок №24 вибув із володіння його власника Товариства з обмеженою відповідальністю Дейлі всупереч волі останнього, у зв'язку із чим відповідач ОСОБА_6 не набув права на зазначене майно і його продажу за Договором купівлі-продажу нежилого будинку від 31.07.2013, а також: в наступному відповідач ОСОБА_14 не набув права на зазначене майно і його продажу за Договорами купівлі-продажу від 11.11.2013;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Дейлі , як власник, не давало згоду на передання будинку №24 в іпотеку, а Товариство з обмеженою відповідальністю Свод-Буд не набуло у власність і не отримало право передавати зазначений будинок в іпотеку за Іпотечним договором від 16.11.2013.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 у справі №752/19151/13-ц було встановлено обставини щодо вибуття з власності позивача спірного нерухомого майна поза його волею.

В своїй апеляційній скарзі відповідач послався на відсутність вироку у кримінальному провадженні №12013110100016272. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З наведеного випливає, що вирок суду в кримінальному проваджені є обов'язковими для господарського суду лише у випадку, якщо розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про витребування належного йому майна з незаконного володіння відповідача. Захист майнових прав позивача був предметом розгляду у цивільній справі №752/19151/13-ц, яка розглядалася Голосіївським районним судом м. Києва. При чому, як у господарській справі №910/14910/16, так і у цивільній справі №752/19151/13-ц не ставилося питання щодо правових наслідків дій чи бездіяльності осіб, які приймали участь у незаконному позбавлені позивача права власності на спірне нерухоме майно. При розгляді вказаних справ було з'ясовано відсутність правових наслідків дій осіб, які мали намір позбавити позивача права власності на майно. Зокрема, Голосіївським районним судом м. Києва з результатами розгляду справи №752/19151/13-ц було встановлено, що позивача не позбавлено права власності і він має право на повернення майна з чужого незаконного володіння.

Тобто, ставити питання щодо правових наслідків дій чи бездіяльності осіб, які приймали участь у незаконному позбавленні позивача права власності на спірне нерухоме майно було б можливо лише у випадку пред'явлення позивачем чи іншою заінтересованою особою позову про стягнення з таких осіб майнової (чи немайнової) шкоди, завданої такими діями.

З урахуванням викладеного, вирок у кримінальній справі, про який зазначає відповідач, не має значення для вирішення спору у господарській справі №910/14910/16, оскільки предметом розгляду в останній є витребування майна з чужого незаконного володіння і він не стосується правових наслідків дій осіб, які мали намір позбавити позивача права власності на нерухоме майно, на відміну від рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 у справі №752/19151/13-ц, яким встановлено обставини, що мають преюдиційне значення для справи №910/14910/16 і не підлягають повторному доведенню у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на наявні у справі матеріали, а також надані пояснення учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про нормативну обґрунтованість та документальну підтвердженість вимог позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позові, та доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 27, 32-35, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод-Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/14910/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/14910/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14910/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін