ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2017 р. Справа № 914/750/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Марка Р.І.
суддів Костів Т.С.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кобзар О.В.,
за участю представників:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» , м.Пустомити Львівської області, б/н від 29.06.2017р. (вх. № 01-05/3157/17 від 04.07.17)
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2017р.
у справі № 914/750/17, суддя Березяк Н.Є.
за позовом: Заступника керівника Львівської міської прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, Львівська область, м.Пустомити
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» , Львівська область, м.Пустомити
про повернення земельної ділянки площею 5, 8589 га
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2017р. позов Заступника керівника Львівської міської прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» про повернення земельної ділянки площею 5, 8589 га - задоволено.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» повернути земельну ділянку площею 5,8589га, призначену для вирощування сільськогосподарської продукції в розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області в стані, не гіршому порівняно із тим, у якому відповідач одержав цю ділянку в оренду.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» на користь прокуратури Львівської області 1 600,00 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2017р. у справі № 914/750/17, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 29.06.2017р. (вх. № 01-05/3157/17 від 04.07.17) , в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2017р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що на підставі рішення № 264, яким затверджено технічну документацію з визначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться в оренді ТОВ Карпатський водограй та сплати орендної плати, як під час дії договору від 03.04.2006р. та після його припинення, що свідчить про продовження належного користування спірною земельною ділянкою відповідачем.. Крім того, апелянт зазначає, що позивач по справі Пустомитівська РДА - не є ані орендодавцем спірної земельної ділянки, ані її власником, а тому не має права вимагати повернути в своє розпорядження спірну земельну ділянку. Тому, апелянт дійшов висновку, що позивач у даній справі є неналежним.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями КП «Документообіг господарських судів» , 04.07.2017р. справу за № 914/750/17 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Желіка М.Б.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» прийнято до провадження та справу № 914/750/17 призначено до розгляду на 07.08.2017р.
Позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу № 04/15-1858 від 28.07.2017р. (вх. № 01-04/5163/17 від 31.07.17) в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2017р. у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» у справі №914/750/17 в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 18.09.2017р. з підстав, зазначених у даній ухвалі суду.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК відкладено на 03.10.2107 р. з підстав зазначених в даній ухвалі.
В судовому засіданні 03.10.2017р. в порядку ст.77 ГПК України оголошувалася перерва до 11.10.2017р.
На адресу суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи завіреної копії протоколу огляду місця події від 02.10.2017р., як доказ фактичного використання ТзОВ Карпатський водограй земельної ділянки площею 5, 8289 га., що розташована на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту. Колегія суддів порадившись на місці задоволила подане клопотання та долучила поданий протокол огляду місця події до матеріалів справи.
Від прокуратури на адресу суду надійшли пояснення по справі № 04/9-988вих17 від 10.10.2017р., в яких остання зазначає, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та розпорядження якою належало до повноважень Пустомитівської районної державної адміністрації, як органу виконавчої влади, проте не була повернута згідно з умовами договору тому прокурор звернувся із даним позовом в інтересах держави в особі Пустомитівської райдержадміністрації.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Марка Р.І. 11.10.2017р. у відпустці, судове засідання 11.10.2017р. не відбулось, про що відповідно до абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016р., було повідомлено прокурора.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р. розгляд справи призначено на 23.10.2017р.
Прокурор, позивач та відповідач участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні від 23.10.2017р. не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що ухвалами суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, а, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, клопотань про відкладення розгляду справ до суду не поступало, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 23.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали справи судами встановлено, що 03.04.2006 р. Пустомитівською районною державною адміністрацією (надалі Орендодавець) та ТзОВ «Карпатський водограй» (надалі Орендар) укладено договір оренди землі, який 05.04.2006 р. зареєстровано у Пустомитівському районному відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру з № 04:06:458:00046 (надалі договір).
Відповідно до умов договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку № 2 площею 5,8589 га для вирощування сільськогосподарської продукції, що розташовані на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту.
Згідно п. 2.3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки № 1 становить 820 301,28 грн. та № 2-35 607,46 грн. Строк дії договору становить 10 років.
Пунктом 8.1 договору, передбачено, що Орендар після припинення договору повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому в якому він одержав її в оренду.
У зв'язку із закінченням строку дії договору, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 06.04.2016 р. № 178 «Про припинення договору оренди землі, укладеного між районною державною адміністрацією та ТзОВ «Карпатський водограй» на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту» договори оренди припинені.
07.04.2016 р. між райдержадміністрацією та ТзОВ «Карпатський водограй» укладено угоду про припинення договору оренди землі від 03.04.2006 р.
Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок державної власності від 12.04.2016 р., земельні ділянки пл. 152,6407 га та пл. 5,8589 га ТзОВ «Карпатський водограй» передано райдержадміністрації.
Однак, як стверджує позивач, фактично зазначена земельна ділянка площею 5,8589 га не повернута.
Даний факт підтверджує інформацією ДПІ у Пустомитівському районі від 06.02.2017 р. за № 182/9/13-25-12-03/16 про те, що ТзОВ «Карпатський водограй» упродовж квітня-грудня 2016 р. сплачувало орендну плату за земельні ділянки пл. 152,6407 га та пл. 5,8589 га.
Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з приписами статей 13 , 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства необхідно зазначити, що строк дії договору оренди землі укладений між сторонами закінчився. Документально факт передачі об'єкта оренди оформлено підписаним уповноваженими представниками актом приймання - передачі, що свідчить про припинення правовідносин, які виникли на підставі укладеного договору оренди землі від 03.04.2006р. між Пустомитівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Карпатський водограй .
Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що договір оренди землі від 03.04.2006р. припинив свою дію 07.04.2016р. Крім того, факт передачі спірної земельної ділянки Пустомитівській районні державній адміністрації підтверджується підписанням акту приймання-передачі від 12.04.2016р., що свідчить про припинення договірних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Прокурор, як на підставу для представництва інтересів держави в суді, посилався на порушення інтересів держави в особі Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області у зв'язку із неповерненням ТзОВ Карпатський водограй земельної ділянки площею 5, 8589 га, призначену для вирощування сільськогосподарської продукції. На думку прокурора, використання спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, котра відноситься до державної власності, порушує інтереси держави, як власника щодо реалізації права розпорядження нею через уповноважений орган виконавчої влади, яким є позивач у даній справі - Пустомитівська районна державна адміністрація Львівської області.
Право на судовий захист суб'єктивних прав, свобод та інтересів юридичних осіб, а також держави здійснюється шляхом звернення до суду з позовом, який у процесуальному розумінні є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів і складається з двох елементів: предмету та підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Згідно з приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України , так і нормами інших правових актів.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.
В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади .
Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Порядок участі прокурора у розгляді справи визначений статтею 29 Господарського процесуального кодексу України , за приписами якої прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру" .
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. При цьому, суд перевіряє доводи позову.
Як вже зазначалося та було встановлено господарськими судами, прокурор, звертаючись із позовом у даній справі в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, таким органом визначив Пустомитівську районну державну адміністрацію Львівської області.
10.04.2011 набрав чинності Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" яким визначається організація, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України. Згідно з частиною першою вказаного Закону (в редакції чинній станом на час закінчення терміну дії договору оренди землі), систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є ОСОБА_2 Міністрів України. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави. Статтею 5 зазначеного Закону унормовано, що Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються ОСОБА_2 Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Міністерство, інші центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади. Міністерство, інші центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Державна реєстрація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади як юридичної особи здійснюється у 3-денний строк з дня набрання чинності постанови Верховної Ради України про призначення міністра, акту ОСОБА_2 Міністрів України про призначення керівника іншого центрального органу виконавчої влади. Міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт ОСОБА_2 Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт ОСОБА_2 Міністрів України. ОСОБА_2 Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується. Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається ОСОБА_2 Міністрів України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності" від 06.09.2012 , який набрав чинності із 01.01.2013, частину першу статті 15 Земельного кодексу України (Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин) доповнено пунктом "і", згідно з яким до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить: (…) "і) розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до повноважень визначених цим Кодексом"; викладено в новій редакції статтю 122 Земельного кодексу України , згідно з якою з моменту набрання чинності цим Законом районні державні адміністрації на їх території позбавлені права передавати земельні ділянки сільськогосподарського використання із земель державної власності у власність або у користування; пункти 10-12 розділу Х (Перехідні положення) Земельного кодексу України виключені; частину четверту статті 4 Закону України "Про оренду землі" викладено в редакції, згідно з якою "Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування".
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" . З дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
- які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 10.05.2012 затверджено Положення про головне управління Держземагенства в області (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за № 852/21164), згідно з пунктом 4.32. якого Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.
Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок" № 365-VIІ від 02.07.2013 , який набув чинності із 27.07.2013 , пункт "і" частини першої статті 15 Земельного кодексу України виключено; статтю 151 Земельного кодексу України (Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин) доповнено пунктом 1 ), згідно з яким до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно із пунктом 1 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується ОСОБА_2 Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Основними завданнями Держгеокадастру є: 1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру; 2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; 3) внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері, крім пропозицій щодо формування державної політики з використання і охорони земель сільськогосподарського призначення, які вносяться на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: серед іншого розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України , безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Відповідно до п.п. 12 п. 74 Положення про ГУ Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01.02.2016 р. №48 ГУ Держгеокадастру у Львівській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Львівської області.
Тобто, після припинення договірних правовідносин між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ТзОВ Карпатський водограй та передачі земельної ділянки площею 5, 8589 га для вирощення сільськогосподарської продукції Пустомитівській районній державній адміністрації Львівської області, що підтверджується актом приймання - передачі вищезазначеної земельної ділянки від 12.04.2016р., повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення були передані згідно з нормами чинного законодавства Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області.
Отже, ГУ Держгеокадастру у Львівській області є уповноваженим органом на захист вказаних правовідносин.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, - які відповідно до закону є правомірними.
На момент подачі даного позову, прокурором було встановлено порушення відповідачем інтересів держави, а саме безпідставне користування земельною ділянкою площею 5,8589 га, призначеної для вирощування сільськогосподарської продукції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при подачі позовної заяви прокурором було неправильно визначено позивача, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Зокрема, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції від 07.06.2001). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси .
Відповідно до чинної редакції статті 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.
Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" , а саме (п.3): у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Виходячи з положень чинного законодавства України, на прокурора покладається обов'язок при поданні позову обґрунтувати як наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави, так і неможливість здійснення або фактичне нездійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" зазначено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому слід звертати увагу на те, що згідно з абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" , зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади .
У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК .
З огляду на викладене, оскаржуване рішення слід скасувати і, на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України , залишити без розгляду позов Заступника керівника Львівської міської прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» , про повернення земельної ділянки площею 5, 8589 га.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 81 , ст.ст. 99 , 101 , 103-105 ГПК України , Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2017р. у справі №914/750/17 скасувати.
3. Позов Заступника керівника Львівської міської прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй» , про повернення земельної ділянки площею 5, 8589 га. - залишити без розгляду.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.10.2017р.
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Костів Т.С.
Суддя Желік М.Б.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2017 |
Оприлюднено | 01.11.2017 |
Номер документу | 69856348 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Мирутенко Олександр Леонтійович
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Роман Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні