Постанова

від 25.10.2017 по справі 904/5974/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017 року Справа № 904/5974/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіної О.В., Дарміна М.О.

секретар: Манчік О.О.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, прокурор відділу Прокуратури Дніпропетровської області, службове посвідчення №029708 від 20.10.2014р.;

від відповідачів (1, 2): не з`явилися; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

від третіх осіб (1, 2): не з`явилися; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської міської ради Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 року

у справі № 904/5974/16

за позовом Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Нікополь

до 1.Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку", м. Нікополь

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Відділ Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області;

2. Нікопольське регіональне управління водних ресурсів

про скасування рішення Нікопольської міської ради та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 року (суддя Мартинюк С.В.) позов Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/VII "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52 для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури", зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" повернути Нікопольській міській раді земельну ділянку (кадастровий номер 1211600000:03:058:0009) загальною площею 0,9969 га земель комунальної власності, розташовану за адресою: м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, за актом приймання-передачі земельної ділянки. Стягнуто з відповідача-1 та відповідача-2 на користь прокуратури Дніпропетровської області по 1378 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Нікопольська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що:

- рішення у справі не відповідає нормам матеріального та процесуального права, зокрема, судом не взято до уваги та не розглянуто клопотання відповідача-1 про повернення позовної заяви без розгляду, з тих підстав, що прокурором не зазначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, не доведено факту порушення інтересів держави;

- судом неповно з'ясовані обставин справи; апелянт зазначає, що прибережні захисні смуги виділяються в межах водоохоронних зон, при цьому в межах існуючих населених пунктів вони встановлюються з урахуванням містобудівної документації; згідно ч.ч.6, 7 ст.88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації, за окремими проектами землеустрою, тобто, на відміну від частин 1, 2 ст.88 Водного кодексу України, якими визначені фіксовані відстані меж прибережних захисних смуг, у спірному випадку для визначення таких меж передбачені окремі проекти землеустрою; на момент винесення спірного рішення межі водоохоронної зони в межах м. Нікополя і, відповідно, межі прибережної захисної смуги у м. Нікополі не були затверджені і винесені в натурі;

- Нікопольська міська рада зазначає, що спірне рішення прийнято у відповідності до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.1, 88 Водного кодексу України, ст.ст.12, 60, 61 Земельного кодексу України, вважає помилковим посилання суду на інформацію Нікопольського регіонального управління водних ресурсів, надану в листі від 29.06.2016 року №399/01-07, про те, що земельна ділянка за адресою м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, примикає до Каховського водосховища, оскільки компетенція, сфера діяльності управління водних ресурсів визначена законодавством тільки в межах земель водного фонду (водних ресурсів);

- також скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 Земельного кодексу України, оскільки право постійного користування землею за відповідачем-2 зареєстровано в державному реєстрі прав та обтяжень і цей запис не скасований, відтак, рішення господарського суду не можливо буде виконати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача), суддів - Сизько І.А., Іванова О.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.11.2016р.

Судове засідання 24.11.2016 року не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді - доповідача Кузнецової І.Л.

Після виходу на роботу судді - доповідача ухвалою від 01.12.2016р. розгляд справи призначено на 13.12.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів; залучено до участі у справі третю особу-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області та третю особу-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Нікопольське регіональне управління водних ресурсів; відкладено розгляд справи на 12.01.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду №71/17 від 12.01.2017 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача ОСОБА_2

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2017 року визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Сизько І.А., Іванов О.Г.

Ухвалою суду від 16.01.2017 року апеляційна скарга Нікопольської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2016 року у справі № 904/5974/16 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів; судове засідання призначено на 09.02.2017р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції розгляд справи відкладено на 28.02.2017 року.

В судовому засіданні 28.02.2017 року оголошено перерву до 02.03.2017 року та, в подальшому, до 09.03.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_3 від 09.03.2017 року № 363/17, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дарміна М.О. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/5974/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.03.2017 року визначено для розгляду справи №904/5974/16 колегію суддів у складі: головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Сизько І.А., Іванова О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2017р. справу прийнято до провадження вищевказаною колегією суддів та призначено до розгляду на 04.04.2017р.

В судовому засіданні 04.04.2017р. розгляд справи відкладений на 25.04.2017р., про що винесено ухвалу.

В судовому засіданні 25.04.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, до 25.05.2017р., оголошено перерву до 16.05.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" про призначення судової експертизи; призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; зобов`язано відповідача-2 оплатити вартість експертного дослідження; провадження у справі зупинено.

Розпорядженням керівника апарату суду від 29.05.2017 року № 757/17 у зв'язку зі звільненням судді Джихур О.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Вечірка І.О. (доповідач), суддів: Сизько І.А., Іванова О.Г.

30.06.2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо вирішення питання про продовження строків проведення експертизи, вирішення питання оплати вартості експертизи згідно рахунку від 15.06.2017 року № 614.

03.07.2017 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів відповідно до статті 31 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.07.2017 року № 1033/17 у зв'язку з відпусткою суддів Сизько І.А., Іванова О.Г. призначено автоматичну зміну колегії суддів у даній справі.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2017р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Вечірка І.О. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 року справу прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів, провадження у справі поновлено, задоволено клопотання експерта, зобов'язано учасників судового процесу вчинити певні дії, провадження у справі зупинено.

09.10.2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулась справа без виконання експертизи в зв'язку із відсутністю її оплати та ненадання експерту необхідних документів.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.10.2017р. провадження у справі поновлено; розгляд справи призначений на 25.10.2017р.; від відповідача-2 витребувані пояснення щодо не оплати експертного дослідження; відповідачів-1, 2, третю особу-1 зобов`язано надати пояснення щодо не направлення експерту витребуваних документів.

Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що згідно зі ст.61 Земельного кодексу України, ст.89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим, до встановлення конкретних розмірів прибережної захисної смуги та водоохоронної зони за проектом землеустрою, їх розмір розраховується згідно з вимогами ч.2 ст.88 Водного кодексу України; на думку прокурора, скасування рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016р. № 48-5/VII, як документа, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права постійного користування, є підставою для скасування державної реєстрації такого права в Державному реєстрі прав згідно вимог ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно"; просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач-2 апеляційну скаргу Нікопольської міської ради підтримує, посилається на те, що відповідно до технічної документації, яка була розроблена та затверджена ТВФ "Астра" у 2006 році на замовлення Управління житлово-комунального господарства Нікопольської міської ради, визначені межі прибережної зони з урахуванням суміжників, згідно з проектом межі прибережної зони по вул. Ширшова, 52, проводяться по кромці води, не торкаються безпосередньо території поверхні землі, вважає, що Нікопольська міська рада при виділенні земельної ділянки не порушила вимоги ст.88 Водного кодексу України.

Третя особа-2 - Нікопольське регіональне управління водних ресурсів в поясненнях на апеляційну скаргу від 06.01.2017 року зазначає, що спірна земельна ділянка безпосередньо примикає до урізу води Каховського водосховища і встановлення меж прибережної захисної смуги та водоохоронної зони на території міста визначається відповідною проектною землевпорядною документацією з урахування конкретних умов, що склалися; Управління не наділено повноваженнями визначити статус земельної ділянки та належність її до прибережної захисної смуги.

Відділ Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області у поясненнях від 11.01.2017 року зазначає, що у Відділі відсутні планово-картографічні матеріали щодо належності спірної земельної ділянки до водоохоронної зони та прибережної захисної смуги (100 метрової зони) Каховського водосховища - як об'єкта державного земельного кадастру, відсутня також будь-яка інформація щодо розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги Каховського водосховища стосовно земельної ділянки розташованої за адресою: м. Нікополь, вул. Ширшова, 52 (кадастровий номер 1211600000:03:058:0009). До місцевого фонду документації із землеустрою Відділу Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області вищевказана документація не передавалася.

Нікопольське регіональне управління водних ресурсів, Відділ Держгеокадастру у м.Нікополі Дніпропетровської області, Нікопольська міська рада просили розгляд справи здійснювати без участі їх повноважних представників (а.с.115-116, 132, т.2; а.с.131, т.3).

Відповідачами (1, 2) та третьою особою-1 письмових пояснень щодо ненадання експерту витребуваних документів, не оплати експертного дослідження, не надано. При цьому Нікопольською міською радою 24.10.2017р., на виконання вимог ухвали суду від 04.07.2017р. (як зазначено у супровідному листі від 20.10.2017р.), напередодні судового засідання 25.10.2017р., надано договір оренди з попереднім орендатором спірної земельної ділянки, кольоровий фрагмент викопіювання з Генерального плану міста Нікополя та кольоровий фрагмент викопіювання з Плану зонування території м.Нікополя, де розміщена спірна земельна ділянка.

Прокурор відділу Прокуратури Дніпропетровської області в судовому засіданні проти повторного призначення експертизи заперечував, вказав на те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення у справі. Враховуючи неоплату відповідачем-2 проведення експертного дослідження, не надання сторонами експерту витребуваних ним документів, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розглядаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції встановив наступне.

19.07.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до відповідача-1: Нікопольської міської Ради Дніпропетровської області та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" про:

- визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/VІІ "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52, для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури";

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" повернути земельну ділянку (кадастровий номер 1211600000:03:058:0009) загальною площею 0,9969 га земель комунальної власності, розташовану за адресою: м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, Нікопольській міській раді за актом приймання - передачі земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2016 року суддею Мартинюком С.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 09.08.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016р. розгляд справи відкладений на 30.08.2016р. в зв`язку з неявкою представника відповідача-2, надіслання останнім клопотання про відкладення розгляду справи.

30.08.2016р. відповідачем-1 до Господарського суду Дніпропетровської області в порядку ст.22 ГПК України подано клопотання про повернення позовної заяви без розгляду (а.с.56-57, т.1).

В судовому засіданні 30.08.2016р. було оголошено перерву до 13.09.2016р.

13.09.2016р. відповідачем-1 вдруге подано клопотання в порядку ст.22 ГПК України про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.75-76, т.1).

В судовому засіданні 13.09.2016р. оголошувалась перерва до 19.09.2016р.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2016р. строк розгляду справи був продовжений до 04.10.2016р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 року позовні вимоги задоволені повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/VII, яким відповідачу-2 надано в постійне користування земельну ділянку по вул. Ширшова, 52; зобов`язано відповідача-2 повернути Нікопольській міській раді спірну земельну ділянку за актом приймання-передачі; розподілено судові витрати по справі.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що:

- діюче земельне та водне законодавство містить вичерпний перелік осіб, які мають право отримувати земельні ділянки водного фонду в постійне користування, законодавець чітко обмежує права певної категорії юридичних осіб недержавної форми власності на отримання в постійне користування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги водних об'єктів та передбачає обмежене використання таких земель виключно на умовах оренди;

- зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, спірна земельна ділянка перебувала в користуванні Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" за фактичним розміщенням санаторія-профілакторія "Електрометалург" для оздоровчого призначення (код 1.16), в той же час в рішенні Нікопольської міськради від 26.02.2016 року №48-5/VIІ "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" зазначено інший вид цільового призначення - для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури (код 06.01.);

- отримання відповідачем земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги в постійне користування порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та використання земель.

При з'ясуванні законності та обґрунтованості прийнятого місцевим господарським судом рішення суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-1: Нікопольської міської Ради Дніпропетровської області та відповідача-2: Товариства з обмеженою. відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" про визнання протиправним та скасувати рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/VІІ щодо надання відповідачу-2 в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52, та зобов`язання відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку Нікопольській міській раді за актом приймання-передачі.

Обґрунтовуючи звернення з позовною заявою без зазначення органу, який має здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах (з урахуванням пояснень від 12.09.2016р.), прокурор зазначив, що згідно п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається обов`язок представництва інтересів, зокрема, держави в суді у випадках, визначених законом; "інтереси держави" є оціночним поняттям, тому прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось або може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави; ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VІІ передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, отже, прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча цей орган навпаки покликаний ці інтереси захищати; у спірному випадку саме орган місцевого самоврядування, який має захищати інтереси членів громади є правопорушником, отже, заявлення позову прокурором є цілком обґрунтованим. Крім того, подаючи позовну заяву, прокурор послався на невиконання відповідачами вимог діючого земельного законодавства при відведенні в постійне користування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Каховського водосховища - водного об'єкту, що має загальнодержавне значення.

Загальними вимогами процесуального права, визначеними статтями 32-34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Як вбачається із матеріалів справи, Рішенням Нікопольської міської ради VII скликання від 26.02.2016 року №48-5/VII надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" в постійне користування земельну ділянку площею 0,9969 га на вул. Ширшова, 52 (кадастровий номер 1211600000:03:058:0009) для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури (код цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ-06.01). Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою по вул. Ширшова, 52 відповідно до вимог діючого законодавства. Виконавчому комітету Нікопольської міської ради вжити заходів щодо визначення вказаної земельної ділянки, як місце масового відпочинку населення для занять водними видами спорту та закріпити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" (т.1, а.с.18).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28668917 від 11.03.2016 року, державним реєстратором Нікопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 зареєстровано право постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» на земельну ділянку з кадастровим номером 1211600000:03:058:0009 загальною площею 0,9969 га, номер запису про інше речове право - 13630838 (а.с.36-38, т.1).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельної ділянки виключно відповідно до закону та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до вимог статті 92 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Прокурор вважає вищевказане рішення Нікопольської міської ради незаконним, оскільки спірна земельна ділянка є ділянкою водоохоронної зони (прибережної захисної смуги) та знаходиться в 100 метровій зоні Каховського водосховища, на яку розповсюджується спеціальний режим провадження господарської діяльності за умов обов'язкового виконання вимог, передбачених статтями 89, 90 Водного кодексу України.

Відповідно до статті 4 Водного кодексу України та частини 1 статті 58 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (частина 2 статті 58 Земельного кодексу України).

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 90 Водного кодексу України).

Частиною1 статті 60 Земельного кодексу України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 - 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88 - 90 Водного кодексу України.

Згідно зі статтею 61 Земельного кодексу України, статтею 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

З метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду статтею 84 Земельного кодексу України заборонено передавати їх у приватну власність.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) та їх ширина, визначена частиною 5 статті 88 Водного кодексу України та частиною 2 статті 60 Земельного кодексу України, має становити: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Відповідно до частини 4 статті 88 Водного кодексу України в межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Згідно пункту 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996 на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Частиною 3 статті 60 Земельного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою; межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Згідно із пунктом 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Закону України "Про землеустрій".

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони земель водного фонду, визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Верховним Судом України у постановах від 22.04.2015р. № 6-52цс15, від 01.07.2015р. № 6-184цс15 сформовано правову позицію, відповідно до якої при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них". Тобто, сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" передбачено, що проекти водоохоронних зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції Нікопольська міська рада стверджувала, що нею затверджена технічна документація з визначення меж прибережної захисної смуги Каховського водосховища, а саме:

- рішенням Нікопольської міської ради від 23 лютого 2007 року №8-14/V "Про затвердження технічної документації щодо визначення меж прибережної смуги Каховського водосховища від вул. Менжинського до вул. Войнова";

- рішенням Нікопольської міської ради №9-14/V "Про затвердження технічної документації щодо визначення меж прибережної смуги Каховського водосховища від вул. Микитинської до вул. Суворова";

- рішенням Нікопольської міської ради №10-14/V "Про затвердження технічної документації щодо визначення меж прибережної смуги Каховського водосховища від вул. Суворова до вул. Менжинського".

Дані технічних документацій включені у генеральний план міста Нікополь, який затверджений рішенням Нікопольської міської ради та знаходиться на офіційному сайті Нікопольської міської ради www/ nikopol-mrada.dp.gov.ua. Копії технічної документації на вказані прибережні захисні смуги знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с.140, т.2, а.с.7; т.1, а.с.141, 142, т.1, а.с.143).

Згідно пояснень Відділу земельних ресурсів Нікопольської міської ради від 25.04.2017 року (т.3, а.с.37-39) до технічної документації щодо визначення меж прибережної смуги Каховського водосховища від вул. Суворова до вул. Менжинського входить територія спірної земельної ділянки по вул. Ширшова, 52, яка не відноситься до прибережної захисної смуги враховуючи чинність рішення виконкому Нікопольської міської ради від 26.04.2000 року №286/1 "Про затвердження земельно-кадастрових матеріалів по інвентаризації земель" та рішення Нікопольської міської ради від 30.04.2010 року №15-47/V "Про поновлення договору оренди на новий строк Відкритому акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" вул. Ширшова, 52 за фактичним розміщенням санаторія-профілакторія "Електрометалург" для оздоровчого призначення".

Судом апеляційної інстанції з урахуванням того, що рішеннями Нікопольської міської ради №125-41/VI від 31.01.2014 року (т.3, а.с.13), №14-57/VI від 30.01.2015 року в місті Нікополь затверджено містобудівну документацію, План зонування території м. Нікополь Дніпропетровської області (т.3, а.с.12, т.1, а.с.127), визначення існуючих меж прибережної захисної смуги Каховського водосховища, до яких спірна земельна ділянка по вул. Ширшова, 52 не входить, була призначена судова земельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; на розгляд експерта поставлені питання щодо відстані спірної земельної ділянки до урізу води, чи відноситься земельна ділянка до прибережної, водоохоронної зони, водних об"єктів.

Як вже зазначалось, відповідачем-2 експертне дослідження оплачене не було; відповідачами та третьою особою-1 не надані експерту витребувані документи.

Отже, при дослідженні обставин справи суд апеляційної інстанції виходить із матеріалів, наявних у справі.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно листа відділу Держгеокадастру у місті Нікополі від 17.06.2016р. № 10-426-99.5-2004/2-16, проекти землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на земельну ділянку за адресою м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, у відділі відсутні, інформація про їх виготовлення, розроблення та затвердження відповідними органами державної влади або місцевого самоврядування відсутня (а.с.26-27, т.1).

Відповідно до даних публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 1211600000:03:058:0009 розташована поблизу урізу води Каховського водосховища, відстань до якого складає від 6 до 80 м. За інформацією Нікопольського регіонального управління водних ресурсів від 29.06.2016 № 399/01-07 земельна ділянка, розташована за адресою: м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, безпосередньо примикає до урізу води Каховського водосховища та має обмеження, визначені статтею 88 Водного кодексу України (а.с.29, т.1).

Відповідач-1 - Нікопольська міська рада повідомила у супровідному листі від 20.10.2017р., що у відділі земельних ресурсів відсутня документація із землеустрою ТОВ "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку" для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації, проте, надано договір оренди спірної земельної ділянки, який був укладений між міської радою та попереднім орендарем землі Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" згідно рішення від 30.04.2010р. № 15-47/V, який діяв до 09.03.2016р.; кольорові фрагменти викопіювання з Генерального плану міста Нікополя та Плану зонування території міста Нікополя, де розміщена спірна земельна ділянка.

Крім того, прокурором до матеріалів справи були надані належним чином засвідчені копії: землевпорядної документації, розробленої в 1993 році Українським державним інститутом ІГПЗ "Дело по установлению внешних границ землепользования и подготовке выдачи Государственного акта на право пользования землей санатория - профилактория "Электрометалург" завода ферросплавов", землевпорядної документації, розробленої ПП "Ніка-Ленд" в 2010 році "Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під розміщення санаторія-профілакторія "Електрометалург". Із вказаних матеріалів вбачається, що спірна земельна ділянка сформована, як об`єкт цивільних прав, з 2010 року, отже, має індивідуально визначену конфігурацію, за допомогою якої її можна ідентифікувати на картографічних документах. Відповідно до схем розташування землекористування цієї земельної ділянки 1993 року межі земельної ділянки від точки А до точки Б розташовані на березі водосховища; згідно з актом встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, землевпорядної документації 2000 року, межа ділянки у точках 15-30 проходить по береговій лінії Каховсього водосховища; відповідно до листа Нікопольського регіонального управління водних ресурсів від 22.03.2000р. № 357, землевпорядної документації 2000 року на спірній земельній ділянці погоджено зовнішні межі водосховища; згідно з планом встановлення меж земельної ділянки 2000 року межі спірної земельної ділянки від точки Д до точки Е відносяться до земель управління водних ресурсів та знаходяться на березі водосховища; відповідно до акту обстеження земельної ділянки 2010 року спірна земельна ділянка з півдня, сходу та заходу межує з управлінням водних ресурсів та знаходиться на березі водосховища (а.с.217-276, т.2).

Таким чином, з урахуванням вимог діючого законодавства, матеріалами справи доведено, що спірна земельна ділянка є ділянкою водоохоронної зони (прибережної захисної смуги) та знаходиться в 100- метровій зоні Каховського водосховища .

Колегія суддів приймає до уваги, що прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов'язкового виконання вимог, передбачених статтями 89 та 90 Водного кодексу України.

У прибережних захисних смугах уздовж річок та навколо водойм забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (ст. 89 Водного кодексу, ст. 61 Земельного кодексу).

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Статтею 85 Водного кодексу України визначено, що землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Таким чином, законодавець чітко обмежує права певної категорії юридичних осіб недержавної форми власності на отримання в постійне користування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги водних об'єктів та передбачає обмежене використання таких земель виключно на умовах оренди.

Враховуючи це, діюче земельне та водне законодавство містить вичерпний перелік осіб, які мають право отримувати земельні ділянки водного фонду в постійне користування, а саме: державним водогосподарським - організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо; державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури; державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.

Відповідач-2 до вище перелічених осіб не відноситься.

Оскільки матеріалами справи доведено, що спірна земельна ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі водойми - Каховського водосховища, і право на передання в постійне користування земельної ділянки юридичним особам недержавної форми власності законодавчо обмежене, то рішення Нікопольської міської ради про передання спірної земельної ділянки відповідачу-2 не на праві оренди, а в постійне користування, є таким, що суперечить нормам права, отже, висновок господарського суду про задоволення позовних вимог прокурора є обґрунтованим.

Посилання місцевого господарського суду на зміну цільового призначення земельної ділянки є не достатньо обгрунтованим, оскільки згідно українського класифікатору цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998р. № 14-1-7/1205, який застосовувався до виникнення спірних правовідносин, спірна земельна ділянка мала класифікацію - 1.16. Оздоровче призначення (для організації профілактики та лікування), проте, відповідно до класифікатору видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1011/18306, який був застосований під час виникнення спірних відносин, вказаний класифікатор земель оздоровчого призначення (землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей) був розширений та налічував 4 види: 06.01 - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; 06.02 - для розробки родовищ природних лікувальних ресурсів; 06.03 - для інших оздоровчих цілей; 06.04 - для цілей підрозділів 06.01-06.03 та для збереження та використання земель. Отже, зазначення такого виду цільового призначення, як 06.01 - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів слід вважати таким, що відповідає профілю об`єкту, розташованого на спірній земельній ділянці (санаторій-профілакторій). Проте, посилання суду на зміну цільового призначення земельної ділянки, за наявності інших порушень норм права при виділенні земельної ділянки, не впливають на правильність остаточного висновку господарського суду, викладеного в резолютивній частині рішення.

Стосовно доводів апеляційної скарги про безпідставність посилань суду на лист Нікопольського регіонального управління водних ресурсів щодо надання інформації про віднесення земельної ділянки до земель водного фонду, то вони не приймаються з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, ст. 4 Водного кодексу України та ст.58 Земельного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі зайняті, в тому числі, водосховищами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами.

Відповідно до Положення про Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, затверджене наказом Державного агентства водних ресурсів України від 03.08.2011р. № 123, Дніпровське БУВР у межах своїх повноважень, відповідно до законодавства, забезпечує на території басейну Дніпра реалізацію державної політики у сфері управління, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об`єктів, гідротехнічних спору, вирішує разом з органами виконавчої влади та іншими організаціями, установами, підприємствами питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами, а також координує діяльність організацій, що належать до сфери управління Держводагенства, у межах басейна Дніпра із зазначених питань.

Оскільки спірна земельна ділянка, в силу вимог Водного та Земельного кодексів України, належить до земель водного фонду, Нікопольське регіональне управління водних ресурсів є уповноваженим органом, до компетенції якого належить, в тому числі, надання інформації щодо водних об`єктів та територій, з якими вони межують.

Доводи скаржника про неможливість виконання рішення суду, оскільки право постійного користування земельною ділянкою є діючим, не приймаються колегією суддів до уваги, з урахуванням вимог ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої, в разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав; отже, в зв`язку зі скасуванням рішення Нікопольської міської ради № 48-5/VІІ від 26.02.2016р., як документа, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права постійного користування, підлягає скасуванню і державна реєстрація такого права в Державному реєстрі прав.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність повернення позовної заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора законних підстав для звернення з даною позовною заявою, то вони не приймаються до уваги в силу вимог п.2 ст.121 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VІІ, та в зв`язку з тим, що у спірному випадку орган місцевого самоврядування, який має захищати інтереси членів громади, не здійснює належним чином своїх функцій та є правопорушником.

Щодо відсутності посилань у рішенні місцевого господарського суду на розгляд вказаного клопотання, то порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За викладених обставин правові підстави зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, як і відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторону, яка подала апеляційну скаргу.

.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 року у справі № 904/5974/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.10.2017 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін