Постанова
від 25.10.2017 по справі 914/1316/16
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р. Справа № 914/1316/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2, м. Одеса від 13.06.2017 за вих. № 2442 (вх. № апеляційного суду 01-05/2890/17 від 22.06.2017)

на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2017 (суддя Мороз Н.В.)

у справі № 914/1316/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2, м. Одеса

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус» , м.Одеса

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ажур» , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ

про визнання недійсними договорів про розірвання та застосування наслідків нікчемності

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - представник;

від відповідача-1: ОСОБА_4 - представник;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи на стороні позивача: не з'явився;

від третьої особи на стороні відповідачів: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.07.2016 у справі № 914/1316/16 (суддя Кидисюк Р.А.) у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_2, м.Одеса до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус» , м. Одеса та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ажур» , м. Львів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ про визнання недійсним договору про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014, укладеного 23.12.2014 між ПАТ «Імексбанк» , ТОВ «ТК «Ажур» і ТОВ «Парус» ; про визнання недійсним договору про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, укладеного 23.12.2014 між ПАТ «Імексбанк» і ТОВ «Парус» ; застосування наслідків недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав і повернення сторін у первісний стан шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису № 14195491 з контрольною сумою 48АД4Б5ГАЗ про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ «Парус» на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року з дати вилучення, а саме з 14.01.2015, відмовлено (Т. І, а.с. 196-199).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 рішення Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 у справі № 914/1316/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Імексбанк» - без задоволення (Т. ІІ, а.с. 14).

Постановою Вищого Господарського суду України від 16.03.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 914/1316/16 скасовано, справу № 914/1316/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області (Т. ІІ, а.с. 131).

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.05.2017 (суддя Мороз Н.В.) у справі № 914/1316/16 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_2, м.Одеса до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС» , м. Одеса та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «АЖУР» , м. Львів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ про визнання недійсними договорів про розірвання та застосування наслідків нікчемності відмовлено (Т. ІІІ, а.с. 22).

Позивач, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського Львівської області від 30.05.2017 у справі № 914/1316/16 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник в апеляційній скарзі та в додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом:

- не було взято до уваги подані Позивачем докази на підтвердження тієї обставини, що оспорювані правочини були виявлені під час здійснення тимчасової адміністрації, а саме: повідомлення №№ 301, 302 та наказ уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Імексбанк від 02.03.2015 Про додаткову перевірку правочинів ;

- не було враховано, що копія рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 16 від 26.01.2015 про запровадження тимчасової адміністрації, копія рішення № 189 від 19.10.2015 Про початок процедури ліквідації АТ Імексбанк , копія наказу № 66-В від 02.03.2015 та акту щодо перевірки правочинів, на підставі яких встановлено наявність нікчемних договорів, підтверджують факт проведення колегіальної перевірки та вчинення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб дій та здійснення повноважень, передбачених відповідним законом;

- не було враховано, що вимога про сплату (дострокове погашення) кредитних коштів може бути направлена у будь-який час після порушення зобов'язання боржником, а відсутність надіслання такої вимоги не свідчить про відсутність порушення зобов'язання, а також те, що зобов'язання на дату розірвання договорів застави та відступлення не було виконане позичальником у повному обсязі.

Стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було викладено в письмовій формі клопотання Позивача про виклик для дачі пояснень спеціаліста Северина, також Скаржник вважає необґрунтованими твердження суду про відмову в задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи в суді першої інстанції.

Також, Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції, безпідставно задоволивши клопотання Відповідача про витребування у Позивача оригіналів документів, зокрема наказу від 02.03.2015 № 66-в, порушив норми процесуального права щодо змагальності сторін та взаємного обов'язку доказування.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2, м. Одеса від 13.06.2017 за вих. № 2442 (вх. № апеляційного суду 01-05/2890/17 від 22.06.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2017 у справі № 914/1316/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні 12.07.2017 в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Гриців В.М. та Плотніцького Б.Д.

У зв'язку з тим, що станом на 14.08.2017 суддя Гриців В.М. перебувала у відпустці, 14.08.2017 справу № 914/1316/16 передано на проведення автоматизованої заміни судді - члена колегії судді Гриців В.М.

Згідно з протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів від 14.08.2017 склад колегії у справі №914/1316/16 визначено: ОСОБА_5 - головуючий суддя, судді - Хабіб М.І., Плотніцький Б.Д.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу від 12.07.2017 Відповідач-1 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін, а з підстав його правомірності та обґрунтованості.

Ухвалами суду від 14.08.2017, від 22.08.2017 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, визначених в ухвалах суду.

13.09.2017 судове засідання по розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2, м. Одеса від 13.06.2017 за вих. № 2442 (вх. № апеляційного суду 01-05/2890/17 від 22.06.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2017 у справі № 914/1316/16 не відбулось, в зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2, м. Одеса від 13.06.2017 за вих. № 2442 (вх. № апеляційного суду 01-05/2890/17 від 22.06.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2017 у справі № 914/1316/16 призначено до розгляду в судовому засіданні 03.10.2017 в складі колегії: головуючого судді - Давид Л.Л., суддів - Плотніцького Б.Д. та Хабіб М.І.

У зв'язку із перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №464 від 02.10.2017 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 914/1316/16.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.10.2017 у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/1316/16 внесено зміни, замість судді Хабіб М.І. введено суддю Кордюк Г.Т.

Ухвалою суду від 03.10.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.10.2017.

В судове засідання проведене в режимі відеоконференції з'явилися представники Позивача та Відповідача-1, які навели свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 25.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у них докази в сукупності з доводами апеляційної скарги та відзивом на неї, заслухавши пояснення присутніх представників Позивача та Відповідача-1, судова колегія встановила наступне:

18.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (Позивач - у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ажур» (Відповідач-2 - у справі) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 7/14, 30.04.2014, Додаткову угоду № 1, 27.05.2014 Додаткову угоду № 2, 31.07.2014 Додаткову угоду № 3, 15.09.2014 Додаткову угоду № 4, 23.12.2014 Додаткову угоду № 5, які є невід'ємними частинами до Кредитного договору (надалі - Кредитний договір) (Т. І, а. с. 56-65, 66, 67, 68, 69, 70).

Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014, та додаткові угоди до нього № 1 від 30.04.2014, № 2 від 27.05.2014, № 3 від 31.07.2014, № 4 від 15.09.2014, № 5 від 23.12.2014, укладено сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписаного уповноваженими особами двох сторін за договором, їх підписи скріплено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 207, 208 ЦК України.

У відповідності до п. 1.1. кредитного договору, кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - «Кредит» або «Кредитна лінія» .

В подальшому, між сторонами також було укладено: 30.04.2014 додаткову угоду № 1, 27.05.2014 додаткову угоду № 2, 31.07.2014 додаткову угоду № 3, 15.09.2014 додаткову угоду № 4, 23.12.2014 додаткову угоду № 5 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 (Т. І., а. с. 66, 67, 68, 69, 70).

З урахуванням вищенаведеного, сторонами було внесено зміни до п. 1.1. Кредитного договору та визначено, що надання кредиту здійснюється окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених кредитним договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 139488 208 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки - 17,8% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 20.08.2015 (включно) на умовах, визначених цим договором.

Між ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель), ТОВ «Парус» (заставодавець, майновий поручитель) та ТОВ «Торгова компанія «Ажур» (боржник) на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ТК «Ажур» , що виникли із договору про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014, було укладено трьохсторонній договір застави майнових прав від 18.02.2014, за умовами якого заставодавець (майновий поручитель) передав в заставу заставодержателю (ПАТ «Імексбанк» ) майнові права, що випливають з договору від 04.03.2014, укладеного між заставодавцем (майновим поручителем) та ТОВ «Південінвестсервіс (п. 1.1 Договору застави майнових прав).

Зазначені майнові права заставодавець (майновий поручитель) передає в заставу заставодержателю з метою забезпечення своєчасного та повного виконання ТОВ «Торгова компанія «Ажур» зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (далі - кредитний договір) (п. 1.2 договору застави майнових прав).

Згідно з п. 1.3 договору застави майнових прав заставлені майнові права оцінені сторонами в сумі 68 925 000 грн.

Окрім цього, 18.02.2014 ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель) та ТОВ «Парус» (заставодавець, майновий поручитель) укладено договір про уступку права вимоги до Договору застави майнових прав від 18.02.2014, за яким заставодавець уступає, а заставодержатель приймає в повному обсязі право вимоги на всі майнові права за Договором від 04.03.2013, укладеним між ТОВ «Південінвестсервіс та ТОВ «Парус» , які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014 з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Надалі, 23.12.2014 між ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель), ТОВ «Парус» (заставодавець, майновий поручитель) та ТОВ «Торгова компанія «Ажур» (боржник) було укладено договір про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014, за умовами якого, сторони дійшли згоди розірвати договір застави майнових прав від 18.02.2014 (п. 1 договору про розірвання договору застави) та домовились про те, що, розриваючи договір, зазначений в п. 1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за зазначеним договором (п. 2 договору про розірвання договору застави).

Також, 23.12.2014 між ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель) та ТОВ «Парус» (заставодавець, майновий поручитель) укладено Договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, за яким сторони дійшли згоди розірвати договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014 (п. 1 договору про розірвання договору про уступку права вимоги) та домовились про те, що, розриваючи договір, зазначений в п. 1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за вищезазначеним договором (п. 2 договору про розірвання договору про уступку права вимоги).

За результатами укладення зазначених правочинів 14.01.2015 на підставі договору про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014, 23.12.2014 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вилучено запис 14195491 з контрольною сумою 48АД4Б5ГАЗ про державну реєстрацію обтяжень рухомого майна ТОВ «Парус» (Т. І, а.с. 76).

26 січня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» , Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» , згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» ОСОБА_6 (Т.І, а. с. 45-47, 49).

Постановою Правління Національного банку України від 21.05.2015 № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6 строком на 1 рік з 27.05.2015 до 26.05.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 189 від 19.10.2015 призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Імексбанк» , визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 з 20.10.2015 (Т.І, а. с. 50).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Імексбанк» , розірвавши договори застави майнових прав та уступки права вимоги, які забезпечували виконання зобов'язання ТОВ «ТК «Ажур» за кредитним договором, укладеним з Позивачем, за наявності непогашеної заборгованості ТОВ «ТК «Ажур» за цим договором, безпідставно та безоплатно відмовилося від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника, що у подальшому призвело до неплатоспроможності банку, тому оспорювані договори відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач в позовній заяві посилається на те, що під час перевірки Уповноваженою особою Фонду встановлено, що протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк» за короткий проміжок часу (в основному, протягом листопада-грудня 2014 року) відбулось вилучення ліквідних предметів застави та іпотеки шляхом укладення договорів про розірвання відповідних договорів застави та іпотеки.

У зв'язку з наведеними обставинами, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» 22.01.2016 направила ТОВ «Парус» та ТОВ «Торгова компанія «Ажур» повідомлення № 301 про нікчемність правочину, а саме: договорів від 23.12.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 та про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014 (Т.І, а. с. 79-80, 83-84), що підтверджується копією фіскального чеку (Т. І, а.с. 77-78,81-82). Натомість, оскільки одним із адресатів вказане повідомлення не було отримано, 30.03.2016 р. в газеті «Голос України» опубліковано оголошення, яким Позивач додатково повідомив Відповідачів-1 та 2 про нікчемність зазначених правочинів.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:

В силу положень ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України. Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.

Виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

У відповідності до частини другої, пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі у редакції, чинній на час запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» ) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тих підстав, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ).

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом.

Отже, правочини неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, є недійсним (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, тимчасову адміністрацію запроваджено 27.01.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» ОСОБА_6, а спірні договори укладено 23.12.2014.

З огляду на наведене, помилковим є висновок місцевого господарського суду про те, що Позивачем не було доведено належними доказами факту виявлення Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» нікчемності спірних правочинів саме під час дії тимчасової адміністрації. Отже, висновок суду про те, що Позивачем порушено процедуру прийняття рішення про визнання правочинів нікчемними, є помилковим.

За змістом статей 572, 589, 590 ЦК, статей 1, 3, 4, 16 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту тощо. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

З аналізу наведених норм вбачається, що застава є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання; заставодержатель (кредитор) набуває права майнової вимоги на підставі, зокрема, договору, що встановлює зобов'язальні відносини між особою, яка забезпечує виконання основного зобов'язання боржника, та кредитором боржника, з моменту укладення/нотаріального посвідчення цього договору. Реалізація кредитором (заставодержателем) права майнової вимоги у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається, зокрема, шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК).

Отже, нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини).

Як встановлено судом, майнове право за договором від 04.03.2013, як предмет застави, та право вимоги на всі майнові права за договором від 04.03.2013 були предметом договору застави майнових прав та договору про уступку права вимоги відповідно, укладених 18.02.2014 між ПAT «Імексбанк» , ТОВ «Торгова компанія «Ажур» та ТОВ Парус .

Відмова від правочину вчиняється у тій самій формі, в якій було вчинено правочин (ч. 3 ст. 214 ЦК України).

Надалі, 23.12.2014 між ПAT «Імексбанк» , ТОВ «Торгова компанія «Ажур» та ТОВ Парус були укладені договори про розірвання договору застави майнових прав та договору про уступку права вимоги від 18.02.2014, які в судовому порядку оспорюються Позивачем, оскільки, на його думку, банк, уклавши їх, відмовився від власних майнових вимог.

З таким твердженням Позивача (Апелянта) судова колегія не погоджується з наступних підстав:

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з протоколу № 92/3 засідання кредитного комітету ПAT «Імексбанк» від 27.11.2014, на якому розглядалося питання зміни умов кредитування ТОВ «Торгова компанія «АЖУР» по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014, прийнято рішення про встановлення максимального ліміту кредитної лінії, зміну графіку зменшення залишку по кредитній лінії та виведення з-під застави майнових прав, що належать майновому поручителю ТОВ Парус , та випливають з договору від 04.03.2013, укладеного між ТОВ Парус та ТОВ Південінвестсервіс , заставною вартістю 68 925 000 грн. (Т. І, а.с. 190-191).

При цьому, комітетом кредиторів вирішено в забезпечення кредитних зобов'язань по договору № 7/14 від 18.02.2014 прийняти іпотеку, предметом якої є нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,0 кв. м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000 грн., укласти іпотечний договір не пізніше 31.12.2014.

В матеріалах справи наявний договір іпотеки, укладений 25.12.2014 між ПAT Імексбанк , як іпотекодержателем, ПАТ Футбольний клуб Чорноморець , як іпотекодавцем, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального окргу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 6134 (далі по тексту - договір іпотеки) (Т. І, а.с. 175-188).

Предметом іпотеки є нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,0 кв. м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000 грн.

Договір іпотеки від 25.12.2014 в силу презумпції правомірності договору, встановленої ст. 204 ЦК України, є правомірним, чинним та в судовому порядку не визнаний недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі печі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на реалізацію права Позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки 16.05.2017 на підставі іпотечного договору від 25.12.2014 за ПАТ Імексбанк зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі, нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80,289,0 кв. м, основною площею 67 037,5 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20.

Таким чином, укладенню Банком договорів від 23.12.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 та про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014 передувало прийняття ним рішення про виведення з -під застави майнових прав, що належать майновому поручителю ТОВ Парус та випливають з договору від 04.03.2013, укладеного між ТОВ Південінвестсервіс та ТОВ Парус , заставною вартістю 68 925 000 грн. та прийняття в забезпечення іпотеку - нежитлових будівель центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,0 кв. м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000 грн., про що було укладено договір іпотеки.

З огляду на наведене вище, судова колегія прийшла до висновку про те, що майнові права Банку щодо забезпечених майнових вимог по кредитному договору № 7/14 від 18.02.2014 не порушені.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

За нормою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з метою вирішення питання правомірності рішення уповноваженої особи про визнання правочину нікчемним необхідно встановити факт безоплатної відмови ПАТ Імексбанк від власних майнових вимог.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Про іпотеку після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових документів, зокрема, витягу з протоколу засідання протоколу № 92/3 засідання кредитного комітету ПAT Імексбанк від 27.11.2014 та іпотечного договору від 25.12.2014, Позивач на момент укладення спірних договорів про розірвання договору не втратив власних майнових вимог за договорами застави майнових прав від 18.02.2014 та уступки права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, так як майнові (кредиторські) права Банку за договорами від 18.02.2014 забезпечені предметом договору іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2014, на підставі якого (договору) за Позивачем 16.05.2017 зареєстровано право приватної власності.

На виконання протоколу № 92/3 засідання кредитного комітету ПAT Імексбанк від 27.11.2014 між ПАТ Імексбанк та ПАТ Футбольний клуб Чорноморець укладено іпотечний договір від 25.12.2014, згідно з п. 1.1. якого він забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 з додатковими угодами, який укладено між ПAT Імексбанк (іпотекодержателем) та ТОВ Торгова компанія Ажур , стосовно повернення суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі.

Як вбачається з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, Позивач звернув стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80,289,0 кв. м, основною площею 67 037,5 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, про що в реєстрі здійснено відповідний запис: Підстава виникнення права власності - іпотечний договір, серія та номер 6134, виданий 25.12.2014, Власник - ПАТ Імексбанк .

Таким чином, твердження Апелянта про те, що укладенням оспрюваних договорів, ОСОБА_1 фактично відмовися від майнових прав, не відповідають дійсності, оскільки, як зазначено вище, кредит ТОВ «Торгова компанія «Ажур» по договору про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 забезпечений договором іпотеки від 25.12.2014 і таке забезпечення погоджено зборами кредиторів (протокол № 92/3 засідання кредитного комітету ПAT Імексбанк від 27.11.2014).

Тобто, Банк замість припиненого на підставі спірних договорів забезпечувального зобов'язання прийняв в іпотеку належне ПАТ «ФК «Чорноморець» нерухоме майно, а надалі оформив право власності на це майно, що в свою чергу спростовує посилання Позивача щодо втрати Банком майнової вимоги та відсутності заміни іншою майновою вимогою, як це передбачено п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на дату вчинення спірних правочинів від 23.12.2014).

З огляду на недоведеність Позивачем (Банком) належними та допустимими доказами факту відмови від власних майнових вимог шляхом безоплатного здійснення відчуження майна без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, позовні вимоги, які обґрунтовані порушенням при укладені спірних договорів положень ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , є такими, що не підлягають задоволенню в судовому порядку.

Стосовно покликань Скаржника про те, що, на його думку, необґрунтованими є твердження суду про відмову в задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначає, що таке клопотання Позивачем було подано на розгляд суду першої інстанції в останній день двомісячного строку розгляду справи.

Щодо покликань Апелянта на те, що копія протоколу кредитного комітету від 27.11.2014 не може бути прийнята судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки Сторона не обґрунтувала неможливості подання такого доказу в суді першої інстанції, судова колегія зазначає, що витяг з протоколу № 92/3 засідання кредитного комітету ПAT «Імексбанк» від 27.11.2014 та копія договору іпотеки від 25.12.2014 подані Стороною під час першого розгляду справи в суді першої інстанції (Т. І, а.с. 175-188, 190-191). Разом з цим, судова колегія зазначає, що іпотечний договір містить посилання на кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 з додатковими угодами, який укладено між ПAT «Імексбанк» (іпотекодержателем) та ТОВ «Торгова компанія «Ажур» , кредиторські вимоги за яким були забезпечені договорами застави майнових прав та уступки права вимоги від 18.02.2014.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними висновками суду та матеріалами справи та не слугують підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2017 у справі № 914/1316/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2, м. Одеса - без задоволення.

У відповідності до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, Апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2, м. Одеса від 13.06.2017 за вих. № 2442 (вх. № апеляційного суду 01-05/2890/17 від 22.06.2017) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2017 у справі № 914/1316/16- без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 25.10.2017.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя Г.Т.Кордюк

Суддя Б.Д.Плотніцький

СудЛьвівський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.10.2017
Оприлюднено01.11.2017
Номер документу69856501
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/1316/16

Ухвала від 15.08.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 23.07.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Постанова від 04.04.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 28.03.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 01.03.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Постанова від 25.10.2017

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Давид Леся Львівна

Ухвала від 03.10.2017

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Давид Л.Л.

Ухвала від 14.09.2017

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Давид Л.Л.

Ухвала від 22.08.2017

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Давид Л.Л.

Ухвала від 14.08.2017

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Давид Л.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні