Постанова

від 04.04.2018 по справі 914/1316/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/1316/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - Іванова А.О.,

відповідача -1 - Москви О.О.,

відповідача -2 - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Штогріної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк"

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя - Мороз Н.В.)

від 30.05.2017,

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

(головуючий - Давид Л.Л., судді - Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д.)

від 25.10.2017,

за позовом публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Парус",

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державне підприємство "Інформаційний центр Міністерства юстиції України",

про визнання недійсними договорів про розірвання та застосування наслідків нікчемності,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати недійсними укладений 23.12.2014 між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "ТК "Ажур" і ТОВ "Парус" договір про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014, укладений 23.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" і ТОВ "Парус" договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014; застосувати наслідки недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав і повернути сторони у первісний стан шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису № 14195491 з контрольною сумою 48АД4Б5ГАЗ про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ "Парус" на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року з дати вилучення, а саме - з 14.01.2015.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ПАТ "Імексбанк", розірвавши договори застави майнових прав та уступки права вимоги, які забезпечували виконання зобов'язання ТОВ "ТК "Ажур" за кредитним договором, укладеним з позивачем, за наявності непогашеної заборгованості ТОВ "ТК "Ажур" за цим договором, відмовилося від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника, що у подальшому призвело до неплатоспроможності банку, а тому оспорювані договори відповідно до п.1 ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемними.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, в задоволенні позову відмовлено.

08.11.2017 позивач подав скаргу на вказані судові рішення, в якій просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, місцевий господарський суд не звернув увагу на надані позивачем докази на підтвердження виявлення оспорюваних правочинів під час здійснення тимчасової адміністрації, а саме: повідомлення №№ 301, 302 та наказ уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" від 02.03.2015 "Про додаткову перевірку правочинів", а апеляційний господарський суд, вказавши на помилковість висновків суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту виявлення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" нікчемності спірних правочинів саме під час дії тимчасової адміністрації, всупереч вимогам п.3. ч.1 ст. 104 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), залишив оскаржуване рішення без змін.

В порушення вимог ст. 111-28 ГПК України (в редакції, чинній до 15.1.22017) суди проігнорували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України у справі за № 3-1295гс16, відповідно до якого розірвання договору застави та договору про уступку права при непогашеній заборгованості за кредитним договором свідчить про те, що банк безпідставно відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника, внаслідок чого відповідні договори про розірвання є нікчемними в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В порушення вимог ч. 3 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд вирішив спір з урахуванням доводів відповідачів, які не заявлялися ними в суді першої інстанції, про те що банк, замість припиненого на підставі спірних договорів забезпечувального зобов'язання, прийняв в іпотеку належне ПАТ "ФК "Чорноморець" нерухоме майно вартістю 7 800 000 000 грн, але при цьому поза його увагою залишився той факт, що договір іпотеки від 25.12.2014 було укладено на забезпечення більш ніж 40 кредитних договорів і при зверненні стягнення на предмет іпотеки було погашено заборгованість інших боржників, а не ТОВ "ТК "Ажур".

Безпідставно відмовивши у позовній вимозі про визнання оспорюваних договорів недійсними, суди також неправомірно відмовили у поверненні сторін у стан, що існував до укладення цих договорів, шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ "Парус" на підставі договору застави майнових прав від 18.02.2014 з дати вилучення, а саме - з 14.01.2015.

В порушення вимог ст. 111-12 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суди не виконали вказівок Вищого господарського суду України, викладений у постанові від 16.03.2017.

Також зазначає про безпідставне відхилення судами його клопотань про виклик спеціаліста ОСОБА_4, слухання справи у суді першої інстанції в колегіальному складі та оскаржує в порядку ч.2 ст. 106 ГПК України ухвалу суду першої інстанції від 16.05.2017 про витребування у нього оригіналів документів, невиконання якої стало однією з підстав відмови у позові, оскільки представник банку у судовому засіданні 30.05.2017 обгрунтував неможливість надання оригіналів документів, а суду були надані їх копії, належним чином завірені позивачем.

У поясненнях на касаційну скаргу 3-я особа також просить задовольнити касаційну скаргу та скасувати постановлені у справі судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно до частини другої, пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк") протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тих підстав, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Тобто, правочини неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з ч.4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.02.2014 між ПАТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "Торгова компанія "Ажур" (позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 7/14, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п.1.1). Відповідно до п. 1.1.1 договору, в редакції додаткової угоди від 23.1.2014 №5, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим договором, у межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 139 488 208,00 грн, зі сплатою. Фіксованої процентної ставки - 17,8% річних і кінцевим строком повернення заборгованості за всіма траншами до 20.08.2015 (включно) на умовах, визначених цим договором. Пунктом 3.2.10 договору передбачено, що у випадку непогашення кредиту та /або процентів кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, встановлених цим договором або законодавством України. У разі прийняття застави, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договором наступної застави, якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 календарних днів, банк має право на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокове погашення за рахунок реалізації предмета застави.

Додатковими угодами від 30.04.2014 № 1, від 27.05.2014 № 2, від 31.07.2014 № 3, від 15.09.2014 № 4, від 23.12.2014 № 5 до зазначеного договору було внесено зміни в частині умов забезпечення вимоги кредитора, зміни майнових поручителів, з якими укладається окремий договір забезпечення, максимального ліміту заборгованості, процентної ставки та строку повернення кредиту (а. с. 56-65, 66, 67, 68, 69, 70, т. І).

18.02.2014 між ПАТ "Імексбанк" (заставодержатель), ТОВ "Парус" (заставодавець, майновий поручитель) та ТОВ "Торгова компанія "Ажур" (боржник) на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ТК "Ажур", що виникли із договору про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014, було укладено тристоронній договір застави майнових прав, за умовами якого заставодавець (майновий поручитель) передав в заставу заставодержателю (ПАТ "Імексбанк") майнові права, що випливають з договору від 04.03.2014, укладеного між заставодавцем (майновим поручителем) та ТОВ "Південінвестсервіс" (п. 1.1 договору застави майнових прав). Зазначені майнові права заставодавець (майновий поручитель) передає в заставу заставодержателю з метою забезпечення своєчасного та повного виконання ТОВ "Торгова компанія "Ажур" зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (далі - кредитний договір) (п. 1.2 договору застави майнових прав). Згідно з п. 1.3 договору застави майнових прав заставлені майнові права оцінені сторонами в сумі 68 925 000 грн. Крім цього, 18.02.2014 між ПАТ "Імексбанк" (заставодержатель) та ТОВ "Парус" (заставодавець, майновий поручитель) укладено договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, за яким заставодавець уступає, а заставодержатель приймає в повному обсязі право вимоги на всі майнові права за договором від 04.03.2013, укладеним між ТОВ "Південінвестсервіс" та ТОВ "Парус", які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014 з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

23.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" (заставодержатель), ТОВ "Парус" (заставодавець, майновий поручитель) та ТОВ "Торгова компанія "Ажур" (боржник) було укладено договір про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014, за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати договір застави майнових прав від 18.02.2014 (п. 1 договору про розірвання договору застави) та домовились про те, що, розриваючи договір, зазначений в п. 1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за зазначеним договором (п. 2 договору про розірвання договору застави).

23.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" (заставодержатель) та ТОВ "Парус" (заставодавець, майновий поручитель) укладено договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, за яким сторони дійшли згоди розірвати договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014 (п. 1 договору про розірвання договору про уступку права вимоги) та домовились про те що, розриваючи договір, зазначений в п. 1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за вищезазначеним договором (п. 2 договору про розірвання договору про уступку права вимоги).

14.01.2015 на підставі договору від 23.12.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вилучено запис 14195491 з контрольною сумою 48АД4Б5ГАЗ про державну реєстрацію обтяжень рухомого майна ТОВ "Парус" (а.с. 76, т.1).

У зв'язку з невиконанням ТОВ "ТК "Ажур" своїх зобов'язань за кредитним договором від 18.02.2014 № 7/14 рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2015 у справі за № 916/1422/15-г стягнуто з ТОВ "ТК "Ажур" на користь ПАТ "Імексбанк" 139 488 208,00 грн заборгованості за кредитом, 13 196 731,33 грн заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та 3 415 737,34 грн пені. Рішення набрало законної сили, наказ Господарського суду Одеської області від 30.10.2015 пред'явлено до виконання, а 23.12.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 49711266.

26.01.2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк", згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" ОСОБА_4 ( а. с. 45-47, 49, т.1).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на 1 рік з 27.05.2015 до 26.05.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 189 від 19.10.2015 призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк", визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву С.О. з 20.10.2015 (а. с. 50, т.1).

Під час перевірки уповноваженою особою Фонду встановлено, що протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Імексбанк" за короткий проміжок часу (в основному протягом листопада-грудня 2014 року) відбулось вилучення ліквідних предметів застави та іпотеки шляхом укладення договорів про розірвання відповідних договорів застави та іпотеки, у тому числі договорів у справі, що розглядається.

На виконання приписів ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" 22.01.2016 Гаджиєв С.О. направив ТОВ "Парус" та ТОВ "Торгова компанія "Ажур" повідомлення № 301 про нікчемність правочинів, а саме - договорів від 23.12.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 та про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014 (а. с. 79-80, 83-84, т.1), що підтверджується копією фіскального чеку (а.с. 77-78, 81-82, т.1). Крім того, оскільки одним із адресатів вказане повідомлення не було отримано, 30.03.2016 р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення, яким позивач додатково повідомив відповідачів про нікчемність зазначених правочинів.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів належними доказами факту виявлення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" нікчемності спірних правочинів саме під час дії тимчасової адміністрації, а також наявність у нього на дату укладення оспорюваних договорів - 24.12.2014 майнових вимог до ТОВ "ТК "Ажур", що виникли внаслідок порушення останнім зобов'язань за кредитним договором № 7/14 від 18.02.2014. У зв'язку з відсутністю майнових вимог, позивач, відповідно, не міг від них відмовитися шляхом укладення оспорюваних договорів.

Залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, суд апеляційної інстанції, на підставі викладених вище обставин, разом з тим, правильно зазначив про помилковість висновків місцевого господарського суду щодо недоведеності позивачем належними доказами факту виявлення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" нікчемності спірних правочинів саме під час дії тимчасової адміністрації та порушення позивачем процедури прийняття рішення про визнання правочинів нікчемними, адже тимчасову адміністрацію запроваджено 27.01.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" ОСОБА_4, а спірні договори укладено 23.12.2014, тобто протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК).

Отже, нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини).

Позивачем ставилося питання про визнання недійсними договорів про розірвання договору застави майнових прав та про розірвання договору про уступку права вимоги, укладених 23.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" і ТОВ "Парус" на підставі п. 1ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки внаслідок їх укладення банк відмовився від власних майнових вимог за розірваними договорами.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що розірвання договору застави майнових прав та договору про уступку права вимоги не потягнуло за собою відмову банку від власних майнових прав, оскільки згідно рішення кредитного комітету ПAT "Імексбанк", прийнятого на засіданні від 27.11.2014 (протокол № 92/3), змінено умови кредитування ТОВ "Торгова компанія "АЖУР" по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 та прийнято рішення про встановлення максимального ліміту кредитної лінії, зміну графіку зменшення залишку по кредитній лінії та виведення з-під застави майнових прав, що належать майновому поручителю ТОВ "Парус", та випливають з договору від 04.03.2013, укладеного між ТОВ "Парус" та ТОВ "Південінвестсервіс", заставною вартістю 68 925 000 грн (а.с. 190-191, т. 1).

При цьому, комітетом кредиторів вирішено в забезпечення кредитних зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 7/14 від 18.02.2014 прийняти в іпотеку нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,0 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000 грн, уклавши іпотечний договір не пізніше 31.12.2014.

Відповідний договір іпотеки був укладений між ПAT "Імексбанк" як іпотекодержателем та ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" як іпотекодавцем 25.12.2014, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального окргу Чужовською Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 6134 (далі по тексту - договір іпотеки) (а.с. 175-188, т.1).

Предметом іпотеки є нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,0 кв. м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000 грн.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, позивачем було реалізовано право на звернення стягнення на предмет іпотеки 16.05.2017 і на підставі іпотечного договору від 25.12.2014 за ПАТ "Імексбанк" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі, нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20.

Враховуючи, що замість майнових прав заставною вартістю 68 925 000 грн за розірваними договорами застави майнових прав про уступку права вимоги від застави майнових прав від 18.02.2014 позивачу було передано в іпотеку майно заставною вартістю 7 800 000 000 грн, апеляційний господарський суд прийшли до висновку про те, що в цьому випадку не було безоплатної відмови банку від власних майнових вимог, а тому підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відсутні, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню і вимоги про повернення сторін у первісний стан шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису № 14195491 з контрольною сумою 48АД4Б5ГАЗ про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ "Парус" на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року з дати вилучення, а саме - з 14.01.2015.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки він дійшов їх з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Пункт 1 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає три підстави для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна; 2) банк прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій; 3) банк відмовився від власних майнових вимог.

Судами встановлено, що договори про розірвання договорів застави та уступки права вимоги, укладених на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним були укладені протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, внаслідок їх укладення банк відмовився від своїх вимог, що випливали з вказаних договорів.

А тому висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними у зв'язку з тим, що замість припиненого спірними договорами забезпечувальних зобов'язань банк прийняв в іпотеку інше майно, отже відсутній передбачений ст. 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" критерій правомірності рішення уповноваженої особи про визнання правочину нікчемним - факт безоплатної відмови ПАТ "Імексбанк" від власних майнових вимог, суперечить зазначеній вище нормі закону, відповідно до якої безоплатність має значення лише у випадку, коли банк здійснив відчуження майна. У випадку відмови від власних майнових вимог оплатність чи безоплатність відмови не впливає на вирішення питання про нікчемність правочину.

Щодо припинення зобов'язання за кредитним договором № 7/14 від 18.02.2014, укладеним з ТОВ "ТК "Ажур" внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації за позивачем права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", то необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують погашення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що постановлені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки судами всебічно та повно встановлені обставини, що мають істотне значення для справи, Верховний Суд вважає за необхідне постановити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

У зв'язку з задоволенням касаційної скарги відповідно до правил ст. 129 ГПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути по 11 575, 2 грн витрат зі сплати судового збору, понесених ним при розгляді справи (4 134,00 грн - за розгляд позовної заяви (три немайнові вимоги, кожна по 1 378, 00 грн) + 9 094, 8 грн - за подачу двох апеляційних скарг (по 4 547,4 грн за кожну) 9 921,6 грн - двох касаційних скарг (по 4 960,8 грн за кожну).

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задовольнити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі за № 914/1316/16 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним укладений 23.12.2014 між публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (код ЄДРПОУ 20971504), товариством обмеженою відповідальністю "Парус" (код ЄДРПОУ 23872814) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур" (код ЄДРПОУ 37169227) договір про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014.

Визнати недійсним укладений 23.12.2014 між публічним акціонерним товариством "Імексбанк"(код ЄДРПОУ 20971504) і товариством з обмеженою відповідальністю "Парус" (код ЄДРПОУ 23872814) договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014.

Застосувати наслідки недійсності договору від 23.12.2014 про розірвання договору застави майнових прав і повернути сторони у первісний стан шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису № 14195491 з контрольною сумою 48АД4Б5ГАЗ про державну реєстрацію обтяження рухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Парус" на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року з дати вилучення, а саме - з 14.01.2015.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ажур" (79000, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, код ЄДРПОУ 37169227) та товариства з обмеженою відповідальністю "Парус" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 23872814) на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) по 11 575,2 грн судового збору.

Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О.Баранець

І. Ткач