Постанова

від 26.10.2017 по справі 826/2214/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2214/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. ;

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського (далі - позивач, ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі), про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2012 року №0000792250 та №0000802250, (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 17 жовтня 2012 року № 0000792250 та № 0000802250.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано касаційну скаргу скаргу, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 травня 2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2017 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 17 жовтня 2012 року №0000792250 та №0000802250.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідачем у період із 13 серпня по 10 вересня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 24 вересня 2012 року складено акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. №3112/22-520-36861591, (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств за II квартал 2012 року на загальну суму 162 960, 00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 442 621, 00 грн., а саме: за серпень 2011 року на суму 24 360, 00 грн., за вересень 2011 року на суму 210 158, 00 грн., за жовтень 2011 року на суму 18 611, 00 грн., за грудень 2011 року на суму 189 492,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження висновків акту перевірки, вказані висновки залишено без змін.

На підставі акту перевірки 17 жовтня 2012 року відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0000792250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 553 277, 00 грн., з яких 442 621, 00 грн. - за основним платежем, та 110 656, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000802250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 203 700, 00 грн., з яких 162 960, 00 грн. - за основним платежем, та 40 740, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що:

- згідно з регістрами бухгалтерського обліку рахується кредиторська заборгованість позивача по бухгалтерському рахунку 3771 за поставлені товари у сумі 776000,00 грн. перед ПП Житло-Інвест-Буд , яке визнано банкрутом, проте, позивач, в порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, не включив до складу валових доходів вказану суму кредиторської заборгованості за безоплатно отримані товари, що призвело до заниження доходу за II квартал 2012 року у розмірі 776 000,00 грн.;

- господарські операції між позивачем та ПП Обрій , ТОВ Стіл Хоукс , ТОВ Тетрабудсервіс , ТОВ Укрбудсфера є нереальними, а укладені між ними договори є нікчемними, а отже позивачем протиправно віднесено до складу податкового кредиту підприємства суми за операціями із зазначеними контрагентами.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ПП Житло-Інвест-Буд , колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського , як замовником, та ПП Житло-Інвест-Буд , як виконавцем укладено договір про надання послуг за №24/02-11 від 11.02.2011 р., (далі - Договір №24/02-11), за яким виконавець зобов'язувався надати послуги по встановленню віконних систем за адресою м. Київ вул. В. Шимановського, 2/1.

21.07.2011 р. між сторонами вказаного вище Договору №24/02-11 підписано акт за №97 про надання послуг, відповідно до п.п. 4, 5 якого підлягає перерахуванню замовником загальна вартість наданих послуг, яка разом з ПДВ складає 576 000, 00 грн., в усьому іншому сторони керуються положеннями Договору №24/02-11.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.4 Договору №24/02-11, сторони погодили, що оплата буде здійснюватися поетапно після проведення випробувань надійності віконних систем протягом зимових сезонів 2011-2013 років. Авансова оплата за цим Договором не передбачена.

Крім того, 23 лютого 2011 р. між позивачем, як замовником, та ПП Житло-Інвест-Буд , як підрядником, також укладено договір на виконання ремонтних робіт №8, (далі - Договір №8), за яким підрядник зобов'язувався провести ремонтні роботи у підвальних приміщеннях, даху 3-поверхового корпусу замовника, прилеглих територіях та гаражних боксах за адресою: м. Київ. вул. В. Шимановського, 2/1.

Згідно п. 3.4 Договору №8, кінцевий термін виконання робіт за договором становить 27.07.2012 р.

27.05.2011 р. між сторонами Договору №8 підписано акт виконаних робіт за №3, відповідно до п.п. 4, 5 якого підлягає до перерахуванню замовником загальна вартість виконаних робіт, яка разом з ПДВ складає 751 528, 46 грн., в усьому іншому сторони керуються положеннями Договору №8.

Згідно з п. 4.2 Договору №8, сторони погодили, що оплата буде проводитись після підписання сторонами додаткової угоди, де будуть встановлені терміни оплати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що реальність господарських операцій за Договором №24/02-11 та за Договором №8 відповідачем не заперечується.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 30.12.2011 р. позивачем отримано лист ПП Житло-Інвест-Буд №65 від 28.12.2011 p., в якому останнє сповіщає, що знаходиться в стадії реорганізації і тимчасово не проводить господарської діяльності, тому звертається з проханням не перераховувати на їхню користь заборгованість по Договору №8 та Договору №24/02-11. Тому, відповідно до зазначених договорів подальша оплата повинна проводитись після того, як будуть завершені процедури реорганізації підприємства, або буде складено додатковий договір на заміну кредитора.

Отже, за вище вказаними Договором №24/02-11 та Договором №8 оплата була призупинена у відповідності з надісланим листом ПП Житло-Інвест-Буд №65 від 28.12.2011 р.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При цьому, у вказаних вище договорах передбачені умови проведення оплати за виконані роботи та надані послуги у вигляді часткової оплати та оплати після проведення випробувань надійності виконаних систем. Так, умови договорів не передбачають безоплатного надання послуг та виконання робіт, що спростовує доводи викладені відповідачем в акті перевірки.

Крім того, в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000802250 відповідач також посилався на те, що ПП Житло-Інвест-Буд визнано банкрутом. При цьому, вказані посилання відповідача суд вважає неналежним та недостатнім доказом обґрунтованості вказаного рішення, виходячи з наступного.

У відповідності до абз. в пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 року у справі №5009/317/12 ПП Житло-Інвест-Буд визнано банкрутом.

Разом з тим, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. у справі №5009/317/12 постанову Господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 р. скасовано, провадження у справі припинено.

Враховуючи вищезазначене, посилання відповідача в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000802250 на визнання ПП Житло-Інвест-Буд банкрутом є безпідставним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 02 жовтня 2012 року між ПП Житло-Інвест-Буд , як первісним кредитором, НВК Довкілля , як новим кредитором, та ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського , як боржником, укладено договір №1-ПП про поступку права на вимогу, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе права та обов'язки, що належать первісному кредитору, і стає кредитором за вказаними вище договорами №8 від 23.02.2011 р. та №24/02-11 від 11.02.2011 р.

При цьому, доказів оскарження вказаного вище договору про поступку права вимоги відповідачем суду не надано.

Постановою господарського суд Запорізької області від 02.01.2013 року по справі № 5009/4309/12 ПП Житло-Інвест-Буд визнано банкрутом.

25.03.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено запис № 11031170020031265 про припинення ПП Житло-Інвест-Буд .

Ухвалою ВАСУ від 25.05.2016 року по справі К/800/41337/13 встановлено, що з припиненням юридичної особи-кредитора отримані платником податку товари (роботи, послуги) фактично стають такими, що отримані безоплатно, тобто доходом цього платника податку за категорією інші доходи .

Однак, станом на момент припинення кредитора - ПП Житло-Інвест-Буд (25.03.2013) у бухгалтерському обліку позивача не було заборгованості перед ПП Житло-Інвест-Буд , а рахувалась заборгованість уже перед новим кредитором - НВА Довкілля .

Таким чином, позивач не мав обов'язку віднести суму заборгованості 776 000, 00 грн. до свого доходу після припинення юридичної особи - ПП Житло-Інвест-Буд , адже право на отримання вказаної суми боргу перейшло до НВА Довкілля .

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо протиправного заниження доходу за II квартал 2012 року у розмірі 776 000,00 грн., у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000802250 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000792250, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування правомірності прийняття вказаного вище податкового повідомлення-рішення відповідач посилався на матеріали довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Обрій від 08.12.2011 р., акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Стіл Хоукс від 04.07.2012 р., акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Тетрабудсервіс від 07.03.2012 р. та акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Укрбудсфера , згідно з якими зазначені підприємства мають ознаки фіктивності, зокрема:

1) ПП Обрій - відсутній за юридичною адресою, відсутні трудові та виробничі ресурси тощо;

2) ТОВ Стіл Хоукс - відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності;

3) ТОВ Тетрабудсервіс - ГВПМ ДПІ у Печерському р-ні м. Києва відібрано пояснення гр. ОСОБА_3, який на момент створення товариства був засновником ТОВ Тетрабудсервіс . Згідно з поясненнями, він зареєстрував товариство за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово - господарської діяльності. В липні 2011 року переоформив ТОВ Тетрабудсервіс на іншу особу;

4) ТОВ Укрбудсфера - в ході досудового слідства встановлено, що службові особи РД Банку за попередньою змовою з невстановленими особами створили фінансовий механізм конвертаційного центру , до якого входить також ТОВ Укрбудсфера .

Враховуючи наведене, відповідач прийшов до висновку про фіктивність вищевказаних контрагентів позивача, у зв'язку з чим вважає, що господарські операції між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ПП Обрій , ТОВ Стіл Хоукс , ТОВ Тетрабудсервіс , ТОВ Укрбудсфера не мали реального характеру.

Щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з ПП Обрій , колегія суддів зазначає наступне.

25.08.2011 року між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського (Одеське комплексне відділення) та ПП Обрій було укладено договір поставки № 08/2501. за умовами якого останнє зобов'язалося поставити позивачу комплект металоконструкцій.

На виконання умов договору поставки, сторонами виписано видаткову накладну № 185 та специфікацію по договору, в якій визначено найменування, кількість та ціну товару.

Поставка комплекту металоконструкцій, визначених у специфікації, підтверджується Актом приймання-передачі. Оплата комплекту металоконструкцій підтверджується випискою по банківському рахунку позивача та платіжним дорученням № 157 від 29.08.2011 року на суму 146 160 грн.

Податковий кредит по договору № 08/2501 від 25.08.2011 року у сумі 24 360,00 грн. позивачем сформовано на підставі податкової накладної від 29.08.2011 року № 29083, яка відповідає усім вимогам чинного законодавства України.

12.09.2011 року між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського (Одеське комплексне відділення) та ПП Обрій було укладено договір поставки № 091201. за умовами якого останнє зобов'язалося поставити позивачу комплект металоконструкцій.

На виконання умов договору поставки, сторонами виписано видаткову накладну № 187 на суму 104 400, 00 грн. та специфікацію по договору, в якій визначено найменування, кількість та ціну товару.

Поставка комплекту металоконструкцій, визначених у специфікації, підтверджується Актом приймання-передачі.

Оплата комплекту металоконструкцій підтверджується платіжним дорученням на суму 104 400, 00 грн.

Податковий кредит по договору №091201 від 12.09.2011 року у сумі 17 400, 00 грн. позивачем сформовано на підставі податкової накладної від 28.09.2011 року №28093, яка відповідає усім вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.2 договорів поставки № 091201 від 12.09.2011 року та № 08/2501 від 25.08.2011 року кожна партія товару має мати паспорт якості.

Колегія суддів звертає увагу наматеріали справи, а саме на те, що позивачем надано документи, які підтверджують якість поставлених металевих конструкцій та відповідно, факт реальної поставки товару позивачу, а саме: замовлення на поставку, паспорти якості, затверджені списки зварщиків, які виконували для ПП Обрій зварювальні роботи по виготовленню металевих конструкцій, виписки із сертифікатів на матеріали, використані для виготовлення металевих конструкцій, акти виконаних робіт, які свідчать про те, що металеві конструкції виготовлені ПП Обрій , сертифікати на металеві конструкції, технічні паспорти.

Також, у матеріалах справи наявні власноручно написані письмові пояснення директора ПП Обрій ОСОБА_4

Вказані пояснення підтверджують, що у період серпня по жовтень 2011 року ПП Обрій здійснювало поставки металоконструкцій ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського (Одеське комплексне відділення).

Метою вчинення вказаних господарських операцій з ПП Обрій були господарські зобов'язання ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського (Одеське комплексне відділення) перед ВАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго по договору підряду в капітальному будівництві № 02/04/08 від 04.08.2011 року.

За договором № 02/04/08 від 04.08.2011 року позивач зобов'язався виконати роботи з ремонту покриття кровлі виробничого будинку ВАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго із застосуванням металоконструкцій, замовлених у ПП Обрій .

Виконання позивачем підрядних робіт до договору з ВАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго підтверджується: договором № 02/04/08 від 04.08.2011 року; договірна ціна; довідка про вартість робіт; локальний кошторис №4-1-1/01.

Підсумкова відомість ресурсів, з якої вбачається, що під час підрядних робіт позивачем використовувались металоконструкції.

Акти виконаних робіт за вересень 2011 року та жовтень 2011 року.

Таким чином, господарські операції між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ПП Обрій здійснені в рамках чинного законодавства, про фактичне виконання умов договору свідчать матеріали адміністративної справи, а саме: первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку .

Актом перевірки встановлено, що договори, укладені між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського (Одеське комплексне відділення) та ПП Обрій не створюють юридичних наслідків, у зв'язку з наявністю довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Обрій від 08.12.2011р. та акту про незнаходження юридичної особи - ПП Обрій за своїм місцезнаходженням.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить о висновку, що податковим органом первинні бухгалтерські документи не досліджувались, звірка таких документів фактично не проводилася.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 24.03.2014 року по справі К/800/60339/13 та від 29.05.2014 року по справі К/800/15597/14.

Отже, відповідач, не здійснюючи перевірку фінансових первинних документів, виходячи лише з тих обставин, що підприємство не знаходиться по юридичній адресі, прийшов до висновку про відсутність у ПП Обрій основних фондів та трудових ресурсів, а відтак, нікчемності укладених з ним правочинів, що прямо суперечить нормам чинного законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 11.03.2015 року по справі К/800/56448/13, від 24.03.2015 року по справі № К/800/21667/14, від 11.06.2015 року по справі К/800/57540/13, від 21.07.2015 року по справі К/800/1001/15.

Колегія суддів зазначає, що відсутність основних фондів та трудових ресурсів для поставки товару не можуть бути підставою для позбавлення позивача, як покупця такого товару, податкового кредиту. Адже, сам по собі факт відсутності трудових ресурсів та основних засобів не може бути беззаперечним свідченням фіктивності проведених операцій оскільки останній не позбавлений права залучити для виконання договірних зобов'язань третіх осіб.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 06.04.2016 року по справах № К/800/10422/15; № К/800/3397/15; № К/800/20817/15.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у сумі 41 760, 00 грн. по взаємовідносинам з ПП Обрій .

Щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Укрбудсфера , колегія суддів зазначає наступне.

03.08.2011 року між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ТОВ Укрбудсфера укладено договір на виконання послуг № 308/11, згідно умов якого ТОВ Укрбудсфера зобов'язалося виконати послуги по захисту покрівлі 3-х поверхової будівлі ТОВ Укрінсталькон ім. В-М. Шимановського м. Київ, вул. В. Шимановського, 2/1 від протікання.

Виконання робіт, визначених договором підтверджується договірною ціною, локальним кошторисом, актом приймання-передачі робіт від 27.09.2011 року.

Оплата виконаних робіт по договору підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача, платіжним дорученням, бухгалтерськими відомостями.

Податковий кредит у сумі 16 292,11 грн сформовано позивачем на підставі податкової накладної № 271 від 27.09.2011 року.

Надані ТОВ Укрбудсфера позивачу послуги по договору № 308/11 від 03.08.2011 року відповідають видам господарської діяльності ТОВ Укрбудсфера , що визначені в реєстраційних документах, а саме: будівництво будівель (основний) КВЕД 45.21.1; виготовлення каркасних конструкцій і покрівель КВЕД 45.22.0; монтаж металевих конструкцій КВЕД 45.25.4; інші спеціалізовані будівельні роботи КВЕД 45.25.1.

Послуги по захисту покрівлі 3-х поверхової будівлі від протікання відповідають цілям господарської діяльності позивача та здійснені саме для забезпечення нормального функціонування інституту, безпосередньо в будівлі інституту імені В.М. Шимановського за адресою його місцезнаходження - м. Київ, вул. В. Шимановського, 2/1.

Таким чином, господарські операції між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ТОВ Укрбудсфера здійснені в рамках чинного законодавства, про фактичне виконання умов договору свідчать матеріали адміністративної справи, а саме: первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку .

Актом перевірки встановлено, що договори, укладені між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ТОВ Укрбудсфера не створюють юридичних наслідків, у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ Укрбудсфера та наявністю кримінальної справи № 73-00209, порушеної по факту фіктивного підприємництва ряду юридичних осіб.

Однак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Укрбудсфера не є належним та допустимим доказом по справі, адже, не містить в собі аналізу первинних бухгалтерських документів.

Наявність порушеної фактової кримінальної справи не може беззаперечно ставити під сумнів господарські відносини між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ТОВ Укрбудсфера , оскільки відповідачем не надано на підтвердження своїх доводів ані вироку суду щодо притягнення відповідних осіб до відповідальності, ані судового рішення про визнання правочину нікчемним, а визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним .

Більш того, реальність правочннів, укладених суб'єктами господарювання з ТОВ Укрбудсфера встановлювалась Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 14.04.2016 року по справі К/800/52221/13; Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03.02.2015 року по справі К/800/63927/13; Вінницьким апеляційним адміністративним в ухвалі від 26.03.2015 року судом по справі № 802/4294/14-а.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у сумі 16 292, 11 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Укрбудсфера за договором № 308/11 від 03.08.2011 року.

Щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Тетрабудсервіс , колегія суддів зазначає наступне.

10.10.2011 року між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського (Одеське комплексне відділення) та ТОВ Тетрабудсервіс укладено договір субпідряду № 100102, згідно умов якого ТОВ Тетрабудсервіс , як субпідрядник, зобов'язується здійснити підрядні роботи на об'єкті будівництва - монтаж металоконструкцій покриття. Ремонт покриття крівлі у будинку літ. Б по вул. Чорноморського козацтва 70 у м. Одеса.

Замовником підряду виступило ВАТ Одесаобленерго .

Номенклатура робіт, що підлягає виконанню субпідрядником зазначається в Договірній ціні - Додаток № 1 до договору (п. 2.3 Договору), копію якої долучаємо до даних доповнень.

Виконання робіт, визначених договором підтверджується довідкою про вартість робіт за жовтень 2011 року, актом приймання-передачі робіт.

Оплата виконаних робіт по договору підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача.

Податковий кредит у сумі 18 611,33 грн сформовано позивачем на підставі податкової накладної № 1054 від 27.10.2011 року.

Надані ТОВ Тетрабудсервіс позивачу субпідрядні послуги по договору № 100102 відповідають видам господарської діяльності ТОВ Тетрабудсервіс , що визначені в реєстраційних документах, а саме: будівництво будівель (основний) КВЕД 45.21.1.

ТОВ Тетрабудсервіс мало ліцензію на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) серії АГ № 575118, виданої 22.03.2011 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві строком дії з 22.03.2011 по 22.03.2014 року із додатком, (дані обставини також встановлені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2015 по справі № К/800/42230/14) та підтверджуються матеріалами справи.

ТОВ Тетрабудсервіс було зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом № 100343394 від 06.07.2011 року, яке наявне в матеріалах справи.

Субпідрядні послуги по монтажу відповідають цілям господарської діяльності позивача та здійснені для виконання своїх зобов'язань, як генерального підрядника перед замовником - ВАТ Одесаобленерго , що повністю підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, господарські операції між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ТОВ Тетрабудсервіс здійснені в рамках чинного законодавства, про фактичне виконання умов договору свідчать матеріали адміністративної справи, а саме: первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку .

Актом перевірки встановлено, що договори, укладені між ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського та ТОВ Тетрабудсервіс не створюють юридичних наслідків, у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ Тетрабудсервіс та отриманням ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва пояснень від гр. ОСОБА_3, який повідомив про реєстрацію товариства без мети господарської діяльності.

Однак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Тетрабудсервіс не є належним та допустимим доказом по справі, адже, не містить в собі аналізу первинних бухгалтерських документів.

Колегія суддів звертає увагу на пояснення позивача на те, що посилання відповідача на пояснення гр. ОСОБА_3 не є належним доказом, адже вказана особа на момент господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Тетрабудсервіс не мала жодного відношення до даного контрагента позивача, директором (підписантом) товариства Тетрабудсервіс гр. ОСОБА_3 ніколи не був, первинні бухгалтерські документи з позивачем ніколи не підписував.

Для підтвердження вище зазначеного, представником позивача у судовому засіданні 26.10.2017 року подано клопотання про доручення витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 10.10.2014 року (дата укладення договору) щодо контрагента ТОВ Тетрабудсервіс , який підтверджує те, що гр.ОСОБА_3 не мав жодного відношення до вказаного товариства під час укладання та підписання зазначених вище договорів.

Окрім зазначеного вище, жодних вироків по встановленню факту фіктивності ТОВ Тетрабудсервіс немає, немає також і рішень судів по визнанню правочину № 100102 від 10.10.2011 року недійсним.

Будь-які фактичні обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2015 року у справі К/800/13871/15.

Таким чином, формальна наявність порушеної кримінальної справи не може бути беззаперечним доказом порушення позивачем податкового законодавства та позбавлення його права на податковий кредит.

Більш того, реальність правочинів, укладених суб'єктами господарювання з TQB Тетрабудсервіс встановлювалась Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 07.04.2015 року по справі К/800/15396/14 в ухвалі від 03.03.2015 року по справі К/800/63504/14; в ухвалі від 10.02.2015 року по справі К/800/42430/14.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у сумі 18 611, 33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Тетрабудсервіс за договором № 100102 від 10.10.2011 року.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції в повній мірі не досліджено обставини справи, а саме не надано достатньої правової оцінки реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Стіл Хоукс .

Відповідно до вище зазначеного колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку та не взяв до уваги Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2013 по справі № 1-567/12.

Так, обвинувальний вирок або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Разом з тим, відповідно до згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Як свідчать обставини справи, між Позивачем та ТОВ Стіл Хоукс (код ЄДРПОУ 36482441) укладено декілька договорів про надання послуг (від 15.06.2011 №4/06, від 04.07.2011 №1/07, від 15.07.2011 №05/07).

Дані договори підписані директором ТОВ Стіл Хоукс ОСОБА_5.

Колегія суддів звертає увагу на те, що стосовно директора ТОВ Стіл Хоукс ОСОБА_5 є вирок Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2013 по справі № 1-567/12, яким встановлено: Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5, який показав, що він, для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ Стіл Хоукс , 04 листопада 2009 року подав державному реєстратору Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_6 необхідні для проведення державної реєстрації документи. Дані документи він отримав за місцем своєї роботи, від кого саме не пам'ятає. Будь-якого відношення до діяльності ТОВ Стіл Хоукс не має. Під час вчинення вищезазначених дій йому не було відомо, що ТОВ Стіл Хоукс може створюватись з метою прикриття незаконної діяльності .

Колегія суддів звертає увагу на те, що копія вироку надавалась разом з додатковими поясненнями до суду першої інстанції, однак даний документ не був врахований під час вирішення справи по суті та винесення постанови.

Та зазначає, що відповідачем повторно надано копію вироку Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2013 по справі № 1-567/12.

Відповідно до зазначеного вище вироку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3), визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 51 000, 00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію викладену у потанові Верховного Суду України від 17.11.15 №2а/3264/11/1070 згідно якої первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлено вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими і підписаними звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

При цьому наведений наступний висновок: статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами .

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи у зв'язку з чим порушено норми матеріального та процесуального права та зроблено помилковий висновок щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2016 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задоволити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17.10.2012 р. №0000792250 з податку на додану вартість в частині на загальну суму 95 829, 50 грн. (у тому числі за основним платежем у розмірі - 76 663, 00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі - 19 166, 50 грн.) та № 0000802250 з податку на прибуток приватних підприємств в частині на загальну суму 203 700, 00 грн. ( у тому числі за основним платежем у розмірі - 162 960, 00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі - 40 740, 00 грн.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 жовтня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.