Ухвала

від 26.10.2017 по справі 813/2788/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9299/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Костіва М.В., Матковської З.М.,

секретаря судового засідання Керод Х.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі № 813/2788/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства Сонак до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Управління казначейської служби України у Старосамбірському районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Сонак (далі - Позивач, ПП Сонак ) звернулося з адміністративним позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Відповідач-1, ОДПІ), Управління казначейської служби України у Старосамбірському районі Львівської області (далі - Відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність ОДПІ щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 466114 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ПП Сонак за грудень 2015 року;

- зобов'язати ОДПІ скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість у розмірі 466114 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ПП Сонак за грудень 2015 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП Сонак пеню у розмірі 45153 грн. 03 коп.;

- зобов'язати відповідачів надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною (неправомірною) бездіяльність ОДПІ щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 466114 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ПП Сонак за грудень 2015 року.

Зобов'язано ОДПІ скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість у розмірі 466114 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ПП Сонак за грудень 2015 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП Сонак пеню у розмірі 45153 грн. 03 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач-1, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року скасувати.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою ОДПІ по справі № 813/802/16 за позовом ПП Сонак до ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2016 року № НОМЕР_1, а тому процедура судового оскарження не закінчена, остаточне рішення по справі не прийнято.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представника Позивача, яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що Позивачем було подано до ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 19.01.2016 року за грудень 2015 року, в якій заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 850000 гривень.

ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої Відповідачем-1 винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 р. № НОМЕР_1 (форма В1 ). Згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу IІ, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 розділу IV ПК України (далі - ПК) ПП Сонак за порушення ст.198 п.198.3 ПК зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 466114 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року (у справі № 813/802/16), залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, адміністративний позов ПП Сонак задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 року № НОМЕР_1 (Форма В1 ).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем-1 не виконано вимог ст. 200 ПК.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V вказаного Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 ПК.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 вказаної статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 вказанної статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з положеннями п. 200.8 ст. 200 ПК до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У відповідності до п. 200.15 ст. 200 ПК у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 ПК джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний був подати Відповідачу-2 висновок про бюджетне відшкодування за грудень 2015 року протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року у справі № 813/802/16, і відповідно орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів мав протягом встановленого строку перерахувати кошти платнику податків.

Проте, Відповідач-1 в порушення вказаних приписів податкового законодавства, як протягом установленого строку, так і протягом розгляду справи судом, не подав висновок про бюджетне відшкодування за грудень 2015 року на загальну суму 466114 грн. органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, чим допустив протиправну бездіяльність, порушивши законні інтереси платника податку.

Відповідно, заявлена Позивачем до бюджетного відшкодування сума ПДВ за грудень 2015 року на загальну суму 466114 грн. протягом визначеного ст. 200 ПК України строку не відшкодована, тому у відповідності до положень п. 200.23 ст. 200 ПК України утворилась заборгованість бюджету перед Позивачем з відшкодування ПДВ за грудень 2015 року.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку про те, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст.200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

З огляду на це, вимога Позивача про зобов'язання Відповідача-1 до виконання покладених на нього Законом і підзаконними нормативно-правовими актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету є належним способом захисту.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним судом України в своїй постанові від 02.12.2015 (реєстраційний № рішення 54438185).

Верховний Суд України дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав. Разом з тим рішення суду про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо неподання до органу ДКСУ висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Тому, в цьому випадку належним правовим способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, суд враховує, що право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом Позивача, захист якого гарантовано ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Пунктом 200.23 ст. 200 ПК передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного вказаною статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Позивачем на підтвердження своїх вимог щодо стягнення пені у розмірі 45153,03 грн. за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість надано відповідний розрахунок.

З аналізу п. 200.23 ст. 200 ПК вбачається, що пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості. З урахуванням вимог п.п. 200.13, 200. 15 ст. 200 ПК, це наступний день, після спливу встановлених податковим законодавством строків на направлення контролюючим органом висновку та перерахування органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банку, що його обслуговує.

Як вбачається з матеріалів справи, кількість днів бюджетної заборгованості з 18.12.2016 року по 25.07.2017 року складає 2220 днів.

Таким чином, враховуючи, що Позивачем виконані всі необхідні умови для своєчасного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а Відповідач-1 не вчинив визначених законом дій, спрямованих на своєчасне перерахування Позивачу бюджетного відшкодування, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на позивача користь пені у розмірі 45153,03 грн.

Щодо посилання апелянта на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою ОДПІ по справі № 813/802/16 за позовом ПП Сонак до ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2016 року № НОМЕР_1 колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року (у справі №813/802/16), залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, адміністративний позов ПП Сонак задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 року №0000241500 (Форма В1 ). Постанова суду набрала законної сили 12.12.2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі № 813/2788/17 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст складено 26.10.2017