Постанова

від 02.04.2020 по справі 813/2788/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №813/2788/17

адміністративне провадження №К/9901/40248/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сакалоша В.М. від 17 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Затолочного В.С., суддів Костіва М.В., Матковської З.М. від 26 жовтня 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства Сонак до Головного управління ДПС у Львівській області, Управління державної казначейської служби України у Старосамбірському районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги Приватного підприємства Сонак (далі - позивач, Підприємство) до Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Старосамбірське відділення) (правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області; далі - відповідач 1, контролюючий орган), Управління державної казначейської служби України у Старосамбірському районі Львівської області (далі - відповідач 2, УДКС) про: 1) визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності відповідача 1 щодо неподання до УДКС висновку із зазначенням суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн. 00 коп., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Підприємства за грудень 2015 року; 2) зобов`язання контролюючого органу скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму ПДВ у розмірі 466114,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Підприємства за грудень 2015 року; 3) стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства (ЄДРПОУ 34434820, р/р НОМЕР_1 в АТ ПІРЕУС БАНК МКБ МФО 300658) пені у розмірі 45153 (сорок п`ять тисяч сто п`ятдесят три) грн. 03 коп.; 4) зобов`язання відповідача 1 надати суду звіт про виконання судового рішення щодо складення та подання у встановленому законом порядку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму ПДВ у розмірі 466114,00 грн. протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили; 5) зобов`язання УДКС надати звіт суду про виконання судового рішення щодо списання у встановленому порядку з Державного бюджету України на користь Підприємства пені в розмірі 45153,03 грн. протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємство зазначало, що внаслідок набрання законної сили постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі №813/802/16, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000241500 від 24 лютого 2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015 року на 466114,00 грн. та застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 116528,50 грн., мало правомірні очікування, що контролюючий орган протягом п`яти робочих днів подасть органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак вказаних дій відповідач 1 не виконав, чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування. Крім того на суму такої заборгованості бюджету до моменту її погашення в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною (неправомірною) бездіяльність відповідача 1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 466114,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Підприємства за грудень 2015 року; зобов`язано контролюючий орган скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму ПДВ у розмірі 466114,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Підприємства за грудень 2015 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Підприємства пеню у розмірі 45153,03 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем 1 протиправно не подано протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, та узгодження суми податку, визначеної Товариством у декларації за грудень 2015 року та заявленої до відшкодування, до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, адже обставини набрання законної сили судовим рішенням в силу вимог пункту 200.15 статті 200 ПК України зобов`язують орган державної податкової служби вчинити такі дії. Також суд визнав наявність підстав для відшкодування позивачу пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості в силу вимог пункту 200.23 цього Кодексу за 220 календарних днів (з 18 грудня 2016 року по 25 липня 2017 року).

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 1 подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, контролюючий орган зазначив про ненадання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки обставинам оскарження судових рішень у справі №813/802/16 в касаційному порядку та відкриття Вищим адміністративним судом України 11 січня 2017 року касаційного провадження, що, на думку контролюючого органу, не дає підстав подавати висновок до органу Державного казначейства з підтвердженням суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню по декларації за грудень 2015 року, адже процедура судового оскарження не закінчена.

Позивач правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.

Так, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті Кодексу визначено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України).

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з приписами частини першої статті 72 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. При цьому одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ Підприємства за грудень 2015 року, складено акт перевірки від 09 лютого 2016 року №11/1500/34434820, у якому не підтверджено задекларовану суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 466114,00 грн., чим порушено вимоги пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом 24 лютого 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000241500 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015 року на 466114,00 грн. та застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 116528,50 грн.

Позивач не погодився із згаданим податковим повідомленням-рішенням і оскаржив його у судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі №813/802/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, позов Підприємства задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2016 року №0000241500. Рішення суду набрало законної сили.

За таких обставин, на думку Верховного Суду, оскільки в силу вимог абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури судового оскарження результатів перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та у зв`язку із тим, що рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення, яким зменшено заявлену Підприємством суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015 року, то у відповідача 1, як правильно зазначили суди у цій справі, не було підстав для ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Обставини ж відкриття касаційного провадження за скаргою на згадані судові рішення у справі №813/802/16 не зумовлюють втрату останніми законної сили й не є підставою для зупинення (припинення) процедури відшкодування ПДВ. До того ж ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року в задоволенні клопотання Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про зупинення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі №813/802/16 відмовлено.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання контролюючим органом до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-131а14).

За наведеного, відсутності у даній справі спору щодо правильності розрахунку пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за грудень 2015 року, кількості днів прострочення та застосованої при розрахунку облікової ставки Національного банку України, заперечень з боку контролюючого органу щодо обраного позивачем способу судового захисту порушеного права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 360 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду