Ухвала

від 25.10.2017 по справі 820/4409/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м. Київ К/800/14604/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ФЛАГМАР до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством ФЛАГМАР (далі - позивач, Товариство) до суду подано позов до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 року №0000052220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 130 498,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 65 249,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 року позов Товариства задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1), а провадження в адміністративних справах - відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2).

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених ст. 186 Кодексу, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2017 року відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 року, однак у зв'язку з несплатою судового збору ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2017 року така була залишена без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (несплата судового збору) апеляційну скаргу повернуто.

23 березня 2017 року контролюючим органом повторно подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 року та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач покликався на те, що на момент первинного звернення із апеляційною скаргою в нього не було можливості сплати судовий збір у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань на таку сплату.

Проте судом апеляційної інстанції цілком обґрунтовано визнано такі підстави неповажними, оскільки як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом не було надано будь-яких доказів ненадходження чи несвоєчасного надходження необхідних асигнувань з бюджету на його казначейський рахунок, як не зазначено і часу таких надходжень, що виключає можливість встановити період, протягом якого в скаржника були відсутні кошти для сплати судового збору, а також оцінити дії скаржника щодо своєчасності сплати судового збору вже після надходження такого фінансування на його рахунок.

Також суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що посилання заявника, на відсутність коштів для сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки така підстава не є поважною та не звільняє відповідача від обов'язку дотримуватись процесуальних строків як сторони по справі.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 820/4409/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М.Шипуліна