Постанова

від 23.10.2017 по справі 808/1609/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року о 12 год. 15 хв. Справа № 808/1609/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА (далі - позивач, ТОВ ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002408291401 від 26.12.2016.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтуються на законодавстві, є неправомірними та викликані довільним тлумаченням відповідачем законодавства. Зазначає, що Податковий кодекс України не ставить у залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Стверджує, що на час укладення та виконання договорів контрагент позивача ТОВ Промспецпоставка було зареєстроване в ЄДРПОУ як юридична особа, перебувало на обліку як платник податків, у тому числі було платником податку на додану вартість. Посилається також на те, що господарські операції ТОВ ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА підтверджені первинними документами, які було надано у повному обсязі до податкового органу. З огляду на таке, оскаржувані податкове повідомлення-рішення № 0002408291401 від 26.12.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 26.06.2017 вказав на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.3 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за перевіряємий період на суму 559 386,00 грн. Стверджує, що наявність формально оформлених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для оформлення податкового кредиту за відсутності факту придбання товарів/послуг. Посилається на акт від 07.09.2016 № 84/08-29-14-03/40021356, яким встановлено факт відсутності контрагента позивача ТОВ Промспецпоставка за місцезнаходженням, у зв'язку з чим наданими товарно-транспортними накладними не можливо підтвердити факт поставки товарів від контрагента на адресу позивача. Вважає, що прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання прибула представник відповідача ОСОБА_1 та підтримала заперечення з підстав викладених вище. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2, 4, 6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА зареєстровано 05.09.2001 за адресою: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок 39.

На підставі направлення на перевірку від 23.11.2016 №604, виданого Запорізькою ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, ОСОБА_2 - головним державним ревізором - інспектором сектору перевірок з окремих питань відділу аудиту Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно з вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.11.2016 №978, проведена документальна виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА (код ЄДРПОУ 31616053) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2016 по 30.04.2016 по податку на додану вартість та по податку на прибуток за 3 квартали 2016 року під час взаємовідносин з ТОВ Промспецпоставка (код ЄДРПОУ 40021356).

За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки №130/0829140/31616053 від 06.12.2016.

Перевіркою встановлено серед іншого порушення позивачем вимог:

- п. 14.1.36, 14.1.181 ст. 14п. 198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу № 966 від 23.09.2014 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА завищено податковий кредит на суму 559 386,00 грн. сформований від ТОВ Промспецпоставка (код ЄДРПОУ 40021356), у березні 2016 року на 289 234,00 грн. та у квітні 2016 року на суму 270 152,00 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2016 року на 289 234,00 грн. та квітень 2016 року на суму 270 152,00 грн.

26 грудня 2016 року, на підставі Акту перевірки №130/0829140/31616053 від 06.12.2016, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002408291401 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 839 079,00 грн., в т.ч. 559 386,00 грн. за основним платежем та 279 693,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА , ДФС України прийнято рішення, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення №00002418291401, також прийняте на підставі акту перевірки №130/0829140/31616053 від 06.12.2016, а податкове повідомлення-рішення №00002408291401 від 26.12.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №00002408291401 від 26.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції чинній протягом 2016 року) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що в акті перевірки контролюючий орган посилається на наявну податкову інформацію щодо нереальності проведених з ТОВ Промспецпоставка .

У перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА мало господарські відносини з ТОВ Промспецпоставка (код за ЄДПРОУ 39541635).

Так, між TOB ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА (Покупець) та TOB Промспецпоставка (Продавець) укладено договір №478/5886 від 29.01.2016, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець приймає і оплачує товар (матеріали електротехнічного призначення), найменування, кількість, ціна яких вказана в товарних накладних (а.с.40 т.1).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури №СФ-0000047 від 31.03.2016, № СФ-0000067 від 29.04.2016, видаткові накладні №РН-0000047 від 31.03.2016, № РН-0000067 від 29.04.2016. (а.с.41-44, т.1).

Оплата придбаного товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень №279 від 18.04.2016, № 343 від 10.05.2016, № 357 від 17.05.2016, № 380 від 20.05.2016, № 459 від 23.06.2016, № 460 від 23.06.2016, № 476 від 29.06.2016, № 501 від 06.07.2016, № 516 від 18.07.2016 (а.с.45-53, т. 1).

Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними, наданими податковому органу до перевірки.

В подальшому товар було використано у господарській діяльності позивача, на підтвердження чого матеріали справи містять документи, зокрема відомість обліку видачі обладнання за березень та квітень 2016 року, копії платіжних доручень про сплату монтажних робіт виконаних підприємством та продаж обладнання.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Промспецпоставка у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Промспецпоставка .

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що проведеним аналізом діяльності ТОВ Промспецпоставка , зокрема з аналізу звітності, неможливо встановити походження товару, який в подальшому був реалізований позивачу.

Разом з тим, такі доводи контролюючого органу були спростовані наданими до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема Договір купівлі-продажу № 09/2016 від 01.03.2016 між ТОВ Промспецпоставка та ТОВ СІРІУС ПАВЕР , видаткові накладні (а.с.171-178). Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копію листа директора ТОВ Промспецпоставка від 10.08.2017, відповідно до якого ТОВ Промспецпоставка повідомило, що обладнання, яке потім було реалізовано позивачу придбане у різні періоди 2016 року у ТОВ СТАРКАМ , ТОВ ДАНК ТОРГ , ТОВ ПРОФ-АЛЬЯНС , ТОВ СІРІУС ПАВЕР (а.с.187, т. 1).

Суд зауважує, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Щодо посилань податкового органу на відсутність ТОВ Промспецпоставка за місцезнаходженням, суд зазначає, що зазначений факт був встановлений відповідно до акту від 07.09.2016 № 84/08-29-14-03/40021356, в той час коли взаємовідносини між позивачем та ТОВ Промспецпоставка відповідно до наданих первинних документів протягом січня-липня 2016 року.

Крім того, слід зазначити, що на час укладення договору ТОВ Промспецпоставка було зареєстроване як юридична особа в ЄДРПОУ, записи про відсутність вказаного підприємства за місцезнаходженням не було внесено, ТОВ Промспецпоставка перебувало на обліку як платник податків, у тому числі податку на додану вартість.

Крім того, контролюючий орган в акті перевірки посилається на наявність кримінального провадження № 42016000000000345 від 01.02.2016 за фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст 212, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України.

Разом з тим, доказів наявності обвинувальних вироків щодо посадових осіб ТОВ Промспецпоставка суду не надано. Більше того, з відповіді Генеральної прокуратури України від 11.08.2017 №23/1/1-32773-14-420 на ухвалу суду вбачається, що під час досудового розслідування службові особи ТОВ Промспецпоставка та інші особи, причетні до створення та пов'язані з діяльністю вказаного суб'єкта господарської діяльності до кримінальної відповідальності у кримінальних провадженнях №42016000000000345 та №42017000000001195 не притягувались (а.с. 196-197, т.1).

Суд також звертає увагу на те, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Промспецпоставка у перевіряємий період спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а тому податкове повідомлення-рішення №0002408291401 від 26.12.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв'язку із цим, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №0002408291401 від 26.12.2016.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА (код ЄДРПОУ 31616053) 12586,19 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень дев'ятнадцять копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя М.С. Лазаренко