Ухвала

від 23.10.2017 по справі 759/8558/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 4-с/759/160/17

ун. № 759/8558/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року Святошинский районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Шум Л.М.

секретарі Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія ЮВІТ-ХХІ на постанову Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про арешт коштів боржника від 06.03.2017 р. та про стягнення виконавчого збору від 15.03.2017 р., стягувач: ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника у березні 2017 р. звернувся до суду з зазначеною вище скаргою, посилаючись на те, що постановою старшого державного виконавця Гопкало О.Г. від 07.07.2016 р. відкрито виконавче провадження № 51579696 на підставі виконавчого листа № 759/8558/15-ц, виданого 29.06.2016 р. Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ ЮВІТ-ХХІ на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 90 155,00 грн.

Далі заявник зазначає, що ним не було порушено строку добровільного виконання судового рішення, оскільки на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.11.2015 р. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2016 р. була подана касаційна скарга, при цьому, державним виконавцем не було винесено постанови про зупинення виконавчого провадження.

Представник заявника далі зазначає, що постановою державного виконавця від 06.03.2017 р. накладено арешт на кошти ТОВ ЮВІТ-ХХІ на суму 993 669,50 грн., яка в подальшому боржнику не направлялась.

Далі заявник зазначає, що між боржником та стягувачем досягнуто згоди про звернення до суду з сумісною заявою про розстрочку виконання рішення.

У зв'язку з чим, заявник вважає, що постанова про арешт коштів боржника є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Також, заявник зазначає, що старшим державним виконавцем в порушення вимог ст.ст. 26, 27 ЗУ Про виконавче провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яка винесена не з фактично стягнутої з боржника суми, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник заявника ТОВ ЮВІТ-ХХІ скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Державник виконавець Галіч Н.В. в судовому засіданні проти скарги заперечувала та просила у її задоволенні відмовити.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином, а тому суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутності останнього на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши заявника, державного виконавця та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою старшого державного виконавця Гопкало О.Г. від 07.07.2016 р. відкрито виконавче провадження № 51579696 на підставі виконавчого листа № 759/8558/15-ц, виданого 29.07.2016 р. Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ ЮВІТ-ХХІ на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 90 155,00 грн.

Встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 05.07.2016 р. відкрито касаційне провадження у справі № 759/8558/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЮВІТ-ХХІ , треті особи: Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Одночасно Вищим спеціалізованим судом України зупинено виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.11.2015 р. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2016 р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Встановлено, що заявник ТОВ ЮВІТ-ХХІ 13.07.2016 р. та 29.07.2016 р. звертався до ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві із заявами про зупинення виконавчого провадження до закінчення касаційного провадження у справі 759/8558/15-ц.

Проте, всупереч вимог ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження старший державний виконавець не вчинив дій щодо зупинення виконавчого провадження № 51579696 до закінчення касаційного провадження у справі 759/8558/15-ц.

Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Галіч Н.В. від 15.03.2017 р. стягнуто з боржника ТОВ ЮВІТ-ХХІ виконавчий збір у розмірі 9 015,50 грн.

Проте, згідно ст. 25 ЗУ Про виконавче провадження , державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання судового рішення зі стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведення виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржник. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Положенням ч. 3 ст. 27 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що уразі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведення виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Встановлено, що постановою старшого державного виконавця Галіч Н.В. від 04.05.2017 р., у зв'язку з надходженням заяви стягувача ОСОБА_1, виконавчий документ повернуто стягувачу.

При цьому, старшим державним виконавцем Галіч Н.В. припинено чинність арешту коштів боржника накладеного постановою від 06.03.2017 р.

Таким чином, вимоги скарги в частині скасування постанови державного виконавця від 06.03.2017 р. про арешт коштів боржника, задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що на момент вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій, ЗУ Про виконавче провадження передбачав виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору лише у двох випадках, а саме: завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону. Вчинення відповідних процесуальних дій у разі повернення виконавчого документа, виданого на виконання рішення майнового характеру, за письмовою заявою стягувача на дату вчинення оскаржуваних дій цей Закон не передбачав.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження , у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто , державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору , яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом вище, постанова про стягнення виконавчого збору винесена старшим державним виконавцем 15.03.2017 р ., в той час як постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 04.05.2017 р., після чого, старшим державним виконавцем всупереч ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження , не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа, не була винесена постанова про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку наявність підстав скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 15.03.2017 р. у виконавчому провадженні № 51579696 р., у зв'язку з чим скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 26, 37, 40 ЗУ Про виконавче провадження , ст.ст. 10, 11, 60, 137, 179, 209, 210, 212-214, 293, 383-387 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія ЮВІТ-ХХІ на постанову Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про арешт коштів боржника від 06.03.2017 р. та про стягнення виконавчого збору від 15.03.2017 р., стягувач: ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про стягнення виконавчого збору від 15.03.2017 р. у виконавчому провадженні № 51579696 р.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення або отримання копії ухвали.

Суддя: