Рішення

від 24.10.2017 по справі 908/261/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/13/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2017 Справа № 908/261/17

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Федорова О.В., судді Горохов І.С., Дроздова С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А, офіс 35)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 31)

про стягнення 549195,77 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 31)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А, офіс 35)

про стягнення 7117206,35 грн.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом ):

ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.04.2017р.;

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.04.2017р.;

ОСОБА_3, паспорт серії МН 623984 від 09.12.2003р., директор;

ОСОБА_4, довіреність б/н від 09.08.2017р.;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом):

ОСОБА_5, довіреність б/н від 03.04.2017р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

09.02.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» про стягнення за договором №15022016-1 від 26.02.2016р. поставки комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» 549195,77 грн., з яких: 491431,59 грн. - основний борг, 33542,49 грн. - пеня, 21613,81 грн. - інфляційні втрати, 2607,88 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення умов договору №15022016-1 від 26.02.2016р. поставки комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 7117206,35 грн., решта суми у розмірі 299302,59 грн. за поставлений товар залишилась несплаченою. Також відповідач не сплатив 192129,00 грн. за запуск технологічного обладнання відповідно до умов договору. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду та здійснив нарахування пені, інфляційних та 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/261/17 призначено до розгляду судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 10.02.2017р. порушено провадження у справі №908/261/17, присвоєно справі номер провадження 28/13/17, судове засідання призначено на 21.03.2017р. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобов'язав сторони надати документи для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи.

Ухвалою суду від 03.03.2017р. відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , в межах суми позовних вимог.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що позивач за договором повинен був поставити комплект обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод та виконати запуск технологічного обкладання та шеф-монтажні роботи. Відповідно до договору, технічних паспортів на основне обладнання, поставлений комплект повинен був бути виробництва іспанської фірми « TORO» і повинен забезпечити продуктивність 20 мі на годину, виходячи з основної флотаційної установки FRC-20. Після приймання та монтажу обладнання виявилось, що на ряд обладнання відсутні технічні паспорти і замість оригінального комплексу було поставлено неоригінальний комплекс насосів, які не забезпечують продуктивність роботи. Також при пробних пусках обладнання при лабораторних випробуваннях хімічних реактивів ТОВ «Хімефект» 17.02.2017р. встановлено невідповідність обладнання, флотаційної установки, - діаметру труб та потужність насосів, відповідно - відсутність нормальної продуктивності обладнання. Звіт ТОВ «Хімефект» було отримано 21.02.2017р. і проведено нові пробні пуски, внаслідок яких зафіксовано деформацію труби поліетиленової РЕ діаметром 90 мм при продуктивності 5м3/годину. Також зафіксовано, що деформація труб наступила при продуктивності 5м3/годину, що не дозволяє взагалі виходити на проектну потужність в 20м3/годину. Запуск технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт по договору не виконувався, внаслідок чого невідповідність обладнання була встановлена лише по завершенню його монтажу та пробних пусках. У зв'язку з цим відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

21.03.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» про повернення сплачених коштів в розмірі 7117206,35 грн. у зв'язку з відмовою від договору №15022016-1 від 26.02.2016р. поставки комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» .

В обґрунтування зустрічної позовної заяви, відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що за договором №15022016-1 від 26.02.2016р. поставки комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , позивач (відповідач за зустрічним) поставив інше обладнання, яке не забезпечує продуктивність роботи, а запуск технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт по договору взагалі не виконувались. У зв'язку з цим відповідачем (позивачем за зустрічним позов) була заявлена вимога про відмову від договору та повернення суми сплачених коштів в розмірі 7117206,35 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №908/261/17 зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 21.03.2017р. відкладено розгляд справи на 04.04.2017р. для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до розгляду або відмови в цьому.

Ухвалою суду від 22.03.2017р. прийнято зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 04.04.2017р.

Позивачем надані заперечення проти зустрічного позову, в яких позивач зазначає, що 07.07.2016р. оформлено та підписано акт приймання-передачі товару за договором, відповідно до якого товар позивачем було прийнято за кількістю, якістю та комплектацією без заперечень. Крім того відповідач у зустрічній позовній заяві вказує про приймання та монтаж обладнання, тим самим підтверджуючи факт проведення відповідачем за зустрічним позовом шеф-монтажних робіт.

Ухвалою суду від 04.04.2017р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 24.04.2017 р. та відкладено розгляд справи на 19.04.2017р.

Ухвалою суду від 19.04.2017р. справу №908/261/17 прийнято до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Федорова О.В., суддя - Дроздова С.С., суддя - Смірнов О.Г. Розгляд справи призначено на 23.05.2017р.

В судовому засіданні 23.05.2017р. оголошено перерву до 31.05.2017р.

Ухвалою суду від 31.05.2017р. на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Запорізької області від 31.05.2017р. №П-336/17 у зв'язку з відпусткою суддів Дроздової С.С. та Смірнова О.Г., справу №908/261/17 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Федорова О.В., судді - Проскуряков К.В., Ярешко О.В. Справу прийнято до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Федорова О.В., суддя - Проскуряков К.В., суддя - Ярешко О.В. Судове засідання призначено на 12.06.2017р.

За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.2017р. в порядку ст. 41 ГПК України призначено комплексну судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Матеріали справи №908/261/17 направлено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

13.07.2017р. до господарського суду Запорізької області повернуті матеріали справи №908/261/17 супровідним листом №10906-17 від 06.07.2017р., відповідно до якого комплексну судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу не вбачається за можливе провести експертам Київського НДІСЕ у зв'язку з навантаженням експертів, знаходженням об'єкта дослідження поза зоною обслуговування Київського НДІСЕ та у зв'язку з відсутністю фахівців зі спеціальними знаннями з проектування, монтажу, ремонту та експлуатації обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, а також відповідної проектно-лабораторної бази.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 31.07.2017р. №П-533/17 у зв'язку з відпусткою суддів Проскурякова К.В. та Ярешко О.В., справу №908/261/17 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Федорова О.В., судді - Горохов І.С., Смірнов О.Г.

Ухвалою від 31.07.2017р. справу №908/261/17 прийнято до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Федорова О.В., суддя - Горохов І.С., суддя - Смірнов О.Г., поновлено провадження у справі №908/261/17 та призначено справу призначити до розгляду на 30.08.2017р.

В судовому засіданні 30.08.2017р. оголошено перерву до 14.09.2017р.

Від ТОВ МОЕЗ 30.08.2017р. надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі, оскільки спір між сторонами неможливо вирішити без спеціальних знань Проведення експертизи просить доручити ТОВ Судова незалежна експертиза , яка повідомила заявника про можливість проведення будівельно-технічної та товарознавчої експертизи із визначених питань.

У зв'язку з перебуванням судді Федорової О.В. з 13.09.2017р. по 20.09.2017р. на лікарняному розгляд справи, призначений на 14.09.2017р., не відбувся.

Ухвалою суду від 21.09.2017р. судове засідання призначено на 28.09.2017р. об 11-00 год.

Розпорядженнями керівника апарату суду № П-748/17 та № П-749/17 від 27.09.2017р. відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, враховуючи перебування у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_6Г з 28.09.2017р. по 13.10.2017р., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/261/17.

Протоколами автоматизованого визначення складу колегії суддів від 27.09.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Федорова О.В., судді Горохов І.С., Дроздова С.С.

Ухвалою від 27.09.2017 р. справу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Федорова О.В., суддя - Горохов І.С., суддя - Дроздова С.С. Судове засідання призначено на 24.10.2017р.

В судовому засіданні 24.10.2017 р. були присутні представники обох сторін.

Представники позивача в судовому засіданні 24.10.2017 подали заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 491431,59 грн., пеню в сумі 96912,64 грн., інфляційні втрати в сумі 44360,81 грн., 3% річних в сумі 9644,25 грн. Копію заяви про збільшення позовних вимог з розрахунками вручено представнику відповідача в судовому засіданні.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду. Отже, має місце нова ціна позову про стягнення основного боргу в сумі 491431,59 грн., пені в сумі 96912,64 грн., інфляційних втрат в сумі 44360,81 грн., 3% річних в сумі 9644,25 грн., всього - 642349,29 грн.

Проти задоволення зустрічного позову представники позивача заперечили.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2017р. оголосив суду зміст поданого ним раніше клопотання про призначення судової експертизи, проведення якої просить доручити ТОВ Судова незалежна експертиза . Також підтримав зустрічний позов та заперечив проти задоволення первісного позову в повному обсязі (з урахуванням збільшення позовних вимог).

Представники позивача заперечили проти доручення проведення судової експертизи приватній установі.

Розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки дійшов висновку, що розгляд справи по суті можливий за наявними у ній матеріалами без призначення судової експертизи.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Розгляд закінчений в судовому засіданні 24.10.2017р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2016р. товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (покупець) укладено договір №15022016-1 «Поставки комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця Комплект обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ МОЕЗ згідно зі специфікацією 1 (додаток 1 даного договору) (надалі - товар), та виконати пусконалагоджувальні та шеф-монтажні роботи, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар та роботи на умовах даного договору.

Пунктами 2.1 - 2.3 договору було передбачено, що загальна вартість договору становить 8142737,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1357122,83 грн. та включає вартість товару, вартість шеф-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт.

Вартість товару становить 7932408,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1322068,00 грн., що еквівалентно 264000,00 грн. євро, за курсом 1 євро = 30,0470 грн., встановленим НБУ на дату укладення даного договору (згідно специфікації (додаток 1 до договору).

Вартість запуску технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт становить 210329,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 35054,83 грн., згідно специфікації (додаток 1 до договору).

За умовами пунктів 3.1 - 3.3 договору порядок та умови розрахунків є наступними:

3.1. 40% вартості товару, визначеної в п. 2.2 договору, що складає 3172963,20 грн., у тому числі ПДВ 20% - 528827,20 грн., що еквівалентно 105600,00 євро за курсом 1 євро = 30,0470 грн., встановленому НБУ на дату укладення даного договору - не пізніше 5 банківських днів від дати прийняття покупцем до оплати рахунку-фактури постачальника.

3.2. 50% вартості товару, визначеної в п. 2.2 договору, що складає 3966204,00 грн., у тому числі ПДВ 661034,00 грн., що еквівалентно 132000,00 євро за курсом 1 євро=30,0470 грн., встановленим НБУ на дату укладення даного договору, - оплата на рахунок постачальника протягом 5 банківських днів після отримання покупцем письмового повідомлення постачальника про готовність товару до поставки.

3.3. 10% вартості товару, визначеної в п. 2.2 договору, що складає 793240,80 грн., у тому числі ПДВ 132206,80 грн., що еквівалентно 26400,00 євро за курсом 1 євро = 30,0470 грн., встановленим НБУ на дату укладення даного договору, та вартість запуску технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт, що складає 210329,00 грн. згідно специфікації (додаток 1 до договору) - кінцева оплата на рахунок постачальника не пізніше 5 банківських днів від моменту вводу технологічного обладнання в експлуатацію та не пізніше 3 (трьох) місяців з моменту поставки передачі товару на склад покупця.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

06.07.2016р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, якою визначили загальну вартість договору в сумі 8142737,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1357122,83 грн., яка включає вартість товару (комплекту обладнання) згідно п. 1 специфікації (додаток 1 до договору), вартість комплектуючих згідно п. 2 специфікації (додаток 1 до договору), вартість шеф-монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт згідно п. 3 специфікації (додаток 1 до договору).

Пунктом 2.3 договору в новій редакції визначено, що вартість комплектуючих становить 18200,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3033,33 грн.

Згідно з п. 2.4 договору в новій редакції вартість запуску технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт становить 192129,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 32021,50 грн. згідно п. 3 специфікації.

Також змінено пункт 3.3 договору, який викладено в редакції:

10% вартості товару, визначеної в п. 2.2 договору, що складає 793240,80 грн., у тому числі ПДВ 20% - 132206,80 грн., що еквівалентно 26400,00 євро за курсом 1 євро = 30,0470 грн., встановленому НБУ на дату укладення даного договору; вартість комплектуючих, що складає 18200,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 3033,33 грн. та вартість запуску технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт, що складає 192129,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 32021,50 грн., згідно специфікації (додаток 1 до договору) - кінцева оплата на рахунок постачальника не пізніше 5 (п'яти) банківських днів від моменту вводу технологічного обладнання в експлуатацію та не пізніше 3 (трьох) місяців з моменту поставки передачі товару на склад покупця.

Пунктом 3.4 договору в новій редакції передбачено, що зміна вартості договору відбувається після підписання акту приймання-передачі на товар (комплект обладнання). Сторони оформляють остаточну вартість договору у письмовому вигляді, у формі додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору в новій редакції постачальник зобов'язаний поставити всю кількість товару та комплектуючі покупцеві в строк, що не перевищує 130 календарних днів з моменту одержання постачальником попередньої оплати товару згідно п. 3.1 договору.

Додатковою угодою №2 від 07.07.2016р. до договору сторони визначили вартість товару згідно п. 1 специфікації в розмірі 7398308,94 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1233051,49 грн. Загальна вартість договору за специфікацією (додаток 1 до договору) становить 7608637,94 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1268106,32 грн.

У специфікації №1, яка є додатком №1 до договору та додаткової угоди №2 до договору, сторони визначили предмет поставки: комплект обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ МОЕЗ в кількості 1 одиниця вартістю 6165257,45 грн. без ПДВ, в який входять:

- бак сміттєвий (об'єм 1,1 куб.м.) - 2 шт.;

- дозатор вапна, TDC-600 - 1 шт.;

- ємність 1 куб.м. - 1 шт.;

- змішувач осаду, TAF 3000 - 4 шт.;

- масло компресорне Agip Dicrea-100 18 кг (20 л) - - 1 шт.;

- міксер Faggiolati GM18 B471 T1-4T6KA0 - 2 ШТ.;

- насос діафрагмовий повітряний Y01.NDP.40.BPS - 1 шт.;

- насос для стічних вод SEV.65.65.22.2.50D Grundfos - 3 шт.;

- насос-дозатор PDE BT MA/M 50-3 230V - 1 шт.;

- насос-дозатор PDE DLX-MA/MB 15-4 230V/240V - 1 шт.;

- насос-дозатор PDE DLX-MA/MB 15-4 230V/240V PVDF/KIT- 1 шт.;

- опора для гориз. сух. монтажу, DN 80 Grundfos - 2 шт.;

- РН-метр - 1 шт.;

- станція приготування розчину флокулянту РАР 2500 - 1 шт.;

- установка компресорна СБ4/С-50.LH20A-1,5 - 1 шт.;

- установка компресорна СБ4/Ф-500.LТ100 - 1 шт.;

- фильтр-прес FPA 63/20 - 1 шт.;

- флотатор FRC-20 - 1 шт.;

- шафа керуванням обладнанням фізико-хімічної очистки - 1 шт.

Також у специфікації передбачена поставка насосу-дозатора PDE MA/AD 30-4 230V в кількості 1 одиниця вартістю 15166,67 грн. без ПДВ, а також визначена вартість послуги із запуску технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт на суму 160107,50 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору ТОВ Інжинірингова компанія ТВК поставило ТОВ Мелітопольський олійноекстракційний завод обумовлений у специфікації товар, а саме:

- 07.07.2016р. за актом прийому-передачі обладнання та видатковою накладною №1 поставлено комплект обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ МОЕЗ на суму 7398308,94 грн. з ПДВ (том 4, а. с. 27, 22);

- 19.09.2016р. за видатковою накладною №3 поставлено насос-дозатор PDE MA/AD 30-4 230V на суму 18200,00 грн. з ПДВ (том 4, а. с. 24).

Акт прийому-передачі обладнання від 07.07.2016р. підписаний без зауважень представником покупця ОСОБА_7, який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 14.01.2016р. був керівником ТОВ Мелітопольський олійноекстракційний завод (том 1, а. с. 114-119). Товар за видатковими накладними отримано з боку покупця без зауважень представником ОСОБА_8 на підставі довіреностей №Д-001177 від 19.09.2016 р., №Д-000798 від 06.07.2016 р. (том 4, а. с. 23, 25).

На оплату товару були виписані рахунки-фактури на загальну суму 7416508,94 грн. (том 4, а. с. 37 - 41):

- №1 від 10.03.2016 р. на суму 3033919,68 грн. з ПДВ (комплект обладнання);

- №3 від 29.06.2016 р. на суму 3633286,67 грн. з ПДВ (комплект обладнання);

- №8 від 19.09.2016 р. на суму 18200,00 грн. з ПДВ (насос-дозатор PDE MA/AD 30-4 230V);

- №9 від 21.09.2016 р. на суму 150000,00 грн. з ПДВ (комплект обладнання);

- №10 від 26.10.2016 р. на суму 581102,59 грн. з ПДВ (комплект обладнання).

Покупець здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 7117206,35 грн., а саме:

- 10.03.2016 р. платіжним дорученням № 1985 оплачено 3033919,68 грн. згідно рахунку №1 від 10.03.2016 р.;

- 29.06.2016 р. платіжним дорученням №108 оплачено 3633286,67 грн. згідно рахунку №3 від 29.06.2016 р.;

- 29.09.2016 р. платіжним дорученням №2021 оплачено 150000,00 грн. згідно рахунку №9 від 21.09.2016 р.;

- 11.11.2016 р. платіжним дорученням №2939 оплачено 200000,00 грн. згідно рахунку №10 від 26.10.2016 р.;

- 17.11.2016 р. платіжним дорученням №2994 оплачено 100000,00 грн. згідно рахунку №10 від 26.10.2016 р. (том 4, а. с. 32 - 34).

У зв'язку з несплатою вартості товару на суму 299302,59 грн. постачальник звернувся до покупця із претензією вих. №23 від 08.12.2-16 р. про сплату заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрать (том 4, а. с. 42 - 47).

Покупець надав постачальнику відповідь про залишення претензії без задоволення (лист вих. №2788/23 від 20.12.2016 р.), посилаючись на те, що станом на 15.12.2016 р. обладнання не введено в експлуатацію та строк оплати не настав (том 4, а. с. 49).

22.12.2016 р. постачальник надіслав покупцю для підписання акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 19.12.2016 р. на підтвердження виконання робіт із запуску технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт з рахунком на оплату цих робіт №12 від 19.12.2016 р. на суму 192129,00 грн. з ПДВ та акт від 19.12.2016р. прийому-передачі Технологічного регламенту роботи комплексу обладнання фізико-хімічної очистки для попереднього очищення виробничих стічних вод ТОВ МОЕЗ продуктивністю до 360 куб.м./добу згідно договору поставки №15022016-1 від 15.02.2016 р. Факт надсилання цих документів на адресу ТОВ МОЕЗ підтверджується супровідним листом №29 від 20.12.2016 р. та описом вкладення у цінний лист від 22.16.2016 р. (том 4, а.с. 53).

22.02.2017 р. ТОВ МОЕЗ надіслало на адресу ТОВ ІК ТВК лист-вимогу вих. №530/23 від 22.02.2017 р. про усунення недоліків (дефектів) обладнання (том 1, а. с. 102 - 106), в якому повідомляється, що на ряд обладнання відсутні технічні паспорти - зокрема, комплекс флокулятора . Зауважено, що відповідно до договору №15022016-1 від 26.02.2016р., технічних паспортів на основне обладнання, поставлений комплект обладнання повинен забезпечити продуктивність 20 куб.м./год . Запуск технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт по договору не виконано. При пробних пусках обладнання при лабораторних випробуваннях хімічних реактивів ТОВ Хімефект було отримано 21.02.2017 р. і проведено нові пробні пуски, внаслідок яких зафіксовано деформацію труби поліетиленової РЕ діаметром 90 мм при продуктивності 5 куб.м./год. Також зафіксовано, що деформація труб наступила при продуктивності 5 куб.м./год., що не дозволяє взагалі виходити на проектну потужність 20 куб.м./год. , оскільки це потягне аварійну ситуацію. У зв'язку із зазначеним покупець вимагав від постачальника у 5-денний термін з моменту отримання цієї вимоги з'явитись на підприємство - ТОВ МОЕЗ для складання акту про виявлені недоліки, усунути виявлені недоліки - замінити некомплектну флокуляційну установку, встановивши нову з потрібними діаметрами труб та 110-160 мм з труби поліпропіленової РР, яка спроможна витримувати підвищену температуру. Відповідно до технічних даних заводу-виробника (ТОRO , Іспанія, флотатор АКС-20 повинен комплектуватись флокулятором FLH-20).

До вимоги було додано копію акту спеціалістів ТОВ МОЕЗ від 21.02.2017 р. про виявлені дефекти устаткування, а саме: при пробному запуску флокулятора виявлено деформацію труби поліетиленової РЕ ф90мм при продуктивності 5 куб.м./год, при пробному запуску комплексу фізико-технічної очистки виявлено невідповідність заявленій продуктивності: заявлено 20 куб.м./год, фактично - 5 куб.м./год.

Також до вимоги було додано копію звіту ТОВ Хімефект вих. №1702/1-2017 від 17.02.2017 р. Із тексту цього звіту вбачається, що 16.02.2017 р. на підприємстві ТОВ МОЕЗ разом зі спеціалістами ТОВ Хімефект був проведений аналіз очисних споруд та проведені лабораторні випробування з підбору хімічних реагентів. Аналіз очисних споруд показав, що Виходячи з середньогодинної кількості стічної води необхідна продуктивність насосу-дозатору не менш 30 л/год. Ефективність роботи складає 15 л/год при нульовому опорі. Беручи до уваги, що насос-дозатор створює опір подачі рідини, приймаємо ефективність роботи насосів-дозаторів 80% від номінального і отримуємо фактичне значення: 0,8 * 15 = 12 л/год. Цей розрахунок свідчить, що запроектовані насоси-дозатори не мають достатньої продуктивності . Для флотаційної установки FRC-20 (продуктивність 20 куб.м./год.) дозуюче обладнання рекомендовано має бути таким: дозатор коагулянта - 50 л/год, дозатор лугу - 75 л/год, дозатор флокулянту - 115 л/год. Трубний змішувач має вигин труб, які утворилися під дією температури та тиску в результаті неправильно підібраного матеріалу та малого діаметру труби. Діаметр трубного змішувача для флотаційної установки FRC-20 повинен бути: 110-160 мм і виконано з матеріалу PVC-полінівінілхлориду .

У відповідь на лист вимогу вих. №530/23 від 22.02.2017 р. ТОВ ІК ТВК надіслало на адресу ТОВ МОЕЗ лист вих. №06/03/2017-1 від 06.03.2017 р. з повідомленням про те, що представник постачальника обов'язково з'явиться на підприємстві у вказаний термін. Крім того, зазначено, що направлені з вимогою матеріали складені некоректно та вимагають ряду уточнень. У зв'язку з цим перед підписання двостороннього акту про виявлені дефекти технологічного обладнання постачальник просив покупця надати роз'яснення (уточнення) з наведених постачальником зауважень (запитань). Зокрема, постачальник просив підтвердити кваліфікацію спеціалістів ТОВ Хімефект , якими складено звіт, а також уточнити, на яке саме обладнання (окрім флокулятора) відсутні технічні паспорти. Додатково постачальник зауважив, що комплект документів (технологічні паспорти, інструкції з монтажу та експлуатації) були надані покупцю разом із технологічним регламентом по експлуатації комплексу фізико-хімічної очистки промислових стічних вод.

Стосовно продуктивності 20 куб.м./год постачальник зауважив, що обладнання було запроектовано та поставлено постачальником виходячи із розрахунку та обробки 360 куб.м./добу (15 куб.м./год) промислових стічних вод, що формуються від ТОВ МОЕЗ . Саме таке гідравлічне навантаження було погоджено покупцем під час затвердження проектної документації.

Щодо флотаційної установки FRC-20 та трубного флокулятора FHL-20 постачальник роз'яснив, що згідно існуючого спектру лінійки технологічного обладнання, виготовленого компанією виробником (Toro Equipment, S.L., Іспанія), замовник може придбати або флотаційну установку FRC-10 або FRC-20. Флотаційна установка FRC-15 на момент поставки даного обладнання була знята з виробництва.

Стосовно запуску обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт постачальник повідомив, що протягом серпня-жовтня 2016 року були виконані шеф-монтажні роботи, а протягом жовтня-листопада 2016 року здійснений запуск в експлуатацію комплексу очисних споруд фізико-хімічної очистки. Також в період виконання пусконалагоджувальних робіт спеціалістом ТОВ ІК ТВК було проведено навчання чотирьох операторів очисних споруд ТОВ МОЕЗ (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. ОСОБА_12А.), які до теперішнього часу експлуатують комплекс фізико-хімічних очисних споруд, офіційно працевлаштовані на ТОВ МОЕЗ .

Крім того, зауважено, що згідно погодженого покупцем проекту реконструкції очисних споруд температура поступаючих промислових стічних вод не повинна перевищувати 50єС , що гарантує працездатність комплексу очисних споруд. Виходячи з цього відсутня підстава для заміни матеріалу флокулятора на інший.

Також зауважено, що флотатор АКС-20 , про який зазначає покупець, відсутній в позиціях поставленого технологічного обладнання.

Стосовно заміни обладнання на оригінальне постачальник зауважив, що все технологічне обладнання, поставлене в рамках договору, є оригінальним та відповідає специфікації та проектним рішенням, погодженим із покупцем.

Даний лист отриманий ТОВ МОЕЗ 07.03.2017 р., про що міститься відповідна відмітка №310 на листі вих. №06/03/2017-1 від 06.03.2017 р. (том 2, а. с. 19-22).

07.03.2017 р. представниками ТОВ МОЕЗ складено акт про виявлені дефекти устаткування, а саме: при пробному запуску флокулятора виявлено деформацію труби поліетиленової РЕ ф90мм при продуктивності 5 куб.м./год, при пробному запуску комплексу фізико-технічної очистки виявлено невідповідність заявленій продуктивності: заявлено 20 куб.м./год, фактично - 5 куб.м./год.

На акті міститься відмітка ОСОБА_3, який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є директором ТОВ ІК ТВК з 05.01.2017 р., про неможливість підписання акту до отримання офіційної відповіді на лист №06/03/2017-1 від 06.03.2017 р. Відповідь на лист вих. №530/23 від 22.07.2017 р. .

14.03.2017 р. ТОВ МОЕЗ направило в адресу ТОВ ІК ТВК вимогу вих. №734/23 від 14.03.2017 р., з тексту якої вбачається, що представники ТОВ ІК ТВК з'явились на підприємство ТОВ МОЕЗ 07.03.2017 р., однак недоліків обладнання не визнали, про що складений відповідний акт . Оскільки обладнання поставлялось у вигляді комплекту без визначення ціни на окремі частини, що робить неможливим визначення вартості неякісного (некомплектного) обладнання, що підлягає заміні, керуючись ст. ст. 672, 678 ЦК України, покупець заявив про свою відмову від договору та вимагав повернення сплачених коштів в сумі 7117206,35 грн. Направлення даної вимоги підтверджується описом документів, що направляються цінним листом, із фіскальним чеком до нього від 14.03.2017 р. (том 1, а. с. 112-113).

Також у зв'язку з виявленими недоліками придбаного обладнання покупець надіслав відповідачу вимогу вих. №854/23 від 24.03.2017 р. У вимозі зазначається, що 24.03.2017 р. у процесі роботи комплекту обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод при огляді напірного флотатора FRC-20 було виявлено протікання рідини в місці з'єднання рециркулярного насосу LOWARA №20151124, REG №07520560967 з електродвигуном, приблизна пропускна кількість рідини за добу складає 5 літрів . Покупець вимагав в п'ятиденний термін з моменту отримання цієї вимоги з'явитись на підприємство - ТОВ МОЕЗ для складання акту про виявлені недоліки, усунути виявлений недолік - замінити насос LOWARA №20151124, REG №07520560967, встановивши новий насос, що забезпечує належну продуктивність роботи всієї установки (том 2, а. с. 29). До вимоги додана копія акту від 24.03.2017 р. спеціалістів ТОВ МОЕЗ про виявлення факту протікання.

У відповідь ТОВ Інжинірингова компанія ТВК повідомила ТОВ МОЕЗ (лист вих. №36 від 12.04.2017 р.), що вимога була отримана товариством 03.04.2017 р. і представник з'явився до підприємства ТОВ МОЕЗ 10.04.2017 р., однак не отримав доступу до насосного обладнання і не зміг підтвердити чи спростувати дефекти роботи обладнання, на які посилався ТОВ МОЕЗ .

Враховуючи те, що ТОВ МОЕЗ в добровільному порядку не сплатило заборгованість за договором №15022016-1 від 26.02.2016р. поставки комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» заборгованості в розмірі 491431,59 грн. (вартість товару та робіт з монтажу та запуску обладнання), а також нарахованих за прострочення оплати пені в сумі 33542,49 грн., інфляційних втрат в сумі 21613,81 грн. та 3% річних в сумі 2607,88 грн.

Аналіз матеріалів справи та норм чинного законодавства України дає суду можливість зробити висновок, що правовідносини сторін є господарськими і такими, що виникли з договору №15022016-1 від 26.02.2016р. «Поставка комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є змішаним договором, який містить елементи договору поставки та підряду.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 06.07.2016 р. до договору, покупець здійснює кінцеву оплату на рахунок постачальника 10% вартості товару, визначеної в п. 2.2 договору, що складає 793240,80 грн. з ПДВ, вартість комплектуючих, що складає 18200,00 грн. з ПДВ та вартість запуску технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт, що складає 192129,00 грн. з ПДВ, не пізніше 5 (п'яти) банківських днів від моменту вводу технологічного обладнання в експлуатацію та не пізніше 3 (трьох) місяців з моменту поставки передачі товару на склад покупця.

Згідно з п. 9.6 договору пуско-налагоджувальні і шеф-монтажні роботи оформлюються актами виконаних робіт та актами приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.7 договору постачальник виконує шеф-монтажні роботи та запускає технологічне обладнання в експлуатацію в термін, що не перевищує 21 (двадцяти одного) календарного дня, після чого покупець виконує зобов'язання, вказані в п. 3.4 даного договору.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що датою поставки та переходу права власності на товар вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Акт приймання-передачі обладнання складений сторонами 07.07.2016 р. щодо комплекту обладнання фізико-хімічної очистки стічних вод, який поставлений за видатковою накладною від 07.07.2016 р. №1 на суму 7398308,94 грн. з ПДВ.

Поставка насосу-дозатора PDE MA/AD 30-4 230V оформлена тільки видатковою накладною від 19.09.2016 р. №3 на суму 18200,00 грн. з ПДВ, акт приймання-передачі не складався. В попередній акт приймання-передачі обладнання від 07.07.2016 р. насос-дозатор PDE MA/AD 30-4 230V не включений і в комплект обладнання фізико-хімічної очистки стічних вод згідно специфікації №1 даний насос не входить, і є окремою позицією специфікації №1. У зв'язку з цим суд визначає датою поставки цього насосу 19.09.2016 р.

Таким чином, строк оплати комплекту обладнання та насосу не може бути більшим 3 (трьох) місяців з моменту поставки передачі товару на склад покупця, що становить для комплекту обладнання - 07.10.2016 р., а для насосу-дозатора - 19.12.2016 р.

В частині виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт правовідносини сторін регулюються нормами про договір підряду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з п. 9.6 договору пуско-налагоджувальні і шеф-монтажні роботи оформлюються актами виконаних робіт та актами приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.7 договору постачальник виконує шеф-монтажні роботи та запускає технологічне обладнання в експлуатацію в термін, що не перевищує 21 (двадцяти одного) календарного дня, після чого покупець виконує зобов'язання, вказані в п. 3.4 даного договору.

Враховуючи те, що поставка комплекту обладнання була здійснена 07.07.2016 р., а насосу-дозатора - 19.09.2016 р., суд вважає, що з урахуванням положень п. 9.7 договору шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи мали бути виконані ТОВ ІК ТВК в строк 21 календарний день після поставки насосу-дозатора як необхідної складової для запуску всього комплексу обладнання фізико-хімічної очистки стічних вод ТОВ МОЕЗ , тобто у строк до 10.10.2016р.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом встановленого договором строку для виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт замовник ТОВ МОЕЗ не звертався до підрядника ТОВ ІК ТВК з претензіями щодо порушення строку виконання робіт, а також не надсилав повідомлень про відмову від договору у зв'язку з порушенням строку виконання робіт.

Як вказує ТОВ ІК ТВК в листі до ТОВ МОЕЗ №06/03/2017-1 від 06.03.2017 р., шеф-монтажні роботи були виконані ТОВ ІК ТВК протягом серпня-жовтня 2016 року, а протягом жовтня-листопада 2016 року здійснений запуск в експлуатацію комплексу очисних споруд фізико-хімічної очистки. Втім акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 був складений підрядником тільки 19.12.2016 р. і направлений замовнику 22.12.2016 р. (том 4, а.с. 53). Доказів надсилання (передачі) акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 замовнику в інші строки (більш ранні) суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

В даному випадку замовником не було здійснено приймання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 19.12.2016 р. замовником не підписаний, оскільки замовник заперечує факт виконання підрядником шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Разом із тим, з листування сторін вбачається, що дефекти обладнання, на які посилається замовник, були виявлені ним в процесі роботи обладнання. В зустрічній позовній заяві (том 1, а. с. 84) ТОВ МОЕЗ вказує, що після приймання та монтажу обладнання виявилось, що на ряд обладнання відсутні технічні паспорти. Тобто обладнання було змонтовано та введено у роботу. Доказів на підтвердження того, що дане обладнання не було змонтовано або було змонтовано та введено в експлуатацію не позивачем, а іншою організацією (в тому числі самим відповідачем) суду не надано.

Позивачем, у свою чергу, надані у справу докази на підтвердження проведення ним технологічних консультацій з організаціями - постачальниками хімічних реагентів під час проведення пусконалагоджувальних робіт на ТОВ МОЕЗ з приводу властивостей цих хімічних реагентів. Це, зокрема, лист-підтвердження вих. №456 від 06.03.2017 р. від ТДВ Пологівський хімічний завод Коагулянт .

Також позивачем наданий технологічний регламент роботи комплексу обладнання фізико-хімічної очистки для попереднього очищення виробних стічних вод ТОВ МОЕЗ продуктивністю до 360 куб.м./добу, на якому міститься відмітка про затвердження його директором ТОВ МОЕЗ ОСОБА_7 від 27.12.2016 р.

У зв'язку з викладеним суд вважає, що позивачем були фактично здійснені роботи по монтажу обладнання та запуску його в роботу.

Відповідно до ч. 6 ст. 853 Цивільного кодексу України, якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 19.12.2016 р. засвідчує факт виконання з боку підрядника шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи зазначене, а також те, що з урахуванням умов п. 3.3 договору строк оплати не може перевищувати 3 місяці з моменту поставки передачі товару, суд, дійшов висновку, що кінцевим строком оплати комплекту обладнання є 07.10.2016 р., а насосу-дозатора та шеф-монтажних робіт - 19.12.2016 р.

Як встановлено судом, рахунок №8 від 19.09.2016 р. на оплату насоса-дозатора на суму 18200,00 грн. не оплачений повністю, а рахунок №10 від 26.10.2016 р. на оплату комплекту обладнання частково не оплачений на суму 281102,59 грн., загалом товар не оплачений на суму 299302,59 грн.

Доказів оплати цієї заборгованості ТОВ МОЕЗ не надав, факт несплати товару на суму 299302,59 грн. не заперечує.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення термінів, визначених пунктами 3.2 та 3.3 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу, у відношенні якого відбулось порушення, за кожен день прострочення виконання зобов'язань. Отже, строк нарахування пені договором не визначений, тому нарахування пені може бути здійснено тільки протягом шести місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до збільшених позовних вимог ТОВ ІК ТВК нарахувало та просить стягнути з ТОВ МОЕЗ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення оплати товару в період з 07.10.2016 р. по 23.10.2017 р. в сумі 96912,64 грн.

Суд зауважує, що позивач нараховує пеню на загальну суму заборгованості з оплати комплекту обладнання та насосу-дозатора за один і той самий період прострочення, у той час як строки оплати цих товарів є різними, відповідно прострочення настало в різний час.

Крім того, позивач невірно визначає початок виникнення прострочення з 07.10.2016 р., яке є останнім строком оплати комплекту обладнання. Також пеня розрахована з порушенням шестимісячного строку її нарахування. У зв'язку з цим суд здійснив її перерахунок.

Так, рахунок №10 від 26.10.2016 р. на оплату комплекту обладнання мав бути оплачений до 07.10.2016 р. включно. Отже, нарахування пені за прострочення сплати цього рахунку припинилось 07.04.2017 р. Частково даний рахунок був оплачений 11.11.2016 р. на суму 200000,00 грн. та 17.11.2016 р. на суму 100000,00 грн., отже прострочення по сплаті суми боргу 581102,59 грн. виникло 08.10.2016 р., з 11.11.2016 р. сума боргу по цьому рахунку склала 381102,59 грн., а з 17.11.2016 р. - 281102,59 грн.

Звідси пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу 581102,59 грн. за період прострочення з 08.10.2016 р. по 10.11.2016 р. (34 дні) складає 15750,10 грн.; від суми боргу 381102,59 грн. за період прострочення з 11.11.2016 р. по 16.11.2016 р. (6 днів) складає 1749,32 грн.; від суми боргу 281102,59 грн. за період прострочення з 17.11.2016 р. по 07.04.2017 р. (142 дні) складає 30594,42 грн. Загалом пеня за прострочення оплати поставки комплекту обладнання склала 48093,84 грн.

Рахунок №8 від 19.09.2016 р. на оплату насоса-дозатора на суму 18200,00 грн. мав бути оплачений до 19.12.2016 р. включно, отже прострочення оплати настало з 20.12.2016 р., а нарахування пені за його несплату припинилось 20.06.2017 р. Рахунок не був оплачений. Звідси від суми боргу 18200,00 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 20.12.2016 р. по 20.06.2017 р. (183 дні) складає 2473,74 грн.

Всього за розрахунком суду пеня складає 50567,58 грн. Решта пені нарахована позивачем необґрунтовано.

При цьому суд зауважує, що при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення судом було помилково зазначена сума пені 62020,59 грн. суд вважає за необхідне виправити допущену помилку та зазначити вірну суму стягуваної пені відповідно до розрахунку суду в розмірі 50567,58 грн.

Відповідно до збільшених позовних вимог ТОВ ІК ТВК нарахувало та просить стягнути з ТОВ МОЕЗ 3% річних за період з 07.10.2016 р. по 23.10.2017 р. в сумі 9366,97 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2016р. по вересень 2017 року в сумі 44360,81 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що позивачем невірно визначено початок прострочення оплати комплекту обладнання, суд здійснив перерахунок 3% річних від суми боргу 299302,59 грн. за період з 08.10.2016 р. по 23.10.2017 р. (381 день), які складають 9366,97 грн. Решта 3% річних нараховані необґрунтовано.

З розрахунку інфляційних втрат позивача вбачається, що інфляційні втрати нараховані за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року на загальну суму боргу по обох рахунках.

З урахуванням того, що строки оплати по обох рахунках є різними, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат з урахуванням такого.

В пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, по рахунку №10 від 26.10.2016 р. існувало прострочення оплати в сумі 581102,59 грн. в період з 08.10.2016 р. по 10.11.2016 р. (34 дні); в сумі 381102,59 грн. - в період з 11.11.2016 р. по 16.11.2016 р. (6 днів); в сумі 281102,59 грн. в період з 17.11.2016 р. по 20.01.2017 р. (65 днів).

Враховуючи зазначене та вищенаведене роз'яснення, оскільки строк оплати по рахунку №10 від 26.10.2016 р. настав у жовтні 2016 року, інфляційні втрати слід нараховувати з листопада за кожний повний місяць прострочення по вересень 2017 року.

Так, від суми боргу 581102,59 грн., яка існувала на кінець жовтня 2016 року інфляційні втрати за листопад 2016 року (індекс інфляції 101,8%) складають 10459,85 грн.

Від суми боргу 281102,59 грн., яка існувала на кінець листопада 2016 року, інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по вересень 2017 року (середній індекс інфляції 111,21%) складають 31508,24 грн.

По рахунку №8 від 19.09.2016 р. на оплату насоса-дозатора на суму 18200,00 грн. прострочення оплати настало з 20.12.2016 р., отже інфляційні втрати слід нараховувати з січня по вересень 2017 року (середній індекс інфляції 110,22%), які складають 1859,47 грн.

Всього за розрахунком суду інфляційні втрати складають 43827,56 грн. Решта інфляційних втрат нараховані необґрунтовано.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом в сумі: основний борг - 491431,59 грн., пеня - 50567,58 грн., 3% річних - 9366,97 грн., інфляційні втрати - 43827,56 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ МОЕЗ суд зазначає наступне: предметом позову є вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» про повернення сплачених коштів в розмірі 7117206,35 грн. у зв'язку з відмовою від договору №15022016-1 від 26.02.2016р. поставки комплекту технологічного обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , оскільки ТОВ ІК ТВК поставив обладнання, яке не забезпечує продуктивність роботи, а запуск технологічного обладнання в експлуатацію та виконання шеф-монтажних робіт по договору взагалі не виконувались.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Предмет договору визначений сторонами у специфікації №1, яка є додатком №1 до договору та додаткової угоди №2 до договору:

1) комплект обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ МОЕЗ в кількості 1 одиниця вартістю 6165257,45 грн. без ПДВ, в який входять:

- бак сміттєвий (об'єм 1,1 куб.м.) - 2 шт.;

- дозатор вапна, TDC-600 - 1 шт.;

- ємність 1 куб.м. - 1 шт.;

- змішувач осаду, TAF 3000 - 4 шт.;

- масло компресорне Agip Dicrea-100 18 кг (20 л) - - 1 шт.;

- міксер Faggiolati GM18 B471 T1-4T6KA0 - 2 ШТ.;

- насос діафрагмовий повітряний Y01.NDP.40.BPS - 1 шт.;

- насос для стічних вод SEV.65.65.22.2.50D Grundfos - 3 шт.;

- насос-дозатор PDE BT MA/M 50-3 230V - 1 шт.;

- насос-дозатор PDE DLX-MA/MB 15-4 230V/240V - 1 шт.;

- насос-дозатор PDE DLX-MA/MB 15-4 230V/240V PVDF/KIT- 1 шт.;

- опора для гориз. сух. монтажу, DN 80 Grundfos - 2 шт.;

- РН-метр - 1 шт.;

- станція приготування розчину флокулянту РАР 2500 - 1 шт.;

- установка компресорна СБ4/С-50.LH20A-1,5 - 1 шт.;

- установка компресорна СБ4/Ф-500.LТ100 - 1 шт.;

- фільтр-прес FPA 63/20 - 1 шт.;

- флотатор FRC-20 - 1 шт.;

- шафа керуванням обладнанням фізико-хімічної очистки - 1 шт.

2) насос-дозатор PDE MA/AD 30-4 230V в кількості 1 одиниця вартістю 15166,67 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка комплекту обладнання фізико-хімічної очистки промислових стічних вод, що формуються від ТОВ МОЕЗ , здійснювалася постачальником в рамках проекту Технічне переоснащення лінії доочистки технологічного процесу жиромістких стоків на території ТОВ МОЕЗ , по вул. Фрунзе, 31 м. Мелітополь . Робочий проект був розроблений ТОВ ІК ТВК на замовлення ТОВ МОЕЗ на підставі укладеного між сторонами договору №10022016 від 26.02.2016 р., за яким ТОВ МОЕЗ виступив замовником проекту, а ТОВ ІК ТВК - виконавцем проекту в обсязі, визначеному завданням на проектування (додаток №1 до договору) (том 2, а.с. 34-35).

Відповідно до завдання на проектування по об'єкту Технічне переоснащення лінії доочистки технологічного процесу жиромістких стоків на території ТОВ МОЕЗ , по вул. Фрунзе, 31 м. Мелітополь , затвердженого ТОВ МОЕЗ , робочим проектом визначена проектна потужність очисних споруд 360 куб.м./добу (том 2, а. с. 36-37, 67 - 106).

ТОВ МОЕЗ як замовник прийняв виконану ТОВ ІК ТВК проектну документацію за актом здачі прийняття проектної документації від 23.05.2016 р. за договором №10022016 від 26.02.2016 р. (том 3, а. с. 38).

В робочому проекті, серед іншого, зазначені наступні техніко-економічні показники технологічного обладнання:

- флотаційна установка FRC-20 продуктивністю 18-20 куб.м./год.;

- флокулятор FLH-20 продуктивністю 18-20 куб.м./год.;

- насос-дозатор PDE ВТ MA/AD 30-4.

Згідно з п. 4.6 договору разом із товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

- оригінал товарно-транспортної накладної;

- оригінали рахунків-фактур;

- оригінал видаткової накладної;

- оригінал акту приймання-передачі товару;

- інструкція з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов'язаннями) на товар.

Сторони узгодили в п. 4.9 договору, що прийом товару за кількістю, якістю та комплектністю провадиться в місці поставки в присутності представників сторін, які мають відповідні повноваження, згідно з вимогами Інструкції Держарбітражу при ОСОБА_13 СРСР Про порядок приймання товару за кількістю від 15.06.1965 р. №П-6 та Інструкції Держарбітражу при ОСОБА_13 СРСР Про порядок приймання товару за якістю від 15.06.1965 р. №П-7.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості (№ П-6) приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказується, які документи відсутні.

У п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості (№П-7) зазначено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

За приписами ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Покупець при прийнятті товару (07.07.2016 р. та 19.09.2016 р.) не зазначив про фактичну відсутність будь-яких із супровідних документів на товар, визначених пунктом 4.6 договору. Акти про відсутність таких документів відповідно до вимог інструкцій № п-6 та №п-7 під час прийняття товару покупцем не складались.

Згідно з п. 4.10 договору, у разі виявлення недоліків під час приймання товару покупець має право відмовитися від підписання акта прийому-передачі товару та скласти акт із вказівкою недоліків і строків усунення.

Як встановлено судом, увесь товар прийнятий покупцем без зауважень. При прийнятті товару покупцем не складались акти щодо недоліків товару, а також його некомплектності.

За вимогами ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що гарантійний термін на товар, що поставляється по цьому договору, складає 12 місяців, перебіг якого починається з дати запуску обладнання, але не більше 18 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі товару на склад замовника.

Недоліки проданого товару були виявлені покупцем протягом дії гарантійного терміну.

За умовами п. 5.2 договору у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) у товарі, покупець протягом 5 (п'яти) календарних днів після їх виявлення зобов'язаний повідомити про це постачальника і запросити його для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Вимога щодо недоліків (дефектів) обладнання та з приводу відсутності технічних паспортів на товар була складена та надіслана постачальнику 22.02.2017 р. (том 1, а. с. 102 - 106).

07.03.2017 р. представниками ТОВ МОЕЗ складено акт про виявлені дефекти устаткування, а саме: при пробному запуску флокулятора виявлено деформацію труби поліетиленової РЕ ф90мм при продуктивності 5 куб.м./год, при пробному запуску комплексу фізико-технічної очистки виявлено невідповідність заявленій продуктивності: заявлено 20 куб.м./год, фактично - 5 куб.м./год.

На акті міститься відмітка директора ТОВ ІК ТВК ОСОБА_3 про неможливість підписання акту до отримання офіційної відповіді на лист №06/03/2017-1 від 06.03.2017 р. Відповідь на лист вих. №530/23 від 22.07.2017 р. .

З тексту вимоги ТОВ МОЕЗ вих. №734/23 від 14.03.2017 р. вбачається, що представники ТОВ ІК ТВК з'явились на підприємство ТОВ МОЕЗ 07.03.2017 р., однак недоліків обладнання не визнали, про що складений відповідний акт.

З боку ТОВ ІК ТВК надано у справу копію посвідчення, видане ОСОБА_3, про відрядження до ТОВ МОЕЗ з якого вбачається, що 07.03.2017 р. ОСОБА_3 прибув на ТОВ МОЕЗ .

Тобто акт про виявлені дефекти устаткування від 07.03.2017 р. складався за участю постачальника ТОВ ІК ТВК , проте в даному акті сторони не зафіксували в двосторонньому порядку недоліки обладнання, які існували на момент проведення огляду 07.03.2017 р.

У п. 5.7 договору передбачено, якщо між покупцем і постачальником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, або щодо заміни дефектного товару, на вимоги будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на постачальника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору постачальником або причинного зв'язку між діями постачальника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом не був позбавлений можливості замовити проведення незалежної товарознавчої експертизи поставленого товару та встановити його фактичну якість та комплектність.

Незалежна експертиза поставленого обладнання сторонами не проводилась.

Звіт ТОВ Хімефект не може бути прийнятий судом як доказ наявності недоліків (дефектів) в обладнання, оскільки суду не надано доказів наявності у спеціалістів ТОВ Хімефект спеціальних знань з питань визначення комплектності та якості відповідного обладнання, а також права проводити товарознавчу експертизу такого обладнання.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом не надав належних доказів на підтвердження того, що постачальником був поставлений дефектний товар.

Крім того, в пунктах 5.3, 5.4 договору сторони погодили, що у разі, якщо дефект товару є таким, що можливо усунути , згідно п. 1 ст. 678 ЦКУ, покупець має право незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника відшкодування витрат на усунення недоліків товару або ліквідувати недоліки постачальником. При цьому покупець повинен надати докази того, що дефект є таким, що можливо усунути, та надати постачальнику претензію на відшкодування витрат та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці.

У разі, якщо дефект товару є таким, що неможливо усунути , тобто в разі істотного порушення вимог щодо якості товару згідно п. 2 ст. 678 ЦКУ покупець має право вимагати заміни товару. При цьому покупець повинен надати докази того, що дефект є таким, що неможливо усунути, оформлені належним чином.

В даному випадку покупець просить повернути йому всю сплачену суму за товар.

Право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми відповідно п. 2 ч. 2 ст.678 Цивільного кодексу України надається покупцю у разі відмови від договору у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення).

Відповідно до вимог статей 33, 34 ГПК України на позивача за зустрічним позовом покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання належних та допустимих доказів. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду в обґрунтування того, що виявлені ним дефекти обладнання є істотними і такими, що не можна усунути. Натомість з матеріалів справи вбачається, що покупець має зауваження до роботи тільки окремих частин обладнання, а не поставленого комплекту обладнання в цілому. В зв'язку з цим правові підстави для стягнення покупцем з постачальника всієї сплаченої суми за товар позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовані та не підтверджені.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

Суд встановив, що позивачем за первісним позовом не в повному обсязі сплачено судовий збір відповідно до суми збільшених позовних вимог. Так, позивачем за первісним позовом заявлено вимоги на суму 642349,29 грн., звідси відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за розгляд цих вимог складає 1,5% ціни позову - 9635,24 грн. Сплачено позивачем судовий збір в загальному розмірі 9187,95 грн. (8237,95 грн. = 950,00 грн.). Отже недоплата судового збору становить 447,29 грн.

В п.2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, що згідно з частиною третьою згаданої статті ГПК не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.

З урахуванням зазначеного суд стягує з позивача за первісним позовом в дохід державного бюджету суму недоплаченого судового збору в розмірі 447,29 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 31, ідентифікаційний код 39376884) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А, офіс 35, ідентифікаційний код 39421895) основний борг в сумі 491431,59 грн . (чотириста дев'яносто одна тисяча чотириста тридцять одна грн. 59 коп.), пеню в сумі 50567,58 грн . (п'ятдесят тисяч п'ятсот шістдесят сім грн. 58 коп.), 3% річних в сумі 9366,97 грн . (дев'ять тисяч триста шістдесят шість грн. 97 коп.), інфляційні втрати в сумі 43827,56 грн . (сорок три тисячі вісімсот двадцять сім грн. 56 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 8927,91 грн . (вісім тисяч дев'ятсот двадцять сім грн. 91 коп.).

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ТВК» (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А, офіс 35, ідентифікаційний код 39421895) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м, Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 447,29 грн . (чотириста сорок сім грн. 29 коп.). Стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795.

Видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 30 жовтня 2017 р.

Головуючий суддя О.В. Федорова

Судді І.С.Горохов

ОСОБА_14