Рішення

від 18.10.2017 по справі 922/3136/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2017 р.Справа № 922/3136/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 М", м.Харків, про стягнення 188450,51 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 08-11/4551/2-16 від 27.12.2016р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 М", м.Харків, безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 188450,51 грн., внаслідок використання земельної ділянки по вул.Алчевських, 50-А у м.Харкові без укладення договору оренди. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився; витребувані судом документи не надав. Копія ухвали про порушення провадження у справі, надіслана на адресу відповідача: 61002, м.Харків, вул.Алчевських, 50-А (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернута до господарського суду за закінченням терміну зберігання. Доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкладення розгляду справи на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі Договору купівлі-продажу від 29.07.2016 № 586 за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 М" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 536,5 кв.м., по вул.Алчевських, 50-А у м.Харкові, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки від 11.09.2017 № 96905741, листа Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області від 13.09.2016 № 19-20.08-3-4038/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 16.09.2016 № 6502/0/225-16, речові права на земельну ділянку по вул.Алчевських, 50-А (колишня вул.ОСОБА_1) у м.Харкові не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 11.09.2017 здійснено обстеження земельних ділянок та встановлено, що TOB "ОСОБА_1 М" використовував земельні ділянки, площею 0,0160 га та 0,0274 га, по вул.Алчевських, 50-А (колишня вул.ОСОБА_1) у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі та літнього майданчику (кафе "Шоти парк").

За результатами обстеження складено акт обстеження земельних ділянок, визначення їх меж, площі та конфігурації, а також встановлено, що відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості та використовуючи літній майданчик, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельними ділянками (межі земельних ділянок визначені відповідно до меж нежитлової будівлі та меж літнього майданчику).

Крім того, у період з 01.08.2016 по 30.09.2017 відповідач не сплачував за користування земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Статтею. 120 Земельного кодексу України визначено правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Виходячи зі змісту зазначеної вище статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Відповідно до ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно та відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

При цьому, Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, враховуючи, що його положення, зокрема п. 3, не передбачають відшкодування грошових коштів, безпідставно збережених у зв'язку з користування спірною земельною ділянкою без належного оформлення.

У справі, що розглядається відповідач правомірно володіючи нежитловою будівлею по вул.Алчевських, 50-А у м.Харкові користується земельною ділянкою під вказаним об'єктом нерухомого майна. Однак, відповідач не вчинив дій, спрямованих на оформлення права власності або права на постійне землекористування вказаною ділянкою, а тому він не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. Отже, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (ст.ст. 14.1.72, 14.1.73 ПК України).

Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно та використання літнього майданчику у TOB "ОСОБА_1 М" виник й обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на земельну ділянку, на якій розміщено вказаний об'єкт нерухомого майна. Цього обов'язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Розмір безпідставно збережених коштів відповідача у зазначений у позові період часу розраховано Харківською міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та становить 188450,51 грн.

Тобто, не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, відповідач зберігав кошти й тим самим збільшував вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачав належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто у даному випадку відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Внаслідок використання відповідачем вищевказаних земельних ділянок без укладення договорів оренди землі, територіальна громада міста Харкова, в особі Харківської міської ради, позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з постановами Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі № 922/207/15, а також постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2017 у справі № 922/51/15.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів здійснення плати за землю або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 М" (61002, м.Харків, вул.Алчевських, 50-А; код ЄДРПОУ: 40674037) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 188450,51 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 2826,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_2